Презентація на тему:
Історія шкільної бібліотеки

Історія шкільної бібліотеки Навчально – виховний комплекс “ Гайворонська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5”

Як все починалося…

Компас у книжковому світі “ Треба навчити кожного вихованця мандрува- ти у світ книжок ”. В.Сухомлин ський

“Єдиний шлях, який веде до знань, - це діяльність” Б. Шоу Школа для кожної людини – це ті сходи, якими вона піднімається, наближаючись до знань, а шкільний бібліотекар, уважний до дитячих проблем, обізнаний із віковою психологією, закоханий у книги, може вибудувати справжній місток у царство пізнання, духовності і культури. Бібліотека - книжковий океан, а бібліотекар – стерновий учнівського вітрильника, що прагне навколосвітніх мандрів. Споконвіку бібліотеки були документальною пам’яттю людства, центрами духовності, книжковим відображенням усіх явищ світового життя

Успіх бібліотекаря – це тріумф і бібліотеки Хоук Джес Шира Першим бібліотекарем школи № 14 була Хороманська Наталія Фадеївна. Яка розпочала свою трудову діяльність, як бібліотекар з 3 березня 1947 року. В 1949 році в списках випускників Кам’янець – Подільского культосвітнього технікуму появилось прізвище Хороманська, в якому вона навчалась заочно.

Згодом її прізвище можна було побачити в списках студентів-заочників Кіровоградського педагогічного інституту імені О.С. Пушкіна. Адже бібліотекарю потрібні грунтовні знання. Інтерес до бібліотечної роботи у Наталії Фадеївни не випадковий. Вона була людиною великої культури, знала силу книги, широко пропагувала її. Ще в дитинстві вона зрозуміла, що книга перша необхідність. В рідній сім’ї книгу завжди шанували.

Бібліотекар – розпорядник долі книги. Бібліотекар – перший стимулятор читацького інтересу. Бібліотекар – провідник, який допомагає книзі знайти дорогу до серця читача . Ю. Яковлєв Реалізуючи ідеї В.О. Сухомлинського про виховання школяра допитливим, вдумливим читачем, з ініціативи директора школи А.Б. Резніка була створена в школі система формування “бібліотечної грамоти учнів”, підвищення їх читацької культури, утвердження культу Книги. І ці важливі питання втілювала в життя Хороманська Н.Ф. Використавши тематичний план, розроблений Ленінградським державним педагогічним інститутом імені Н.К. Крупської, внесли до нього необхідні зміни та доповнення і запровадили систему бібліотечних уроків у всіх 1-8 класах.

Набуті на бібліотечних уроках знання і вміння закріплювалися бібліотечною практикою, в ході якої під керівництвом бібліотекаря Хороманської Н.Ф. учні знайомилися з книжковим фондом шкільної бібліотеки, оволодівали навичками класифікації, розставляючи книги на полицях чи дістаючи з них відповідні видання, підшивали газети, обліковували нові надходження, працювали з каталогами, словниками, випускали стінгазети, оформляли тематичні стенди “ Прочитай, це цікаво!”.

Завершувались заняття з оволодіння азами бібліографії бібліотечними заліками, які були по суті громадським оглядом набутих у цих галузі знань і вмінь. Наприклад, учням пропонувались такі питання: Які ти знаєш газети для дітей? Які словники ти знаєш? Як вести щоденник читача? Які енциклопедії ти знаєш? Як розташований матеріал у ВРЕ? Розкажи про алфавітний каталог? А останнє питання у білеті було практичне, тобто робота зі словниками, енциклопедіями, довідниками, тощо.

Захист читацького формуляру

Ефективною формою виховання у школярів інтересу до книги, читання став у школі захист читацького формуляру. За формою проведення – це співбесіди про прочитані книги, в яких активну участь беруть не лише учень, що захищає свій формуляр, а й група опонентів . Захист спонукав учнів до читання, розвивав уважність, мислення, мовлення, навички публічного виступу, вміння відстоювати власне розуміння прочитаного.

У старших класах розмова про книги набувала здебільшого тематичної спрямованості. Так народилася в Гайворонській п'ятій ще одна оригінальна форма позакласної роботи - захист читацького інтересу. Метою захисту була перевірка обсягу знань і глибини інтересу учня до обраної теми, певної професії. Читацький інтерес учні захищали не лише з літератури, біології, хімії, математики, фізики, історії, географії, а й з проблем спорту, медицини, космонавтики, педагогіки тощо. Перед захистом інтересу нерідко організовувались тематичні виставки. Шкільне радіо і стіннівка повідомляли прізвища учнів , тему їх захисту, місце і час проведення.

