Презентація на тему:
ДОСЛІДЖЕННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ОСНОВ ЗАПРОВАДЖЕННЯ БАКАЛАВРАТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ» У ГАЛУЗІ «ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ

ЗВІТ про науково-дослідну роботу за темою «ДОСЛІДЖЕННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ОСНОВ ЗАПРОВАДЖЕННЯ БАКАЛАВРАТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ» У ГАЛУЗІ «ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ» Наталія Алюшина - керівник науково-дослідної роботи кандидат психологічних наук, доцент кафедри державного управління і менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України

АКТУАЛЬНІСТЬ ВИКОНАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ (1) На сучасному етапі розвитку української держави компетентність та професіоналізм публічних службовців є головними чинниками, які забезпечують результативну роботу органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Лише професійно підготовлені фахівці здатні ефективно реалізовувати поставлені перед ними завдання. Реалізація завдань і функцій публічними службовцями вимагає від них високої компетенції в сфері публічного управління. Проте програми професійного навчання публічних службовців для зайняття первинних посад державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування для одержання кваліфікації молодшого спеціаліста, бакалавра чи спеціаліста на базі неповної, повної середньої чи середньоспеціальної освіти в Україні відсутні. Входження України у європейський освітній простір вимагає нових підходів до підготовки управлінських кадрів, зокрема запровадження трирівневої підготовки «бакалавр – магістр – доктор». Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

АКТУАЛЬНІСТЬ ВИКОНАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ (2) В ході дослідження поставлено та вирішено наступні завдання: обґрунтовано необхідність та зміст реформування системи освіти публічних службовців для підвищення рівня їх компетентності, повноцінного виконання своїх функцій і завдань та забезпечення подальшої демократизації суспільного життя як необхідної передумови становлення громадянського суспільства; опрацьовано чинні нормативно-законодавчі акти з питань державної служби, проект нової редакції Закону України «Про державну службу», а також статистичні матеріали, присвячені означеній тематиці. проаналізовано нормативно-правові аспекти та міжнародний досвід імплементації бакалаврських програм з державного управління. Обґрунтована необхідність запровадження навчальних програм в контексті Болонського процесу та реформування законодавства України про державну службу. сформовано алгоритм розрахунку загального ліцензійного обсягу прийому на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань «Державне управління». запропоновано зміни до нормативно-законодавчих актів, які регулюють питання вступу на навчання за магістерськими програмами з державного управління, а також визначають перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнем бакалавра. Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

МЕТА РОБОТИ Об’єкт дослідження – система підготовки державних службовців. Мета роботи - дослідженні змісту та перспектив запровадження підготовки державних службовців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» у галузі знань «Державне управління». Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

ЕТАПИ НДР Аналіз та порівняльна характеристика існуючих професій у сфері державного управління та визначення місця для професійної діяльності фахівця (бакалавра) з питань публічного адміністрування Розроблення профілю компетенцій фахівця (бакалавра) з питань публічного адміністрування Гармонізація програми підготовки фахівців (бакалаврів) з публічного адміністрування та її порівняльний аналіз із зарубіжними аналогами Розроблення змісту дисциплін та наукове обґрунтування його доцільності за спеціальністю “Публічне управління” Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

