Презентація на тему:
Забезпечення якості вищої освіти

Забезпечення якості вищої освіти: досвід Київського національного університету імені Тараса Шевченка ГОЖИК Андрій директор науково-методичного центру організації навчального процесу 24 грудня 2013 р.

Ефективність підготовки кадрів в загальному випадку залежить від: Формування зацікавленості суспільства, передусім студентів і роботодавців, у високій якості професійного навчання та вищої освіти; Встановлення відповідальності навчальних закладів за забезпечення якості освіти та навчання. Функціонування (як на національному, так і на міжнародному рівнях) систем зовнішнього забезпечення якості освіти, які не тільки здійснюють акредитацію навчальних програм чи освітніх закладів, а й надають навчальним закладам підтримку щодо забезпечення якості; Відповідності державної стратегії розвитку кадрового потенціалу потребам ринку праці на короткострокову і довгострокову перспективу.

І. ФОРМУВАННЯ ЗАЦІКАВЛЕНОСТІ СУСПІЛЬСТВА, ПЕРЕДУСІМ СТУДЕНТІВ І РОБОТОДАВЦІВ, У ВИСОКІЙ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ТА ВИЩОЇ ОСВІТИ

І. Зацікавленість у високій якості вищої освіти: суспільство Чинники: в суспільстві загалом відсутнє негативне ставлення до плагіату; діяльність структур які пропонують свої послуги з виконання контрольних, курсових дипломних і дисертаційних робіт носить майже легальний характер; Наслідки для ВНЗ: неможливість гарантувати що оцінка характеризує навчальні досягнення конкретного студента; необхідність запроваджувати надмірно ускладнені процедури оцінювання, що часто може призводити до зниження валідності та достовірності оцінок; проблематичність запровадження дистанційної освіти через складнощі у гарантуванні якості *

І. Зацікавленість у високій якості вищої освіти: студенти Чинники: значну кількість студентів цікавить оцінка, а не отримання знань; скорочення (в реальному виразі, в розрахунку на 1 студента) фінансування навчання студентів за державним замовленням; зафіксовані у додатку до диплома навчальні здобутки студента найчастіше не враховуються при працевлаштуванні, понад те - часто відсутня відповідність кваліфікації за дипломом і посади на яку здійснюється зарахування; Наслідки для ВНЗ: зростання корупційного тиску на викладачів з метою «отримання» бажаної оцінки без відповідного рівня знань та вмінь; відсутність зацікавленості ВНЗ у підтримці якості надання освітніх послуг та у об’єктивному оцінюванні студентів які навчаються за державним замовленням /за контрактом (єдиний неминучий наслідок відрахування неуспішних студентів - скорочення надходжень до загального /спеціального фонду); знецінення дипломів перетворення сфери вищої освіти на «дикий» ринок освітніх послуг, з недобросовісною конкуренцією і неконтрольованою якістю продукції. *

І. Зацікавленість у високій якості вищої освіти: роботодавці Чинники: участь професійних асоціацій та роботодавців у атестації випускників є несистемною, здійснюється майже виключно за ініціативою ВНЗ і на кошти (обмежені) останніх; відсутність мотивації роботодавців до участі в практичній підготовці фахівців і як наслідок - звуження можливостей ВНЗ щодо направлення студентів на виробничу практику Наслідки для ВНЗ: обмеженість зовнішнього контролю; наявний потенційний конфлікт інтересів у запрошених членів ДЕК і відсутні гарантій їх об’єктивності; значна кількість студентів на момент випуску практично не має досвіду практичної роботи, і фактично не адаптовані до майбутньої професійної діяльності, що суттєво погіршує придатність випускників до працевлаштування, ставить під сумнів їх здатність виконувати функціональні обов’язки працівників відповідного рівня. *

ІІІ. ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМ ЗОВНІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ, ЯКІ НЕ ТІЛЬКИ ЗДІЙСНЮЮТЬ АКРЕДИТАЦІЮ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ЧИ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ, А Й НАДАЮТЬ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДАМ ПІДТРИМКУ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ;

ІІІ. НЕЗАЛЕЖНІ АГЕНЦІЇ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ Чинники: відсутність незалежних агенцій із забезпечення якості освіти; відсутність незалежного акредитаційного агентства; відстороненість роботодавців від процесів акредитації; існування в Україні знеособленого «диплому державного зразка» фахівці ВНЗ і НАН залучаються до участі в заходах із зовнішнього контролю якості (перевірки ДІНЗ, комісії МОН тощо) фактично на громадських засадах (погодинна оплата 2-3 днів здійснюється ВНЗ) Наслідки для ВНЗ: відсутність реальної відповідальності ВНЗ за якість освіти; обмеженість контролю зі сторони ринку праці та суспільства, як наслідок - недобросовісна конкуренція на ринку освітніх послуг; знецінення дипломів; запровадження формальних, необґрунтованих з точки зору забезпечення якості освіти вимог як щодо кадрового забезпечення навчального процесу так і щодо змісту підготовки фахівців *

