Презентація на тему:
Види та прояви агресії серед дітей

Види та прояви агресії серед дітей

В И Д И А Г Р Е С І Ї Ворожа агресія спрямована на нанесення фізичної, психологічної, економічної, моральної шкоди іншому. Вона може бути як засобом захисту, так і нападу. Інструментальна агресія це такі дії, коли агресія здійснюється як засіб досягнення певної мети. Експресивна агресія – спонтанний вибух гніву. Вона здебільшого нецілеспрямована, зазвичай швидко згасає і виливається далеко не завжди на причину, що викликала гнів, а на тих, хто потрапив „під гарячу руку”.

П Р И Ч И Н И А Г Р Е С І Ї Агресія – потяг, притаманний всім живим істотам, оскільки базується на інстинкті самозбереження. Зазначимо, що в одних людей агресія скеровується на довкілля і активно проявляється назовні, а у інших – спрямована на себе у вигляді самозвинувачень, почуття провини, тривожності тощо.. Агресія – природна реакція, викликана негативним переживанням перешкод (реальних чи уявних), спрямована на досягнення мети. Агресія – модель поведінки, набута в результаті соціального навчання, викликається умовами довкілля, інформацією, яку отримує людина, особливо шляхом спостереження зразків агресивної поведінки та їх копіюванням.

Вплив соціальних умов життя дитини на психологічні особливості може виявлятися в тих чи інших формах поведінкових розладів, зокрема, у вигляді девіантної поведінки. При поглибленні девіацій, а також коли поведінкові розлади починають набувати антигромадського характеру і відображати активну деструктивну спрямованість особи, що становить погрозу для людей через порушення правових норм, говорять про делінквентну поведінку як одну з форм девіантної поведінки, що спрямована проти інтересів суспільства в цілому чи особистих інтересів громадян, але не досягає тяжкості злочину.

Групи чинників ризику делінквентної поведінки Біологічні Психологічні Соціальні

Біологічні чинники процес статевого дозрівання і нестійкість у підлітковому віці різних фізіологічних систем, в першу чергу, – нервової.

Психологічні чинники До основних психологічних чинників, що визначають делінквентну поведінку, належать мотиви і потреби.

Соціальні чинники До соціальних чинників, що відіграють значну роль в генезисі девіантної поведінки, слід віднести, насамперед, несприятливі умови оточення і виховання, соціальну нерівність. Морально-етичний чинник девіантної поведінки виражається в низькому моральному рівні суспільства, бездуховності, психології накопичування й відчуженні особистості.

Фактори, які можуть допомогти розпізнати молодь, схильну до агресії: (за даними звіту Національного центру США з аналізу тяжких злочинів): напружені стосунки в сім"ї; батьки не вміють побачити, коли їхні діти мають проблеми; брак родинного тепла; батьки майже ні в чому не обмежують дітей; дитина замкнута в собі або веде подвійне життя, приховуючи певні справи від батьків

Вплив ЗМІ Сучасні діти часто зіштовхуються з насиллям в мас-медіа. Деякі психологи стверджують, що підлітки виступають в ролі пасивних споживачів засобів масової інформації. Через це вони навчаються сприймати трагедію чи жорстокість як дещо цілком звичне, або розвивають в собі прагнення до грубої й натуралістичної поведінки. Іноді вони моделюють її, орієнтуючись на банальні чи дивні події, побачені на екрані.

Вплив музики Два види музики, хеві-метал і реп, за останній час підпадають під велику критику за свої шокуючи непристойності. Інший небезпечний фактор, пов'язаний з цією музикою – це насилля. Наприклад, під час деяких рок-концертів виникає проблема насилля.

ЕЛЕКТРОННІ ІГРИ. ПЕРЕЛІК НЕБЕЗПЕК. Насильницькі відео - і комп'ютерні ігри розвивають агресивність. Електронні ігри розроблені таким чином, що гравець відчуває себе не просто спостерігачем насилля, а його учасником. Через ігри у вразливих осіб може стертись границя між реальністю і світом фантазій Електронні ігри, подібно до наркотиків, розвивають звикання і привчають молодь убивати.

