Презентація на тему:
Рентгенодіагностика захворювань: процес та особливості

Рентгенодіагностика захворювань тимчасових і постійних зубів; аномалій розвитку, форми, числа прорізання, розміщення зубів. Рентгенодіагностика периодонтиту, пародонтозу. Рентгенодіагностика хронічного остеомієліту щелеп у дітей і дорослих. Кафедра онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини проф. Жулкевич І. В.

1. Рентгенодіагностика захворювань тимчасових і постійних зубів; аномалій розвитку, форми, числа прорізання, розміщення зубів. 2. Рентгенодіагностика периодонтиту, пародонтозу. 3. Рентгенодіагностика хронічного остеомієліту щелеп (специфічного і неспецифічного) у дітей і дорослих. ДЕНТАЛЬНА РАДІОЛОГІЯ

Методи дослідження Основним методом променевого дослідження зубів та щелеп є рентгенографія. У разі потреби використовують панорамну рентгенографію, комп'ютерну томографію та магнітно-резонансну томографію.

Методика рентгенологічного дослідження Рентгенограми зубів можна виконати на будь-якому рентгенодіагностичному апараті, але найзручнішими є дентальні.

Методика рентгенологічного дослідження Існує два методи рентгенографії зубів: екстра- та інтраоральний. Інтраоральні знімки діляться на контактні та вприкус. Для отримання контактних знімків плівку вводять у ротову порожнину і притискують до альвеолярного краю пальцем пацієнта. Контактні рентгенограми є основними, бо при цьому найменше спотворюється зображення зуба. Для знімків уприкус плівку фіксують шляхом прикусу зубами.

Методика рентгенологічного дослідження Знімки в прикус використовують переважно для зубів верхньої щелепи. Плівку розмірами 7x6 см для дорослих чи 4х5см для дітей розміщують у роті перпендикулярно до сагітальної площини.

Екстраоральпі знімки є додатковими. Найчастіше їх виконують після інтраоральних, для дослідження уражень кісткової тканини нижньої щелепи. Екстраоральні рентгенограми виконують з підсилювальними екранами на плівках розміром 13x18 і 18x24 см. Методика рентгенологічного дослідження

Методика рентгенологічного дослідження Цифрову радіографію можна використовувати замість рентгенівської плівки. В ротову порожнину вводять плаский радіочутливий електронний пристрій розмірами 3x4 см і за допомогою обчислення на персональному комп'ютері отримують візуальне зображення.

Методика рентгенологічного дослідження Для детального вивчення структури щелепи та скронево-нижньощелепного суглоба призначають площинне томографічне дослідження чи пантомографію.

”Правилом ізометрії" Ц'єшинського Центральний рентгенівський промінь спрямувається до бісектриси кута між поздовжньою віссю зуба та плівкою. Промінь має проходити через верхівку кореня досліджуваного зуба. (зміна центрації пучка рентгенівського променя призводить до проекційного подовження чи вкорочення зображення зуба - допустимим вважається вкорочення зображення зуба на 0,2 і подовження на 0,1 частину його фактичного розміру.) Для того, щоб зображення сусідніх зубів не нашаровувалось одне на одне, слід центральний промінь спрямувати перпендикулярно до дотичної кривини альвеолярного краю.

Методика рентгенологічного дослідження Пантомографія — метод томографічного рентгенівського дослідження, за якого на одній плівці одержують зображення томографічного шару верхньої та нижньої щелеп. Таке дослідження виконують на спеціальному рентгенівському апараті — пантомографі. Принцип роботи пантомографа: плівка в спеціальній касеті і рентгенівська трубка синхронно обертаються в протилежних напрямках навколо голови пацієнта. Пучок рентгенівського проміння проходить через вертикальну щілину діафрагми і поступово, у мірі його обертання, експонує всю плівку. На пантомограмі отримують випрямлене розгорнуте зображення щелеп із зубами.

Методика рентгенологічного дослідження Пантомографія - доросла людина

Методика рентгенологічного дослідження Пантомографія - дитина 5-ти років

Методика рентгенологічного дослідження Комп'ютерну та магнітно-резонансну томографію застосовують переважно для дослідження скронево-нижньощелепного суглоба. Для отримання одночасного симетричного їх зображення слід скористатись зрізами в коронарній (фронтальній) площині.

Патологічні процеси зубів і щелеп Порушення розвитку Порушення розвитку зубів можуть виникати і проявлятись лише після народження дитини. В подальшому вони можуть впливати на формування щелеп, функції зубощелепної системи. Причини порушень розвитку - хвороби матері, що призводять до внутрішньоутробних ушкоджень, - системні генетично зумовлені порушення розвитку скелета та кальцієвого обміну, - вітамінна недостатність, - патологія залоз внутрішньої секреції, - механічні, хімічні та радіаційні позаутробні ушкодження.