СУЧАСНА ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ (1) Для підготовки фахівців на зайняття та заміщення посад, віднесених до вищих категорій посад державних службовців, у вищих навчальних закладах України запроваджено магістерську програму за освітнім напрямом «Державне управління» на базі будь-якої вищої освіти та, переважно, із практичним досвідом роботи в органах державного управління чи місцевого самоврядування. Професійна підготовка молодших спеціалістів, бакалаврів та спеціалістів для роботи на посадах публічних службовців в Україні практично відсутня. Такі посади займають особи з різною освітою та різних спеціальностей. Згідно Довідника типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців вимогою для зайняття посад провідного спеціаліста, спеціалістів 1 та 2 категорій, спеціаліста є базова вища освіта (освітньо-кваліфікаційний рівень – молодший спеціаліст, бакалавр), а у всіх інших випадках однією з вимог є повна вища освіта – спеціаліст або магістр за спеціальностями професійно орієнтованими для державної служби з додатковим підвищенням кваліфікації за професійними програмами. Для керівників, головних, провідних спеціалістів обов'язкова повна вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра. Крім того, фахівці, віднесені до 7 категорії посад в системі державної служби, не мають права на вступ у магістратуру за освітнім напрямом «Державне управління», а таких публічних службовців на Україні близько 123 тис. осіб і всі вони потребують спеціальної професійної підготовки для дієвого виконання покладених на них обов’язків і завдань. Тому потреба у державних службовцях найнижчих категорій і рангів та посадових особах органів місцевого самоврядування із професійною середньо-спеціальною та вищою освітою є очевидною. Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

СУЧАСНА ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ (2) Необхідність запровадження професійного навчання публічних службовців обумовлена як новими потребами суспільства у підготовці фахівців, здатних здійснювати управління у сфері публічного управління, так і реалізації трьохступеневої освітньої системи, що передбачена Болонським процесом: бакалавр – магістр – доктор. За даним Головдержслужби із загального числа державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, чисельність яких у 2008 році становила відповідно 290,8 тис. та 100,6 тис. осіб за останні 12 років у вищих навчальних закладах України підготовлено близько 14 тис. фахових спеціалістів. На кінець 2008 року 18% державних службовців України мали неповну/базову вищу освіту, 2,2% – здобули вищу освіту в звітному році. Із 6208 осіб, що здобули вищу освіту за аналізований період, лише четверта частина (1484 особи) навчалися за напрямом „Державне управління”. Ще гірша ситуація із посадовими особами місцевого самоврядування. Повну вищу освіту мають лише 66,2% з них. Це число значно коливається за регіонами. Так, найнижча частка посадових осіб місцевого самоврядування, які мають повну вищу освіту, простежується у Житомирській (53,3%), Київській (54,4%), Вінницькій (57,2%), Тернопільській (57,6%), Чернігівській (57,9%) областях, найвища – у м. Києві (89,2%), м. Севастополь (87,7%) та Автономній республіці Крим (78,8%). Серед тих, хто здобув вищу освіту у 2008 році, а їх 1150 осіб на Україні, лише 37% отримали рівень магістра за напрямом „Державне управління”. Даний факт є свідченням того, що рівень освіченості публічних управлінців, особливо посадових осіб місцевого самоврядування, бажає бути на порядок вищим, а публічні службовці, які ще не мають вищої освіти, не можуть отримувати спеціальної освіти, яка б відповідала рівню займаних ними посад. Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

СУЧАСНА ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ (3) Враховуючи специфіку організації роботи в органах державного управління та місцевого самоврядування, випускникам вищих навчальних закладів, які навчалися за освітніми напрямками „Публічне управління”, мають бути притаманні такі особисті характеристики як принциповість, рішучість і вимогливість у дотриманні чинного законодавства, ініціативність, особиста ввічливість, тактовність та витримка, відповідальність. Публічний службовець повинен мати знання і навики щодо виконання чітко регламентованих функцій, згідно чинного законодавства, процедур, чітких кваліфікаційних характеристик. Випускники таких спеціальностей мають бути здатні забезпечити європейський рівень надання публічних послуг. Базова вища освіта має забезпечити формування стійких переконань у майбутніх публічних службовців щодо верховенства права, цінностей прав і свобод людини та їх суворого дотримання, демократичної практики реалізації державного управління і місцевого самоврядування. Протягом навчання студенти мають оволодіти як організаційною, функціональною, інтелектуальною, так і основами політичної, юридичної, економічної компетентності, вивчити діловодство та комп’ютерні технології. Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

