Презентація на тему:
ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ НАСЕЛЕННЯ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ ТА ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ЧЕРЕЗ 20 РОКІВ ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС

ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ НАСЕЛЕННЯ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ ТА ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ЧЕРЕЗ 20 РОКІВ ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС Прилипко В.А., Озерова Ю.Ю. (Україна)

Однією з особливостей радіаційної аварії на ЧАЕС стали тривалі, непередбачені в перші післяаварійні роки соціально-психологічні наслідки. З одного боку, їх прояви були обумовлені як дією радіоактивного фактору, так і соціальними передумовами, зокрема відсутністю національної програми соціально-психологічної допомоги населенню на випадок аварій такого типу. З іншого боку, зміна способу життя населення передбачала тривалі соціально-екологічні і психологічні наслідки.

Я зупинюсь на дослідженнях, які характеризують соціально-психологічний стан постраждалого населення. Проведена порівняльна оцінка умов життєдіяльності населення РЗТ та переселеного населення засвідчує, що основними проблемами для постраждалого населення є проблеми здоров`я, проблеми обумовлені екологічною ситуацією, фінансові проблеми. Зниження рівня життя, низький матеріальний добробут сільського населення визначає їх соціальне самопочуття.

Серед переселенців спостерігається найбільший % респондентів з низьким рівнем соціального самопочуття та найменший % з високим в порівнянні з респондентами РЗТ та контрольною групою населення. Серед досліджуваних груп найбільший % з високим рівнем соціального самопочуття спостерігається серед населення УЧТ.

Аналіз взаємозв`язків складових соціального самопочуття дозволив умовно виділити три групи потреб: –матеріально-трудові інформаційно-рекреаційні; - соціально-політичні і правові; – соціально-психологічні для населення РЗТ та УЧТ, соціальної безпеки у переселенців. Внесок факторів в загальну дисперсію показників соціального самопочуття населення (%) Фактори РЗТ Переселенці УЧТ Матеріальна, рекреаційна та професійно-трудова сфери 22,60 29,86 30,02 Загальнодержавна, правова і політична сфери 21,61 27,71 26,32 Сфера соціальної безпеки та міжособистих стосунків 13,65 14,01 11,26

Оцінюючи якість життя як населення РЗТ так переселене вважають його гіршим в порівнянні зі своїми колишніми сусідами за станом здоров'я та матеріальним становищем. Тільки в оцінці соціальної захищеності респонденти обох груп мають одностайну думку, соціальний захист гірший у населення РЗТ. Порівняльна оцінка якості життя з іншою категорією населення: переселенцями та населенням РЗТ

В ієрархії життєвих цінностей цінність “здоров’я” займає провідне місце в усіх категоріях населення. Проте для населення РЗТ “здоров’я” має виключно номінальний характер та не відповідає моделі поведінки у житті. Серед переселенців на відміну від інших категорій населення “здоров’я” тісно пов'язане з настановами, що впливають на поведінку стосовно збереження здоров'я. Життєва позиція щодо місця здоров'я у житті людини обумовлює стан соціального самопочуття та, в свою чергу, залежить від фізичного здоров'я.

Місце здоров’я у житті населення РЗТ та переселенців 1.Здоров’я – найголовніше в житті, важливі рішення повинні прийматися так, щоб не зашкодити здоров’ю. 2.Здоров’я, звичайно, важливо, але іноді можна забути про нього заради матеріального добробуту сім’ї. 3.Здоров’я важливе для мене на рівні з роботою, відпочинком, навчанням, розвагами. 4.Я хочу жити так, як мені подобається, ні в чому себе не обмежуючи.

За даними психодіагностичного тестування та самооцінок стан здоров’я населення РЗТ та переселеного вірогідно відрізняється від стану здоров’я населення УЧТ. Аналіз показників, що характеризують фізичну та психічну компоненту здоров’я засвідчує, що стан здоров’я переселеного населення гірший в порівнянні з здоров’ям населення РЗТ.

Глибина малих психічних розладів і середні показники шкал соматизації, тривоги, соціальної дисфункції і депресії достовірно вищі у населення РЗТ, переселенців у порівнянні з населенням УЧТ . Структура шкал показників психічного стану населення РЗТ, переселенців не відрізняється від структури шкал УЧТ.

