Презентація на тему:
Ліна Костенко. «Чайка на крижині», «Крила»

Ліна Костенко. «Чайка на крижині», «Крила»

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменниці, допомогти усвідомити ідейно-художню значимість, неповторність її поезії звивати навички виразного читання поетичних творів, аналізу,висловлювання власних міркувань та асоціацій; виховувати прагнення до духовного багатства, самовдосконалення.

Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930р. в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. Після закінчення середньої школи молода поетеса навчається в Київському педінституті, а згодом — у Московському літературному інституті ім. О. М. Горького, який закінчила 1956р. Перу поетеси належать збірка поезій «Сад нетанучих скульптур» (1987) та збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987). Живе та працює Ліна Костенко в Києві.Найвідоміші твори: поетичні збірки «Проміння землі», «Над берегами вічної ріки», «Сад нетанучих скульптур», «Неповторність»; роман у віршах «Маруся Чурай»; історичний роман «Берестечко». Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1987)

Творчість Ліни Костенко — видатне явище в сучасній українській літературі, проте на своєму творчому шляху їй довелося пережити шістнадцятилітнє мовчання, оскільки тодішня влада забороняла друкувати твори поетеси, яка виражала свою позицію прямо й відкрито: І не боюсь донощика в трактирі, бо все кажу у вічі королю.

-Перша збірка «Проміння землі» вийшла в 1957 році -«Мандрівка серця» (1961) -«Над берегами вічної ріки» (1977) -«Сад нетанучих скульптур» (1987) -«Неповторність» (1980) -«Вибране» (1989) -«Маруся Чурай» (1979) Це найвідоміші твори Ліни Костенко Творчість Ліни Костенко

Диптих — це дві картини, поєднані єдиним сюжетом або ідеєю.

Чайка на крижині Я дерево, я сніг, я все, що я люблю. І, може, це і є моя найвища сутність. Чайка на крижині В цьому році зима Не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, Та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? — Бідувала в старій Із тодішніх зів'ялих трав. Як коли лютувала, Стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з морем, Несла сум'яття вітрів. Все збиралась на силі, Та не встигла огледіться, Як проснулись дерева І на Одрі лід потемнів. Крига буйно ломилась У відкриті двері протоки. Лід кришився, б'ючись об каміння берегове... І нарешті по Одрі — темній, широкій — на останній крижині самотня чайка пливе. - Ти куди ж розігналась? Чи бува не до самого моря? Чайки держаться гурту, А ти відпливеш одна. А крижина тонка. А крижина майже прозора... Ну, а що, як її Підмиє вода весняна? Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила? Затріщить і відломиться... Піде вода кругами... — Дивна людино! Я ж маю крила. Нащо крилатим ґрунт під ногами?

КРИЛА А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, То буде небо. Немає поля, То буде воля. Немає пари, То будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, не з пуху-пір'я, а з правди, чесноти і довір'я. У кого — з вірності у коханні. У кого — з вічного поривання. У кого — з щирості до роботи. У кого — з щедрості на турботи. У кого — з пісні, або з надії, або з поезії, або з мрії. Людина нібито не літає... А крила має, А крила має!

-Яке загальне враження у вас склалося від віршів Ліни Костенко? Чим вони схожі на інші, чим різняться? -Де відбувається дія,про враження від перебування в якій країні пише поетеса? -Яка пора року описується? -Які часи поєднуються в загальному вигляді міста? -Які художні прийоми використовує поетеса при втіленні головної думки твору-уславлення ,оспівування «крилатості»? -Чим друга частина (поезія «Крила») не схожа на першу? - Які людські якості , на думку авторки, є найціннішими, найпотрібнішими в житті? -Які види опису є в поезії Ліни Костенко, назвіть їх особливості? -Які автобіографічні моменти могли б бути відображені у цих творах Ліни Костенко (крім її вражень від власної подорожі Польщею)?

Алегорія — це інакомовлення; наділення тварин, птахів, рослин, предметів рисами характеру людини. У ширшому розумінні алегорія — це спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями.

В українській мові є чимало фразеологізмів зі словами крила: • ростуть (виростають) крила — хто-небудь відчуває приплив сили, енергії, натхнення; • як на крилах — у доброму настрої, на піднесенні; дуже швидко; • під своє крило — для захисту, опікування; • давати крила — викликати в кого-небудь піднесення, натхнення, почуття впевненості у собі, у своїх силах, здібностях; • обламувати крила — позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій; • опустити крила — утратити впевненість у собі, примиритися з чимось, зневіритися у своїх силах; • обпалювати собі крила — зазнавати невдачі в чому-небудь; не досягати чогось бажаного; • складати крильця — відмовлятися від будь-яких дій, від боротьби; скорятися; • підрізати крила — позбавити кого-небудь можливості здійснювати щось; підірвати міць, знесилити когось або обмежити поле діяльності.

Крила — це символ духовності, багатства думки, емоційного піднесення, могутності, незалежності й впевненості. У греків крила символізували любов і перемогу. Давньогрецький філософ Платон вважав крила символом розуму. їх зображують на взутті (як у Меркурія), що означає здатність до величезного духовного піднесення (Словник символів).