Презентація на тему:
Вірусні гепатити

Вірусні гепатити гострі інфекційні захворювання що викликаються особливими гепатотропними вірусами, характеризуються ураженням, в першу чергу, тканини печінки, а також інших органів і систем. В даний час вірусні гепатити викликаються клінічно 5 варіантами вірусу: вірус гепатиту А, вірус гепатиту В, вірус гепатиту С, вірус гепатиту Д, вірус гепатиту Е. В даний час на заході виявлено ще декілька типів вірусів гепатиту, але клінічно у нас з ними мало знайомі. У етіології вірусних гепатитів мають значення віруси G, F і віруси інших інфекційних захворювань: цитомегаловірус, вірус герпесу, вірус краснухи, вірус Епштейн-Барра.

ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ А гостра циклічна хвороба з переважно фекально-оральним механізмом передачі, що характеризується ураженням печінки і синдромом інтоксикації, збільшенням печінки і нерідко жовтяницею.

Епідеміологія Джерелом інфекції є хворі з безжовтяничною, субклінічною формою інфекції, хворі в інкубаційному, продромальному періодах і початковій фазі періоду розпалу хвороби. Механізм зараження гепатитом А - фекально-оральний, реалізований через водяний, харчовий і контактно-побутовий шляхи передачі. Сприйнятливість до гепатиту А загальна. Найбільш часте захворювання реєструється у дітей старше 1 року (особливо у віці 3-12 років) і у молоді.

Епідеміологія Гепатиту А властиво сезонне підвищення захворюваності в літньо-осінній період. Відзначається також і циклічне підвищення захворюваності через 3-5, 7-20 років, що зв'язано зі зміною імунної структури популяції господарів вірусу. Повторні захворювання гепатиту А зустрічаються рідко і це пов'язано, ймовірно, із зараженням іншим серологічним типом вірусу. Хронічні форми інфекції, у тому числі і вірусоносійство при гепатиті А розвиваються вкрай рідко.

Інкубаційний період (від моменту інфікування до появи перших клінічних симптомів) складає мінімально 7 днів і максимально 50 днів. В середньому інкубаційний період складає 2-3 тижні від моменту контакту з хворим вірусним гепатитом. У цьому періоді немає ніяких клінічних проявів, але в кінці його хворого починає бути найбільш заразливим для тих, що його оточують, оскільки вірус виділяється в навколишнє середовище з фекаліями і сечею, тому карантин накладається на 35 днів.

Продромальний період (переджовтяничний) який триває від декількох днів до максимум 1-2 тижні (в середньому 3-4-5 днів). Характеризується різноманіттям клінічних симптомів.

Диспепсичний варіант цей варіант найбільш частий і виявляється в популяції у 60-80% хворих дітей нудота, відраза до їжі, особливо м'ясної біль в животі різного характеру, але переважно в правому підребер'ї, можлива дисфункція кишечника, яка характеризується як діареєю, так і затримкою стільця, метеоризм, відчуття тяжкості в епігастрії при важких формах виникає блювота

Астеновегетативний синдром млявість, сонливість, адинамія, інверсія сну (сонливість вдень і безсоння вночі - студентський синдром), головний біль, підвищення температури і симптоми загальної інтоксикації

Грипоподібний варіант підвищення температури до 38 і вище, катаральні явища, можливий кашель, нежить, гіперемія в зіві.

Артралгічний варіант скарги на болі в суглобах, м'язові болі (болить все тіло) цей варіант зустрічається у дітей рідко

Жовтяничний період з'являється спочатку ледве помітне жовтяничне забарвлення склер, слизової оболонки твердого піднебіння і пізніше (через добу або двоє, що залежить від конституції) всієї шкіри паралельно з настанням жовтяниці з'являється темна сеча, нерідко раніше жовтяниці і знебарвлений стілець чим швидше і інтенсивніше з'являється жовтяниця, тим легше стає самопочуття, з настанням і розпалом жовтяниці симптоми інтоксикації при ВГА зменшуються, нормалізується температура, припиняється блювота, поліпшується апетит і загальне самопочуття об'єктивно є збільшення печінки, край печінки загострений, помірно болючий, розміри печінки можуть бути різні, що залежить від віку і тяжкості гепатиту жовтяничний період триває 2-3 тижні

Період реконвалесценції поліпшується самопочуття, дитина активна, бадьора, з'являється апетит, жовтяниця зникає, розміри печінки зменшуються, і головним критерієм одужання є нормалізація біохімічних показників.

ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ В Джерело інфекції - інфікована людина. Це люди, хворі на гострий чи хронічний ГВ, а також вірусоносії. Механізми передавання. Парентеральнийшлях (природним і штучним), де головним чинником є кров або інша біологічна рідина, контамінована ВГВ. До природних шляхів передавання ВГВ належать: прямі статеві контакти, передавання від матері до дитини, прямі та непрямі побутові контакти. ВГВ може передаватися шляхом побутових контактів від вірусоносія до неімунної людини під час безпосереднього контакту ранових поверхонь, мікротравм або через забруднені кров'ю спільні прилади для гоління, зубні щітки, рушники, носовики, мочалки тощо. До штучних шляхів передавання ВГВ належать різноманітні медичні та немедичні парентеральні втручання (під час внутрішньовенного введення наркотиків одним нестерильним шприцом, інвазійні втручання з використанням нестерильних інструментів: під час проколювання мочки вуха, татуювання, ритуальних насічок, обрізання, гоління, манікюру та інших косметичних процедур.

