Презентація на тему:
"Фінансове право"

Що ж таке фінансове право? Фінансове право - це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері збирання, розподілу та використання органами державної влади та місцевого самоврядування грошових коштів із метою забезпечення виконання покладених на ці органи завдань і функцій.

ФІНАНСОВЕ ПРАВО ОХОПЛЮЄ ТРИ ПІДГАЛУЗІ

Бюджетне право — система встановлених державою загальнообов'язкових правових норм, що регулюють майнові та пов'язані з ними немайнові суспільні відносини, які складаються в процесі бюджетної діяльності держави татериторіальних громад Банківське право — це сукупність правових норм, що регулюють організацію і діяльність банків та інших фінансово-кредитних установ, їх взаємовідносини з клієнтурою та між собою, порядок здійснення банківських операцій, надання послуг згідно з чинним законодавством України, забезпечення функціонування і розвитку банківської системи. Податкове право — складний фінансово-правовий інститут, який регулює владні відносини по встановленню, введенню та справлянню податків та зборів, а також відносини, що виникають в процесі здійснення податкового контролю, оскарження актів податкових органів, дій (бездіяльності) їх посадових осіб та притягнення до відповідальності за здійснення податкового правопорушення.

Бюджетна система України Бюджет – документ, який визначає джерела формування коштів держави або її складових частин і їх витрачання

Бюджетна система України

Податки в Україні Податки — це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і у терміни, передбачених законодавством.

Із юридичних осіб. Із фізичних осіб. Які можуть сплачувати і юридичні, і фізичні особи. Автор: Шама Д.В.

Види податків НА МАЙНО НА РЕСУРСНІ ПЛАТЕЖІ НА СПОЖИВАННЯ НА ДОХОДИ ТА ПРИБУТКИ Автор: Шама Д.В.

Автор: Шама Д.В.

Факти про податки За життя Бенджамін Франклін вважав, що в житті людини існують тільки дві речі, яких йому не вдасться уникнути: податків і смерті. Вже в 1698 році Петро I вирішив ввести нікому раніше не бачений податок - податок на носіння бороди. Тепер усі чоловіки, що мають бороду, повинні були сплатити податок і отримати так званий "бородовой знак", на якому красувався напис "гроші узяті". Не платити податок могли лише одні селяни, правда, тільки у себе в селі. Якщо якийсь селянський "бородань" захотів би приїхати в місто, то воно зобов'язане було заплатити копійку. У 18 столітті в одному з германських міст жителі платили податок за горобців. Встановлювалося, що кожен власник будинку був зобов'язаний убити дванадцять горобців. За цю державу платило йому плату в шість крейцерів. Ті, хто відмовлялися вбивати або не могли надати потрібну кількість убитих птахів, зобов'язані були сплатити податок 12 крейцерів..

У сімнадцятому столітті в Англії був введений податок на капелюхи. Таким чином, жителі міста повинні були сплатити 2 фунти за рік, щоб мати право носити такий головний убір. Для селян податок складав 5 шилінгів. Починаючи з 1980 року, в Женеві і Цюріху діє податок "на шум". Тому авіакомпанії, чиї літаки злітають з аеропортів цих двох швейцарських міст, вимушені платити такий податок. Індійська влада міста Раджахмундрі знайшла досить забавний спосіб боротися з неплатниками податків. Для цього наймають музикантів, які всю ніч б'ють у барабани під вікнами людей, що відмовляються платити податки. Це дало бажаний результат. У 18 столітті жінки Швеції нарешті отримали виборче право, але скористатися їм могли лише ті, хто знаходився в гільдіях, а також платив податки. У СРСР існував податок для холостяків, по якому усі неодружені чоловіки разом з незаміжніми жінками у віці від 20 до 50 років платили податок, 6%, що складав, від їх доходів. Єгипет знайшов якісне джерело доходу, оподаткувавши танець живота. Більше грошей в казну приносить тільки туризм, експорт нафти, а також бавовни іСуєцький канал.

Думки великих, афоризми і вислови про податки і оподаткування   "Оподаткування - це мистецтво обскубувати гусака так, щоб отримати максимум пір'я з мінімумом писку". - Жан Б. Кольбер (1619-1683). Міністр фінансів Франції з 1665 р.   "Необхідно, щоб народ платив, щоб він служив, і він має цим задовольнятися. Адже йому надана можливість брати участь в політиці: з його надр виходять дві основні сили держави - армія і бюджет. Платити податки і бути солдатом - то хіба цього мало? Він - опора військова, і він же - опора казни. Прекрасна роль. А за нього царюють. Повинен же він платити за таку послугу. Податки і цивільний лист - це платня, яку народи платять королям за їх працю". - В. Гюго (1802-1885). «Людина, що сміється».   "Податок - це дозволена форма грабежу".- Хома Аквінський, філософ XIII століття. "Виплата податків за шкалою податкових ставок - це податок на совість більшою мірою, чим прибутковий податок". - Дж. С. Мілль (1806-1873). Англійський філософ і економіст.   "Ніщо не вимагає стільки мудрості і розуму, як визначення тієї частини, яку у підданих забирають, і тієї, яку їм залишають". - Шарль Л. Монтескье (1689-1755). Французький просвітитель, правознавець, філософ. "Я більше прагну добитися рівності в розподілі податку, аніж точної сплати двадцятини". -Абат Тере (1770).   "Піддані держави повинні, по можливості, відповідно своїй здатності і силам брати участь у вмісті уряду, тобто відповідно доходу, яким вони користуються під заступництвом і захистом держави. Податок, який зобов'язався сплатити кожну окрему особу, має бути точно визначений, а не довільний. Термін сплати, спосіб платежу, сума платежу - все це повинно бути ясно і ясно для платника і для всякої іншої особи. Там, де цього немає, кожна особа, оподатковувана даним податком, віддається більшою чи меншою мірою у владу складальника податків, який може обтяжувати податок для всякого неугодного йому платника або включати для себе загрозою того, що такого обтяжило дарунок або хабар". - А. Сміт (1723-1790). Шотландський економіст і філософ «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776).