СУЧАСНА ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ (4) Отже, нормативними дисциплінами, які необхідно передбачити для обов’язкового вивчення при підготовці бакалаврів у галузі знань «Державне управління» за напрямом «Публічне управління», на нашу думку, мають бути: з циклу гуманітарної підготовки – філософія, логіка, релігієзнавство, етика й естетика, культурологія, основи психології та педагогіки, політологія, соціологія, українська та іноземна мова професійного спілкування, правознавство, фізичне виховання, безпека життєдіяльності та історія України; з циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки – вища математика, математичне програмування, теорія ймовірностей і математична статистика, дослідження операцій, економетрія, основи економічної теорії, макро- та мікроекономіка, статистика, теорія економічного аналізу, інформатика та комп’ютерна техніка, системи технологій та основи екології; з циклу професійно-орієнтованої підготовки – теорія та історія державного управління, основи місцевого самоврядування, загальна теорія публічної служби, організація діяльності публічного службовця, правове забезпечення публічного управління, аудит адміністративної діяльності, зв’язки з громадськістю, основи менеджменту, трудове право та основи охорони праці. Крім того, на вибір вищих навчальних закладів та студентів можна винести і інші дисципліни, які стосуються професійного навчання публічних службовців. Серед них: основи системного підходу, дослідницькі та інноваційні процеси в державній службі, соціальна і гуманітарна політика, психологія управління, організаційна поведінка, адміністративні послуги, право та інституціональна система ЄС, конфліктологія, підготовка і презентація управлінських рішень тощо. Процес навчання публічних службовців має бути зорієнтований на одержання знань і навиків щодо виконання аналітичної, інформаційної, соціальної, правозахисної, організаційної та управлінської видів діяльності. Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

Перспективи побудови ступеневої підготовки в системі навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування в регіонах України (1) У Програмі розвитку державної служби на 2005–2010 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2004 року № 746, передбачено удосконалення нормативно-правової бази та організаційних засад роботи органів державної влади, підвищення професіоналізму, відповідного наукового супроводу і методичного забезпечення. Модернізація загальнонаціональної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування передбачена Указом Президента України “Про деякі питання Національної академії державного управління при Президентові України” від 2 червня 2006 року № 474. Вітчизняна система підготовки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування охоплює навчальні заклади Національної академії державного управління при Президентові України (НАДУ) і навчальні заклади, визначені Головним управлінням державної служби України (ГУДС). Перші готують фахівців для роботи на посадах I-IV категорій, другі – на посадах V-VII категорій. В обох групах навчальних закладів здійснюється підготовка тільки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр». Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

Перспективи побудови ступеневої підготовки в системі навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування в регіонах України (2) Показники чисельності публічних службовців та їх плинності позують, що основну частину становлять «спеціалісти», причому для цієї категорії спостерігається досить велика плинність, тому існує потреба підготовки таких фахівців. Для роботи на цих посадах необхідні знання і вміння, для отримання яких достатньо відповідної бакалаврської програми, що визначено Довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців. Отже, актуальним завданням є запровадження в Україні підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» в галузі знань «Державне управління». Перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка бакалаврів, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. №1719. Тому необхідним етапом є внесення відповідних змін до цього нормативно-правового акта. У згаданому документі як галузь знань включено «Державне управління», але не передбачено відповідного напряму підготовки. НАДУ ініціювала запровадження такого напряму під назвою «Публічне управління». Для забезпечення можливості навчання майбутніх випускників-бакалаврів за магістерськими програмами повинні бути внесені зміни до умов прийому на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» за спеціальностями галузі знань «Державне управління». На сьогодні вимогою до вступників є повна вища освіта. Очевидно, що вимогу потрібно змінити, вказавши, що для вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» за спеціальностями галузі знань «Державне управління» необхідною умовою є повна вища освіта або базова вища освіта за напрямом «Публічне управління» і щонайменше однорічний досвід роботи у сфері державного управління або місцевого самоврядування. Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