Алкоголь і наркотики Знижує рівень контролю, вивільняє агресію

Найбільш типові наслідки домашнього насильства: Бійки; Конфлікти з оточуючими; Низька шкільна успішність; Замкненість тощо.

До емоційних проблем таких дітей можна віднести наступні: підвищена агресивність; знижений настрій; депресія; тривожність; страхи; нестійкість емоційної системи.

Буллінг (англ. bullying) можна визначити як жорстокість, повторювані і систематичні ворожі дії і напади серед дітей. Жорстокість можуть здійснювати як окремі особи, так і групи. Така жорстокість набуває різних форм і може включати різні вияви, серед яких: 1. Словесні насмішки, обзивання, образливі висловлювання 2. Приниження 3. Виключення з групи однолітків 4. Ігнорування 5. Фізичні напади 6. Крадіжки у жертви 7. Поширення пліток Якщо діти постійно наражаються на жорстоке ставлення, в них може розвинутися низька самооцінка, сором’язливість, депресія, суїцидальні думки, від цього може страждати їхнє навчання.

Види прояву агресії Фізична – агресор відкрито виявляє злобу ударами, штовханням, іншими діями до обраної жертви або наносить шкоду її майну; Вербальна – агресор тероризує свою жертву за допомогою слів, скривдження її або дратуючи глузуванням; Образа – заздрість і ненависть до оточуючих, обумовлена почуттям гіркоти, гніву на весь світ за дійсні або надумані страждання; Негативізм – опозиційна манера поведінки, спрямована проти авторитету чи керівництва, може вирости до активної боротьби; Роздратування – готовність до прояву негативних почуттів, при найменшому збудженні (гарячність, грубість); Непряма – агресор обхідним шляхом спрямовує на іншу особу плітки, злобні насмішки тощо, або ні на кого не спрямовує спалахи люті, крики, топання ногами тощо; Підозріливість – в діапазоні від недовіри і обережності стосовно людей до переконання, що інші планують і наносять шкоду; Почуття провини – агресор переконаний, що він є поганою людиною, що вчиняє зло, а також докори сумління, які він відчуває.

ПОРАДИ ЩОДО СПІЛКУВАННЯ І ВИХОВАННЯ ПРОБЛЕМНОЇ ДИТИНИ 1. Якщо дитина проявляє садистські  нахили, жорстока по відношенню до інших людей, тварин – проблема емоційного і психічного стану. В такому стані треба звертатись до дитячого психотерапевта. 2. Якщо дитина гіперактивна – потрібна консультація педіатра, який поставить діагноз і призначить лікування. 3. Якщо дитина запальна чи войовнича – переконайтесь чи саме батьки не провокують таку поведінку. До такої треба бути уважним, роз’яснювати наслідки такої поведінки, щоб вона вчилась регулювати свої стосунки із іншими людьми.

4. Якщо дитина не вміє стримувати гнів, необхідно залучити її до активного слухання, щоб вона вчилась вербально висловлювати агресію і знімати збудженість, нервовість. 5. Із кінозалу (домашнього) виключити перегляд фільмів і телепередач із сценами насилля, жорстокості. 6. Ні в якому разі не застосовувати фізичні покарання. 7. Роз’єднати хулігана і жертву. Зайняти хулігана корисною роботою, щоб його енергія використовувалась з миролюбною метою. 8. Привчити дітей самим вирішувати свої проблеми настільки, наскільки це можливо, без стороннього втручання.

9. Не дозволяйте такій дитині сидіти без діла. Спрямуйте її енергію на щось корисне. 10.Доброзичливість і теплі стосунки з такими дітьми, постійне спілкування і  вміння слухати дитячі проблеми, переконання, а не фізична сила – це допоможе запобігти агресивності.