Презентація на тему:
РЕФЛЕКСОТЕРАПІЯ В СТОМАТОЛОГІЇ

РЕФЛЕКСОТЕРАПІЯ В СТОМАТОЛОГІЇ (ЧАСТИНА ІІ) ПУНКТУРНА РЕФЛЕКСОТЕРАПІЯ (ФІЗІОПУНКТУРА ) Доц.Левицька Л.В.

Голковколювання (голкотерапія, голкорефлексотерапія, акупунктура — від лат. аси — голка, punctio — колоти) та припікання, або чжень-цзю-терапія (кит. чжень — голковколювання, цзю—припікання) Розвиваються нові методичні підходи в РТ (органний, невральний, метамерно-рецепторний тощо), суттєво збільшилася кількість чинників, що впливають на точки акупунктури (AT): електропунктура, лазеропунктура, КХЧ-пунктура та ін., що дало підставу для назви цих методик — фізіопунктура (ФП).

МЕХАНІЗМ ДІЇ РЕФЛЕКСОТЕРАПІЇ (ФІЗІОПУНКТУРИ) В основі механізму дії методу рефлексотерапії (ФІЗІОПУНКТУРИ) лежать складні рефлекторні (місцеві, сегментарні, підкорково-коркові реакції, включаючи центральні відділи головного мозку, в т. ч. ретикулярну формацію, підкорково-стовбурові структури, лімбічну систему та коркові утворення (нейрогуморальний механізм), що призводять до рівноваги основних нервових процесів, нейровегетативних співвідношень з покращенням адаптивних, захисних та компенсаторних реакцій організму. Ця терапія, торкаючись механізму патогенезу багатьох хронічних захворювань, сприяє зменшенню чи ліквідації проявів хвороби, особливо в стадіях функціональних порушень, з підвищенням стійкості (резистентності) організму в цілому.

Методики рефлексотерапії

ЛАЗЕРОТЕРАПІЯ Лазеротерапія передпліччя ЧЕРВОНИЙ ДІАПАЗОН (0,63 МКМ)

Показання до рефлексотерапії І: 1. Захворювання периферичної нервової системи з чутливими та руховими порушеннями (радикуліти, неврити, невралгії, плексити). 2. Неврози: неврастенії, невроз нав'язливості, страху, сексуальні порушення, неврастенічні синдроми: нічний енурез, гикавка, логоневроз, дискінезії, тики, блефароспазм, тремор та ін. 3. Токсикоманія, тютюнокуріння. 4. Хвороби шлунково-кишкового тракту: функціональні пору- шення стравоходу, шлунка, кишківнику, жовчовивідних шляхів, виразкова хвороба шлунка, дванадцятипалої кишки, запор. 5. Хвороби судин та системи кровообігу: гіпертонія І—II ст., функціональна стенокардія та аритмія, гіпотонія, атеро склероз (рання стадія), облітеруючий тромбангіїт. 6. Захворювання опорно-рухового апарату, суглобів, м'язів обмінного, ревматичного, травматичного походження.

Показання до рефлексотерапії ІІ: 7. Бронхіти, бронхіальна астма, хронічний трахеїт, фарингіт, ларингіт, синусит. 8. Хвороби шкіри, підшкірної клітковини: екзема, нейродерміт, свербіння шкіри, заднього проходу, статевих органів, кропивниця. 9. Хвороби вуха: хвороба Меньєра, неврит слухового нерву, хронічний вазомоторний та алергічний риніт. 10. Ендокринні порушення: цукровий діабет, клімактеричні роз лади, тиреотоксикоз легкого ступеня, ожиріння. 11. Хвороби вегетативно-нервової системи: солярити, мігрень, вегето-судинні пароксизми, хвороба Рейно, лицеві симпаталгії, симпатогангліоніти. 12. Гінекологічні захворювання: гормональне жіноче безпліддя, розлади менструального циклу, хронічний сальпінгоофо- рит, дисфункція яєчників.

Відносні показання 1. Залишкові явища порушень мозкового кровообігу. 2. Гіпоталамічний синдром з нейроендокринними та трофічни- ми порушеннями. 3. Больові синдроми на грунті органічних захворювань урогенітальної сфери, холангіт, холецистит, хронічний панкреатит. 4. Епілепсія, хвороба Паркінсона, церебральний дитячий параліч.

