Презентація на тему:
Симптоматичне виявлення та лікування печії

Симптоматичне лікування печії

Печія

Захворювання шлунково-кишкового тракту — одні з найпоширеніших. Часто вони приймають хронічний характер, вимушують до обтяжливих дієт, що погіршує якість життя. В даний час в структурі захворювань шлунково-кишкового тракту домінує функціональна диспепсія — симптомокомплекс, супроводиться болями в шлунку, печією, відрижкою, нудотою, блювотою, відчуттям тягаря в животі і іншими неприємними суб'єктивними відчуттями. Скарги на диспептичні явища пред'являють 30–40% населення індустріально розвинених країн. Ці скарги є причиною 5% звернень до лікарів загальної медичної практики і 40–50% звернень до гастроэнтеролога. Серед осіб, страждаючих диспепсією, переважають люди молодого і середнього віку, найактивніші і працездатні. Одним з виявів диспепсії є печія.

Алгоритм розмови провізора з хворим при виборі безрецептурного ЛЗ для симптоматичного лікування печії Чи часто турбує Вас печія? Вона супроводжується болем в епігастрії? Виникнення печії пов'язане з прийомом певної їжі? Виникнення печії пов'язане з прийманням гострої їжі? Печія супроводжується больовими відчуттями у правому підребірї? Ви вагітна? Можливо, причина Вашої печії – підвищена чутливість до певного типу їжі. Для полегшення стану Вам можна порекомендувати антацидні засоби Печія може спостерігатись у першій половині вагітності. Для полегшення стану Вам можна порекомендувати антацидні засоби. При необхідності їх регулярного прийому узгодьте свій вибір з лікарем. Буває у Вас “голодна” чи “нічна” печія? У Вас можливо гастрит чи виразкова хвороба шлунка. Вам необхідно звернутись до лікаря. Для тимчасового полегшення стану Вам можна порекомендувати антацидні засоби Виникнення печії пов'язане з прийманням жирної чи жареної їжі? Чи буває у Вас на фоні печії підвищення температури тіла чи жовтушність склер? Вам слід звернутись до лікаря. У вс можливий хронічний холецистит. Для тимчасовогополегшення стану Вам можна порекомендувати антацидні засоби Якщо печія буде продовжуватись чи повторюватись, необхідно проконсультуватись з лікарем Так Ні Ні Так Так Ні Так Так Так Так Так Так

Печія (pyrosis) — відчуття паління в епігастральній ділянці і за грудиною, супроводиться кислим присмаком в роті. Появу печії пов'язують з підвищенням кислотності шлункового вмісту і його попаданням в нижній відділ стравоходу. Печія може бути як ознакою конкретних, серйозних захворювань шлунково-кишкового тракту, так і одним з виявів диспепсії або самостійним симптомом. Найчастіші причини печії При з'ясуванні причин, викличних печію, потрібно розрізняти дві групи пацієнтів. Печія у хворих із захворюваннями шлунково-кишкового тракту: хронічний гастрит з підвищеною кислотністю (гастрит типу В); Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки; хронічний холецистит; шлунково-стравохідний рефлюкс. Печія у здорових осіб: нераціональне харчування переїдання; швидка їжа «на ходу», в стресовій обстановці; зловживання здобною і жирною їжею; споживання великої кількості солодощів і продуктів, що містять кофеїн (кава, чай, шоколад); зловживання гострою і пряною їжею; індивідуальна підвищена чутливість до харчових продуктів  — цитрусових, цибулі, часнику, продуктів з томатів (соки, пасти, соуси); перша половина вагітності; прийом лікарських препаратів (НПЗЗ, стероїдних гормонів, холіноміметиків і деяких інших препаратів). Чинники, що сприяють виникненню печії: зловживання алкоголем; куріння; сон або відпочинок лежачи відразу після прийому їжі; носіння тісного одягу; гіподинамія; ожиріння.

«Загрозливими» симптомами, які дозволяють запідозрити у хворого серйозне захворювання, яке вимагає обов'язкового втручання лікаря, при печії є: печія, що супроводиться блювотою кольору «кофейної гущі» або кров'ю; наявність чорного (дьогтеподібного) стільця; постійна печія протягом 3 днів і більше; печія, що супроводиться задишкою, потовиділенням, затруднює ковтання; Печія, що поєднується з болем в животі; прогресуюча втрата ваги; печія пов'язана з прийомом певних лікарських засобів.