Перспективи побудови ступеневої підготовки в системі навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування в регіонах України (3) Послідовність дій для побудови ступеневої підготовки в системі навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування в Україні повинна охоплювати такі етапи: Внесення змін до Переліку напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра. Розроблення галузевих стандартів підготовки бакалаврів за напрямом «Публічне управління». Внесення змін (за потреби) у статути навчальних закладів. Ліцензування навчальних закладів щодо здійснення освітньої діяльності з підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра. Погодження НАДУ і ГУДС розподілу між навчальними закладами областей, для яких буде здійснюватися підготовка фахівців в галузі знань «Державне управління». Внесення змін до умов прийому на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» за спеціальностями галузі знань «Державне управління». Загалом, ступенева підготовка повинна охоплювати здобуття бакалаврського рівня, набуття практичного досвіду, здобуття магістерського рівня. Аналіз програм підготовки за спорідненою спеціальністю (Public Administration) в інших країнах показав, що тривалість здобуття рівня бакалавра становить від 2 до 4 років (в тому числі за дистанційними формами навчання), а рівня магістра – 1-2 роки. Відповідно до проекту Закону України «Про вищу освіту» тривалість бакалаврської підготовки становитиме 3-4, а магістерської – 1,5-2 роки. Ці обставини потрібно врахувати при розробці галузевих стандартів вищої освіти для підготовки фахівців у галузі знань «Державне управління». Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

(1) ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПІДГОТОВКИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ЗА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИМ РІВНЕМ «БАКАЛАВР» У ГАЛУЗІ ЗНАНЬ «ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ» Сьогодні система підготовки державних службовців складається з Національної академії державного управління при Президентові України (надалі – НАДУ), її регіональних інститутів та магістратур у вищих навчальних закладах України IV рівня акредитації, які готують управлінців на замовлення Головного управління державної служби України. Зазначимо, що всі спеціальності галузі знань 1501 «Державне управління» спрямовані на надання освітніх послуг за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр». Прийом на навчання за ними здійснюється на базі повної вищої освіти (освітньо-кваліфікаційні рівні «спеціаліст», «магістр»). Натомість не всі посади державних службовців вимагають професійної освіти за цими освітньо-кваліфікаційними рівнями. Згідно з Довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, на державну службу дозволено приймати осіб, що мають базову вищу освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр») на посади: Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

(2) ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПІДГОТОВКИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ЗА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИМ РІВНЕМ «БАКАЛАВР» У ГАЛУЗІ ЗНАНЬ «ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ» Посади державних службовців міністерств, інших центральних органів виконавчої влади Провідний спеціаліст Спеціаліст І категорії Спеціаліст ІІ категорії Спеціаліст Посади державних службовців місцевої державної адміністрації Головний спеціаліст Провідний спеціаліст Спеціаліст І категорії Спеціаліст ІІ категорії Спеціаліст Посади державних службовців, що мають наскрізний характер Провідний спеціаліст – бухгалтер Спеціаліст (І, ІІ категорії) – бухгалтер Провідний спеціаліст, спеціаліст (І, ІІ категорії) з питань кадрової роботи та державної служби Спеціаліст (І, ІІ категорії) – юрисконсульт Секретар колегії Посади державних службовців патронатної служби Помічник-консультант народного депутата України Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

(3) ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПІДГОТОВКИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ЗА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИМ РІВНЕМ «БАКАЛАВР» У ГАЛУЗІ ЗНАНЬ «ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ» Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату Аналіз показників чисельності державних службовців та їх плинності доводить, що основну частину посад (74,05 %) становлять «спеціалісти», причому для них спостерігається досить велика плинність (14,4 %), а тому існує постійна потреба у підготовці управлінців нижчої ланки. Для роботи на більшості із цих посад необхідні знання і вміння, для отримання яких достатньо відповідної бакалаврської програми. Максимальний рівень плинності кадрів спостерігається серед керівників вищих категорій посад (22,1 % для І категорії керівників і 19,5 % для ІІ категорії керівників). Друге місце за плинністю кадрів поділяють спеціалісти IV категорії (19,1 %) і спеціалісти ІІ категорії посад (17,8 %). Серед керівників плинність, як правило, зменшується із зниженням категорії посад і є мінімальною для VI категорії (10,6 %), а серед спеціалістів мінімальна плинність кадрів для ІІІ категорії посад (8,8 %). Проаналізувавши середню плинність управлінців нижчої ланки останніми роками, доходимо висновку, що вона коливається від 16 % у 2007 р. до 14,4 % у 2008 р., а з цього випливає, що загальний ліцензійний обсяг прийому на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» у галузі знань «Державне управління» має становити приблизно 10–15 % кількості посад державних службовців, на які дозволено приймати осіб із базовою вищою освітою (освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»).