ІV. ВІДПОВІДНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПОТРЕБАМ РИНКУ ПРАЦІ НА КОРОТКОСТРОКОВУ І ДОВГОСТРОКОВУ ПЕРСПЕКТИВУ

Державна стратегія розвитку кадрового потенціалу: Порівняння прогнозу динаміки потреб ринку праці ЄС у кваліфікаціях різного рівня та структури підготовки фахівців в Україні *

Державна стратегія розвитку кадрового потенціалу: Порівняння розподілів студентів КНУТШ за укрупненими галузями знань (по контингентам студентів які навчаються за державним замовленням і за контрактом)

ІІ. ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЗА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ ТА НАВЧАННЯ. ВНУТРІШНІ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Програма заходів із забезпечення якості освіти у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (затверджена Ухвалою Вченої ради від 7 листопада 2011 року) 1. Заходи, спрямовані на вдосконалення навчальних програм 2. Заходи, спрямовані на підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до розвитку культури якості 3. Заходи, спрямовані на вдосконалення методів викладання і підвищення рівня об'єктивності оцінювання 4. Політика Університету щодо формування контингенту студентів 5. Встановлення зворотних зв'язків між учасниками навчального процесу 6. Самооцінка ефективності діяльності із забезпечення якості 7. Заходи, спрямовані на розширення присутності Університету в національних і міжнародних програмах підготовки фахівців з вищою освітою

«Проблеми слід вирішувати послідовно – немає сенсу вивчати проблеми ефективності програми підготовки, поки є сумніви щодо рівня наданих знань» Заходи, спрямовані на вдосконалення навчальних програм: I.1. Запровадження орієнтованих на студента навчальних планів підготовки: Формулювання цілей і завдань навчальних програм: Розробка навчального плану: Формулювання вимог до результатів навчання за попереднім рівнем. Формулювання критеріїв, за якими відбуватиметься перегляд навчальних планів у результаті як зворотного зв’язку із викладачами, студентами, випускниками і роботодавцями, так і внаслідок прогнозування розвитку галузі і суспільства. I.2. Підвищення якості методичного забезпечення навчальних дисциплін I.3. Посилення практичної підготовки студентів I.4. Вдосконалення та запровадження навчальних програм післядипломної освіти. Програми підвищення кваліфікації викладачів ВНЗ. Тематичні програми підвищення кваліфікації фахівців-практиків.

Заходи, спрямовані на вдосконалення навчальних програм (1) Затвердження програм навчальних дисциплін соціально-гуманітарного циклу Науково-методичною Радою Університету; Рекомендація рукописів навчальних видань Науково-методичною Радою Університету на основі перехресного рецензування; Нова концепція вивчення іноземних мов студентами не-філологічних спеціальностей на основі комунікативних методик (включно зі створенням фахових кафедр іноземних мов); Методична відповідальність кафедр за викладання навчальних дисциплін на інших факультетах Погодження навчальних програм і робочих навчальних програм з відповідними випускаючими кафедрами Розроблення паспорта спеціалізації, зовнішнє та внутрішнє його рецензування, затвердження вченою Радою Університету

Заходи, спрямовані на вдосконалення навчальних програм: приклад Паспорту спеціалізації

Заходи, спрямовані на вдосконалення навчальних програм: приклад Паспорту спеціалізації (продовження)

«Викладачі – це найважливіший навчальний ресурс, доступний для більшості студентів. Компетентність викладачів є ключовим чинником, який визначає потенціал ВНЗ із забезпечення якості освіти. Культура якості освіти не може бути «нав’язана зверху»; будь-які заходи щодо забезпечення якості освіти без ефективної участі викладачів безперспективні» II. Заходи, спрямовані на підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до розвитку культури якості II.1. Процедури відбору та призначення на посаду науково-педагогічних працівників II.2. Заходи, спрямовані на вдосконалення фахової майстерності науково-педагогічних працівників

кваліфікація викладацького складу (1)

кваліфікація викладацького складу (2)

