Презентація на тему:
Основні напрямки соціалізації дітей дошкільного віку

Основні напрямки соціалізації дітей дошкільного віку професор, доктор наук Бочаров Сергій Вікторович

література Діти і соціум: Особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: Монографія / За заг. ред. Н.В. Гавриш. – Луганськ, 2006. 2. Прищепа Т.І. Соціалізація дошкільників в умовах ДНЗ. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. 3. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості у дошкільному дитинстві. – К.: Освіта, 1998. 4. Кравченко Т.В. Соціалізація особистості і соціальне середовище // Теоретико-методологічні проблеми дітей та учнівської молоді: Зб. Наук. пр. – К., 2006 – Вип.9. Кн.2. – С. 23-29. 5. Выготский Л.С. Собрание сочинений : В 6-ти т. – Т. 2. – М.: Педагогика, 1982. – 504 с. 6. Печенко І.П. Теоритичні позиції побудови експериментальної моделі соціалізації особистості в дошкільному дитинстві // Соціальна педагогика: теорія і практика. – 2008. – №1. – С. 9-17. 7. Печенко, І. П. Соціалізація особистості в дошкільному дитинстві як предмет науково-педагогічного вивчення // Соц. педагогіка: теорія та практика. – 2006. – № 3. – С. 10-18. 8. Кузьменко В. Соціальна компетентність дошкільнят: особливості, показники та шляхи розвитку // Дошкільне виховання. – 2001. – № 9. – С. 18–26.

Соціалізація - комплексний процес засвоєння індивідом певних соціальних ролей і/або інтеграція до певної соціальної групи. Соціалізація виступає одним із основоположних соціальних процесів, що забезпечує існування людини в середині суспільства.

Соціальна компетентність - здатність до співробітництва в групі та команді, мобільність, уміння адаптуватись і визначати особисті цілі та виконувати різні ролі й функції в колективі, планувати, розробляти й реалізовувати соціальні проекти індивідуальних і колективних дій; уміння визначати й реалізовувати мету комунікації в залежності від обставин; підтримувати взаємини; розв’язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях.

Критерії визначення рівня соціальної компетентності Поведінковий Пізнавально-інтелектуальний Комунікативний Гумористичний

п’ять рівнів розвитку соціальної та комунікативної компетентності: високий, достатній, середній, задовільний, низький

педагогічні умови: Набуття дітьми досвіду позитивного розв’язання життєвих ситуацій Сприймання та оціночно-етичне коментування художніх творів як основи адекватної оцінки власного стану та стану оточуючих; Розвиток уміння усвідомлювати та вербалізувати власний стан і стан оточуючих Інсценування конфліктних і безконфліктних способів взаємодії з оточуючими з наступним їх обговоренням Наявність позитивного емоційного тла життєдіяльність Застосування комплексу адекватних педагогічних засобів, що ефективно реалізують виховні цілі

Чотири ключові напрями роботи у керунку соціалізації дітей ДНЗ: пізнавально-художній комунікативний інтелектуально-творчий емоційно-чуттєвий

Етапи роботи з підвищення рівня соціалізації дітей 1. Пошуковий 2. розвивально- навчальний 3. Діяльнісно-творчий

Схема педагогічної провокації уточнення проблеми визначення суті конфлікту момент власної оцінки пошук можливих рішень аналіз зробленого вибору спільно з дорослими.