Протипоказання до рефлексотерапії: Новоутворення (злоякісні і доброякісні), Гострі інфекційні захворювання, хронічні інфекційні захворювання у стадії загострення (туберкульоз, бруцельоз), Лихоманки невиясненої етіології, Системні захворювання крові і кровотворних органів, Захворювання серцево-судинної системи і інших внутрішніх органів в стадії декомпенсації.

ГОЛКОВКОЛЮВАННЯ З МАЛИМ КРОВОПУСКАННЯМ Традиційне лікування кровопусканням пункцією вени в давнину називалося "розтинання вени", "укол у вену" або "лікування уколом у вену". Лікувальний ефект може бути швидким під час лікування як гострих, так і хронічних захворювань. У дитячій практиці цей метод добре зарекомендував себе при гострих захворюваннях з високою температурою. Нині виділяють кілька варіантів малого кровопускання: укол товстою, тригранною (списоподібною) або спеціаль ною голкою в акупунктурну точку з наступним виділенням однієї або декількох краплин крові. укол в поверхневу венозну судину або венозну сітку в ділянці акупунктурної точки або зони; банкове кровопускання, яке можна застосувати з двома пер шими варіантами, тобто коли після уколу в акупунктурну точку або поверхневу вену з одержанням крові на місце уко лу ставлять медичну банку, що збільшує виділення крові.

ГОЛКОВКОЛЮВАННЯ З МАЛИМ КРОВОПУСКАННЯМ 4. Банкове кровопускання може здійснюватися за таким самим принципом після подразнення необхідної зони пучком голок (молоточком з голками) до кривавої роси і наступним застосуванням банок (банки). 5. У деяких випадках перевагу надають банкам, а після їх зняття на місці гіперемії тригранною голкою роблять насічки, з яких витікає невелика кількість крові. Для підсилення кровосисного ефекту після нанесення насічок знову ставлять банку на те саме місце і тримають до одержання необхідної кількості крові або поки з насічок тече кров.

МЕТОДИКА ГОЛКОВКОЛЮВАННЯ З МАЛИМ КРОВОПУСКАННЯМ В сучасних умовах для запобігання передачі інфекційного гепатиту і СНІДУ доцільно використовувати інструменти індивідуального користування, що можуть зберігатися у хворого, з необхідною їх стерилізацією перед процедурою. Зону для кровопускання визначають, дотримуючись принципів вибору акупунктурних точок, і нерідко сам метод проводять разом з класичною акупунктурою. На один сеанс достатньо 3-7 AT, а кількість самих сеансів голкотерапії з кровопусканням визначають станом хворого й перебігом хвороби. При хронічних процесах (ревматоїдний артрит, хронічна люмбоішіалгія, хронічна пневмонія, бронхіт, епілепсія, паралічі, ДЦП тощо) лікування кровопусканнями проводять 1 раз на 1-2 тижні. Сумарна кількість кровопускань на один курс лікування становить від 3 до 7 сеансів. При гострих захворюваннях мале кровопускання проводять 1-2 рази на тиждень, а після поліпшення стану — через довші проміжки часу, всього 3-5 сеансів.

NOTA BENE! Для надання невідкладної допомоги при запамороченні, деяких отруєннях достатнім є одноразове мале кровопускання. З профілактичною метою хворим, що потерпають через хронічні захворювання з сезонними загостреннями, малі кровопускання (2-3 сеанси через 3-5 днів) проводять напередодні передбачуваного загострення. Голковколювання з малим кровопусканням має жарознижуючу дію, справляє седативний, знеболюючий, протинабряковий (розсмоктувальний, антитоксичний та ін.) ефекти. Кровопускання ефективне при сонячному (тепловому) ударі, судомах, запамороченні, знепритомнінні, укусах змій та інших критичних станах. Голковколювання з кровопусканням часто може негайно усунути небезпеку для життя.

