Презентація на тему:
"Способи боротьби з вірусними захворюваннями"

Віруси Будова вірусу СНІД Лікування вірусних інфекцій Висновок

Віруси - неклітинні форми живих організмів, які складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) і білкової оболонки, зрідка включаючи інші компоненти (ферменти, ліпідні оболонки тощо).

Сьогодні більшість спеціалістів переконані, що основними засобами боротьби з вірусно-інфекційними захворюваннями є антибіотики та прямі противірусні засоби і це є великою помилкою. СНІД показав, що коли перестає працювати власний імунітет, що навіть високо-активно антиретровірусна терапія  при підтримці антибіотиків не рятує життя хворого, який помирає саме від інфекційних збудників. Більше того, широке застосування антибіотиків та прямих противірусних засобів є основною причиною підвищення резистентності збудників до препаратів.

Все живе в природі, в тому числі і мікроорганізми, борються за виживання, і тому швидко пристосовуються до токсичних для них чинників, в тому числі і антибіотиків. Небезпека полягає в тому, що подальше розповсюдження інфекції іде за рахунок резистентних форм. На фоні існуючої терапії з’являється все більше нових модифікованих форм збудників.

СНІД - одне з найважливіших і трагічних проблем, що виникли перед людством у кінці 20 століття.  Збудник СНІДу - вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) - відноситься до ретровірусів. Віруси вражають Т-лімфоцити людини. Вірусна ДНК включається в геном лімфоцитів, де її перебування створює умови для розвитку хронічної інфекції. Організм не може захиститися, тому що віруси, які проникли в клітку, знаходяться в недоступній для антитіл формі. У результаті організм втрачає свої захисні функції і стає не в змозі протистояти збудникам різноманітних інфекцій. Середня тривалість життя інфікованої людини складає 7-10 років. 

Існують три основних способи боротьби з вірусними захворюваннями: вакцинація, застосування інтерферону і хіміотерапія. Усі вони рухаються по своєму: вакцини включають систему імунітету, інтерферон придушує розмноження вірусів, які проникли всередину клітин, а хіміопрепарати вступають з вірусами в боротьбу і припиняють започатковане захворювання.

Перший спосіб вакцинація . Суть його зводиться до простої формули "Бий ворога його ж зброєю". Вірус тут вступає проти вірусу. Другий спосіб хіміотерапія . На відміну від вакцинації, її кінцевою метою є не попередження, а лікування. Основні труднощі, із якими зіткнулися розробки хіміотерапії вірусних інфекцій, у тому, що віруси розмножуються всередині клітин, застосовуючи їх системи, через що будь-який вплив на синтез вірусів призводить до порушення обміну речовин клітин.

Третій спосіб інтерферон . На відміну від вакцинації і хіміопрепаратів, інтерферон має універсально широкий спектр дії і активний практично проти всіх вірусів, він діє за принципом стоп сигналу і придушує розмноження вірусів, які вже проникли всередину клітин. Ряд чинників показує, що, якщо інтерферон виробляється організмом погано, вірусні захворювання протікають важче. Клінічні випробування інтерферону показали, що він активний при гострих респіраторних захворюваннях, особливо що викликаються риновірусами, тобто саме на тому випадку, коли вакцинація мало перспективна.

Висновок Тема вірусів неосяжна, і природно, сказати все про віруси неможливо. Дуже багато чого невідомо досі.  Результати більш ніж 30-ти клінічних апробацій на протязі майже десяти років незмінно підтверджували високу ефективність зазначеної вище багаторівневої імунотерапії  в боротьбі з резистентність збудників вірусно-інфекційних захворювань. Саме така терапія може вирішити головну проблему що перешкоджає ефективному лікуванню таких захворювань. Крім того, застосування імунотерапії може бути надійною, ефективною та безпечною профілактикою вірусно-інфекційних захворювань у дітей та дорослих.