Презентація на тему:
Декламування віршів Тараса Шевченка, Павла Тичини

Виразне читання. Декламування поетичних творів Т. Шевченка та Павла Тичини

Пам'ятка «Як навчитися виразно читати віршові твори» 1. Вдумливо прочитай вірш. 2. З’ясуй лексичне значення не зрозумілих тобі слів. 3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, із яким читатимеш твір. 4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інто наційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні). 5. Познач олівцем паузи: а) кома — ледь помітна пауза (позначка — /); б) двокрапка й тире — помітна пауза (позначка — //). в) крапка — явна пауза із інтонацією завершеності (позначка — ///). 6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання: а) підвищення тону — стрілка вгору (↑); б) зниження тону — стрілка вниз (↓); в) рівний тон — горизонтальна стрілка (→). 7. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок. 8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам’ятовуй їх послідовність. 9. Вивчивши вірш напам’ять, виразно прочитай його своїм близь ким і з’ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.

Пам'ятка декламатора 1. До читання напам’ять повтори про себе текст вірша. 2. Перш ніж декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб одразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу. 3. Назви автора й твір, який читатимеш. 4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача. 5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз. 6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх. 7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін. Розмічання мовних тактів (скісні риски) і читання за ними потрібні для того, щоб змусити учня аналізувати фрази і вникати в їх суть.

«За сонцем хмаронька пливе»

«Садок вишневий коло хати»

«Заповіт»

«Не бував ти у наших краях!» Не бував ти у наших краях! Там же небо — блакитні простори... Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш, Серце б’ється і б’ється в грудях... Не бував ти у наших краях.

Ось так презентує себе молодий поет, залюблений у свою сонцесяйну Україну. Блакить мою душу обвіяла, Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав - Добридень я світу сказав! Струмок серед гаю як стрічечка, На квітці метелик мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля - Добридень тобі, Україно моя! «Блакить мою душу обвіяла»

«Гаї шумлять»

Складання вірша

Чого я навчився на уроці.... Чи зміг я дотримати правил декламування? Хто був найкращим читцем у класі? Чому?