Меридіанна належність або інша локалізація точок Назва точок Легень (Р) Чи-цзе (Р(І)5), юй-цзи (Р(І)Ю), шао-шан (Р(І)11) Товстої кишки (GI) Шан-ян (GI(II)l), цюй-чи (GI(II)l) Шлунка (Е) Цзу-сань-лі (Е(Ш)36), фен-лун (Е(Ш)406),ней-тин Е(ІІІ)44, лі-дуй (Е(Ш)45) Селезінки і підшлункової залози (RP) Інь-бай (RP(IV)l), сань-інь-цзяо (RP(IV)6), інь-лін-цюань (RP(IV)9) Серця (С) Шао-чун (C(V)9) Тонкої кишки (IG) Шао-цзе (IG(VI)l), ян-ляо (IG(VI)6) Сечового міхура (V) Фей-шу (V(VII)13), шан-ляо (V(VH)31), ци-ляо (V(VII)32),чжун-ляо (V(VII)33), ся-ляо (V(VII)34), чен-фу (V(VII)36),вей-ян (V(VII)39),вей-чжун (V(VII)40), кунь-лунь (V(VII)60), чжи-інь (V(VH)67) Нирок (R) Жань-гу (R(VIII)2) Перикарда (МС) Цюй-цзе (МС(ІХ)З), ней-гуань (МС(ІХ)б), чжун-чун (МС(ІХ)9) Трьох порожнин тулуба (TR) Гуань-чун (TR(X)1), чжун-чжу (TR(X)3), вай-гуань (TR(X)5) Жовчного міхура (УВ) Фен-ши (VB(XI)35), ся-си (VB(XI)43), цзу-цяо-інь (VB(XI)44) Печінки (F) Да-дунь (F(XlI)l), сін-цзянь (F(XII)2) Задній серединний (т) Яо-шу (Т(ХШ)2), лін-тай (Т(ХШ)Ю), да-чжуй (Т(ХШ)14), бай-хуей (Т(ХШ)20) Позаканальні точки (PC) Інь-тан (PC ), тай-ян (PC,), ши-сюань (PCJ, шан-си-фен (PC,,), багсе (РС107), ба-фен (РС°37) Аурикулярні точки (АР) Ер-бай, ге-дянь (АР1ИИ08)

Стоматологічні, очні та ЛОР-захворювання Зубний біль Основні AT: PC9. Додаткові AT: PC107, GI(II)11. верхня щелепа: Е(Ш)45, Е(Ш)44, IG(VI)1; нижня щелепа: GI(II)1, GI(II)11.

Невідкладні стани Тепловий, сонячний удар Основні AT: MC(IX)3, V(VII)40. Додаткові AT: MC(IX)9. висока температура, жар: РС86; блювання: Т(ХШ)14, Р(І)11, Р(І)5; блювання з проносом: Р(І)5, МС(ІХ)9, GI(II)11. непритомність: C(V)9. Захитування в транспорті Основні AT: MC(IX)(, МС(ІХ)6. Додаткові AT: PC9, МС(ІХ)3. 40. Істерія: під час припадку Р(І)11 (1) сліпота після припадку: РС9. Укуси отруйних змій: верхні кінцівки: РС107, МС(ІХ)3;

БАГАТОГОЛКОВИЙ МАСАЖ Застосування поверхневого багатоголкового масажу (подразнення пучком голок, мей-хуа-чжень) є найпоширенішим. Це пов'язано з тим, що даний метод менш болючий і дає змогу легко "дозувати" вплив, а також можливе застосування його з іншими видами ФТ.

ступінь подразнення Слабке подразнення не супроводжується вираженим відчуттям болю, після процедури на шкірі відзначається легка нестійка еритема. Тривалість процедури 5-7 хв. Середнє подразнення супроводжується незначним болем, який проходить одразу після сеансу. Характерна значна стійка еритема. Тривалість процедури 7-10 хв. Сильне подразнення супроводжується відчуттям болю. Після сеансу в місцях впливу, крім стійкої еритеми, спостеріга ються крапкові крововиливи, що зникають через декілька днів. Тривалість процедури 10-15 хв. При надсильному подразненні дія впливу близька до порога терпимості больового подразнення. Хворий насилу перено сить біль і може просити, щоб процедуру припинили. Реакція шкіри значно сильніша, ніж при подразненні сильного ступеня. Тривалість процедури до 20 хв.