Загальні підходи до лікування печії Лікування печії ґрунтується на виявленні її причини. При гастритах, виразковій хворобі під спостереженням лікаря проводиться тривале (4–8 тижнів і більш) лікування засобами, що знижують шлункову секрецію (блокаторами Н2-гістамінових рецепторів, інгібіторами протонної помпи і др.). Одночасно проводиться антихелікобактерна терапія, застосовуються засоби гастропротекторної дії (захищаючі слизову шлунка). При печії, причиною якої є шлунково-стравохідний рефлюкс, також застосовуються засоби, що знижують шлункову секрецію в поєднанні з антацидами і прокінетиками — препаратами, що прискорюють евакуацію шлункового вмісту (метоклопрамід, цизаприд, домперидон). Для попередження печії у здорових осіб (без органічних захворювань шлунково-кишкового тракту) потрібно правильно регулярно харчуватися, уникати гострої і жирної їжі, відмовитися від куріння, стежити за масою свого тіла. Ці заходи будуть сприяти ліквідації проблем, пов'язаних з шлунком. Проте в реальному житті дотримуватися всіх указаних правил важко, а часто навіть неможливо. Тому при печії у цілому ряді випадків доводиться вдаватися до допомоги лікарських препаратів.

Загальні рекомендації для пацієнтів з немедикаментозних методів лікування печії: не зловживати продуктами, стимулюючими кислотоутворення в шлунку: гостра, пряна їжа, цитрусові, пасти і соки з томатів, цибуля, часник; не допускати переїдання, швидкої їди; виключити або зменшити куріння; уникати відпочинку лежачи після прийняття їжі; обмежувати споживання продуктів, що містять гази (здобна випічка, суфле, збиті вершки, газовані напої); лікарські препарати, що посилюють кислотність, приймати разом з їжею або молоком; при печії під час сну підвести узголів'я ліжка; схуднути.

Найпоширенішою групою безрецептурних препаратів, вживаних при печії, є антациди. Антациди — група препаратів, що зменшують агресивність шлунка і дванадцятипалої кишки за рахунок прямої хімічної взаємодії. На фізіологічні механізми шлункової секреції дана група препаратів не впливає. Більшість антацидних препаратів поступово знижують кислотність шлункового середовища, при цьому утворюючи в шлунку рівномірний захисний шар, який не дає шлунковому соку стикатися із запаленими ділянками шлункової стіни.

Сучасна класифікація антацидних препаратів

Порівняння дії антацидів, що всмоктуються і антацидів, які не всмоктуються

Антациди, що всмоктуються Натрію гідрокарбонат (сода). В шлунку відбувається необоротна одностороння взаємодія з соляною кислотою. NaHCO3 + HCl = NaCl + Н2О + CO2 Головна перевага препарату — миттєва нейтралізація соляної кислоти. За цю якість соду образно називають «нітрогліцерином печії». Проте у натрію гідрокарбонату коротка тривалість дії. Через 15–20 хв. виникає різке залужнення середовища (до рН = 7 і вище), що в поєднанні з розтягуванням стінок шлунка вуглекислим газом викликає повторне підвищення секреції (синдром віддачі). За наявності виразкового дефекту, глибоко проникаючого в стіну шлунка, розтягування стінки вуглекислим газом небезпечно  — можлива перфорація. На відміну від соляної кислоти, натрію хлорид, що утворився в шлунку, не взаємодіє з гідрокарбонатом кишкового і панкреатичного соку. Тому надлишок ендогенного лугу, а також кількість натрію гідрокарбонату, що не прореагував, легко всмоктується і збільшує лужний резерв плазми, що є причиною системної дії даного антациду. Особливо швидко може виникнути у осіб з порушеною функцією нирок. Системний алкалоз супроводиться погіршенням апетиту, нудотою, блювотою, слабістю, болями в животі, спазмами м'язів, іноді судомами. Екскреція додаткової кількості гідрокарбонату натрію з сечею приводить до її залужшенню, що сприяє утворенню фосфатного каміння в сечовидільних шляхах. При тривалому застосуванні натрію гідрокарбонату в організмі відбувається накопичення іонів натрію, що супроводиться підвищенням артеріального тиску і розвитком набряків.