(4) ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПІДГОТОВКИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ЗА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИМ РІВНЕМ «БАКАЛАВР» У ГАЛУЗІ ЗНАНЬ «ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ» Аналіз чинного сьогодні Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-XII показав, що в ньому немає чіткої вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня осіб, які вступають на державну службу. Згідно із статтею 4 цього Закону, право на державну службу мають громадяни України, які «одержали відповідну освіту і професійну підготовку». З цього випливає, що під терміном «відповідна освіта» законодавець розуміє освітньо-кваліфікаційний рівень, який визначається Довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців. Зазначимо, що у проекті нової редакції Закону України «Про державну службу» передбачено спеціальну статтю «Стаття 22. Вимоги щодо освіти, професійної кваліфікації і досвіду осіб, які претендують на зайняття посад державної служби», яка визначає вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів, залежно від категорії займаної посади. Зокрема, для роботи на посадах, які відносяться до І–ІІІ категорії – повна вища освіта (наявність кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра), а IV–VII категорій – базова або повна вища освіта (наявність кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста або магістра). Отже, у ст. 5 проекту нової редакції Закону України «Про державну службу» чітко регламентовані посади, які зможе займати випускник, що отримав освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» у галузі знань «Державне управління». Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

(5) ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПІДГОТОВКИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ЗА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИМ РІВНЕМ «БАКАЛАВР» У ГАЛУЗІ ЗНАНЬ «ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ» Вимогу мати в переліку освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти бакалаврат також диктує Україні Болонський процес, метою якого є створення Європейського простору вищої освіти до 2010 р. Крім того, на необхідності запровадження всіх визначених Болонським процесом рівнів освіти саме для підготовки фахівців сфери публічного управління наголошує Європейська група з публічного адміністрування (The European Group of Public Administration (EGPA). Зазначмо, що програми підготовки бакалаврів в освітній галузі «Державне управління» (Public Administration) успішно функціонують у навчальних закладах Європи, зокрема в університетах Болгарії чотирирічні бакалаврські програми з державного управління діють у Благоєвградському університеті та Слівенському філіалі Варненського технічного університету з 1993 р., Новому болгарському університеті з 1994 р., Слов’янському університеті з 1995 р. У Чехії бакалаврські програми з державного управління функціонують з 1993 р. в Економічному університеті Праги, Університеті ім. Масарика у м. Брно та у Технологічному університеті в м. Пардубіце та ін. У Словаччині кваліфікацію бакалавра в галузі державного управління можна здобути в ряді університетів: Коменіуському, Трнавському, Сільськогосподарському (м. Нітра), Економічному (м. Братислава), Матей-Бел (м. Банска-Бистриця), Технічному (м. Кошице), Педагогічному (м. Нітра), Транспорту і зв’язку (м. Жиліна) та ін. У Польщі бакалаврські програми з державного управління пропонують Вищі школи державного управління (Wyzsza Szkola Administracji Publicznej – WSAP) в містах Білостоці, Щеціні, Лодзі, Кельці та Остроленці. Термін навчання за цими програмами становить 3 роки, а їх випускники отримують право продовжувати навчання в одному з університетів для здобуття кваліфікації магістра. Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