Сеанс поверхневого багатоголкового масажу

АПЛІКАТОРИ ЛЯПКО

ІМПЛАНТАЦІЯ КЕТГУТУ В AT Даний метод дуже ефективний при хронічних захворюваннях або частих загостреннях хвороби, дистрофічних змінах тощо. Методика імплантації кетгуту проста: використовують атравматичні хірургічні голки з кетгутом, що випускаються серійно. За їх допомогою кетгут вводять на необхідну глибину в AT. Кінчики кетгуту обрізають, а частина його, що залишилася в глибині тканини, поступово розсмоктується, що й дає тривалий стимулюючий вплив. Введення кетгуту рекомендоване при хронічному процесі, наприклад, дитячих сколіозах, тоді кетгут імплантується паравертебрально в зоні найбільшого викривлення хребта. В разі дистрофічних змін — відповідно в цих зонах, при хронічних бронхітах — у чутливих точках легені тощо. Особливо ефективне застосування імплантації кетгуту при нейродистрофічних процесах (остеохондроз, артрози), бронхіальній астмі, целюлітах та ін. Імплантацію кетгуту краще проводити в період перерви в лікуванні іншими методами (класичною АП, лазеропунктурою тощо) або застосовувати, наприклад, при ди тячих (юнацьких) сколіозах разом з електростимуляцією паравертебральних м'язів. Особливості дії: вегетативно-трофічна, розсмоктуюча, загальнозміцнююча, протиалергічна.

Приклад проведення процедури: при остеохондрозі міжхребцевого диску L4- L5 з хронічною люмбалгією, після відповідної антисептичної обробки (йод, спирт) місць введення кетгуту (паравертебральна зона ліворуч і праворуч на відстані 1,5 см від хребта на рівні L4- L5 хребців) проводиться сама процедура: атравматичною хірургічною голкою кетгут вводиться на глибину 1,0-1,5 см, а відстань між місцем уколу і виходу голки — 2,0-3,0 см. Кетгут обрізають, а його кінчики занурюють глибше під шкіру. Місця уколу і виколу змащують розчином Новикова (діамантова зелень з клеєм). За потреби накладається компрес 10-процентного розчину димексиду для швидкого розсмоктування. За потреби — контроль через 3-4 дні. Повторна імплантація кетгуту в ці ж місця можлива через 2-3 місяці.

АКУПРЕСУРА (ТОЧКОВИЙ МАСАЖ) В основі акупресури лежить подразнення механорецепторів шляхом натискання (пресації) в зонах акупунктури. Точковий масаж може застосовуватися самостійно і бути компонентом загального чи сегментарного масажу. Він має високу ефективність, доступний, може бути рекомендований для виконання самим хворим або його близькими з метою профілактики, наприклад, для лікування і профілактики ГРВІ та ін. Проведення точкового масажу передбачає застосування основних засобів класичного масажу (погладжування, розтирання, розминання, вібрація), трансформованих в особливі засоби залежно від анатомічних особливостей акупунктурної зони і мети дії. Найчастіше масаж виконують кінчиком одного (І, II), двох або трьох (І, II, III) пальців, рідко бічною поверхнею чи основою кисті.

ступені подразнюючої дії при акупресурі Слабка стимуляція передбачає швидкий короткочасний вплив з інтенсивністю, достатньою для подразнення шкіри, підшкірної основи, м'язів з одержанням передбачуваних відчуттів, без іррадіації. Частота рухів 3-4 в 1 сек., тривалість впливу на акупунктурну точку 30 сек., кількість точок, що стимулюють, — 6-8 і більше. Сильна стимуляція характеризується повільним наростанням дії, більшою тривалістю та інтенсивністю впливу, що необхідно для подразнення шкіри і м'яких тканин аж до кістки, з одержанням максимально виражених передбачуваних відчуттів. Частота рухів 1-2 в 1 сек., тривалість впливу на точку 1-2 хв., кількість точок менша від 6-8. Інтенсивність і тривалість акупресури коригують з урахуванням індивідуальної реактивності хворого. Якщо дозування правильне, то виникає помітна гіперемія шкіри, на яку можна орієнтуватися.

Точковий масаж для надання невідкладної допомоги Під час нападу слід застосовувати акупресуру таких точок: Р(І)7, V(VII)13, GI(II)4,J(XIV)22. Стимуляція має бути сильною, водночас можливе постукування по остистих відростках III-IV грудних хребців. В разі непритомності (зомління) слід робити акупресуру в точках Т(ХШ)26, J(XIV)24, а також постукуванням кінчиком середнього пальця по остистих відростках VII шийного та І грудного хребців. Доцільне також постукування долонею по п'яті.

магнітоебонітовий масажер Магнітне поле від мікромагнітів впливає на організм залежно від полюса, яким проводиться масаж: південний має тонізуючу, північний — седативну, а масаж ебонітом — гармонізуючу дію. Отже, використання масажу дозволяє диференційовано застосовувати три основні варіанти впливу і тим самим з успіхом заміняти класичну акупунктуру (золоту голку — південним по люсом, срібну — північним, сталеву — ебонітом).

