Презентація на тему:
Принципи адміністративного процесу

Принципи адміністративного процесу

Здійснення адміністративного процесу ґрунтується на системі прин ципів, до яких належать: законність; охорона інтересів держави і особи; публічність або офіційність; самостій ність і незалежність у прийнятті рішень; об'єктивна (мате ріальна) істина; гласність; рівність учасників процесу пе ред законом; швидкість і економічність; здійснення про цесу національною мовою; відповідальність посадових осіб.

1. Законність. Даний принцип виражений у тому, що адміністративний процес як діяльність суто юридична здійснюється тільки на основі спеціальних процесуальних норм. Державні органи діють в адміністративному процесі у межах закріпленої за ними компетенції.

Так, повноваження органів і посадових осіб, що розглядають справи про адміністративні правопорушення, міс тяться в КпАП України, а ст. 222 Кодексу визначає, зокре ма, категорії справ, підвідомчі органам внутрішніх справ (міліції); ст. 214 розмежовує компетенцію органів, що уповноважені розглядати справи про адміністративні пра вопорушення тощо.

2. Охорона інтересів держави і особи. Цей принцип ві дображає демократизм адміністративного процесу. Орга ни, що розглядають індивідуальні справи і приймають по них рішення, зобов'язані забезпечити захист інтересів дер жави, громадського порядку, прав і свобод особи, інтересів підприємств, організацій, закладів. Громадянам надається юридична допомога, вони можуть користуватися послуга ми адвоката. Послідовне, повне і неухильне врахування інтересів держави і особи безпосередньо відбивається на ефективності адміністративного процесу і є обов'язком будь-якого органу або посадової особи, що розглядає і ви рішує адміністративну справу. До їх завдань входить також обов'язок стежити за належним використанням сторонами своїх прав, щоб це не зашкодило інтересам держави та учасників процесу.

3. Публічність (офіційність). Даний принцип адмініст ративного процесу полягає в його доступності для грома дян. Розгляд конкретних справ, збирання необхідних до казів і матеріалів є обов'язком державних органів та їх по садових осіб. Усе це здійснюється за рахунок держави.

Так, у коментарі до ст. 268 КпАП (Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), під креслюється, що обов'язок доведення покладено на орга ни, що розглядають адміністративну справу. Відсутня та кож будь-яка плата з боку громадян за участь у процесі, оформлення матеріалів, прийняття рішення

4. Самостійність і незалежність у прийнятті рішень. Ви рішувати ті справи, що входять до кола повноважень орга ну або посадової особи є їх обов'язком. Державний орган може ухилитися від розгляду і вирішення індивідуальної справи, перекласти на будь-кого свої обов'язки.

Стосовно провадження по справах про адміністративні правопорушення, цей принцип закріплено в ст. 217 КпАП (Повноваження посадових осіб), яка визначає, що ті або інші справи можуть розглядати тільки визначені законом посадові особи і в межах своїх повноважень.

5. Об'єктивна (або матеріальна) істина. Даний принцип означає, що всі справи розглядаються всебічно, збирають ся, перевіряються і враховуються всі необхідні матеріали і докази. Так, коментар до ст. 251 (Докази) КпАП підкреслює, що одним з найважливіших завдань провадження по спра вах про адміністративні правопорушення є повне, об'єк тивне з'ясування обставин цієї справи, що дозволяє відшу кати істину по справі. Додержання даного принципу ви ключає прояви суб'єктивізму, забезпечує прийняття справедливого рішення.

6. Гласність. Принцип гласності передбачає можливість учасникам адміністративного процесу безпосередньо озна йомлюватися з усіма матеріалами по справі і розглядати його відкрито. Вимога про відкритий розгляд справи озна чає, що відповідний орган або посадова особа зобов'язані своєчасно повідомити учасникам про місце, час розгляду справи. Органи і посадові особи не мають права відмовити за інтересованим особам у їх проханні бути присутнім на розгляді конкретних справ про адміністративні правопору шення.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення згідно зі ст. 249 (Відкритий розгляд справ) КпАП може провадитися за місцем роботи або проживання правопо рушника. Ст. 286 КпАП (Доведення постанови про накла дення адміністративного стягнення до відома громадсь кості) передбачає інформування громадськості про накла дення адміністративного стягнення.

7. Рівність учасників адміністративного процесу перед за коном. Цей принцип визначається конституційним поло женням про рівність усіх громадян України. Законодав ством закріплено статус сторін процесу, встановлено їхні права та обов'язки як учасників адміністративно-проце суальних відносин. Кожна зі сторін має право брати участь в усіх стадіях процесу, надавати докази і вимагати їх розгляду.

Щодо цього принципу в законодавстві про адміністра тивні правопорушення існує чітка норма — ст. 248 (Роз гляд справи на засадах рівності громадян), яка визначає, що всі громадяни рівні перед законом незалежно від похо дження, соціального і майнового стану, расової і націо нальної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релі гії, роду і характеру занять, місця проживання, інших об ставин. Не існує будь-яких спеціальних органів, які розглядали б справи щодо окремих груп громадян, що різ няться за названими вище ознаками.

8. Швидкість та економічність. Цей принцип є наслі дком оперативності як властивості управлінської діяльнос ті. Він забезпечується закріпленням у законодавстві строків, у межах яких здійснюється провадження по індивіду альних справах, виконуються рішення.Як приклад можна навести ст. 277 КпАП (Строки розгляду справ), яка вста новлює строки розгляду справ про адміністративні право порушення: 15 діб — загальний; 1 доба — незаконне придбання наркотичних речовин без мети збуту; незаконні операції з валютою; дрібне хулі ганство; З доби — торгівля з рук у невстановлених місцях; неза конний продаж товарів; порушення порядку проведення мітингів; 5 діб — порушення режиму радіаційної безпеки; дрібне розкрадання; 7 діб — порушення, пов'язані з використанням газу.

9. Провадження процесу національною мовою. Цей прин цип зумовлений багатонаціональним складом населення України і закріплений законодавче. У ст. З Закону України "Про мови" зазначається, що в роботі державних, громад ських органів підприємств, закладів, організацій, розташо ваних у місцях мешкання більшості громадян іншої націо нальності, поряд з українською може використовуватися мова національності або мова, яка прийнятна для всього населення.

Стаття 5 забезпечує громадянам право звернутися до державних, громадських та інших організацій мовою, яка прийнятна для сторін. Відмова посадової особи прийняти і розглядати звернення громадянина на підставі незнання мови, якою він звернувся, тягне відповідальність згідно із законодавством. У ст. 19 зазначається, у разі коли особа, що притягуєть ся до адміністративної відповідальності, не володіє мовою, на якій здійснюється адміністративне провадження, то во на може виступати рідною мовою і користуватися допомо гою перекладача.

10. Відповідальність посадових осіб. Порушення встанов леного порядку адміністративно-процесуальної діяльності, бюрократичне ставлення до громадян та їхніх звернень тягне застосування до винуватців заходів дисциплінарної, матеріальної та кримінальної відповідальності. Так, ст. 27 Закону "Про об'єднання громадян" передбачає відпові дальність посадових осіб легалізуючих органів за порушен ня законодавства про об'єднання громадян.