Презентація на тему:
Взаємодія школи та сім’ї.Роль батьків в адаптації дітей до школи

Взаємодія школи та сім’ї. Роль батьків в адаптації дітей до школи Матеріали виступу А.Ю.Крикун, викладача кафедри методики та психології дошкільної та початкової освіти ІППО КМПУ імені Б.Д.Грінченка, на міській науково-методичній конференції 26 серпня 2009 р. 26.08.2009 Крикун А.Ю. *

План доповіді Готовність дитини до школи: складові успішного навчання Перші труднощі: проблема адаптації першокласників Як допомогти дитині адаптуватися до школи? 26.08.2009 * А.Ю.Крикун

Готовність дитини до шкільного життя передбачає її всебічний розвиток. Показники готовності – це комплекс властивостей і характеристик, які описують найбільш значні досягнення в розвитку малюка.

Готовність дитини до школи: складові успішного навчання 26.08.2008 *

Розвиток особистості дитини тісно пов’язаний із загальним психологічним розвитком, який супроводжується кризами. Найголовніше в критичному віці – це виникнення психологічних новоутворень ( Л.С.Виготський). * *

Перехід від ігрової діяльності до навчальної Ігрова діяльність: Провідна діяльність -гра Мимовільність дій Усвідомлення свого”я” Спілкування з метою обміну ролями в процесі ігор Мислення образне (конкретне, ситуативне) Навчальна діяльність: Провідна діяльність- навчальна Довільність Поява нової, об'єктивнішої самооцінки Спілкування з метою розв’язання навчального завдання Мислення наочно-образне та словесно-логічне

Недорозвинений активний і пасивний словники, діалогічне мовлення (дитина будує логічні міркування,встановлює причинно-наслідкові зв'язки зв'язне монологічне мовлення. Вміння зв’язно, послідовно і зрозуміло для інших описувати предмет, передавати хід своїх думок, пояснювати, логічно розмірковувати на задану тему

Стилі навчання дітей «Люди будь-якого віку можуть вивчати практично що завгодно, якщо дати їм змогу використовувати їхній власний унікальний стиль навчання, їхні сильні сторони» (Барбара Прешниг) Шість основних шляхів до мозку: Бачимо Чуємо Пробуємо на смак Торкаємося Нюхаємо Робимо

Стилі мислення Ліва півкуля: Схильні до аналітики Надають перевагу логічному Використовують абстрактні символи, слова, числа Повільніше опрацьовують інформацію Формулюють конкретні твердження Права півкуля: Інтуїтивні Надають перевагу тому, що їм подобається Використовують метафори, образи Швидше опрацьовують інформацію Швидко приймають рішення

Повідомлення шкільної медсестри про проблеми щодо здоров'я дитини Зміна режиму дня дитини в порівнянні з дитячим садком Заміна ігор навчальною діяльністю дитини Спостереження батьків за правильною позою під час виконання домашніх завдань (попередження короткозорості, викривлення хребта) Організація правильного харчування дитини Турбота батьків про загартування дитини, створення вдома спортивного куточка Виховання самостійності й відповідальності дитини як головних якостей збереження її здоров'я Фізіологічні умови адаптації дитини до школи

Психологічні умови адаптації дитини до школи Створення сприятливої психологічної атмосфери для дитини з боку всіх членів родини Формування інтересу до школи, прожитого шкільного дня Обов'язкове знайомство з учнями інших класів і можливість їх спілкування поза школою Неприпустимість фізичних заходів впливу, залякування, критики на адресу дитини, особливо в присутності інших людей (бабусь, дідусів, однолітків) Урахування темпераменту дитини в період адаптації до шкільного навчання Надання дитині самостійності в навчальній роботі Заохочення дитини. Моральне стимулювання досягнень дитини Розвиток самоконтролю та самооцінки, самодостатності дитини Елементи системи взаємин з дитиною в родині

Спрямованість особистості

Перші труднощі: проблема адаптації першокласників Початок навчання дитини в 1-му класі - складний і відповідальний етап у її житті: відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності - це й нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною, обов'язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширює права і обов'язки дитини, її взаємостосунки з навколишнім середовищем. Змінюється життя дитини: усе підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.

* У дослідженні Г.Чуткіної виділено 3 рівні адаптації дітей до школи. (Опис рівнів адаптації наведено з кн. О.Проскури «Психологічна підготовка вчителя до роботи з першокласниками».) Звернімо увагу на їх зміст і основні показники.

Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко й повно оволодіває програмовим матеріалом, розв'язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус.

Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань, він розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, разом з тим потребує контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; майже завжди готується до уроків і виконує домашні завдання; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками. 

Першокласник негативно або байдуже 5 ставиться до школи: часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання  самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знає імена й  прізвища лише частини однокласників.  

№ п/п Сприятливі чинники соціального мікросередовища дитини К-сть дітей % 1 Адекватне усвідомлення свого статусу в групі ровесників 97,8 2 Правильні методи виховання в родині 95,3 3 Відсутність(загалом) конфліктної ситуації в сім’ї 94,4 4 Відсутність конфліктів через алкоголізм 91,1 5 Високий рівень освіти батьків 87,9 6 Функціональна готовність до навчання в школі, шкільна зрілість 86,9 7 Високий статус дитини в групі до вступу в 1 клас 85,5 8 Високий рівень освіти матері 83,2 9 Повна сім’я 77,6 10 Задоволення від спілкування з дорослими 74,3 11 Позитивний стиль ставлення до дітей з боку вихователя і вчителя під час підготовчого періоду 62,7 12 Позитивний стиль ставлення до дітей учителя першого класу 59,8

№ п/п Сприятливі чинники соціального мікросередовища дитини К-сть дітей % 9 Повна сім’я 77,6 10 Задоволення від спілкування з дорослими 74,3 11 Позитивний стиль ставлення до дітей з боку вихователя і вчителя під час підготовчого періоду 62,7 12 Позитивний стиль ставлення до дітей учителя першого класу 59,8

Від того, як проходитиме адаптація, залежить не лише успішність навчання, але й стан здоров’я дитини. І це не голослівне твердження: за даними відділення проблем здоров’я дитини АМН України понад 30% першокласників упродовж навчального року мають зриви адаптації у вигляді нейровегетативних, психоневрологічних порушень, частих респіраторних захворювань та загострень хронічних хвороб.

Ми настільки захопилися навчанням наших дітей, що забули, що сама суть освіти дитини – створення її щасливого життя. Адже саме щасливе життя – це те, чого ми щиро бажаємо і своїм дітям, і собі. С.Харрісон.

Рекомендації психолога батькам  першокласника • Підтримайте в дитині її прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість у її шкільних справах і турботах, серйозне ставлення до її перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища. • Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрінеться в школі. Поясніть їх необхідність.

Рекомендації психолога батькам  першокласника • Ваша дитина прийшла в школу, щоб вчитися, у неї може щось виходити не відразу, це природно. Дитина має право на помилку. • Складіть разом з дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням. Не пропускайте труднощі, можливі у неї на початковому етапі оволодіння навчальними навичками. Якщо в першокласника є логопедичні проблеми, намагайтеся впоратися з ними на першому році навчання.

Рекомендації психолога батькам першокласника Підтримайте дитину в її бажанні досягти успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна її похвалити. • Пам'ятайте, що похвала і емоційна підтримка («Молодець!», «Ти так добре впорався!») здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення дитини.

Рекомендації психолога батькам першокласника • Якщо вас щось непокоїть у поведінці дитини, її навчальних справах, не соромтеся звертатися по пораду й консультацію до вчителя або шкільного психолога. • Зі вступом до школи в житті вашої дитини з'явиться людина більш авторитетна, ніж ви. Це – вчитель. Поважайте думку дитини про свого педагога.

Як допомогти дитині?

Правила Симона Соловейчика, відомого педагога та психолога He віднімай чужого, але і свого не віддавай. Попросять - дай, намагаються відняти - захищайся. Не бийся без причини. Кличуть гратися - йди, не кличуть - спитай дозволу гратися разом: це не соромно. Грайся чесно, не підводь своїх товаришів. Не дражни нікого, не випрошуй нічого. Двічі нікого ні про що не проси. Через оцінки не плач, будь гордим. З учителем через оцінки не сперечайся, за оцінки на вчителя не ображайся. Намагайся все робити вчасно і думай про добрі результати, вони обов'язково в тебе будуть. Не зводь наклепу й не набріхуй ні на кого. Намагайся бути акуратним. Частіше кажи: давай дружити, давай гратися, давай разом підемо додому. Пам'ятай: ти не кращий за всіх, ти не гірший за всіх. Ти - неповторний для самого себе, батьків, учителів, друзів!

Дитина швидко адаптується, якщо:

*