Приклад рецепта При мігрені: масаж точок VB (ХІ)20, РС9, МС(ІХ)6, F(XII)2,3, стимуляція за седативною методикою (1-2 хв. одну точ ку) із застосуванням північного полюса магнітоебонітового масажера. При відсутності останнього — масаж пальцями. Тривалість процедури: до зникнення або значного зменшення болю. При курсовому лікуванні—10-14 процедур, через день.

МІКРОПРЕСО- РЕФЛЕКСОТЕРАПІЯ Точковий масаж може бути доповнений цубо-терапією (мікропресорефлексотерапія), яка являє собою спосіб подовже ного впливу на механорецептори і полягає в накладанні й фіксації у зоні акупунктури кульок із нержавіючої сталі діа метром 1-3 мм (для аурикулярних точок — APT — дещо менших розмірів). Для підсилення терапевтичного ефекту хворий має періодично натискати на кульки. Зазвичай кульки накладаються на AT, в які вводилися голки, після їх видалення. Кульки можна залишати на шкірі протягом 2-7 діб або до наступного сеансу АП, після якого за потреби використовують інші AT.

МАГНІТОПУНКТУРА Впливати на точки AT магнітним полем можна кількома способами. Один із найпростіших — накладання магнітофорів чи мікромагнітів (MM). Принцип використання магнітофорів простий: пластини необхідного розміру накладають вище і нижче від зони локалізації болю або на найболючіші ділянки тіла. Час впливу практично необмежений: від кількох годин до тижня при потужності від кількох мТл до 30-50 мТл. Особливості дії: протизапальна, протинабрякова, судинна, трофічна, покращуюча мікроциркуляцію та реологічні якості крові.

МЕТАЛОТЕРАПІЯ Використовують пластини мідні, срібні, рідше сталеві та з інших видів металів. Тривалість використання і методика накладання пластин майже такі ж, як і для магнітофорів. У Франції, наприклад, використовується срібна фольга, в Японії — метод цубо (накладання металевих кульок діаметром 10-30 мм на точки акупунктури, зазвичай після голковколювання). Лікувальний ефект у разі використання металевих пластин пояснюється виникненням мікрострумів між шкірою (на її поверхні заряд "-") і металом ("+"). Можливе поєднання електрохімічного ефекту, що підсилює вплив лікувальної процедури. Показання найрізноманітніші, але найчастіше метод застосовують при хронічних процесах, що супроводжуються больовим синдромом, в дитячому і старечому віці.

УЛЬТРАФОНОПУНКТУРА Один із різновидів сучасної ФП, в основі якого лежить застосування високочастотної акустичної енергії, що створюється ультразвуковими приладами. Використовують ультразвук з частотою, звичайною у фізіотерапевтичній практиці: 0,8-2,7 МГц, потужність 0,1-1 Вт/ см2 (для впливу на AT частіше використовують ультразвук потужністю 0,25-1,0 Вт/см2). В останні роки використовується для впливу на AT низькочастотний ультразвук частотою 22,44, 60 і 100 кГц. При цьому високочастотний УЗ (2,7 мГц) використовується для тонізації необхідних AT, середньочастотний (0,8 мГц) — для гармонізації і низькочастотний (22-100 кГц) — для седативного впливу, особливо на точки співчуття і точки-глашатаї.

ФАРМАКОПУНКТУРА Фармакопунктура (аквапунктура, мезотерапія, пролотерапія) — один із різновидів сучасної АП. Проведення РТ із медикаментозним впливом називається фармакопуктурою. Методика проведення: на необхідну глибину вводять тонку пустотілу голку діаметром 0,4-0,5 мм до виникнення передбачуваних відчуттів. Потім через неї вводять лікарську речовину в кількості 0,3-0,5 мл на кожну точку (для аурикулярних точок 0,1 мм). Нині існує ряд модифікацій даного методу, в тому числі введення лікарських речовин не тільки в акупунктурні, а й у больові точки (тригерні пункти), а також у визначені метамери залежно від патології внутрішніх органів.

