Презентація на тему:
"Вікові особливості дітей шестирічного віку та їх діагностика"

Вікові особливості дітей шестирічного віку та їх діагностика Науково-дослідницьку роботу виконала:Мардачова Анастасія Ігорівна,учениця 10 класу Мукачівської ЗОШ І – ІІІ ст. №1 ім.О.С.Пушкіна Науковий керівник:Бойко Андріана Тиберіївна, вчитель української мови та літератури Мукачівської ЗОШ І – ІІІ ст. №1 ім.О.С.Пушкіна

Проблематика роботи Активна трансформація нашого суспільства складно й неоднозначно впливає на соціально-психологічне життя людини. Особливого загострення набувають проблеми сучасної школи, зокрема психолого-педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу. Особливої актуальності набувають проблеми психологічного вивчення дітей шестирічного віку, які, перебуваючи на дуже складному етапі вікового онтогенезу, переживають низку проблем психогенного характеру. Це спричинено як перебігом кризи 6-7 років, так і складними соціальними змінами, що переживає дитина, змінюючи свій статус дошкільника на соціально поціновуваний статус учня школи.

Актуальність роботи Недостатня розробленість проблематики та практичні запити освітнього процесу для створення універсального пакету методик,за допомогою яких можна різнобічно вивчати дітей-шестирічок.

Об’єктом дослідження є психологія дітей шестирічного віку. Предмет дослідження склали психологічні особливості дітей-шестиліток та їхня психодіагностика.

Мета наукової роботи полягала у розкритті специфічності психічного розвитку дітей шестирічного віку та визначенні основних психодіагностичних параметрів їхнього вивчення. Гіпотеза дослідження Якщо вважати, що дітям шестирічного віку властиві особливі психологічні якості, властивості й показники, то можна стверджувати, що потрібна спеціальна психодіагностична система прийомів і методів для їхнього вивчення на дуже складному етапі онтогенезу.

Завдання дослідження: Встановити основні вікові й психологічні особливості дітей шестирічного віку й обґрунтувати потребу переходу на початок їхнього шкільного навчання якраз із цього онтогенетичного етапу; Дослідити особливості лонгітюдного методу як ключового у вивченні шестиліток; Здійснити аналіз програми психодіагностування молодших школярів, зокрема шестирічок

Психологічні особливості й об’єктивна зумовленість переходу на навчання дітей з шести років Вступ до школи у звичному розумінні являє собою своєрідний рубіж, за яким істотно змінюється життя дитини, зростають вимоги до її самостійності і відпо відальності. Ігри та інші звичні для дошкільника види ді яльності витісняються навчальними заняттями. Ці мірку вання про особливості учнівського життя грунтуються, як правило, на тих уявленнях, які склалися у дорослих на ос нові досвіду власних шкільних років. Це породжує у свою чергу думку про те, що навчати шестирічних дітей перед часно. Підставою для протилежного висновку є той факт, що «сьогоднішні діти стали розумнішими». Істина ж у дос товірному знанні фізичних і психічних можливостей сучас ної шестирічної дитини, тенденцій її розвитку і умов, що забезпечують успішне навчання та виховання.

Зміни провід ної діяльності дитини дошкільного віку: • Прагнення дитини до суспільно значимої діяльності; • Здатність довільно управляти своєю поведінкою • Спрямовування зусиль на розв'язання пізнавальних завдань; • Узагальнені форми мислення, елемент теоретичного ставлення до навчального матеріалу, смислове запам'ятовування, завершеність практичного ово лодіння мовою; • Здатність налагоджувати стосунки з ровес никами, елементарні навички спільної діяльності.

Лонгітюд як один з ключових методів психологічного вивчення учнів-шестирічок "Метод лонгітюдний (метод повздовжника) - належить до методів організаційних. Передбачає роботу з однією і тією ж групою людей - або з однією людиною - регулярно й досить часто обстежуючи їх упродовж тривалого часу - відстежується розвиток, здійснюється "повздовжній зріз". Лонгітюд дозволяє досить повно і різнопланово охопити проблему розрізнення вікових та індивідуальних особливостей школяра. У межах однієї часово-вікової популяції діти одного паспортного віку часто можуть помітно відрізнятися своїми індивідуальними особливостями, унікальним темпераментом і неповторним рівнем вікового розвитку. Диференційований підхід до кожної особистості, розрізнення, поєднання і порівняння вікових та індивідуальних особливостей дитячої поведінки є однією з нагальних проблем для сучасних учителів, вихователів, шкільних психологів, батьків.

