Ґендерний підхід у шведскій народній освіті
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Ґендерний підхід у шведскій народній освіті навчальний семінар Гетеборг, 6 – 11 червня 2011 р.
Ґендерний підхід у шведскій народній освіті Швеція – країна, що відома своїми досягненнями у сфері забезпечення рівних прав жінок й чоловіків. Вивчення шведського досвіду в цьому напрямі є дуже важливим для України. З 6 до 11 червня 2011 р. 12 українських жінок з громадських організацій та державних установ взяли участь у навчальному семінарі «Ґендерний підхід в шведскій народній освіті». Організатори заходу – Жіноча народна школа (м.Гетеборг, Швеція) у партнерстві з ВГО «Жіночий консорціум України» (м. Київ).
Ґендерний підхід у шведскій народній освіті Мета семінару - ознайомлення з системою народної освіти в Швеції та, зокрема, системою роботи Жіночої народної школи (ЖНШ) м. Гетеборг й пошук шляхів можливостей використання досвіду в Україні.
Ґендерний підхід у шведскій народній освіті Керівниця проекту «Ґендерний підхід у шведскій народній освіті»– Агнета Вірен.
Шведська народна освіта – Folkbildning Шведська народна освіта – Folkbildning – частина системи освіти, що доступна всім дорослим громадянкам та громадянам країни. Ця освіта вільна від державного впливу та планування. Ідея неформальної освіти дорослих прийшла з Данії. 1868 р. - перша школа для дорослих у Швеції. На сьогодні склалась мережа навчальних закладів, з яких 150 народних шкіл отримують державне фінансування.
Шведська народна освіта – Folkbildning Освіта як національна ідея. Перші школи були створені для освіти дорослих, для дітей селян, які не мали доступу до університетської освіти з метою навчання новим практикам ведення господарства. Сьогодні в народних школах навчаються випускниці та випускники інтернатів, емігрантки та емігранти, дівчата та хлопці, жінки з дітьми, які не мають можливості отримувати освіту в інший спосіб. Народні школи не видають дипломів, але для людей навчання в таких школах - це, перш за все, можливість отримати професію. Багато з них йдуть до народних шкіл для того, щоб дізнатися про щось нове.
Головні принципи народної освіти: добровільність; демократичні засади виховання та освіти; можливість зробити власний вибір та вплинути на свою долю; поєднання теоретичних та практичних знань; гнучкість та використання нетрадиційних способів освіти; толерантність до інакомислення; можливість впливу на зміст освіти з боку тих, хто навчається.
Жіноча народна школа kvinnofolkhögskolan Жіноча народна школа – унікальний освітній заклад, який працює вже більш ніж 25 років та надає щорічно освіту більш ніж 120 жінкам різного віку, походження та різних національностей. www.kvinno.fhsk.se
Жіноча народна школа Жіноча народна школа – це навчальні класи, кабінети для індивідуального навчання, майстерні, кінозал, кіностудія, бібліотека, їдальня, в якій проходять різноманітні заходи, що збирають учнівський та викладацький колективи школи. Протягом багатьох років ЖНШ співпрацює з жіночими групами в Азії, Африці та Латинській Америці. Ці міжнародні контакти дозволяють порівняти становище жінок у різних частинах світу. Близько половини учениць школи не є шведками.
Жіноча народна школа Діяльність школи заснована на тому, що жінки в світі є політично, соціально, економічно і культурно дискриміновані й направлена на те, щоб дати їм можливість підвищити рівень освіти, навчити їх брати активну участь в житті суспільства. Навчальна програма складається з курсів шведської та англійської мови, математики, природознавчих наук, комп’ютерної грамотності. Учениці школи навчаються знімати фільми, шити, малювати, співати, танцювати та ще багатьом іншим практичним речам. Навчальний рік триває 38 тижнів з серпня до початку червня та складається з двох семестрів. Школа працює з дорослими жінками, тому навчальний план складається із врахуванням навчальних планів загальноосвітніх шкіл.
Жіноча народна школа Один з напрямів роботи ЖНШ – робота з жінками з інвалідністю та створення умов для їхньої адаптації у суспільному житті, адже інвалідність може бути як при народженні, так й набутою. Базова концепція для діяльності у даному напрямі - кріп-теорія (Crip Theory), що розглядає кожну людину, в тому числі, людину з інвалідністю як повноцінну індивідуальність з її особистими потребами. Можливості цієї людини обмежує суспільство, яке і відтворює ідеї інвалідності.
Кріп-теорія – це теорія супротиву, основною вимогою якої є визнання людей такими, якими вони є, а їхнє тіло розглядається як соціальний конструкт.
Дитячий садок при ЖНШ Для того, щоб у ЖНШ мали можливість навчатися жінки з маленькими дітьми, при ній створено дитячий садочок. Дитячий садок працює за системою Монтессорі, що передбачає індивідуальний підхід до кожної дитинки.
