Презентація на тему:
Іван Котлярерський

Котляревський Іван Петрович

Підготували Салій Олена Миколаївна Бабич Владислав Бобир Валентина Будіна Анна Кащеєв Ігор Литвинчук Артем Петренко Олександр Пилипко Руслан Семенова Катерина Слободенюк Катерина Франчук Михайло Хорошко Наталя Чеглакова Анна Шевченко Анна

Життєвий шлях митця У 1796—1808 перебував на військовій службі в Сіверському карабінерському полку. В 1806—1807 Котляревський в ранзі Народився в Полтаві в сім'ї канцеляристаІз 1780 по 1789 вчився у духовній семінарії. В 1789—1793 працював канцеляристом, у 1793—1796 — домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах. штабс-капітана брав участь у російсько-турецькій війні 1806—1812, був учасником облоги Ізмаїлу. В 1808 вийшов у відставку. З 1810 працював наглядачем «Дому для виховання дітей бідних дворян».

Життєвий шлях митця У 1812 під час походу Наполеона I Бонапарта на Росію Котляревський, за дозволом генерал-губернатора Я.Лобанова-Ростовського, сформував у містечку Горошині Хорольського повіту на Полтавщині 5-ий український козачий полк (за умови, що полк буде збережено після закінчення війни як постійне козацьке військо), за що отримав чин майора. В 1817—1821 — директор Полтавського вільного театру. В 1818 разом з В.Лукашевичем, В.Тарновським та ін. входив до складу полтавської масонської ложі «Любов до істини». Член Вільного товариства любителів російської словесності з 1821 року. За свідченнями декабриста Муравйова-Апостола Матвія Івановича, які він дав під час слідства у справі декабристів, член Малоросійського таємного товариства. [1]Слідчий комітет залишив це без уваги. Котляревський сприяв викупові М.Щепкіна з кріпацтва. У 1827—1835 — попечитель «богоугодних» закладів. Помер і похований у Полтаві.

Творчий спадок       І. Котляревський своєю "Енеїдою" об'єднав українське слово і світову культуру. "Енеїда" - перший твір, написаний живою українською мовою, на народній основі. У поемі змальовано риси національного характеру українців, їхні звички, вірування, погляди. Велика заслуга І. Котляревського в тому, що, взявши все найкраще з книжної мови, він поєднав це з багатством народної мови. Твори І. Котляревського довели, що українська мова є, вона жива й неповторна і має право на функціонування. Усе, розпочате І. Котляревським, продовжили митці України: Тарас Шевченко, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ'яненко

Перший випуск легендарної “Енеїди”

“Наталка Полтавка”   П’єса «Наталка Полтавка» написана І. Котляревським для потреб Полтавського театру 1818 р. – саме тоді, коли Драматург перебував там на посаді керівника. Глядач українського театру був найрізноманітніший, але І. Котляревський хотів бачити в театрі найбільше простолюдина, тому основою для його п'єси стала жива дійсність, тогочасне народне життя, і героїв він обрав також  з народу.

Уривок з п’єси «Наталка Полтавка»

"Наталку Полтавку" І. Котляревського називають "праматір'ю українського театру". Справді, саме з цього твору починається наша драматургія, саме ця полтавська дівчина відкрила галерею образів прекрасних українок, якими так захоплювався цілий світ. Важко знайти твір, який мав би таке довге і щасливе життя. Мабуть, немає в Україні театру, де б не зверталися до цієї п'єси. Усе в ній приваблює: і чудова мова, і виразні діалоги, і зворушлива історія кохання... Та є ще одна причина величезної популярності "Наталки Полтавки" — мелодійні пісні, створені видатним українським композитором М. В. Лисенком. Завдяки чарівній музиці "Наталка Полтавка" стала улюбленою оперою, яку хочеться не лише дивитися, а ще й слухати й насолоджуватися.

Роль пісень у драмі І. Котляревського надзвичайно важлива. По-перше, вони створені на основі народних, що забезпечило п'єсі неповторну атмосферу, задушевну й урочисту, веселу і серйозну. Не можуть не зворушити пісня Наталки "Віють вітри" і пісня Петра "Сонце низенько". А як люблять у народі дотепну пісню виборного "Ой під вишнею, під черешнею"!

