Презентація на тему:
Іван Багряний "Тигролови"

Аналіз ліричних творів Підготувала учитель ЧЗШ І – ІІІ ст №6 Лапчак З.Я.

Етапи аналізу ліричних творів ( за А.Фасолею) Емоційна та інтелектуальна підготовка класу до слухання ліричного твору. Художнє читання — виконання вірша напам’ять учителем, учнем-декламатором, актором (в аудіозапису). Завдання учням прочитати твір «про себе». Опитування учнів про перше цілісне враження від твору. Аналіз ліричного твору, інтерпретація неоднозначних рядків. Творча діяльність — виразне читання вірша учнями, написання есе, спроби власного віршування.

Практичне застосування

Тема  уроку. Людина та зовнішній світ, людина і натовп, алегоричність образу ліричного героя у поезії “Перехожий”. Мета: розвивати уміння учнів аналізувати поетичні твори; формувати усвідомлення цінності людського життя, окремої індивідуальності. Цілі. Після цього уроку учні знатимуть: зміст виучуваної поезії; сутність піднятих у ній проблем; умітимуть: сформулювати власне ставлення до виучуваного; з’ясувати авторську позицію у творі; розкрити роль вжитих художніх засобів, алегоричність образу ліричного героя і натовпу. Тип  уроку. Урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: портрет Василя Симоненка; дидактичні мультимедійні матеріали; виставка творів письменника; виставка учнівських малюнків; Методи,  прийоми,  форми роботи:  словесний настрій; “повільне читання”; виразне читання; асоціювання; передбачення; бесіда; есе; групова робота.

Хід уроку І. Мотиваційний етап 1. З’ясування емоційної готовності до уроку (Словесний настрій). Визначення настрою (це може бути і його графічне, символічне, кольорове вираження) привчає учня відслідковувати свій внутрішній стан, аналізувати його, сприяє формуванню рефлексивних умінь. 2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань Асоціювання: ключове слово – перехожий. ПЕРЕХОЖИЙ – вулиця, рух, інший, чужий, небезпека, дія…

ІІ. Цілевизначення та планування. Представлення концепту уроку. Передбачення щодо змісту поезії (“Незакінчене речення”: “Я думаю, поезія “Перехожий” – це твір про…”). Озвучення передбачень (Мікрофон 1). З’ясування ролі присвяти (спроба встановити зміст вірша за тим, що він адресований Ліні Костенко). Визначення власних цілей і узгодження їх із загальними. Узгодження плану роботи.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу. 1. Мовчазне читання поезії “Перехожий” учнями. 2. Виразне читання вірша кількома учнями. 3. З’ясування значень незнайомих чи незрозумілих слів (якщо такі були). 4. Озвучення вражень від твору. 5. “Повільне читання” вірша вчителем. Інструкція для учнів: а) уважно прочитати поезію; б) зафіксувати враження й після прочитання сформулювати їх (“Незакінчене речення”: “Прочитавши поезію “Перехожий”, я відчув (відчула)…”); в) відзначити незнайомі або незрозумілі слова; г) записати запитання (якщо виникнуть); д) підготуватися до виразного читання поезії.

Риси характеру ліричного героя

Аналіз поезії Як він ішов! Автор не називає імені перехожого. Чи важливо Симоненкові знати, як зветься перехожий? А що для автора важливо? Чим поет захоп-люється? (Хода як вираження духовного світу.) Учитель розмірковує разом з учнями про будову речення. Поет не може стримати захоплення, тому у кінці речення – знак оклику, тому фраза коротка, рубана – це допомагає передати захоплення.

Як же ішов перехожий? І, відповідно, яким він постає перед нами? Доберіть означення, які б вказували на ознаки ходи. Енергійно? Рвучко? Як іще? Слів явно не вистачає. Чому? Тому, що захоплення викликає не тільки хода, а й сам перехожий. Поет розповідає нам уже про саму людину. Струменіла дорога, Далеч у жадібні очі текла. Не просто ступали – Співали ноги, І тиша музику берегла.

Які очі у перехожого? (жадібні очі, у контексті вірша стає зрозуміло, що жадіб-ність перехожого – це прагнення невідомого, нового, незвіданого. ) Куди спрямовані очі? Чому ноги не “просто ступали”, а “співали” ? (ще одна вказівка на енергійність, рвучкість, ходи – дорога “струме-ніла”, тобто витікала з-під ніг. Рух – домінанта початку вірша. Отже, ПЕРЕХОЖИЙ – енергійний… цілеспрямований… прагне невідомого… У кожному з перших п’яти рядків є дієслово, яке вказує на рух. Але от шостий рядок… “Тиша музику берегла”… Що він означає? Учні разом з учителем доходять думки, що так образно поет передав замилування, зачудування природи, яка завмерла перед красою перехожого. Це, власне, і є змістом процитованих рядків – розповідь про сприйняття перехожого навколишнім світом. Струменіла дорога, Далеч у жадібні очі текла. Не просто ступали – Співали ноги, І тиша музику берегла.