Впровадження різноманітності та рівності в муніципалітеті м. Гетеборг Томас Мартинсон – заступник мера, відповідальний за впровадження ідей проти дискримінації. Основні сфери відповідальності – культура, ґендерна рівність, ЛГБТ, права людини, інвалідність.
Система роботи міської влади У районних органах м. Гетеборг – 86% жінок; на рівні керівництва – 55%. Декларація щодо просування ґендерної рівності підписана з різними містами європейського Союзу. Місцева влада використовує 2 підходи до впровадження ґендерної рівності: мейстрімінг та тимчасові заходи. В основі політики прийняття рішень - ґендерна рівність не сама по собі, але як складова всіх процесів, що відбуваються у суспільстві. Влада ставить перед собою завдання відслідковувати як працюють закони, в т. ч. стосовно ґендерної рівності. Питання регулярно розглядаються та щорічно підводяться підсумки щодо результатів.
Один з пріоритетів – підготовка ґендерних педагогів – спеціалістів, які знаються в ґендерній тематиці. В районних офісах експертами проводяться заняття щодо впровадження ґендерних підходів. 3000 осіб підвищують кваліфікацію щорічно. Місцева ініціатива – впровадження ґендерних сертифікатів для кожного закладу, що є в місті. Одним з напрямків діяльності - робота з розривами у заробітній платні. У бюджеті передбачено статтю для підтримки НГО, що працюють в даній сфері.
У місцевому бюджеті окремо закладаються кошти для роботи з чоловіками. Тимчасові заходи – робота з протидії людьми, запобігання проституції. Проект «Діалог» - запобігання домашньому насильству.
Національний секретаріат ґендерних досліджень З початку 90-х рр. у шведському суспільстві відбувалась загальна дискусія щодо участі жінок у політичному житті «Як змінити світ на краще?». Досягнення у сфері ґендерної рівності у Швеції не прийшли самі по собі. Це були роки боротьби, соціальної активності феміністичного руху, спільної діяльності теоретиків та практиків.
Національний секретаріат ґендерних досліджень Задача секретаріату –бути мостом між теорією та практикою.
Національний секретаріат ґендерних досліджень «Жінки мають йти у політику, щоб представляти інтереси жінок. Коли вирішуються конкретні проблеми та задачі дуже важлива політика присутності: хто має доступ до прийняття рішень? Жінки й політика – це питання якості та справедливості: якщо ми всі громадяни, то ми маємо брати рівну участь у прийнятті рішень. Представництво різних груп має бути рівним. Жінки з різних партій об'єднались та висунули питання щодо притулків жертв насильства. Якщо б жінки не співпрацювали, то це питання не було б висунуто на обговорення».
KvinnSam – Національна ресурсна бібліотека з ґендерних досліджень Бібліотека народилась як ініціатива трьох жінок. З 1997 р. колекція стала бібліотекою жіночих та ґендерних студій. Збираються та зберігаються архіви з феміністичної та ґендерної тематики приватних осіб та організацій.
KvinnSam - 5 дослідницьких порталів щодо історії жіночого та феміністичного руху База даних та 130000 друкованих матеріалів. У бібліотеці зберігається все, що видається у Швеції з гендерної тематики. Бібліотека отримує обов’язковий примірник. Бібліографія з 1960 р. Database Greda: Gender Researches database - база шведських ґендерних експертів. Найбільш представлені дослідження у напрямках: історія, літературознавство, соціологія. Jamda – база матеріалів з ґендерного мейнстрімінгу. Доступ до літератури та інструменти щодо впровадження ідей ґендерної рівності. Матеріали щодо політики Європейського Союзу.
Підведення підсумків та плани на майбутнє Ми можемо бути слабкими, А можемо бути сильними. Ми можемо бути добрими, А можемо агресивними. Ми часто буваємо бідними, А краще бути багатими. І любимо ми сміятися, Але іноді можемо плакати. І всі ми буваємо різними, Хоч в чомусь, мабуть, однакові. А разом сила силеная! І будемо це пам'ятати!
Більш детальна інформація Лайма Гейдар, Інформаційно-освітній центр «Жіноча Мережа», Голова Комітету Ради ЛГБТ-організацій України з питань адвокації та PR (м.Київ); Марія Дмітрієва, перекладачка та ґендерна експертка, (м. Київ); Тетяна Іваніна, Ліга соціальних працівників (м. Полтава); Тетяна Ісаєва, Gendermuseum (м. Харків); Віра Карайчева, ВГО «Жіночий консорціум України», (м. Київ); Лариса Колос, ВГО «Школа рівних можливостей» (м. Київ); Віра Міленко, Київський міський Центр роботи з жінками (м. Київ); Алла Середницька, МОН України (м. Київ); Юлія Стребкова, к.філос. н., доцент каф. філософії НТУУ «КПІ» (м. Київ); Наталія Точиленкова, ВГО «Жіночий консорціум України», (м.Київ); Оксана Ярош, ВГО «Ґендерний центр», (м. Луцьк); Алла Ярошенко, ГО Інститут ґендерної психології (м. Київ).
Схожі презентації
Категорії