Кальцію карбонат . В шлунку відбувається наступна реакція. CaCO3 + 2HCl = CaCl2 + Н2О + CO2 Суспензія кальцію гідрокарбонату реагує з соляною кислотою досить повільно. Вважається, що кальцію карбонат сильніше, ніж всі решта антациди, стимулює повторну секрецію соляної кислоти, що пов'язано з прямою стимулюючою дією кальцію на секрецію гастрина клітками слизової оболонки шлунка. Близько 10% кальцію хлориду всмоктується, що при постійному прийомі кальцію карбонату може навести до гіперкальціемії, особливо при порушеній функції нирок. Тривалий прийом кальцію карбонату може супроводитися розвитком нефрокальцинозу і закрепів.

Антациди, що не всмоктуються Алюмінію гідроксид. Володіє обволікаючою і адсорбуючою дією. Здатний зв'язувати пепсин. Ефект розвивається поволі. Навіть надлишок препарату не викликає повної нейтралізації HCl, що дуже важливо для збереження активності пепсину, що переварює білки. Адсорбує жовчні солі, що зменшує їхню ушкоджувальну дію на слизову шлунка. Підвищує синтез простагландинов в слизовій шлунка, завдяки чому поліпшується кровопостачання слизовою і підвищується секреція захисного слизу. Не порушує кислотно-лужної рівноваги. Тривале призначення при нирковій недостатності може приводити до накопичення в тканинах (кістки, м'язи, головний мозок) алюмінію, що приводить до виникнення болів в кістках і м'язах, энцефалопатії по типу Альцгеймера. Викликає гіпофосфатемію (слабість, нездужання, порушення мислення, зниження апетиту), гіпофосфатурію, гіперкальціурію і кальцієвий нефролітіаз. Через зменшення всмоктування кальцію в кишечнику і вимивання кальцію з кісток можливий остеопороз. Гальмує моторику ШКТ, сприяє розвитку закрепів. Алюмінію фосфат. Володіє буферно-антацидними і адсорбційними властивостями. Завдяки буферній дії сприяє зниженню підвищеної кислотності до норми і не викликає кислотного «рикошета». Адсорбційні властивості міцел алюмінію фосфату дозволяють зв'язувати бактерії, ендогенні і екзогенні токсичні речовини, а також гази, що утворилися унаслідок патологічного бродіння і гниє в товстому кишечнику. Не викликає закрепів, зсуви кислотно-лужної рівноваги, не порушує всмоктування фосфатів.

Магнію оксид. Не викликає повторної гіперсекреції шлункового соку (феномен «віддачі»). Не порушує кислотно-лужного стану. Ефект розвивається поволі. Прискорює перистальтику ШКТ, завдяки чому надає послабляючу дію. Це пов'язано із здатністю осмосу іонів магнію, а також з їхньою властивістю усилювати секрецію холецистокініну, який стимулює перистальтику кишечника. При нирковій недостатності можливі неврологічні і серцево-судинні порушення. Вісмуту нітрат основний. Надає терпку і протизапальну дію. Не порушує кислотно-лужного стану. При застосуванні препаратів, що містять вісмут, можливе темне (чорна) забарвлення калу, що важливо ураховувати при діагностиці шлункових кровотеч. Окрім монопрепаратів на фармацевтичному ринку широко представлені комбіновані антацидні засоби (друге покоління), що поєднують позитивна дія декількох активних речовин. До складу комплексних препаратів «третього покоління» входить альгінінова кислота. Вона надає виражений антипептичний ефект шляхом скріплення кислих шлункових протеаз і надає цитопротекторну дію, утворюючи разом з солями магнію плаваючий шар в порожнині шлунка.

