Презентація на тему:
Методичний актив учителів математики

Методичний актив учителів математики “Удосконалення системи професійної діяльності вчителів математики засобами інноваційних технологій” м. Миколаїв, 20 червня 2012 року

Навчання математики в основній школі спрямоване на досягнення таких цілей: Формування в учнів математичних знань, як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві на основі ознайомлення з ідеями і методами математики як універсальної мови науки і техніки. Ефективного засобу моделювання і дослідження процесів і явищ навколишньої діяльності. Інтелектуальний розвиток учнів, розвиток їхнього логічного мислення, пам’яті, уваги, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки за аналогією, діставати наслідки з даних передумов. Опанування учнями системи математичних знань і вмінь, що необхідні у повсякденному житті й достатні для оволодіння іншими шкільними предметами та продовження навчання.

Робочі навчальні плани на 2012 – 2013 н. р. складаються: для 5 – 9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.04 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.09 № 66; для 10 – 11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затвердженими наказом МОН України від 27.08.10 № 834;

Робочі навчальні плани на 2012 – 2013 н. р. складаються: для спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов: 5–9 класи – за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом МОН України від 13.03.06 №182; 10 – 11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.10; для спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу: 2 – 9 класи – за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом МОН України від 13.05.05 № 291, із урахуванням змін у розподілі навчального часу та загальної кількості годин, визначених Типовими навчальними планами початкової школи (наказ МОН України від 29.11.05 № 682); 10 – 11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.10 № 834;

Робочі навчальні плани на 2012 – 2013 н. р. складаються: для 8 – 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням окремих предметів – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОНмолодьспорт України від 23.05.12 № 616; для вечірніх (змінних) загальноосвітніх шкіл – 5 – 9 класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 23.02.04 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.09 № 66; 10 – 11 (12) класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.10 № 834.

Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5 – 9 класах подано в Інформаційних збірниках МОН № 13–14, 2005–2009 рр., у журналі «Математика в школі» (№6, 2005–2009 рр.). Окрім того, шкільний курс математики у 2012–2013 навчальному році у 10–11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами, надрукованими у посібнику «Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах)», видавництва «Ранок», Харків, 2011 р. та розміщених на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України www.mon.gov.ua.

Розподіл годин на вивчення окремих розділів, кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для 10-х класів, та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів видрукувані в Інформаційному збірнику МОН, № 25-26-27, 2010 р., у журналі «Математика в школі» (№ 6, 2011 р.).

Типові навчальні плани старшої школи реалізують зміст освіти залежно від обраного профілю навчання. Кожен із профілів передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів: рівні стандарту – навчальні предмети не є профільними чи базовими (наприклад, математика в художньо-естетичному профілі); академічному рівні – навчальні предмети не є профільними, але є базовими (наприклад, алгебра і геометрія у фізичному профілі); профільному рівні, який передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію (наприклад, алгебра і геометрія у математичному профілі).

Якщо в навчальному закладі відсутнє відповідне навчально-методичне, матеріально-технічне та кадрове забезпечення для впровадження певного профілю навчання, то у такому випадку використовується варіант навчального плану універсального профілю, складеного відповідно до академічного рівня змісту освіти.

В однокомплектній старшій школі доцільним є створення в класах різнопрофільних груп за рахунок використання годин варіативної складової. При цьому базове ядро навчальних предметів вивчається усіма учнями класу за єдиними навчальними програмами, а частина часу (близько 20 відсотків) – окремо у групах за програмами відповідних профілів (напрямів).

Розподіл годин на навчальні предмети за різними рівнями змісту освіти (Наказ МОН № 834 від 27.08.2010) Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах Рівень стандарту Академічний рівень Профільний рівень 10 11 10 11 10 11 Математика 3 3 - - - - Алгебра - - 2 3 5 5 Геометрія - - 2 2 4 4

Реалізація профільного навчання математики у 10 – 11 класах забезпечується системою курсів за вибором (за рахунок варіативного компоненту), які певним чином ураховують інтереси і можливості учнів даного профілю. Розподіл курсів за вибором є умовним. Учитель може запропонувати учням будь який курс за вибором із вказаного переліку або курси за вибором, що надруковані у попередні роки та мають відповідні грифи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту.

