Презентація на тему:
ВЕСЕЛІ ТА ЖАРТІВЛИВІ ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ

НЕБИЛИЦЯ Небилиця є така: під землею птах літа; кріт у хмароньці живе; океаном слон пливе; а всі тигри, леви й барси – подалися аж до Марса.

Люди в джунглі почвалали, сніг голками трамбували. Джунглі – казка, диво-царство, щоб займатись ковзанярством. У міста зійшлися сови; позлітались всі корови; підприємці з них чудові, до роботи край готові.

Вже й товари експортують, а кальмари їх купують… Як же добре жити в світі!.. Ви зі мною згодні, діти? Якщо скажете ви: – “Ні”, – Я скажу, на ваше “ні” – “Так!”. Адже наша небилиця – пречудова хихітниця!

НЕСКЛАДНИЦЯ Ось така є нескладниця: сів комарик на ліжницю. Сів, і миттю провалився, в синім небі опинився. А на небі під землею бородата ходить фея: на ногах сережки, на вухах – босоніжки.

ПОБРЕХЕНЬКА Хто – “ки-ги”, а хто – “ку-ку”, плава човен у садку. А вже в тому у човні два бички і три свині. Всі, як треба, порядкують, їжачку в кущах звітують: в нас стерно – тернова шпичка, весла – бурякова гичка, вітрила – гулька реп’яхова, якір – квітка огіркова,

Цибулина – то компас: де ми є, він скаже враз. Наші сіті – рута-м’ята, рибу щоб ловить завзято. Пливемо ми океаном, порядкуємо без обману. Дірку бубликом латаємо, водоверті не минаємо. Полюбляємо ми мандри… То ж іди до нас в команду.

Їжачок кричить: – Гаразд! Крила є – лечу до вас… Тільки – стриб, а човен – брик! Звірі – гульк, а човен – бульк. І відтоді він на дні десь гуляє в бур’яні.

БУКИ-БАШТА-БАРАБАН Буки-башта-барабан: на льоду росте бур’ян, на вогні вода танцює, кінь нагаєчку лупцює, пугач ніччю загубився, бик на груші опинився, миша кицю упіймала, вуса їй пофарбувала, грак затьохкав соловейком, а ще вся його сімейка. Заспівав німий Вир’ян: “Буки-башта-барабан!”

ПИРІГ З РУКАМИ І З НОГАМИ Пиріг з руками і з ногами три дні бігає за нами, ми сюди – і він сюди, ми туди – і він туди… Йо, не минемо біди. Раптом Гам кричить: “Стривайте!.. От-от впаду, так й знайте!” – Що таке? Не стій на місці! – Не вбіжу, бо хочу їсти!..

ВІРШ-БЕЗКІНЕЧНИК У Івана Кавуна був баштан на два вікна. Серед жовтих кавунів пас Іван наш горобців. Сто пухкеньких, рум’яненьких, як та паця рожевеньких, як той півник бідовеньких, як яєчко чепурненьких, – сто веселих горобців.

Раз під вечір – цвінь-цвірінь– спав Іван, хропів курінь. Ті похмурі горобці подзьобали кавунці, сіли хутко у ракету і покинули планету. Десь у космосі літають, всіх, хто слуха, сповіщають: – Побрехеньок в нас нема… У Івана Кавуна Був баштан на два вікна…

ГНОМИ Гном якось відвідав гнома, три дні м’явся біля дому. Цілих три дні думав гном: “ Дім-то є, а де ж це гном?”

ВДЯЧНА КИЦЯ Їла Катя паляницю, пригостила нею кицю. Киця бігає по хаті: – Чим же я віддячу Каті? Як стемніло, киця в ліжко принесла Катрусі... мишку.

На Півночі настала рання осінь. Збирають негри на сосні кокоси. ЧИ БУВАЄ ТАКЕ?

У песика робота не проста: охороняє від мишей кота.

Корова наша, ти мені повір, дає не молоко нам, а кефір.

ВІРШ-БЕЗКІНЕЧНИК Гусенятко і два бусі завітали до Ягусі. “ До Ягусі ?” – “ Їсти сніг!” Так наїлись, що без ніг мимоволі повалились, в сон глибокий провалились, і приснилось їм вві сні, як у жовтні, навесні, гусенятко і два бусі завітали до Ягусі…

ЦІПОНЬКА-НЕНЬКА Ходило курчатко в зелений садочок, водило з собою чотирнадцять квочок. – Дивіться, рідненькі, далеко не йдіть. Я чую, за хатою кішка нявчить. Збігаються квочки до ціпоньки-неньки, бо їм не до жартів з моїх вигаденьків.

В презентації використано вірші із збірки дитячих веселих жартівливих віршів Олександра Виженка «ЖИВИЦЯ-ЧУДОВИЦЯ» та вірші Ігоря Січовика. Оформлення – ресурси Інтернету.