Порівняльна характеристика місцевої дії катіонів металів, що входять до складу антацидних препаратів Дія Катіони Mg Ca Al Bi Нейтралізуюча +++ + +++ - Адсорбуюча + + +++ + Обволікаюча - - + - В'яжуча - - + +++ Цитопротекторна - - +++ +

Порівняльна характеристика основних комбінованих антацидних препаратів Препарат Склад Фармакологічні ефекти Особливості Анта цидний Адсор бую чий Обво лікаю чий В'яж учий Цито про тект Антип ептиний Альмагель Алюмінію гідроксид, магнію оксид, сорбіт + + + - + + Має місцевоанестезуючий ефект, оскільки містить анестезин Знижує всмоктування антибіотиків Альмагель-А Алюмінію гідроксид, магнію оксид, сорбіт, анестезин + + + - + + Альмапур Алюмінію гідроксид, магнію гідроксид + + + - +/- - Альфогель Алюмінію фосфат + + + - + +

Алюгастрин Дигідрокси-алюмінію натрію карбонат + - + + + - Знижує всмоктування антибіотиків тетрациклінової групи. Потенціює дію похідних морфіну і хінідину Алюмаг Алюмінію гідроксид, магнію гідроксид + + + - +/- + Зменшує всмоктування антибіотиків, серцевих глікозидів, салицилатів, НПЗЗ, β- адреноблокаторів Гастал Алюмінію гідроксиду- магнію карбонат, магнію гідроксид + + + - +/- + Зменшує абсорбцію тетрацикліну, пропранололу, ізоніазиду, препаратів заліза. Посилює ефект леводопи, аспірину, налідиксової кислоти Гастерин Колоїдний фосфат алюмінію, пектин + + + - + + Знижує абсорбцію фуросеміду, тетрацикліну, дигоксину, ізониазіду, індометацину, ранітидину. Має пригнічуючий вплив на Helicobacter pylori і зв'язує токсичні продукти їхньої життєдіяльності Гелусил Магній-алюміній- силікат гідрату, знежирене молоко + + + - + + Зменшує абсорбцію тетрацикліну, пропранололу, ізоніазиду, препаратів заліза. Знижує активність алопуринолу. Під час лікування не рекомендується їжа, багата протеїнами. Маалокс Алюмінію гідроксид, магнію гідроксид + + + - + - Знижує абсорбцію індометацину, саліцилатув, Н2-блокаторув гістаміну, β- адреноблокаторів, аміназину, фенутоїну, тетрацикліну, фосфорвмісних препаратів Міланта Алюмінію гідроксид, магнію гідроксид + + + - + - Знижує абсорбцію індометацину, саліцилатів, Н2-блокаторів гістаміну, β-адреноблокаторів, аміназину, фенітоїну, тетрацикліну, фосфорвмісних препаратів

Вплив антацидів на препарати інших груп Ренні Кальцію карбонат, магнію карбонат + - + - - - Один з найбезпечніших антацидів Риволокс Алюмінію гідроксид, магнію гідроксид + + + - +/- + Знижує всмоктування антибіотиків Топалкан Алюмінію гідроксид, магнію гідроксид, алгінова кислота + + + - + + Зменшує всмоктування антибіотиків, серцевих глікозидів, саліцилатів, НПВС, β- адреноблокаторів Фосфалюгель Алюмінію фосфат, пектин, агар-агар з коригуючою речовиною + + + - + + Можна призначати хворим цукровим діабетом, оскільки не містить цукру. Можна призначати спільно з циметидином, кетопрофеном, дизопірамідом, преднізолоном, амоксициліном. Вплив Препарати Зниження абсорбції Бензодіазепіни, карбеноксолон, гастроцепін, препарати заліза, пропранолол, тетрациклін, фуросемід, циметидин, етамбутол Підвищення абсорбції Леводопа, сульфаніламіди Підвищення ниркової елімінації Саліцилати Зниження ниркової елімінації Дигоксин, хінідин

Можна призначати хворим цукровим діабетом, оскільки не містить цукру Альфогель Знижує абсорбцію фуросеміду, тетрацикліну, дигоксину, ізоніазиду, індометацину, ранітидину Зменшує абсорбцію тетрацикліну, пропранололу, ізоніазиду, препаратів заліза. Посилює ефект леводопи, аспірину, налідиксової кислоти Знижує абсорбцію індометацину, саліцилатув, Н2-блокаторув гістаміну, β-адреноблокаторів, аміназину, фенутоїну, тетрацикліну, фосфорвмісних препаратів Один з найбезпечніших антацидів Можна призначати хворим цукровим діабетом, оскільки не містить цукру. Можна призначати спільно з циметидином, кетопрофеном, дизопірамідом, преднізолоном, амоксициліном.