(6) ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПІДГОТОВКИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ЗА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИМ РІВНЕМ «БАКАЛАВР» У ГАЛУЗІ ЗНАНЬ «ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ» Вважаємо, що Україні доцільно звернутися до досвіду європейських країн щодо запровадження бакалаврських програм в освітній галузі «Державне управління». Певні кроки в цьому напрямку вже зроблено, зокрема започаткована реалізація проекту ЄС TEMPUS IV «Реформування вищої освіти через міжнародне співробітництво», результати якого повинні сприяти запровадженню в Україні бакалаврської програми за спеціальністю «Публічне управління», яка має бути аналогом європейського ВРА (Bachelor of Public Administration). Отже, актуальним завданням є запровадження в Україні підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» в галузі знань «Державне управління». Перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка бакалаврів, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. № 1719, тому необхідним етапом є внесення відповідних змін до цього нормативно-правового акта. У згаданому документі як галузь знань вміщено «Державне управління», тож доцільно в її межах визначити напрям підготовки бакалаврів 6.150101 «Публічне управління». Для забезпечення можливості навчання майбутніх випускників-бакалаврів за магістерськими програмами, мають бути внесені зміни до умов прийому на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» за спеціальностями галузі знань 1501 «Державне управління». Очевидно, доцільно вказати, що для вступу на навчання за цими магістерськими програмами необхідною умовою має бути повна вища освіта або базова вища освіта за напрямом «Публічне управління» і щонайменше однорічний досвід роботи у сфері державного управління або місцевого самоврядування. Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

АПРОБАЦІЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ За звітний період здійснено часткову апробацію результатів наукових досліджень у формі підготовки наукових статей та тез науково-практичних конференцій: Козак І.І. Необхідність запровадження професійного навчання публічних службовців // Теорія та практика державної служби : матер. наук.-пр. конф. (18-19 вересня 2009 р., м. Дніпропетровськ). – Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2009. Кіцак Т.М. Перспективи запровадження підготовки державних службовців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» у галузі знань «Державне управління» / Тарас Кіцак, Євген Матвіїшин // Вісник державної служби України. – 2009. – № 4. (подано до друку) Кіцак Т.М. Системний підхід до формування державної політики у сфері підготовки державних службовців та механізмів її реалізації // Теорія та практика державної служби : матер. наук.-пр. конф. (18-19 вересня 2009 р., м. Дніпропетровськ). – Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2009. Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

(1) ЗАГАЛОМ, ЗА ТЕМОЮ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ ПІДГОТОВЛЕНО: Кіцак Т.М. Підготовка державних службовців у Європі: досвід для України / Т.М. Кіцак // Державне управління та місцеве самоврядування : тези IХ Міжнар. наук. конгресу (26-27 березня 2009 р., м. Харків). – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. – С. 216–217. Кіцак Т.М. Підготовка державних службовців в Україні: необхідність запровадження бакалаврату в освітній галузі «Державне управління» / Кіцак Т.М. // Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування : матер. наук.-пр. конф. за міжнар. участю (10 квітня 2009 р., м. Київ) : у 2 ч. Ч. 2 / за заг. ред. В.К.Присяжнюка, В.Д.Бакуменка, Т.В.Іванової. – К. : Видав.-поліграф. центр Акад. муніцип. управл., 2009. – С. 197–198. Кіцак Т.М. Підготовка державних службовців в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку освітньої галузі «Державне управління» / Кіцак Т.М. // Управління в освіті : тези IV Міжнар. наук.-пр. конф. (23-24 квітня 2009 р., м. Львів). – Львів: Вид-во ДЦ МОНУ, 2009. – С. 114–115. Козак І. І. Сучасна професійна підготовка публічних службовців // Демократичне врядування: Електронне наукове фахове видання. – ЛРІДУ НАДУ. – 2009. – №3. Кіцак Т. М. Зарубіжні системи підготовки державних службовців // Ефективність державного управління: Збірник наукових праць Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. проф. В.С. Загорського, доц. А.В. Ліпенцева. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2009. – Вип. 18/19. Кіцак Т. М. Нормативно-правове забезпечення державної політики у сфері підготовки державних службовців // Теорія та практика державного управління: Збірник наукових праць Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. . – Харків: ХарРІДУ НАДУ, 2009. – № 2 Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