Патологічні процеси зубів і щелеп Порушення розвитку Порушення розвитку зубів і щелеп в більшості випадків легко діагностуються клінічно. За допомогою рентгенологічного дослідження уточнюють особливості цих патологічних процесів, а деякі з них неможливо розпізнати без рентгенологічного дослідження.

Патологічні процеси зубів і щелеп Порушення розвитку Аномалії і вади розвитку зубів і щелеп поділяються на 2 групи: 1) порушення розвитку щелеп і пов'язані з ними порушення прикусу; 2) порушення розвитку окремих зубів.

Патологічні процеси зубів і щелеп Порушення розвитку Порушення розвитку щелепи проявляються недорозвиненістю чи надмірним розвитком - верхньої (мікро- та макрогенія) чи - нижньої (мікро- та макрогнатія) щелепи. Ці аномалії призводять до порушення прикусу. Рентгенологічне дослідження дає можливість встановити особливості змін у кістковій системі. У разі глибокого прикусу виявляють атрофію і зміну форми міжзубних перегородок у фронтальному відділі верхньої щелепи, а саме: зниження висоти, сплощення перегородок. Якщо відкритий прикус, нерідко виявляють остеопороз міжзубних перегородок фронтального відділу нижньої щелепи.

Патологічні процеси зубів і щелеп Порушення розвитку Щілини твердого піднебіння, які виявляють клінічно, і тому вони рідко стають об'єктом рентгенологічного дослідження.

Патологічні процеси зубів і щелеп Порушення розвитку Порушення розвитку зубів буває частіше і проявляється у вигляді - аномалій будови, - форми, - величини, - кількості, - положення, - прорізування - змін кольору.

Патологічні процеси зубів і щелеп Порушення розвитку зубів Аномалії будови твердих тканин зуба — порушення розвитку емалі (гіпер- та гіпоплазія). "Емалева крапля " — це ділянка гіперплазії дентину, вкритого емаллю, яка звичайно міститься в шийці зуба або поблизу біфуркації багатокореневих зубів. Має вигляд інтенсивної тіні заокругленої форми на тлі коронки чи додаткового напівокруглого утвору з чітким контуром.

Патологічні процеси зубів і щелеп Порушення розвитку зубів Зрідка, переважно у верхніх різцях, виявляють аномалію "зуб в зубі". Вона визначається тільки на рентгенограмі. В середині нормального чи збільшеного зуба міститься зубоподібний перевернутий утвір.

Патологічні процеси зубів і щелеп Порушення розвитку зубів

Патологічні процеси зубів і щелеп Порушення розвитку зубів

Патологічні процеси зубів і щелеп Порушення розвитку зубів Аномалії величини — зменшені чи збільшені зуби або їх частини. Коренів може бути більше чи менше. Розміри їх теж можуть бути збільшеними чи зменшеними. Інколи корені бувають роздвоєними, викривленими. Ці порушення частіше характерні для молярів, рідше спостерігаються у премолярів. Подекуди виявляють зрощення зубів.

Патологічні процеси зубів і щелеп Порушення розвитку зубів Аномалії положення виникають, - якщо зуб, котрий має прорізатися, чи - його фолікул розташовані у невідповідному місці. Однією з різновидів цієї аномалії є ретенція, коли зуби не прорізались, а затримались у щелепі. Найчастіша локалізація ретенції — це ікла у верхній щелепі, перші моляри, зуби мудрості нижньої щелепи. Ретенцію виявляють випадково під час рентгенологічного дослідження. Лише ретенція зубів мудрості нижньої щелепи, яка ускладнилась перикоронаритом, має клінічні прояви.

Захворювання зубів Зуби перебувають у тісному анатомічному і функціональному зв'язку з сусідніми тканинами, тому всі патологічні процеси, які локалізуються в будь-якій частині зуба, не можуть розвиватись ізольовано і неминуче поширюються на суміжні тканини, передусім на пародонт. При цьому в клінічній картині на перше місце часто виходять ушкодження пародонта.

Захворювання зубів Карієс зуба. Карієс є поширеним захворюванням. При ньому прогресує деструкція емалі, дентину і цементу. Клінічно визначається -больова реакція на солодке, холодне, кисле; - іноді з'являється порожнина в зубі, в якій застряє їжа.

Захворювання зубів Рентгенологічне дослідження при карієсі проводять лише тоді, коли через недоступну локалізацію не можна обстежити візуально (на бічній контактній поверхні зуба, на шийці чи корені, під пломбою чи під коронкою). Рентгенологічне дослідження дає можливість виявити каріозний дефект і уточнити його стосунок до пульпової порожнини зуба. Обов'язково потрібно визначати, зберігся прошарок дентину чи повністю зруйнований. За глибиною поширення розрізняють карієс - початковий (поверхневий), - середній - глибокий.

