Презентація на тему:
Адміністративний процес

Презентація на тему : “Адміністративний процес”

ПЛАН 1. Сутність адміністративного процесу 2. Принципи адміністративного процесу 3. Суб'єкти адміністративного процесу

1. Сутність адміністративного процесу. У діяльності вико навчо-розпорядчих органів постійно виникає потреба розгляду і вирішення питань управлінського характеру що до конкретних юридичних або фізичних осіб. Наприклад, про державну реєстрацію підприємств, видачу ліцензій або патентів, приватизацію громадянами житла, виділення зе мельних ділянок під будівництво, притягнення до дисцип лінарної або адміністративної відповідальності тощо. Такі питання прийнято називати індивідуальними управ лінськими справами або адміністративними справами. Для того, щоб правильно вирішити ту чи іншу адмініст ративну справу (конкретне, індивідуальне управлінське питання), необхідно реалізувати відповідну норму матері ального адміністративного права, тобто застосувати при писи, які вона містить, щодо конкретного індивідуального випадку. Реалізація здійснюється шляхом застосування органами державного управління матеріальних норм з додержанням певної процедури, тобто у визначеному порядку.

Для різних категорій адміністративних справ існують відповідні процедури. Кожна з таких процедур являє со бою систему установлених державою обов'язкових правил. Ці правила закріплюються в нормативних актах і виступа ють як адміністративно-процесуальні норми

Отже, адміністративно-процесуальна норма — це вста новлені або санкціоновані державою обов'язкові правила, від повідно до яких регламентується порядок вирішення адмі ністративних справ, порядок реалізації матеріальних норм адміністративного права. Діяльність виконавчо-розпорядчих органів з вирішення адміністративних справ на підставі адміністративно-про цесуальних норм прийнято називати адміністративно-про цесуальною діяльністю.

Треба зазначити, що адміністративно-процесуальна ді яльність не рівнозначна адміністративному процесу. Вона здійснюється виключно з конкретних справ, для реалізації конкретних матеріальних норм, на підставі конкретних ад міністративно-процесуальних норм

Усі існуючі адміністративні провадження органічно пов'язані між собою, перебувають у постійній взаємодії і взаємопроникненні, наділені багатьма загальними ознака ми, а їх сукупність має інтегративні якості і властивості ці лісної системи. Це правове явище (сукупність адміністра тивних проваджень) прийнято називати адміністративним процесом. До ознак, які дозволяють розглядати адмініст ративний процес як самостійне правове явище, слід від нести: • наявність чітко визначеної сфери виникнення, існу вання і припинення адміністративних справ (це сфера дер жавного управління); • особливі правила вирішення адміністративних справ, які закріплені в адміністративно-процесуальних нормах (нормативність адміністративного процесу); • обов'язкова участь у вирішенні таких справ органів державного управління або їх посадових осіб; • додержання принципів адміністративного процесу.

2. Принципи адміністративного процесу. Здійснення адміністративного процесу ґрунтується на системі прин ципів, до яких належать: законність; охорона інтересів держави і особи; публічність або офіційність; самостій ність і незалежність у прийнятті рішень; об'єктивна (мате ріальна) істина; гласність; рівність учасників процесу пе ред законом; швидкість і економічність; здійснення про цесу національною мовою; відповідальність посадових осіб.

Законність Даний принцип виражений у тому, що адміністративний процес як діяльність суто юридична здійснюється тільки на основі спеціальних процесуальних норм. Державні органи діють в адміністративному процесі у межах закріпленої за ними компетенції. Так, повноваження органів і посадових осіб, що розгля дають справи про адміністративні правопорушення, міс тяться в КпАП України, а ст. 222 Кодексу визначає, зокре ма, категорії справ, підвідомчі органам внутрішніх справ (міліції); ст. 214 розмежовує компетенцію органів, що уповноважені розглядати справи про адміністративні пра вопорушення тощо.

Охорона інтересів держави і особи Цей принцип ві дображає демократизм адміністративного процесу. Орга ни, що розглядають індивідуальні справи і приймають по них рішення, зобов'язані забезпечити захист інтересів дер жави, громадського порядку, прав і свобод особи, інтересів підприємств, організацій, закладів. Громадянам надається юридична допомога, вони можуть користуватися послуга ми адвоката. Послідовне, повне і неухильне врахування інтересів держави і особи безпосередньо відбивається на ефективності адміністративного процесу і є обов'язком будь-якого органу або посадової особи, що розглядає і ви рішує адміністративну справу. До їх завдань входить також обов'язок стежити за належним використанням сторонами своїх прав, щоб це не зашкодило інтересам держави та учасників процесу.

Публічність Даний принцип адмініст ративного процесу полягає в його доступності для грома дян. Розгляд конкретних справ, збирання необхідних до казів і матеріалів є обов'язком державних органів та їх по садових осіб. Усе це здійснюється за рахунок держави.

Самостійність і незалежність у прийнятті рішень. . Ви рішувати ті справи, що входять до кола повноважень орга ну або посадової особи є їх обов'язком. Державний орган може ухилитися від розгляду і вирішення індивідуальної справи, перекласти на будь-кого свої обов'язки. Стосовно провадження по справах про адміністративні правопорушення, цей принцип закріплено в ст. 217 КпАП (Повноваження посадових осіб), яка визначає, що ті або інші справи можуть розглядати тільки визначені законом посадові особи і в межах своїх повноважень.

3. Суб'єкти адміністративного процесу Адміністратив ний процес характеризується різноманітністю суб'єктів. Як сторони (учасники, суб'єкти) в адміністративному про цесі виступають юридичні і фізичні особи; виконавчо-роз порядчі органи держави і місцевого самоврядування; адмі ністрації підприємств, закладів, організацій і громадські організації; політичні партії і органи суспільної самодіяль ності; об'єднання громадян і просто громадяни, а також іноземці і особи без громадянства тощо.

1. Громадяни мають загальну правосуб'єктність, у тому числі й адміністративного процесу в будь-якій галузі уп равлінської сфери: господарській, соціально-культурній, адміністративній, політичній. Дана властивість адміністра тивної правосуб'єктності громадян породжує в усіх інших суб'єктів адміністративного процесу обов'язок додержува ти 'їхні права.

2. Виконавчо-розпорядчі органи. Ця група суб'єктів відіг рає визначну роль у вирішенні індивідуально-конкретних справ. Разом з тим адміністративно-процесуальна правосуб'єктність виконавчо-розпорядчих органів неоднакова. Вона поділяється на загальну, галузеву та спеціальну. Загальну правосуб'єктність мають ті органи, до компе тенції яких входить вирішення широкого кола справ, неза лежно від їх галузевої компетенції. До них належать, на приклад, місцеві адміністрації, виконкоми Рад народних депутатів. Галузеву — мають органи, до завдань яких входить ви рішення справ у рамках галузі. Це відділи і служби мініс терств. Спеціальну — мають органи, які створені спеціально для вирішення вузького кола справ. Наприклад, адмініст ративна комісія районної державної адміністрації. Треба зазначити, що виконавчо-розпорядчі органи, як правило, є обов'язковою стороною, обов'язковим учасни ком адміністративного процесу.

Література Адміністративне право України. – К., 2002. Словник-довідник юриста. – К., 2001.