(2) ЗАГАЛОМ, ЗА ТЕМОЮ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ ПІДГОТОВЛЕНО: Матвіїшин Є. Г. Перспективи побудови ступеневої підготовки в системі навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування» // Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст : матер. Міжнар. наук.-пр. конф. (15-16 травня 2009 р., м. Дніпропетровськ). – Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2009. Кіцак Т.М. Державна політика у сфері підготовки державних службовців у контексті реформування Закону України «Про державну службу» // Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст : матер. Міжнар. наук.-пр. конф. (15-16 травня 2009 р., м. Дніпропетровськ). – Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2009. Кіцак Т.М. Місце дефініції «підготовка державних службовців» у нормативно-правовому забезпеченні освітньої діяльності у сфері державного управління // Демократичне врядування: наука, освіта, практика : матер. наук.-пр. конф. за міжнар. участю (29 травня 2009 р., м. Київ). – К. : НАДУ, 2009. Козак І.І. Необхідність запровадження професійного навчання публічних службовців // Теорія та практика державної служби : матер. наук.-пр. конф. (18-19 вересня 2009 р., м. Дніпропетровськ). – Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2009. Кіцак Т.М. Перспективи запровадження підготовки державних службовців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» у галузі знань «Державне управління» / Тарас Кіцак, Євген Матвіїшин // Вісник державної служби України. – 2009. – № 4. (подано до друку) Кіцак Т.М. Системний підхід до формування державної політики у сфері підготовки державних службовців та механізмів її реалізації // Теорія та практика державної служби : матер. наук.-пр. конф. (18-19 вересня 2009 р., м. Дніпропетровськ). – Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2009. Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

ВИСНОВКИ (1) Запровадження професійного навчання публічних службовців дозволить вирішити проблеми адміністративної реформи та адаптувати освітні програми Українських навчальних закладів до стандартів і вимог Болонського процесу, створить необхідні і достатні умови для швидкої професіоналізації працівників владних інститутів та дозволить виконати умови вступу до Європейського Союзу за критеріями, що застосовуються в адміністративному просторі Європи. Одержані знання та вміння публічних службовців протягом їх навчання на професійних програмах з напряму „Публічне управління” дозволять їм реалізовувати стратегічні цілі органів, у яких вони працюють, зорієнтовувати їх діяльність на результат, підвищувати ефективність, дієвість і прозорість публічного управління в Україні. Ступенева підготовка повинна охоплювати здобуття бакалаврського рівня, набуття практичного досвіду, здобуття магістерського рівня. Аналіз програм підготовки за спорідненою спеціальністю (Public Administration) в інших країнах показав, що тривалість здобуття рівня бакалавра становить від 2 до 4 років (в тому числі за дистанційними формами навчання), а рівня магістра – 1-2 роки. Відповідно до проекту Закону України «Про вищу освіту» тривалість бакалаврської підготовки становитиме 3-4, а магістерської – 1,5-2 роки. Ці обставини потрібно врахувати при розробці галузевих стандартів вищої освіти для підготовки фахівців у галузі знань «Державне управління». Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

ВИСНОВКИ (2) У час модернізації системи підготовки й підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування та реформування національної системи вищої освіти до вимог Болонського процесу, запровадження програми підготовки державних службовців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» сприятиме входженню України до європейського простору вищої освіти та майбутнім процесам євроінтеграції. Базова вища освіта на основі конституційного та адміністративного права, теорії держави і права, теорії державного управління, економіки, соціології, політології та інших нормативних дисциплін має забезпечити формування стійких переконань у майбутніх державних службовців щодо верховенства права, цінностей прав і свобод людини та їх суворого дотримання, демократичної практики державного управління та місцевого самоврядування. Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату

? ? ? Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату ДЯКУЮ ЗА УВАГУ