Вищезазначені програми, орієнтовне календарно-тематичне планування та методичні рекомендації щодо викладання курсів надруковані у посібнику «Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах)», видавництва «Ранок», Харків, 2011 р.

Програма для поглибленого вивчення математики з 5-го класу Із метою забезпечення наступності науково-дослідної роботи за темою «Створення розвивального середовища для математично обдарованих учнів початкової школи» математика у 5-х класах ММК викладається за «Авторською програмою з математики для учнів 5 – 7-х класів ЗНЗ з класами фізико-математичного профілю» (автор Харік О. Ю.). Авторська програма з математики для учнів 5 – 7-х класів ЗНЗ з класами фізико-математичного профілю» (автор Харік О. Ю.) має відповідний гриф МОНМС України та рекомендована для запровадження в школах при відповідній кількості годин, що відведено на вивчення предмета.

Державна цільова соціальна програма підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року

Головними цілями математичної освіти є сприяння формуванню компетентностей: Соціально-особистісна компетентність передбачає, що випускник основної школи розуміє, що для людини поряд із матеріальними цінностями важливі й цінності інтелектуальні: знання, уміння послідовно міркувати, аналізувати факти, узагальнювати їх тощо. Випускник має певну інтуїцію – здатність передбачати результати дій або намірів, продумувати шляхи розв’язання проблеми, оцінювати результати розв’язання практичних задач.

Комунікативна компетентність передбачає, що випускник основної школи розуміє мову математики, уміє говорити, читати і писати нею, готовий до спілкування, до роботи та життя в колективі. Він здатний виражати та пояснювати математичні поняття звичайною мовою, уміє правильно використовувати термінологію та скорочені позначення, розуміти їх при читанні тексту, у формулюваннях задач, поясненнях учителя.

Інформаційна компетентність передбачає сформовані вміння використовувати різні мови математики (словесну, символічну, графічну), переходити з однієї мови на іншу. Вбачається, що випускник уміє використовувати різноманітні джерела інформації здійснювати пошук, відбір, аналіз, систематизацію та класифікацію інформації. Він застосовує обчислювальні засоби, довідники, посібники та найпростіші програмні засоби з математики. Не менш важливим є сформованість навичок аналізувати й інтерпретувати інформацію, розрізняти основну та другорядну інформацію тощо.

Сьогодення вимагає від випускника сформованої практичної компетентності, а саме: умінь будувати й досліджувати математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, задач, за допомогою математичних об’єктів, відповідних математичних задач; виконувати математичні розрахунки; працювати з формулами; читати та будувати графіки функціональних залежностей, досліджувати їх властивості; розв’язувати текстові задачі шляхом складання рівнянь та їх систем; класифікувати й конструювати геометричні фігури, з'ясовувати їх властивості, виконувати побудови; вимірювати геометричні величини, що характеризують розміщення геометричних фігур, знаходити кількісні характеристики фігур; оцінювати шанси виникнення тих чи інших подій, міру ризику при прийнятті того чи іншого рішення.

Сформованість у випускника загальнокультурних компетентностей означає усвідомлення ним, що математика є засобом опису й методом пізнання дійсності, бо сучасний світ підлягає не тільки детермінованим, але й статистичним закономірностям. Випускник набув таких рис характеру, як наполегливість, відповідальність, чесність, об’єктивність, мужність, цілеспрямованість, працездатність тощо.

Сучасні програми навчання математики передбачають формування двох, перших, рівнів математичної компетентності: перший рівень, відтворення математичних фактів, методів і виконання обчислень; другий рівень, установлення зв’язків та інтеграції матеріалу з різних математичних тем. У той час, як на формування третього, найвищого рівня математичної компетентності (математичних роздумів, що потребуються узагальнення та інтуїції) практично не відведено часу. Також негативно вплинув і факт скасування третього рівня ЗНО з математики (задач із відкритою відповіддю). Аналіз збірників для ДПА з математики, також засвідчив відсутність завдань, на доведення або спростування гіпотез, проведення дослідження, що вимагають узагальнених висновків.