Серед переселеного населення, в порівнянні з населенням РЗТ, частіше зустрічаються донозологічні розлади та клінічно виражені симптоми, які характеризують психічне здоров`я. Це свідчення того, що процес адаптації, незважаючи на віддаленість переселення, не закінчений і проблеми здоров’я та тривога з приводу останнього є головними для цієї групи респондентів. Складові психічного стану здоров’я населення за GHQ 28, (%)

Характеристика психічного стану здоров’я населення за середнім показником GHQ-28 (M ± m) 1-население РЗТ; 2- контрольная группа населения; 3 - переселенці Спостереження в динаміці за роками засвідчує, що загальний показник GHQ 28, що характеризує глибину малих психічних розладів, вірогідно вище у населення РЗТ та переселеного населення.

Розподіл населення за наявністю хронічних захворювань серед жителів РЗТ та переселенців, (%) 1 - серцево-судинні 2 - органів дихання 3 - органів травлен 4 - сечостатеві 5 - нервової системи 6 - кісток та суглобів 7 - ендокринні 8 - хвороби вуха, горла, носа 9 - очей 10 - шкіри За даними самооцінок частота хронічних захворювань переважає у переселеного населення в порівнянні з населенням РЗТ за 6-ма класами захворювань: серцево-судинні, органів травлення, сечостатевої системи, нервової системи, кісток та суглобів, ендокринної системи.

Серед факторів, що впливають на загальне здоров'я, перше місце посіли загальнодержавні проблеми (нестабільна ситуація в країні, несприятлива екологічна ситуація, низький рівень життя, внесок 70,2%), друге – проблеми життєдіяльності (умови праці, життя і побуту, стосунки в сім'ї, внесок 7,1%) і третє – безпосередньо шкідливі звички, внесок 5,9%.

Негативні наслідки переселення, (в %) Провідними факторами впливу на стан здоров’я переселеного населення є відношення населення до процесу переселення. Критерій виправданості переселення та оцінка негативних та позитивних наслідків визначають стан здоров’я та адаптованість населення.

Стратегія життєвих планів населення, що проживає на радіоактивно забруднених територіях, визначається 4 напрямками: - традиційний для РЗТ шлях добиватися від влади компенсацій за проживання на небезпечній території (36-40 % населення); - переїзд на постійне місце проживання в умовно чисту зону (24-21% населення); - жити як усі, незважаючи на радіацію і розмови про неї (24-16 % населення); - вести звичний спосіб життя, виконуючи необхідні рекомендації для збереження здоров'я в умовах проживання на радіоактивно забруднених територіях (16-18% населення).

Стратегія життєвих планів переселеного населення зорієнтована на проживання за місцем вселення. Життєві плани переселенців (%)

У формуванні соціально-психологічної напруги особливо значущими виявляються такі фактори, як соціальна незахищеність, юридична допомога в захисті прав і інтересів, можливість отримання необхідної медичної допомоги, забезпечення ліками, можливість оздоровлення Причини незадоволеності медичними закладами (%) 1.відсутність будь-якої медичної допомоги 2.далека відстань до лікувальних закладів 3.відсутність необхідних спеціалістів 4.неможливість виконувати усі призначення лікаря (процедури, харчування тощо) 5.неможливість придбання медичних препаратів через відсутність коштів

Ситуація в країні не дає можливості достатньою мірою реалізувати програму соціального захисту постраждалих. Необхідної фінансової допомоги і лікування потребує велика кількість постраждалих. Одним із шляхів вирішення проблем є шлях економічного відродження регіонів. Основними видами перешкод для економічного відродження є економічна ситуація, зокрема відсутність кредитів, ціннісного паритету між промисловцями і аграріями, які є основними виробниками продукції в сільській місцевості, відсутність спеціалістів із знанням особливостей виробництва в умовах радіоактивного забруднення.

Зниження рівня соціально-екологічних і психологічних ризиків можливе лише за умови оптимізації на державному рівні соціальної політики ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, мета якої допомогти населенню взяти контроль над своїм життям. Основними складовими соціальної політики є: перегляд і оптимізація нормативно-правових актів, що регламентують проблему ліквідації наслідків аварії; розробка і реалізація програм, що реально стимулюють розвиток соціальних і виробничих сфер на РЗТ та в місцях вселення; реалізація єдиної системи соціальної, психологічної і медичної реабілітації; наукові дослідження з проблеми соціально-психологічних наслідків.

Дякую за увагу