Учні доповнюють характеристику ліричного героя:

Як він ішов! Зачарований світом, Натхненно і мудро творив ходу — Так нові планети грядуть на орбіти З шаленою радістю на виду! З шаленим щастям і сміхом гарячим, З гімном вулканним без музики й слів! Ми дізнаємося, що перехожий – “зачарований світом”, що він не просто йде, а творить ходу, він – творець.Очевидно, творець нового світу. Планети не йдуть, а “грядуть”. Старослов’янізм підкреслює незвичність того, що відбувається, величність, урочистість події . Поява нової планети – це зміна звичного стану речей. Значить, і поява перехожого несе зміни. Кому? Куди? У чому?  Поет не дає на це відповіді. Для нього важливим є сам факт появи такого (!) перехожого. Слово за словом, речення за реченням, крок за кроком посилюється напруга – іде творець! Спробуймо інтонацією речення, що повторюється – “Як він ішов!” – передати градацію почуттів  (Виразне читання учнями цих речень).

Учні доповнюють характеристику ліричного героя:

Світ повинен завмерти у передчутті чогось нового, незвіданого, грандіозного!.. Але… раптовий і несподіваний перехід інші перехожі не помітили величі, не помітили “краси”. Чому так сталося? Кожен зайнятий своїми справами? Може, вони також великі? Як він ішов! І ніхто не бачив, І ніхто від краси не зомлів. В землю полускану втюпився кожен, Очі в пилюці бездумно волік…

Означення до слова “земля”(полускана), у землю втуплені очі, вони волочаться в пилюці – ці прозаїзми ще більш підсилюють контраст між романтичною картиною початку вірша. Чи можливо, щоб ніхто не бачив перехожого? Ні. Тоді в цих рядках приховано інший зміст. Який? - Ніхто не хотів бачити! Бо заздрив перехожому! А заразом відчував злість, як це завжди буває, коли обмеженість, сірість стикається з величчю. Як він ішов! І ніхто не бачив, І ніхто від краси не зомлів. В землю полускану втюпився кожен, Очі в пилюці бездумно волік…

Як ми реагуємо, коли бачимо, що людина впала? Як реагує натовп? У чому ж причина такої душевної глухоти? Чому докоряють “інші”? У чому вони вбачають причину падіння? Раптом — Шепіт поміж перехожих: — Що там? — Спіткнувсь чоловік… Одні співчували йому убого, Інші не втримались докорять: — Треба дивитись ото під ноги, Так можна голову потерять… Трохи в футбола пограли словами, Обсмакували чужу біду.

Характеристика натовпу

Що ж хотів сказати цією поезією В.Симоненко? Висловити своє захоплення такими людьми, як Ліна Костенко? Чи ще щось? Повторне формулювання учнями ідеї вірша (“Незакінчене речення”: “Я думаю, це твір про…”). Озвучення напрацювань. А він знову йшов. І дивився прямо. І знову Натхненно творив ходу!

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап. 1. Доповнення асоціативного ланцюга до слова “перехожий” (особистість, Творець). 2. Написання есе “Я і Перехожий”. 3. Виразне читання вірша вчителем. 4. Озвучення есе (Мікрофон 2: кому передати слово визначає не вчитель, а учень, що відповідав: “А ще мені хотілося б почути думку нашого ерудита Петра”. (Вимога сказати “комплімент” є обов’язковою!).  5. Скласти скрапбук (“альбом” із фотографіями, фотоколажами, декоративними елементами, малюнками, замітками, афоризмами). Інструкція: Уважно прослухати поезію. Спробувати уявити зображене здалеку, потім “наблизитися” до Перехожого, роздивитися його. Зафіксувати свої відчуття: ставлення до натовпу; сприйняття перехожого: він подобається чи ні? Поряд з ним приємно, комфортно чи незатишно? Хочеться йти поряд чи виникає бажання повернутися назад? Упродовж 5 хвилин відтворити відчуте і побачене.

Матеріали для скрапбука

V. Домашнє завдання Обов’язкове:  а) відрефлексувати досягнення визначених цілей (власних та представлених на сторінках підручника); б) закінчити написання есе (для тих, хто не встиг це зробити на уроці); в) закінчити роботу зі скрапбуком (для тих, хто не встиг це зробити на уроці); г) принести на наступний урок фото мами. За бажанням: підготувати повідомлення про символіку кольорів та візерунків на українському рушникові.