Свято книги

Традиційним став у школі Тиждень книги як підсумок великої і копіткої роботи, яку проводили протягом року у творчій співдружності з шкільним бібліотекарем вчителі, вихователі ГПД, учнівський актив. Започатковано проведення тижня було у 1973 році. До програми підсумкового вечора, яким завершувався тиждень, були включені звіт старости бібліотечного гуртка, конкурси з бібліографії та ерудитів, концерт художньої самодіяльності.

Наше сьогодення… “ Бібліотека – це відкритий стіл ідей, за який запрошений кожний”, - говорив О. Герцен, і це не випадково, тому що до шкільної бібліотеки дійсно постійно приходять діти, вчителі, батьки і бібліотекарю необхідно всім надати потрібну літературу, згідно з їхніми запитами.

Мені часто згадуються слова І. Еренбурга, які звучать цілком сучасно про бібліотекаря не як про реєстратора або службовця, який спостерігає, чи всі книги на полицях, а як про людину, яка допомагає читачам активно їх використовувати. І. Еренбург порівнює працю бібліотекаря з працею вчителя, письменника. “Кожен письменник дивиться на бібліотекарів з надією, з ревнощами, з любов’ю”, - писав він.

Шкільна бібліотека відіграє неабияку роль у справі навчання і виховання підростаючого покоління, а також у підвищенні фахового рівня вчителя. Саме від бібліотеки, як інформаційного культурного центру навчального закладу,ь від достатнього рівня її інформування залежить якість навчально-виховного процесу і, врешті, - успіх учителя й учня.

Саме у бібліотеці відбувається інтеграція всіх видів і форм поширення знань, забезпечується єдність інформації, освіти, виховання та дозвілля. За влучним висловом В.О. Сухомлинського, школу неможливо уявити без бібліотеки, як народ без імені, без пам’яті, без історії; школа – це перш за все слово, книга і живі людські стосунки. Також важливу роль відіграє і сама особистість бібліотекаря, як інтелектуального резерву, діяльність якого проектується на всіх учасників навчально-виховного процесу, його професіоналізм, любов до дітей і книги, здатність до сприйняття, поєднання і практичного впровадження традиційних і нових технологій, уміння створювати затишну атмосферу спілкування для допитливих малюків та юних інтелектуалів.

Ці традиції, започатковані А.Б. Резніком та Н.Ф. Хороманською, зберігаються в Гайворонській п'ятій і сьогодні.

1 вересня 1994 року була збудована біля старої школи нова будівля школи. І бібліотеку з старої школи перенесли в нову будівлю. Приміщення бібліотеки стало набагато більшим, просторішім. В бібліотеці з'явився читальний зал на 12 посадочних місць.

Проект “Гайворон – місто де я живу”

Проект “Бібліотека майбутнього”

Учасники проектів

Основні функції шкільної бібліотеки Довідково – бібліографічне забезпечення навчально-виховного процесу; - інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу; - популяризація літератури; Вивчення та розвиток читацьких інтересів, керівництво читанням дітей.

Велика увага приділяється індивідуальній роботі з читачами. Це анкетування, робота з формулярами, складання рекомендаційних списків літератури для групи читачів і для конкретного читача.

Щороку в бібліотеці проходить виховний захід для 2-х класів “Посвята в читачі”. В кінці якого Королева Книга роздає другокласникам “Посвідчення читача шкільної бібліотеки”.

Малі форми друкованих видань

Свято “Чита цька роди на” Вже стало традицією проводити у школі свято «Читацька родина». На якому, діти разом зі своїми батьками відповідають на цікаві питання, виконують різні практичні завдання.

Казка “Рукавичка”

Захисти читацьких формулярів

Наші досягнення

В.О. Сухомлинський писав, що читання – це віконце через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе. Навчити дитину любити книгу, сприймати її як невичерпне джерело пізнання світу, знань і мудрості народної – головне завдання шкільної бібліотеки. Спрага знань, інтерес до нового, прагнення прекрасного – все це вгамовується дитячим читанням, яке справді можна назвати рушієм загального розвитку. Дитяче читання відіграє велику роль у житті дітей, набагато більшу, ніж у житті дорослих. Книга прочитана у дитинстві, залишається в пам’яті майже на все життя і впливає на подальший розвиток дітей. Книга робить великий моральний і естетичний вплив на юного читача.