Презентація на тему:
«Гендер: минуле і сучасне, міф і реальність через призму образів п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка».

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України Красногвардійська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 «Гендер: минуле і сучасне, міф і реальність через призму образів п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка». Розроблено: Ткач С.В., учитель ІІ категорії . смт. Красногвардійське

Гендер: минуле і сучасне, міф і реальність через призму образів п'єси І.Котляревського “Наталка Полтавка” узагальнити знання з теми “І.Котляревський “Наталка Полтавка”; поглибити знання про традиційні риси гендерної ідентичності чоловіка і жінки; розвивати вміння аналізувати внутрішній світ героїв; виховувати культуру мовлення. Тема: Мета:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ж і н к а 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

З чого ми починали...

Яку роль відіграють оточення, культура у процесі становлення особистості? Які чинники впливають на наше формування? Що таке ГЕНДЕР? Ознаки статі і гендера. Які вони? Гендерна ідентичність… Він і Вона... Чоловік і жінка...

Ґендер— соціально-біологічна характеристика, через яку визначаються поняття «чоловік» і «жінка», психосоціальні, соціокультурні ролі чоловіка і жінки як особистостей, на відміну від статі, яка позначає біологічні відмінності. Ґендерні відмінності формуються у процесі соціалізації — навчання ролі чоловіків і жінок, який відбувається від перших днів народження до статевозрілого віку, і меншою мірою — пізніше. На це впливають сімейне виховання, школа, взаємодія з іншими дітьми та ігрова активність. У психології під поняттям «ґендер» розуміється сукупність стандартів і сценаріїв поведінки, котрі суспільство визначає як «жіночі» і «чоловічі», котрі виражаються у двох головних категоріях — маскулінність і фемінність. Вони, у свою чергу, оприявнюються у стилі одягу, способах ходіння та говоріння, у манерах, захопленнях та інших способах поводження.

ПСИХОЛОГИ

Людина – з однієї сторони істота біологічна, тварина, наділена свідомістю, що володіє мовою, здатністю трудитися; з іншої сторони людина – істота суспільна, їй необхідно спілкуватися і взаємодіяти з іншими людьми. Особистість - це та ж людина, але розглянута тільки як суспільна істота. Вчені вважають, що психіка людини біологічно обумовлена, що всі сторони особистості є уродженими. Характер,здібності успадковуються як колір очей, волосся. Кожна людина завжди знаходиться у визначених відносинах з іншими людьми. Ці суспільні відносини і формують людську особистість,тобто людина засвоює прийняті в даному суспільстві правила поведінки,звичаї, моральні норми.

І. Котляревський

Як репліки характеризують Наталку? “… у пана така жінка буде гірше наймички…буде кріпачкою…” “Ви пан, а я сирота…”

Історики

Цікаво міркувати про жінку в її різнобічності, розуміючи при цьому, що всі міркування не більш, як припущення. Спадають на думку слова нашого великого співвітчизника Миколи Костянтиновича Реріха: «Коли у долі важко, тоді звертаються до жінки. Коли більше не допомагають розрахунки та обчислення, коли ворожнеча та взаємне руйнування сягають межі, тоді приходять до жінки. Коли злі сили беруть гору, тоді кличуть жінку». Яка вона — жінка-ідеал, яке її місце в суспільстві в різні часи та епохи, на що здатна жінка, в чому її головне призначення на Землі? «Усі протилежності сходяться в серці жінки», — сказав Вольтер.

Жінка відчувала на собі подвійне гноблення: хазяїна, на якого працювала та церковної влади. Ці події в Середні віки увійшли в історію, як жахлива епоха святої інквізиції. Сотні жінок тоді звинувачували у чаклунстві та змові з дияволом. І спалювали на вогнищі. Македонський Собор 1585 р. обговорював питання: «Чи можна жінку вважати людиною?» А 1785 р., в Лейпцигу був надрукований трактат: «Цікавий доказ, що жінка не належить до роду людського». А в той самий час з'являється лицарство, жіночий ідеал набуває нового тлумачення. Почали вважати, що крім вміння працювати, доглядати за дітьми і чоловіком, знатній жінці повинні бути притаманні якості галантної дами: вона повинна вишукано одягатися, підтримувати бесіду, граціозно танцювати, бути тендітною.

Вперше про необхідність рівноправності чоловіків та жінок заговорили лише у XVIII ст. Але ще тривалий час жінка працювала на власного чоловіка. Минув час, здійснилися мрії жінок про рівноправність з чоловіком, емансипація відкрила перед жінками необмежені можливості для самовдосконалення. Жінка набула економічної незалежності, чоловік втратив роль єдиного годувальника сім'ї. Набрав обертів феміністичний рух. Звичайно, епоха жінок, оспіваних Пушкіним, Лермонтовим, Тургенєвим минула. Але рівноправність чоловіків і жінок сьогодні не означає тотожності, однаковості. Ніяка рівноправність, ніякий суспільний лад ніякий науковий прогрес, ніякий розвиток цивілізацій не приведуть до того, що дітей народжуватимуть чоловіки. Жінка, ким би вона не була за фахом, крім того ще дружина, мати. І в цьому її найважливіше призначення, це одвічний біль і одвічна втіха. Вона може перетворити життя на рай і на пекло.

Чи мала Наталка освіту? Чи була освіченою Горпина Терпелиха? Який соціальний стан?

Чи однаково ставляться до жінок і чоловіків у нашому суспільстві? Якщо порушуються, то в яких сферах? Жінки отримали рівні права з чоловіками. Чи не порушуються ці права сьогодні?

Літератори

Поклавши своєю п'єсою «Наталка Полтавка» початок новій українській драматургії й національному театрові, Котляревський виступив прибічником цих нових, просвітительських ідей. Перша українська п’єса «Наталка Полтавка», написана І. Котляревським у 1819 році. Вона є першим реалістичним образом в українській літературі дівчини з народу. Є в нєї багато привабливого: чудові пісні, дотепні діалоги, зворушлива історія чистого й вірного кохання. І звичайно ж, образ головної героїні, ім’я якої винесено у назву твору. Саме вона й забезпечила драмі таке довге і щасливе життя. Наталка Полтавка багато в чому ідеальна дівчина. Вона не має жодної вади. Від першої появи до останньої героїня залишається носієм найкращих добро чинностей. В зустрічі з Возним ця проста дівчина вражає розумом, гордістю, почуттям гідності. Вона добре орієнтується у соціальних відносинах, знає про рівність і нерівність і не прагне вийти заміж за нелюба, аби тільки він був багатим.

Відкритий мікрофон Що ви візьмете з собою у подальше життя? Чи сподобався вам урок?

І. Карпенко-Карий писав: «Цей твір є «праматір’ю українського театру». М. Рильський відмітив, що «таємниця живучості п’єси в глибокій сердечності, у немеркнучім і чистім, як день, сяєві життєвої правди». «Наталка Полтавка» - світла незаймана квітка народної поезії… І. Карпенко – Карий