Захворювання зубів Рентгенологічне дослідження при карієсі Початковий карієс супроводжується незначним руйнуванням емалі, а тому здебільшого його не можна розпізнати рентгенологічно. Він виявляється лише за крайового положення у разі розмірів дефекту понад 0,5 мм. У разі середнього карієсу, крім емалі, є руйнування дентину, але ще зберігається значний його прошарок. За глибокого карієсу зберігається лише тонкий прошарок дентину над пульпою. Слід зауважити, що осередок деструкції при карієсі оточений демінералізованим дентином у вигляді смужки прояснення завширшки до 1 мм, інтенсивність кісткової тканини зменшується у напрямку від центру до поверхні.

Захворювання зубів Рентгенологічне дослідження при карієсі

Захворювання зубів Рентгенологічне дослідження при карієсі

Захворювання зубів Рентгенологічне дослідження при карієсі

Захворювання зубів Запальні процеси До запальних процесів належать - пульпіт, - періодонтит, - остеомієліт. Надзвичайно рідко спостерігаються туберкульоз і актиномікоз.

Захворювання зубів Запальні процеси Пульпіт рентгенологічно не виявляється. При хронічному ураженні іноді виникають внутрішньокореневі гранульоми або кісти. Внаслідок розсмоктування дентину в корені зуба утворюються дефекти, зв'язані з кореневим каналом, котрі на рентгенограмі дають прояснення округлої форми з чіткими контурами. Крім того, в зв'язку з хронічним запаленням пульпи в ній можуть виникати петрифікати і дентикли — щільні утвори із дентиноподібної речовини. Рентгенологічно вони виявляються в порожнині зуба у вигляді інтенсивних округлих чи овальних тіней.

Захворювання зубів Запальні процеси Остеолітичне ураження першого премоляру

Захворювання зубів Запальні процеси Гранульоми або кісти- утворюються дефекти, зв'язані з кореневим каналом, котрі на рентгенограмі дають прояснення округлої форми з чіткими контурами.

Захворювання зубів Запальні процеси остеомієліт Остеомієліт (Паностит) – це одночасне запалення всіх складових частин кістки: кісткового мозку щелепи, її компактної і губчатої кісткової речовини та прилеглого до неї окістя інфекційно-аллергічного походження.

Захворювання зубів Запальні процеси остеомієліт Класифікація За етіологією остеомієліт поділяється на : - інфекційний а) неспецифічний б) специфічний (туберкульозний, сифілітичний та ін.) - неінфекційний В залежності від шляху попадання інфекції розрізняють: - одонтогенний остеомієліт - неодонтогенний остеомієліт а) гематогенний остеомієліт б) посттравматичний остеомієліт в) вогнепальний остеомієліт г) контактний остеомієліт За перебігом :- гострий, - підгострий, - хронічний.

Захворювання зубів Запальні процеси остеомієліт Найранішою непрямою рентгенологічною ознакою остеомієліту є пастозність або припухлість і деформація м'яких тканин, що оточують кістку, що можна виявити на 2 - 3-й день захворювання. Першими прямими симптомами остеомієліту, що виявляються при рентгенологічному дослідженні, є періостальні нашарування і остеопороз. Надалі кортикальний шар кістки починає розволокнюватися, втрачає свою компактність і замість нього на рівні ураження утворюються нові лінійні багатошарові періостальні нашарування.

Захворювання зубів Запальні процеси остеомієліт На 2-3-й тиждень хвороби на загальному фоні остеопорозу з'являються вогнища деструкції - повного руйнування кісткових балок. Рентгенологічне дослідження використовується для визначення локалізації і  протяжності осередку ураження, допомагає встановити характер наявних патологоанатомічних змін. Перші рентгенологічні симптоми починають виявлятися з  10-14  дня захворювання. У ряді неясних випадків доцільне вживання томографії.

Захворювання зубів Запальні процеси остеомієліт При хронічному остеомієліті, що протікає з  утворенням нориць, важливе місце займає фістулографія. Вона дозволяє уточнити локалізацію секвестру і  виявити, коли звичні знімки виявляються недостатньо чіткими. При фістулографії застосовують контрастні речовини (йодоліпол, сергозин, діодон і  ін.). Найбільш точно зону ураження кістки вдається визначити методом радіоактивного сканування із застосуванням радіоактивного технецію, що надзвичайно важливе для вирішення питання про  об'єм операції.

Захворювання зубів Запальні процеси остеомієліт

Захворювання зубів Запальні процеси остеомієліт