кваліфікація викладацького складу (3) Чинники: абсолютизація (у зв’язку із відсутністю реального контролю якості) значення формальних показників (наукових ступенів, статей, монографій) при визначенні кваліфікації викладацького складу Наслідки для ВНЗ: зростання в кількісному виразі наукової продукції (статті, монографії, дисертації кандидатів та докторів наук) яке не корелює з визнаними суспільством досягненнями у відповідних галузях науки і виробництва; другорядність менеджерських, наставницьких якостей науково-педагогічних працівників, рівня їх викладацької майстерності, визнання їх фахового рівня виробництвом при формуванні штатів кафедр, факультетів, університетів; незацікавленість ВНЗ у залученні до навчального процесу успішних фахівців-практиків, які не мають наукових ступенів; зростання частки викладачів які не мають досвіду власної практичної роботи за фахом *

«Сукупність методів викладання повинна оптимально забезпечувати досягнення запланованих результатів навчання і залежить від форм навчання, рівня і профілю програм підготовки. Центральним вектором процесів викладання і навчання є оцінювання. Оцінювання студентів передбачає послідовне використання задекларованих критеріїв, правил і процедур. Студенти мають бути чітко поінформовані про те, які критерії будуть використані при оцінюванні їхньої успішності» III. Заходи, спрямовані на вдосконалення методів викладання і підвищення рівня об’єктивності оцінювання III.1. Заходи, спрямовані на вдосконалення процесів викладання і навчання III.2. Заходи, спрямовані на підвищення рівня об’єктивності оцінювання III.3. Заходи, спрямовані на забезпечення об’єктивності при присвоєнні кваліфікації

Контроль якості: об’єктивність оцінювання Співвідношення компонентів контролю якості у внутрішній системі забезпечення якості (2012/2013 навчальний рік)

Контроль якості: об’єктивність оцінювання дослідження рівня об'єктивності оцінювання знань студентів

Контроль якості: об’єктивність оцінювання дослідження рівня об'єктивності оцінювання знань студентів (2)

Контроль якості: об’єктивність оцінювання моніторинг якості формування загальних і професійних компетентностей

Контроль якості: об’єктивність оцінювання Узагальнені показники стійкості досягнутих результатів навчання з дисциплін "Історія України" та "Політична історія України" Показники Географічний факультет (196 осіб) Радіофізичний факультет (74 особи) Механіко-математичний факультет (138 осіб) Всього з дисципліни "Історія України" (455 осіб) Іспит Контрольна робота Покращення (+), чи погіршення (-) успішності Іспит Контрольна робота Покращення (+), чи погіршення (-) успішності Іспит Контрольна робота Покращення (+), чи погіршення (-) успішності Іспит Контрольна робота Покращення (+), чи погіршення (-) успішності 100-бальна шкала Середній бал 85,6 84,8 -0,8 81,5 85,7 4,2 81,7 81,9 0,2 83,1 76,7 -6,3 Коефіцієнт варіації 11% 9%   8% 11%   13% 16%   12% 14%   Коефіцієнт кореляції   0,66     0,23     0,61     0,57   Національна шкала Середній бал 4,54 4,34 -0,19 4,27 4,36 0,09 4,21 4,04 -0,17 4,38 4,25 -0,13 Отримали "5" 126 85   24 32   63 39   213 156   Отримали "4" 49 93   46 37   41 66   136 196   Отримали "3" 21 18   4 5   34 33   59 56   Отримали "2" 0 0   0 0   0 0   0 0   Відмінники 64% 43% -20,9% 32% 43% 10,8% 46% 28% -17,4% 52% 38% -14,0% Якісна успішність 89% 91% 1,5% 95% 93% -1,4% 75% 76% 0,7% 86% 86% 0,7% Абсолютна успішність   100,0% 0,0%   100,0% 0,0%   100,0% 0,0%   100,0% 0,0% Підтвердження досягнутих результатів навчання Підтвердили свою оцінку 138 70%   40 54%   86 62%   264 65%   Поліпшили свою оцінку на 2 бали 0 0,0%   3 4,1%   1 0,7%   4 1,0%   на 1 бал 10 5%   16 22%   14 10%   40 10%   Погіршили свою оцінку на 1 бал 48 24%   15 20%   35 25%   98 24%   на 2 бали 0 0%   0 0%   2 1%   2 0%  

Контроль якості: об’єктивність оцінювання моніторинг знань та формування компетентностей через вивчення фундаментальних і професійних дисциплін

Контроль якості: об’єктивність оцінювання моніторинг знань та формування компетентностей через вивчення фундаментальних і професійних дисциплін

