Презентація на тему:
Олесь Гончар

ДНЗ «Березанський професійний аграрний ліцей»

Над презентацією працювала: учениця ІІІ курсу, групи №33 Багрій Катерина Василівна Керівник: Мислик Г. О. викладач української мови і літератури

До 100 – річчя з дня народження О. Т. Гончара (1918-1995) Тема виступу: «Публіцистика О. Т. Гончара» «Дякую Богові, що дав мені народитися українцем»

Мета виступу: – прагнення дослідити літературну діяльність О. Т. Гончара як публіциста, журналіста і редактора; розглянути жанрову систему і особливості поетики публіцистичних творів автора; обґрунтувати значення публіцистики майстра слова як невід'ємної частини естетичної системи письменника; осмислення дійсності, духовні орієнтири якої є актуальними і сьогодні.

Дошкульним закидам про те, що «в Україні публіцистики немає» можна протиставити незаперечні факти: в Україні – 80 лауреатів Республіканської премії ім. Я. Галана «за визначні праці в галузі публіцистики». А ще – лауреати премії Спілки журналістів та нагороди «Золоте перо»

Чорнобильська біда ніби поставила риску під періодом лакування «героїчної радянської дійсності». Пролунало «тривожне слово Олеся Гончара «То звідки ж взялася «Звізда Полин»?! А ще – великий резонанс мали й інші публіцистичні виступи майстра слова (книга «Чим живемо. На шляхах до українського Відродження»)(1991)

Олесь Гончар «був духовним лідером української нації і його творча енергія заряджала енергією високого патріотизму, енергією індивідуального самоздійснення мільйонів українців».

Нова доба, доба української незалежності, дала нову оцінку місцю і ролі в її історії Олеся Гончара. Зокрема ,М. Жулинський писав: «Духовним лідером нації Олесь Гончар і залишається…»

Публіцистичні твори О. Гончара – вияв своєрідної динаміки формування його поглядів на місце мови в культурному житті народу. Мовний мотив стає провідним – у статтях, промовах, нарисах, радіовиступах, телевиступах, інтерв'ю.

Жанри публіцистики Олеся Гончара – система зі своєю сформованою поетикою. І так гармонічно доповнює його спадщину літературну. Як журналіст і публіцист, із 27 жанрових форм 13 – публіцистичні жанри, до 8 належать: інтерв'ю, нарис, стаття, звернення, рецензія, лист, репліка, фейлетон, а ще 6 – суто журналістські жанри.

Письменницька публіцистика – об'єднання опублікованих раніше статей в окремі збірники. Це – книги Олеся Гончара: «Про наше письменство», «Письменницькі роздуми», «Чим живемо», або збірники публіцистики («Бо то не просто мова, звуки…» І. Дзюби, «Неложними устами» П. Загребельного, «Духовний меч» І. Драча, «право власного імені» В. Яворівського тощо)

Проблемні статті, окрім оглядових, літературно-критичних, ювілейних і ін, найбільш характерні для О. Гончара («Зберегти мир – вимога сучасності!, «Про що запитують обеліски», «Будьмо гідними святинь», «Різдвяне слово вразливого автора», «На пути в ХХІ век», «Правосудие должно свершиться! І т.д.)

Об'єктивний аналіз подій і фактів, певних тенденцій розвитку суспільства містять публіцистичні статті Олеся Гончара. Висновки аргументовано витікають з аналізу, надзвичайно розкуто, послідовно, насичено, емоційно, іноді – дискусійно.

112 творів – гостро проблемні, соціально спрямовані, з наявною відкритою політичною позицією О. Т. Гончара. Це – його інтерв'ю. Про власне бачення політичних, мистецьких, а також екологічних проблем.

Серед жанрових форм публіцистики О.Т. Гончара нараховується і 79 нарисів, в яких виявляється індивідуальність автора як особистості неординарної («Зустрічі з друзями», «Японські етюди», «Орхідеї з тропіків», «Під небом алтайським», «Золотий сніп Таврії» та ін)

Яскраво виявлена авторська позиція у передмовах та післямовах Олеся Гончара. («Читаючи Бориса Олійника», «Витязь молодої української поезії» і т. д.)

Не часто представлено рецензію у творчому доробку Олеся Гончара. І твори саме цього жанру містили оцінку, а також аналіз праць тих, кого він знав особисто («Очима природолюба», «У поєдинку з вічністю» тощо)

Виступи, інтерв'ю і нариси належать до телепубліцистики О. Т. Гончара. Відзначилися емоційним колоритом бесіди, відтворенням слова, інтонацією мовлення, вбранням, жестами і рухами.

Радіоінтерв'ю та радіовиступи – жанри радіопубліцистики Олеся Гончаря. Ті, хто чув його по радіо, знайомилися з певною інформацією, в якій розкривалися його погляди в економічній, політичній та соціальній сторонах життя.

Надзвичайно рідко згадується у письменницькій публіцистиці О. Т. Гончара чимало інших жанрів: звернення, відкриті листи, заяви, некрологи, привітання, записи до книг музею. А саморедагування митцем власних текстів – риса публіцистичної творчості Олеся Гончара.

Три періоди відображають творчу діяльність неповторного класика письменницької публіцистики другої половини ХХ ст. – О. Т. Гончара. Перший – учнівський … Другий – бере початок з війни… Третій період – з того часу, коли слово О. Гончара перейнялося й заговорило самим українським народом…

Аналіз публіцистики О. Т. Гончара підтверджує її специфічний різновид – письменницький. Використання художніх засобів, особлива жанрова система, неординарне поєднання різноманітних публіцистичних ознак – її переваги над журналістською публіцистикою.

Сьогодні публіцистичні твори Олеся Гончара і багатьох його сучасників: І. Драча, І. Дзюби, М. Жулинського, Б. Олійника, Д. Павличка і ін. виступають високим взірцем служіння народові України, його незалежній державі.

Звертаючись до проблем доби, якщо вони – навіть планетарного масштабу, чи проблеми невеликої, яка позначається на долі звичайної простої людини, автор публіцистичних творів О. Гончар брав до уваги конкретну миттєвість буття з погляду вічності і саме цим має цілком заслужено – вдячну пам’ять поколінь.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!