Інкубаційний період На противагу ГА, для ГВ характерна наявність тривалішого інкубаційного періоду - від 1 до 6 (інколи більше) місяців. У середньому в переважної більшості хворих він становить 2-4 місяці.

Переджовтяничний період Початок захворювання поступовий. З'являються і посилюються ознаки загальноінтоксикаційного синдрому - нездужання, слабкість, відчуття розбитості, зниження працездатності, нерідко головний біль, ломота в кістках і м'язах. У цілому підвищення температури тіла для гепатиту В не характерне, але можливе частіше на субфебрильному рівні й в осіб молодого віку; утримується підвищення температури тіла звичайно не більше 2-3 днів і тільки в поодиноких випадках - триваліше. Як вважає більшість гепатологів, характерним для вірусного гепатиту В є виникнення кількох клінічних варіантів переджовтяничного періоду, які розвиваються на фоні загальнотоксичного синдрому та доповнюють його.

Диспепсичний варіант погіршенням апетиту, у частини хворих можлива повна анорексія і навіть огида до їжі нудота, може бути блювання до 1-2 разів на добу та тривалістю переважно 2-3 дні діарея до 2-3 разів на добу протягом 2-4 днів важкість у правій підреберній ділянці, ниючий, тупий біль в ділянці печінки, в епігастрії, інколи по всьому животу метеоризм

Артралгічний варіант є найбільш типовою клінічною ознакою переджовтяничного періоду вірусного гепатиту В і спостерігається у 30-40% хворих, характеризуючись ураженням суглобів, причому, закономірність ураження того чи того суглоба не встановлена

Астеновегетативний варіант слабкість, нездужання, підвищена стомлюваністю, порушення сну, емоційна неврівноваженість

Жовтяничний період На відміну від гепатиту А, за вірусного гепатиту В у жовтяничному періоді досягають максимального розвитку прояви інтоксикаційного синдрому - загальна слабкість, зниження апетиту, навіть повна анорексія, головний біль, нудота, блювання, порушення сну. Наростання жовтяниці частіше поступове, максимальна її інтенсивність припадає на другий тиждень цього періоду. Реєструють холурію та ахолію. Збільшення печінки. У 50-70% хворих збільшується й селезінка. Метеоризм. У випадках тяжкого перебігу вірусного гепатиту В можливі помірні геморагічні прояви у вигляді кровотечі з ясен, носа, спостерігають мікрогематурію та відповідні шкірні симптоми ("джгута", "щипка" тощо). Загальна тривалість жовтяничного періоду коливається в дуже широких межах - від одного тижня до трьох і більше місяців.

Вірусний гепатит А: епіданамнез – контакт в останні 15 - 45 днів до захворювання з хворим, який мав жовтяницю; сезонність (літо–осінь), можливість групових спалахів; гострий початок захворювання; симптоми інтоксикації; короткий (3-7 днів) переджовтяничний період, найчастіше за грипозним та диспепсичним варіантом; темна сеча;  знебарвлений кал;  поліпшення самопочуття хворих з моменту появи жовтяниці; збільшення та болючість при пальпації печінки.

Вірусний гепатит В епіданамнез – наявність парентеральних маніпуляцій протягом останніх 2-6 місяців, переливання препаратів крові, відвідування стоматолога з екстракцією зубів тощо; можливість трансплацен-тарної передачі вірусу або під час пологів; поступовий розвиток хвороби; тривалий переджовтяничний період (від 5-7 днів до 3 тижнів) частіше за артралгічним, астено-вегетативним або змішаним варіантами; можливі різні алергічні прояви; темна сеча; знебарвлений кал; жовтяниця з наростанням симптомів інтоксикації; тривала гепатоспленомегалія.

Параклінічні дослідження Загальний аналіз крові – помірна лейкопенія, лімфоцитоз. Загальний аналіз сечі – підвищення рівня жовчних пігментів, уробіліну. Підвищення активності АлАТ, АсАТ у 5–20 разів. Підвищення загального білірубіну з переважанням прямої фракції. Збільшення показників тимолової проби. Зниження протромбінового індексу, протромбінового часу, фібриногену (норма 2-4 г/л). Зниження рівня загального білка та зміна співвідношення А/Г (альбумін/глобулін). Визначення маркерів вірусних гепатитів.

Лікування базисна терапія, основними компонентами якої є щадний режим і дієта № 5 пероральна дезінтоксикаційна терапія в об'ємі 40-50 мл/кг (5% розчинна глюкоза, столова негазована мінеральна вода) з обов'язковим контролем водного балансу; ентеросорбенти – 2 тижні; полівітамінні комплекси; у період реконвалесценції доцільне застосування жовчогінних препаратів