«Стратегія розвитку вищих навчальних закладів має враховувати швидку експансію вищої освіти і зростаючу конкуренцію. Якість підготовки в Університеті залежить від підготовленості вступників до навчання на відповідному рівні» IV. Політика Університету щодо формування контингенту студентів IV.1. Профорієнтаційна діяльність IV.2. Формування умов доступу до освіти IV.3. Планування прийому на навчання IV.4. Заходи, спрямовані на адаптацію студентів першого курсу до навчального процесу в Університеті

формування контингенту студентів: Освітні траєкторії випускників бакалаврату

формування контингенту студентів: моніторинг якості формування контингенту студентів 1 курсу (контрольні роботи для студентів 1-го курсу з профільної дисципліни)

формування контингенту студентів: моніторинг якості формування контингенту студентів контрольні роботи для студентів 1-го курсу з іноземної мови

«Здійснення будь-яких заходів повинно відбуватися з урахуванням позицій усіх учасників. Як примусити їх працювати разом?» V. Встановлення зворотних зв’язків між учасниками навчального процесу Лідерська роль керівництва значною мірою залежить від вміння узгодити суперечливі інтереси учасників навчального процесу зі стратегією розвитку ВНЗ і знайти найбільш прийнятні рішення, що неможливо без існування відповідних інструментів зворотного зв’язку. Такими інструментами є, у першу чергу, регулярні загальні і тематичні соціологічні опитування, які дозволяють отримати максимально об’єктивну оцінку суб’єктивного бачення учасниками стану справ в Університеті, розуміння/ нерозуміння ними конкретних рішень і дій, персоналій тощо. Наявність довіри до результатів анкетування, сприйняття науково-педагогічними працівниками їх важливості для вдосконалення діяльності, формування у студентів відчуття причетності до забезпечення якості навчального процесу, є надзвичайно важливим для формування і підтримки взаємних партнерських стосунків.

опитування студентів і викладачів

опитування студентів і викладачів

«Одним із ключових факторів успіху системи внутрішнього забезпечення якості освіти є добре організовані збір та аналіз даних. Навчальні заклади повинні забезпечувати збір, аналіз і використання відповідної інформації для ефективного управління своїми навчальними програмами та іншою діяльністю. Для зовнішнього визнання не так важливим є те, що насправді робиться для забезпечення якості освіти, як те, що документально зафіксовано» VI. Самооцінка ефективності діяльності із забезпечення якості Незважаючи на те, що імідж навчальних закладів формується переважно завдяки зовнішнім оцінкам, основним механізмом забезпечення якості освіти є наявність ефективної системи самооцінювання. Європейська асоціація із забезпечення якості вищої освіти визначає самопізнання як відправну точку для ефективного забезпечення якості: «Важливо, щоб навчальні заклади володіли засобами збору й аналізу інформації про свою власну діяльність. Без цього вони не знатимуть, що спрацьовує добре, а що потребує уваги, або ж не будуть обізнані з результатами інноваційної діяльності» . Саме процедури самооцінювання, здійснювані на рівні навчальних програм та/ або структурних підрозділів (кафедра/ факультет/ університет), дозволяють навчальному закладу ідентифікувати помилки і проблеми, виявити ключові чинники процесів, знайти оптимальні шляхи виправлення ситуації. Необхідними передумовами проведення дієвої самооцінки є накопичення і сукупний аналіз усього масиву даних, які характеризують різні сторони навчального процесу, а також зацікавленість в отриманні об’єктивної оцінки.

«Для зовнішнього визнання не так важливим є те, що насправді робиться для забезпечення якості освіти, як те, що документально зафіксовано» VIІ. Заходи, спрямовані на розширення присутності Університету в національних і міжнародних програмах підготовки фахівців з вищою освітою 1. Формування і оновлення інформаційних пакетів (українською, англійською і російською мовою). 2. Підготовка комплектів документів для реєстрації програм підготовки у Європейському інформаційному центрі академічного визнання (система ENICS/NARICS). 3. Оприлюднення: звітів про самооцінку структурних підрозділів і навчальних програм; результатів оцінювання зовнішніми органами із забезпечення якості (у тому числі при ліцензуванні, акредитації, сертифікації тощо); результатів оцінювань рейтинговими агентствами; результатів внутрішніх і зовнішніх соціологічних опитувань студентів та їх батьків, випускників, роботодавців тощо.

Дякую за увагу! Київський національний університет імені Тараса Шевченка www.univ.kiev.ua E-mail: agp@univ.kiev.ua education_div.chief@univ.net.ua