ФАРМАКОПУНКТУРА Можливий безголковий метод фармакопунктури, що являє собою введення лікарських речовин в акупунктурну зону за допомогою механічного ін'єктора. Застосовують мікроелектрофорез різних лікарських речовин, а також обробку точки акупун ктури деякими подразнюючими речовинами (стимулін Д-1, па ста Розенталя тощо). В разі порушень руху застосовують прозерин, при больовому синдромі — новокаїн тощо. Доцільніше вводити в AT подразнюючі біогенні та ферментативні речовини, анальгезуючі, вітамінні препарати, біогенні стимулятори, медіатори та ін. Фармакопунктура забезпечує тривалу стимуляцію AT при інфільтрації її лікарською речовиною

ФАРМАКОПУНКТУРА В ПОЄДНАННІ З УЛЬТРАФОНОФОРЕЗОМ Особливої уваги заслуговує фармакопунктура в поєднанні з УЗ-впливом, тобто після ін'єкції лікарської речовини в необ хідну AT проводиться ультразвуковий вплив на місце ін'єкції від ЗО сек. до 1 хв. Таким чином,'спостерігається своєрідний ультрафонофорез. Особливості дії: протибольова, вегетативно-трофічна, "руйнування" тригерних пунктів і різних затвердінь в ткани нах (міагіаленозів, фіброзів та ін.), що особливо важливо при вертеброгенних больових та нейродистрофічних синдромах.

Аппарат электронейромиоимпульсации "Магнон-СКИФ-24"

СОНОПУНКТУРА Дія на AT звуковими хвилями різного тону (метод запропонований J. Lamy, 1967) на основі теорії природних циркадних ритмів, що існують для кожного органа. Вибір AT звичайний. Звуки в діапазоні чутності подаються з генератора звуків на мембрану з насадженим стрижнем, що діє як камертон і сти мулює AT звуковим масажем. Однак вплив звуку розглядають не як механічний масаж, а як вплив різних звукових частот на відповідні органи і психіку (Е. Schick, 1983): звук "до" впливає переважно на функцію шлунка, селезінки, підшлункової залози, "ре" — на жовчний міхур і печінку, "мі" не діє на певний орган, "фа" впливає на сечостатеву систему, "соль" — на функ цію серця, судин і тонкої кишки, "ля" — на легені і нирки, "сі" — на функціональну систему "формування теплоти". Низькі зву ки впливають на нижню частину тіла, високі — на верхню, в тому числі на голову. Також має значення інтервал і гучність звуків. Дисгармонія неприпустима (Е. Schick, 1983). В теперішній час в Росії виготовляється апарат "Вітафон", застосування якого дозволено в Україні. Апарат "продукує"мікровібрацію звукової частоти від ЗО Гц до 15 кГц, яка автоматично змінюється протягом всієї процедури.

МІКРОПРЕСОТЕРАПІЯ

ВІБРОМАСАЖ Нині широко впроваджується метод вібраційної стимуляції за допомогою спеціальних вібромасажерів. Цей метод виявився найефективнішим при м'язово-тонічному больовому синдромі. Для одержання максимального ефекту частота коливань має бути в межах 10-200 Гц (найчастіше застосовують частоту 10 Гц), час впливу — 20-50 хв., середня сила тиску — 1 кг (амплітуда коливань 200-400 мкм). Ефект лікування подібний до того, що відбувається в разі черезшкірної стимуляції нервів, по зитивні результати відзначають в 70% випадків. Рекомендується обробляти безпосередньо больові зони чи точки. основою механізму вібраційної стимуляції є активізація тілець Пачині в сполучній тканині та первинних закінченнях у м'язових веретенах.

ЕЛЕКТРОПУНКТУРА ТА ЕЛЕКТРОАКУПУНКТУРА

ЕЛЕКТРОПУНКТУРА ТА ЕЛЕКТРОАКУПУНКТУРА Різновиди ФП, за яких вплив на AT здійснюється електричним струмом, одержали назву електропунктура (поверхнева черезшкірна електростимуляція) і електроакупунктура (глибока електростимуляція через введені голки). Основні параметри електростимуляції точок акупунктури: напруга на виході апарата не перевищує 10-12 В, але регуляція інтенсивності здійснюється не за напругою, а за силою струму — від 0 до 500 мкА (в деяких випадках до 1-2 мА). Використову ють і постійний (гальванічний), і змінний струм. За даними ба гатьох авторів, для ділянки голови припустима сила струму має не перевищувати 50 мкА, а для інших ділянок — не більш ніж 100 мкА (за умови, що пацієнт добре переносить процедуру). У випадках, коли необхідно досягти збуджуючої дії (слабкий ступінь стимуляції), слід обмежити тривалість процедури на одну точку від 30 сек. до 1-2 хв. змінним струмом. При гальмівній дії на AT (лікування больових синдромів тощо) час експозиції змінним струмом зростає до 10-30 хв. і більше, а при електроакупунктурній анальгезії параметри струму слід по-с тійно змінювати від 0 до 500 мкА, частота імпульсів від 1 до 150 Гц і більше, тривалість 0,5-2,0 мс.

