Презентація на тему:
Історія появи книг

ІСТОРІЯ ПОЯВИ КНИГ Книги – це маяки в океані часу (А. Шопенгауер) Шостак О. М. зав. дит. бібліотеки

Малюнки на камені та стінах печер Багато-багато років тому не було ні чорнил, ні паперу, ні, тим більше, книг. Інформацію передавали від однієї людини до іншої. Але як же важко запам’ятати дуже різні й довгі історії. Тому люди придумали малювати картинки на камені, на стінах печер. Малюнки несли інформацію, яку можна виразити не одним словом, а цілим реченням. Але далеко тне все можна висловити за допомогою малюнків. Спробуйте, наприклад, намалювати вираз «У мого друга прекрасний характер». Боюся, що не вийде.Та й розуміли намальоване всі по-різному. Тому люди намагалися виконувати малюнки простіше.

Від малюнків утворилися ієрогліфи Від малюнків утворилися ієрогліфи. Слово «ієрогліф» означає «священні знаки». Кожен ієрогліф означає слово або його частину. У наш час ієрогліфами пишуть народи Китаю та Японії.

Знаки на глині У деяких стародавніх державах, таких як Вавилон, Ассирія, Шумер, писали на глині. Загостреними паличками люди видавлювали на сирій глині знаки, схожі на подовжені трикутники – клини. Тому такий лист називається клинописом. Покриті значками плитки сушили й обпалювали в печі для кращого збереження.

Глиняні книги Кожна така книга складалася з десятків або навіть сотень глиняних «сторінок», укладених у дерев’яний ящик. Уже в цей час були створені бібліотеки. Під час розкопок була знайдена казково багата бібліотека ассірійського царя Ашшурбаніпала, що жив у ХІІ ст.. до н.е. Навіть пожежа не змогла знищити глиняні книги, вогонь їм не страшний. Він робить їх тільки міцнішими.

Пальмове листя У давній Індії матеріалом для перших книг служило пальмове листя, яке висушували, нарізували довгими вузькими смужками. Текст писали тушшю тонким пензликом. Давні індійці першими здогадалися збирати написані сторіночки в купку та прошнуровувати. Інший їхній винахід – палітурка: стопка прошнурованих сторінок з обох боків закривали обструганими дерев’яними дощечками, щоб книга краще зберігалася. Палітурки прикрашалися яскравими картинками-мініатюрами. Пальмове листя - матеріал неміцний, тому прадавні індійські книги не вціліли до нашого часу.

Папірус В Африці по берегах річок і боліт росте очерет – папірус. Він удвічі вищий за людину, стовбур завтовшки з руку. З папірусу робили найнеобхідніші речі: тканина для одягу, річкові човни, вітрила, споживали, писали на ньому. Процес виготовлення папірусу був досить складним. Серцевину очерету різали на смуги, потім накладали одна на одну, притискали вагою, сушили на сонці. Потім отримані листки склеювали один з одним. Виходила довга стрічка. Її зручно було зберігати, згортаючи в трубку, оскільки листи папірусу були крихкими й ламалися. Такі книги називали світками. Текст на папірусових свитках писали чорним чорнилом вузькими стовпцями. При читанні папірусову стрічку перекочували з одного боку на інший. Папірусові свитки (до 40 м завдовжки) намотували на дерев’яні або кістяні стержні й ховали в шкіряні або дерев’яні футляри. Папірус не витримував вологи, вона його руйнувала. Багато світків згоріли під час пожеж, але більшість дійшли до нас у вигляді уривків. Зараз вони зберігаються в музеях і великих бібліотеках світу.

Віск Разом з папірусом використовували дешевший матеріал для книг – віск. яким заповнювали дощечки, вистругані в середині. Такі дощечки скріплювали шнурками. Перша і остання дощечки воском не заповнювалися. Такі книжечки служили дуже довго: запис можна було стерти, а потім наново написати. На воскових дощечках писали сталевою або кістяною паличкою – стилем.

Пергамент Найбільша бібліотека з папірусових сувоїв знаходилася в місті Олександрія. Вона налічувала близько 70 000 сувоїв. Але цар міста Пергама вирішив створити бібліотеку, яка перевершить олександрійську. Коли єгипетський цар дізнався про це, то заборонив вивозити папірус із Єгипту. Тоді жителі цього міста навчилися робити матеріал для листа зі шкіри тварин (телят, ягнят). Цей матеріал стали називати пергамент. Спочатку з нього продовжували робити свитки, але незабаром звернули увагу на міцність цього матеріалу: його можна складати, розрізати, листи з пергаменту можна зшивати й робити палітурку. Книга набула сучасної форми, яка називається – кодекс. На пергаменті писали пташиним пером, найчастіше гусячим, в урочистих випадках – лебединим. Писали особливим чорнилом, яке вбиралося у шкіру так глибоко, що його не можна було змити. Поки ними писали, вони були дуже блідими, а з часом чорніли.

Літописці Книги за давніх часів коштували дорого, оскільки створювалися повільно, ціною кропіткої праці переписувача. Він від руки переписував книгу впродовж декілька місяців, а іноді й років. Писали й переписували книги в основному при монастирях. У давній Русі переписувачів називали літописцями. Вони писали на бересті – корі берези, яку обробляли спеціальним чином. Декілька сотень берестяних грамот було знайдено при розкопках у Новгороді.

Папір У ІІ ст.. до н. є. в Китаї винайшли дешевший матеріал для листа – папір. Технологію виготовлення китайські майстри довгий час тримали в секреті. Лише в ХІІІ ст. навчилися виготовлювати папір у країнах Європи.

Рукописні книги У давнину всі книги були рукописними, тому що їх писали від руки. Рукописні книги були справжніми витворами мистецтва. Багато прикрашалися і палітурки.

Літопис Наші предки читали літопис «Повість минулих літ, автором якого є Нестор.

Йоганн Гутенберг У ХV ст. (1447 р.) Йоганн Гутенберг придумав металеві букви, з яких набирав текст, покривав букви фарбою і за допомогою пресу отримував відбиток на папері. Своє велике відкриття, винахід друкарського верстата, Гутенберг обмірковував і здійснював упродовж 10 років. Відома його книга Біблія, 150 екземплярів якої він віддрукував на папері і 35 – на пергаменті. Збереглося лише 47 екземплярів цієї першої друкарської книги. Сьогодні це найдорожча книга у світі. Гутенберга людство шанує як основоположника європейського книгодрукування.

Друкарня Книги друкують у друкарні.

Іван Федоров - першодрукар У Москві та Львові встановлені пам’ятники Івану Федорову. Людиною він був освіченою, книжкову справу знав добре. Працював на друкарському дворі, побудованому за наказом Івана Грозного недалеко від Кремля. Іван Федоров першим став друкувати книги на русі, його називають першодрукарем. Першу книгу надрукував у 1564 році – «Апостол». Було випущено майже 2000 книг. До наших днів збереглося близько 50 книг. Надрукував першу азбуку для дітей. В Україні Іван Федоров також став першодрукарем – 1574 році у Львові був надрукований «Апостол» та перший підручник «Буквар». Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання й короткої читанки – це був перший друкований підручник у східних слов’ян. До нас дійшов лише один примірник, який було знайдено в Римі в 1927 році, він зберігається в бібліотеці Гарвардського університету в США.  

Книги – це вікна, через які душа дивиться у світ Т. Вільсон