Новий препарат Серед широкого спектру антацидних препаратів особливе місце займає новий препарат Тальцид компанії Bayer AG. Перевагою Тальциду є його специфічна пошарово–сітчата структура, що утворює основу для оптимального рН контролю, що створюється препаратом. Механізм дії даної структури полягає в тому, що коли гідротальцит взаємодіє з кислотою, активні тільки поверхневі шари таблетки, що включають гідоксиди алюмінію і магнію. Протягом 1–2 хвилин після вживання Тальциду рН в шлунку досягає рівня від 3 до 5. Як тільки показник рН стає більше 5, реакція зупиняється. Шари решітки, що залишилися, представлені прошарками води і аніонів вугільної кислоти, зберігаються до тих пір, поки секреція кислоти знов не зросте. Далі включається в дію наступний шар гідротальциту. Завдяки цьому препарат не тільки швидко позбавляє від печії, болю, тяжкості в шлунку, але і довше, ніж інші антациди, утримує рН на рівні 3, не порушуючи при цьому процесу травлення.  

До основних характеристик Тальциду відносяться: – висока кислотонейтрализующая здатність, що становить 27,8 мекв/моль на 1 г препарату; – здатність нейтралізувати соляну кислоту, досягаючи оптимального терапевтичного рівня кислотності шлункового соку вже через 10 хвилин; – забезпечувати саморегульовану підтримку рН на рівні 3–5 протягом 90 хвилин завдяки специфічній пошарово-сітчатій структурі; – здатність инактивировать пепсин; – здатність зв'язувати жовчні кислоти; – гастропротективна дія – завдяки своїй пошарово-сітчатій структурі Тальцид здатний накопичувати бікарбонат і, вступаючи в контакт з пошкодженою ділянкою слизовою, заміщати втрачену функцію бікарбонатної батареї; – стимуляція синтезу простагландинів.

Фармацевтична опіка при застосуванні препаратів для  симптоматичного лікування печії (антацидів) Всі антациди приймаються тільки перорально — при виникненні печії або через 1  год після їжі. Щоб уникнути лікарської взаємодії антациди потрібно застосовувати за 2  год до або через 2  год після прийому інших препаратів. Антацидні препарати, що містять алюміній, показані при схильності до проносів, а ті, що містять магній — при схильності до закрепів. Антациди на основі алюмінієвої солі фосфорної кислоти першого покоління (фосфалюгель, компенсан, пенсамар) проявляють терапевтичний ефект поволі. Всі алюминійвмісні антациди порушують всмоктування фосфору, утворюючи нерозчинні солі фосфату алюмінію. Клінічно ця виявляється м'язовою слабістю, нездужанням, остеопорозом. Підвищення змісту алюмінію в організмі, унаслідок надмірного застосування препаратів, може викликати енцефалопатію (порушення мови, м'язові сіпання, судоми), а надалі недоумство. Надлишок алюмінію, при використанні антацидів, що не всмоктуються, нагромаджується в ниркових клубочках, що може навести до розвитку ниркової недостатності. Антациди, що не всмоктуються гальмують всмоктування деяких лікарських препаратів: тетрацикліну, норфлоксацину, серцевих глікозидів, кортикостероїдів. Прийом антацидів, що всмоктуються часто супроводиться феноменом «рикошета» — повторним підвищення секреції соляної кислоти після початкового нейтралізуючого ефекту. Антациди, що всмоктуються, у великих дозах можуть викликати системні метаболічні реакції — алкалоз і молочнокислий синдром. Хворим з гіпертонєю, серцевою і нирковою недостатністю, цирозом печінки протипоказані антациди, що містять бікарбонат натрію. В результаті хімічної реакції з соляною кислотою вони утворюють хлористий натрій, який добре всмоктується і викликає затримку води в організмі. Хворим з сечокамяною хворобою не потрібно приймати антациди, що містять кремній (у вигляді трисілікату магнію) — виділяючись з сечею, він сприяє утворенню каміння в сечовивідних шляхах. При тривалому прийомі антацидів виникає схильність до інфекцій шлунково-кишкового тракту як результат зниження захисної ролі соляної кислоти. Антациди не можна поєднувати з де-нолом і сукральфатом (фармакодинамічна несумісність).