Рекомендовані джерела: Математика. Миколавікі. – Режим доступу: http://www.eduwiki.uran.net.ua/wiki/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96 Школа. ua – Режим доступу: http://shkola.ua/ Юному математику – Режим доступу: http://www.mechmat.univ.kiev.ua/u/ru/node/23 Академія логіки – Режим доступу: http://vesna-books.com.ua/

Прикладна спрямованість шкільного курсу математики Прикладне спрямування шкільного курсу математики базується на вмінні учнів досліджувати реальні явища засобами математики, складати математичні моделі задач та співставляти знайдені результати з реальними. Практичне спрямування передбачає формування в учнів умінь використовувати здобуті знання під час вивчення як самої математики, так і інших дисциплін. Політехнічне спрямування – використання математичних знань для пояснення виробничих циклів, процесів обслуговування та керування виробництва, підвищення якості процесу навчання іншим предметам (фізики, хімії, креслення, трудового навчання тощо).

Рекомендовані джерела: Бевз В. Міжпредметні зв’язки як необхідний елемент предметної системи навчання // Математика в школі. – 2003. – №6. – С. 11–15. Возняк Г., Возняк О. Прикладні задачі: від теорії до практики. – Тернопіль: Мандрівець, 2003. – 136 с. Возняк Г.М., Маланюк М.П. Взаємозв’язок теорії з практикою в процесі вивчення математики: Посібник для вчителя. – К.: Рад. Шк.., 1989. – 128 с. Далингер В.А. О некорорых приемах реализации связей "математика-физика" // Физика в школе. 2003. – №3. – С. 28–34. Іванюк І. В. Міжнародна програма PISA як інструмент зовнішнього оцінювання учнів / І. В. Іванюк // Шлях освіти. – 2004. – № 3. – С. 16–22. Кучеренко М. Є. Біохімія: підручник для студ. вищ. навч. закладів / М. Є. Кучеренко, Ю. Д. Бабенюк, О. М. Васильєв та ін. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2002. – 480 с. Панішко Ф. В. Три половини. Математична наука для 6-го класу // Математика. — № 7 (211).– 2003. Посудін Ю. І. Біофізика рослин: підруч. для студ. вищ. навч. закл. /Ю. І. Посудін. – Вінниця : Нова книга, 2004. – 256 с. Прус А. Піраміда в контексті прикладної спрямованості шкільного курсу стереометрії // Математика в школі. — 2005. — № 2. Соколенко Л.О. Прикладні задачі природничого характеру в курсі алгебри та початків аналізу: практикум. Навчальний посібник / Л.О. Соколенко, Л.Г. Філон, В.О. Швець. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010. – 128 с Соколенко Л.О. Прикладна спрямованість шкільного курсу алгебри і початків аналізу: Навч. Посібник. – Чернігів: Сіверянська думка, 2002. – 128с. Хазін Г. Молодому вчителю про міжпредметні зв’язки // Математика в школі. – 2005. – №8. – С. 30–34. Школа юного математика // Науково-популярний журнал для творчої молоді та її наставників [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://scientistschool.org.ua/?p=52.

Зовнішнє незалежне оцінювання учнів із математики у 2012 році Для підготовки учнів до виконання завдань ЗНО з математики корисно також використати тренувальні тести, наведені в «Індивідуальних комплектах для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання 2012», які підготовлені і видані видавничим домом «Освіта» спільно з Українським центром оцінювання якості освіти та Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

Рекомендовані джерела: Зовнішнє незалежне тестування в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://osvita.name/ Абітурієнт 2012 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zno.osvita.net/News.aspx Методичний портал / підбірка книг для підготовки до ЗНО з математики [Електронний ресурс] режим доступу: http://turbobit.net/download/folder/1113925 Нелін Є.П. Математика. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА / Нелін Є.П., Роганін О.М./ – К.: Гімназія, 2012 – 304 с.  