Основні принципи застосування лонгітюдного методу 1) Проведення досліджень з одними і тими ж досліджуваними в процесі їхнього онтогенетичного розвитку ( у нашому випадку бажано застосовувати лонгітюд приблизно з 3-4 років або й від народження); 2) Поєднання повздовжнього дослідження з поперечними зрізами й іншими науковими психологічними методами; 3) Однакові методи математичної обробки даних кожного зрізу; 4) Об’єктивна і виважена якісна інтерпретація кожного етапу та дослідження в цілому, тобто врахування як попередніх вікових і психологічних особливостей (до 6 років), так і наступних (після 6 років).

Система комплексних методик для діагностики молодших школярів Комплекс психодіагностичних методик, запропонований Р.С. Нємовим дозволяє оцінити: 1. Загальну орієнтацію дітей у довкіллі. 2. Ставлення дитини до навчання в школі. 3. Уяву. 4. Пам’ять. 5. Мислення. 6. Мовлення. 7. Художньо-зображувальні здібності. 8. Трудові уміння і навички. 9. Мотивація досягнення успіхів. 10. Особистісні якості. 11. Міжособистісні взаємини. 12. Спроможність вияснити, як розвивається дитина упродовж навчання в початкових класах. 13. Своєчасну виявленість її задатків та здібностей. 14. Встановлення причини відставання дитини в навчанні або причини поганого виховання. 15. Дитині, батькам, учителям, вихователям надаються науково обгрунтовані і компетентні рекомендації щодо корекції наявних відхилень від норми.

Психологічна характеристика вивчення основних компонентів готовності дитини до навчання в школі Мовна готовність дітей-шестирічок до навчання і навчання насамперед виявляється в їхньому умінні користуватися словом для довільного керування поведінкою і пізнавальними процесами. Не менш важливим є розвиток мови як засобу спілкування і передумови до засвоєння письма . Особистісна готовність дітей до навчання є не менш важливою, ніж пізнавальна й інтелектуальна. Від бажання дитини учитися залежать і її успіхи. Пізнавальна потреба відноситься до розряду так званих «ненасичуваних», важлива особливість яких полягає в тому, що чим більше задовольняється відповідна потреба, тим сильніше вона постає.

Мовна готовність дітей-шестирічок до навчання і навчання насамперед виявляється в їхньому умінні користуватися словом для довільного керування поведінкою і пізнавальними процесами. Не менш важливим є розвиток мови як засобу спілкування і передумови до засвоєння письма . Особистісна готовність дітей до навчання є не менш важливою, ніж пізнавальна й інтелектуальна. Від бажання дитини учитися залежать і її успіхи. Пізнавальна потреба відноситься до розряду так званих «ненасичуваних», важлива особливість яких полягає в тому, що чим більше задовольняється відповідна потреба, тим сильніше вона постає.

Висновки: • Діти шестирічного віку відзначаються цілою низкою симптомокомплексів вікового та психологічного характеру.Тому у психодіагностичному вивченні таких дітей особливу увагу треба робити на дослідження соціальної ситуації розвитку дитини, її провідній діяльності, психічних новоутвореннях, особливостях вікової кризи 6-7 років, спричиненої переходом у соціальний статус – школяр-шестирічка. • Психологічні й вікові параметри психоструктури сучасних дітей шестилітнього віку дають підстави стверджувати про можливість і доцільність навчання дітей з цього вікового етапу. Однак завжди слід пам’ятати про індивідуально-диференційований, особистісно зорієнтований, підхід до вивчення психіки дитини. • Лонгітюд доцільно визнати одним з найплідніших та найінформативніших методів психодіагностичного вивчення дитини шестирічного віку, яка вступає на навчання у перший клас загальноосвітньої школи,за допомогою якого можна цілісно і різнопланово визначити психологію особистістості шестилітки. • Достовірне вивчення дитини шестирічного віку повинно здійснюватися за допомогою сучасних психолого-педагогічних програм, які різновекторно охоплюють психічний світ дитини. • Для діагностики дітей молодшого шкільного віку, зокрема шестирічок, потрібно залучати блоки системи комплексних методик (спеціальної карти індивідуального психологічного розвитку дитини), яка дозволяє діагностувати основні й найтиповіші параметри особистісного розвитку. • Основні компоненти готовності дитини шестирічного віку до школи дозволяють констатувати у переважній більшості випадків готовність (інтелектуальну, психофізичну та іншу) сучасних шестирічок до правильно організованого навчання у загальноосвітній школі. • Проблематика психодіагностичного інструментарію для дітей шестирічного віку залишається однією з найскладніших у віковій психології та потребує подальшого старанного вивчення.  

Результати дослідження: Теоретичне значення роботи полягає в розширенні та поглибленні уявлень про процес становлення дітей шестирічного віку та особливості їхнього психодіагностичного вивчення. Практичне значення дослідження випливає з того, що його теоретичні й практичні узагальнення можуть бути використані у безпосередній діяльності вчителів, практикуючих психологів, батьків з дітьми-шестирічками.

Дякую за увагу!