І. П. Котляревський недаремно вважається "батьком української літератури". Він усе робив першим: звернувся до живої народної мови, відтворив український національний побут, оспівав душевну красу простої людини-трудівника, висміяв лицемірство, підступність і безсердечність панства. А в "Наталці Полтавці" письменник вперше так широко використав народно-пісенне багатство українців. Пісні героїв п'єси сповнені краси й ніжності, мудрості й мелодійності. Саме ці риси притаманні українському народові, чиє безсмертя стверджував своїми творами І. П. Котляревський.

Пам'ятник І. П. Котляревському, Полтава (1903 р)

Ювілейна монета НБУ номіналом 100 гривень присвячена 200-річчю першого видання «Енеїди»

Марка присвячена Івану Петровичу Котляревському

Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в п'єсі І. П. Котляревського "Наталка Полтавка" Шкільний твір Велич і значення письменника вимірюються тим, наскільки глибоко коріння його творчості сягає народного життя і наскільки адекватно він відбиває передові ідеали свого часу. Ці вимоги народності і прогресивності мистецтва органічно втілені в художніх творах І. П. Котляревського. Виявляючи глибокий інтерес до російської і світової драматургії і театру, Котляревський і Щепкін усвідомлювали, що настав час для створення українського національного театру. Першою ластівкою стала п'єса "Наталка Полтавка", яка ось вже більше 150 років не сходить зі сцени. У порівнянні з "Енеїдою" "Наталка Полтавка" була важливим кроком письменника на шляху до реалізму й народності. Він звільнився від бурлескного жанру і створив образи людей, взятих із реального життя. У центрі твору — образ простої сільської дівчини. Вона працьовита, розумна, скромна, дуже любить матір. Але ніжна й сором'язлива дівчина, коли це потрібно, виявляє мужність і рішучість. Вона захищає свою гідність, розуміє, що шлюб з матеріального розрахунку не принесе їй щастя. Проте, щоб заспокоїти матір, Наталка дає згоду на весілля з нелюбом. Внутрішня краса героїні розкривається в тому, що вона здатна на самопожертву заради матер. З щирою симпатією і реалізмом виписаний образ прибитої горем матері Наталки, яка безмежно любить свою дочку, але безпорадна перед безталанням: Чи я тобі, дочко, не добра желаю Коли кого зятем собі вибираю? Ой дочко, дочко! що ж мені начати? Де ж люб'язного зятя достати?

Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в п'єсі І. П. Котляревського "Наталка Полтавка" Шкільний твір У порівнянні з возним розкривається і характер коханого Наталки — Петра. Вони обидва відмовляються від Наталки один на користь іншого, але возний при цьому дуже гнівається, а Петро готовий на самопожертву заради "щастя" Наталки. Реалістично подано в п'єсі й образ Миколи, бідняка-сироти. Життєрадісний і веселий Микола глибоко співчуває бідним і намагається всіляко допомогти Наталці і Петру. Можна позаздрити цій людині, в якій стільки сил і енергії, оптимізму і волелюбності. Пісні, якими насичена п'єса, сприяють глибшому розкриттю ідейного змісту твору, внутрішнього світу його персонажів: Ой я дівчина Полтавка, А зовуть мене Наталка: Дівка проста, не красива, З добрим серцем, не спесива. Слід підкреслити, що селянам, образи яких виведені в п'єсі Котляревського, властиві кращі риси народного характеру, високі моральні якості, волелюбність, патріотизм. І той факт, що п'єса і досі користується популярністю, підтверджує її значущість і навіть сучасність.

Підготували Салій Олена Миколаївна Бабич Владислав Бобир Валентина Будіна Анна Кащеєв Ігор Литвинчук Артем Петренко Олександр Пилипко Руслан Семенова Катерина Слободенюк Катерина Франчук Михайло Хорошко Наталя Чеглакова Анна Шевченко Анна