Формування в учнів навичок освіти впродовж усього життя на уроках математики Формуванню в учнів навичок самостійної діяльності сприяє правильна організація процесу виконання учнями завдань для домашньої роботи. Їх виконання носить, як правило, індивідуальний характер і розраховане на цілковиту самостійність учня. Домашня робота розвиває ініціативу й самостійність учнів, створює широкі можливості для прояву особистих здібностей, нахилів, пізнавального новаторства учнів.

Результати фронтального вивчення математики у 2012 – 2012 році засвідчили, що учні старших класів фрагментарно виконують домашні завдання, мають місце чисельні випадки списування. Також, не можна не звернути увагу і на факт незадовільної перевірки учителями якості виконання учнями домашніх завдань. Зошити учнів неохайні, немає чіткого поділу на класні і домашні види робіт. Рисунки геометричних фігур виконують ручкою, «від руки», без дотримання правил зображення математичних креслень, не звертаючи увагу на «видимі» та «невидимі» лінії. Також, завдання для всього класу підбирають однакові, не завжди враховується рівень індивідуальної підготовки учнів.

Участь школярів в інтелектуальних змаганнях із математики 28–29 вересня 2012 року проводитиметься ІІ Миколаївський обласний відкритий турнір юних математиків імені професора В. М. Лейфури на базі Миколаївського муніципального колегіуму. Завдання турніру опубліковані на сайті ММК www.mmk38.3dn.ru.

Міжнародний математичний конкурс “Кенгуру” Традиційною стала участь школярів 2–11-х класів ЗНЗ області в міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру», яка має позитивну динаміку. Так, у 2011 році в ньому взяли участь 16 742 учні. З них: 65% показали: відмінні (28%) і добрі (47%) результати.

Найбільше учасників було з міст Миколаєва (5995) Первомайська (847 осіб) та Вознесенська (778 осіб). Активну участь узяли учнів Жовтневого (902 особи), Снігурівського (534) та Баштанського (692 особи) районів.

Неможливо не відзначити роль відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій (міськрад) міст Первомайська, Вознесенська, Южноукраїнська, Очакова, Баштанського, Єланецького, Очаківського, Новоодеського, Новобузького, Казанківського, Первомайського та Жовтневого районів.

Рекомендовані джерела: Математичний олімпіадний рух України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://matholymp.org.ua Всеукраїнська Інтернет-олімпіада [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://matholymp.org.ua/messages/ Міжнародний математичний конкурс «Кенгуру» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.kangaroo.com.ua Всеукраїнський турнір юних математиків ім. академіка М.Й. Ядренка [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.ukrtym.blogspot.com

Завдання на 2012-2013 н.р. Виконання основних завдань Державної цільової соціальної програми підвищення якості природничо-математичної освіти на період до 2015 року за напрямом “Математика” ; Виконання рішень І Всеукраїнського з’їзду математиків; Підготовка вчителів для роботи за Новим державним стандартом; Фронтальне вивчення математики у 5-х класах ( 8 районів); Обласні семінари на базі шкіл де працюють вчителі, які претендують на присвоєння звання “вчитель-методист”; Проведення заходів на відзначення 75 річниці утворення Миколаївської області (збірник прикладних (з екологічним змістом) задач для учнів 5-6 класів у контексті нових програм (до 20.10.12); Підготовка дітей до участі в предметних олімпіадах; ІІ обласний відкритий турнір юних математиків ім. професора В.М. Лейфури; Всеукраїнська та обласна Інтернет-олімпіади; Міжнародний математичний конкурс “Кенгуру”; Оновлення сайту “МатематикаМиколаВікі” (сторінки методичних об'єднань, методичні розробки вчителів, конспекти уроків і позакласних заходів); Висвітлення досвіду вчителів на сторінках фахових видань, інтернет-видань; Створення авторських предметних блогів учителів математики, методичних об’єднань (авторська майстерня Л.П. Суховерхової); Продовження діяльності творчої групи “Використання сервісів Веб 2.0 у професійній діяльності вчителів математики”