ЕЛЕКТРОПУНКТУРА ТА ЕЛЕКТРОАКУПУНКТУРА

МЕТОД РІОДОРАКУ (НАКАТАНІ) Запропонований І. Накатані (1950). В його основі лежить вимірювання електропровідності симетричних точок ліворуч і праворуч на лініях ріодораку. Електрична провідність шкіри залежить перш за все від стану симпатичної частини вегета тивної нервової системи (НВС), стовбурових структур мозку і ретикулярної формації (РФ). Як і меридіанів, ліній ріодораку 12. Накатані назвав ці лінії "меридіанами ріодораку" і кожній лінії дав номер та позначив літерами "Н" або "F" (від англ. "hand" — рука і "foot" — нога). На кожному меридіані є репрезентативна (представницька) точка вимірювання (ліворуч і праворуч), що дає змогу оцінювати меридіан в цілому. Більшість таких точок (точки — джерела відповідного меридіана) розташовуються в ділянках променево-зап'ясткового суглоба і стопи.

Точки вимірювань для ліній ріодораку такі: Н,-Р(І)9, Н2-МС(ІХ)7, H,-C(V)7, H4-IG(VI)5, H5-TR(X)4, H6-IG(II)5, F2- F(XII)3, F3-R(VIII)3, F4-V(VII)65, F5-VB(XI)40, F6-E(III)42. При замірюванні ЕШО (для вимірювання застосовується постійний струм силою 200 мкА і напругою 12 В) в цих точках електро провідність може бути нормальною, підвищеною або зниженою. Для порівняння показань вимірювань меридіанів ріодора ку їх зносять в спеціально розроблені карти і при виявленні по рушень проводять відповідне лікування. При "збудженому" ріо дораку (знижений ЕШО) діють на седативні точки відповідно го меридіана, застосовуючи електроакупунктуру силою струму 200 мкА, напругою 12 В і часом впливу 7 сек. Одночасно цією ж голкою проводять і механічне подразнення. При "пригнічено му" ріодораку (підвищений ЕШО) діють на тонізуючі точки з використанням тих же параметрів струму, але коротший час. Якщо метод ріодораку не виявив загальних порушень ЕШО, то використовують місцеві точки з підвищеною електропровідністю. До методики ріодораку близький за інформативністю тер-мочутливий діагностичний тест Акабане.

МЕТОД ФОЛЛЯ Метод впроваджений з 1953 p. (P. Фолль, 1974, 1981). Виз начається "потенціал реакції відповіді" кожної міри точки протягом дії електричним струмом силою 1,5-12 мкА і напругою 1,5-3 В. Діагноз заснований на показаннях приладу — швидкості й часів відхилень індикатора ("феномен падіння стрілки" і конкретні показання шкали приладу в умовних одиницях). Дослідження показників проводиться за 12 основними кла сичними і 8 новими меридіанами Фолля. Спочатку дослідження проводяться у контрольних вимірювальних пунктах (КВП) ліворуч і праворуч, на ногах і руках, а в разі виявлення патологічних відхилень в конкретному КВП додатково досліджують 2-3 мірні пункти цього меридіана. Метод Фолля дає змогу визначити не тільки уражений орган, а й характер процесу (запальний, дегенеративний), а та кож в яких тканинах переважає процес (сполучна, жирова, нервова, судинна та ін.). В останні роки метод Фолля використовується для проведення медикаментозного тестування (підбір ліків), виявлення алергенів і нозологічної (етіологічної) діагностики.

УЛЬТРАФІОЛЕТОВЕ ОПРОМІНЕННЯ Ультрафіолетове опромшення (УФО) точок акупунктури цілюще впливає на перебіг багатьох захворювань (бронхіальна астма, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, радикулярний синдром, захворювання шкіри та ін.). Методика та техніка УФО акупунктурних точок: Спочатку визначають біологічну дозу (як це заведено в фізіотерапії), а наступного дня починають лікування. Після пошуку проводять опромінення 3-6 точок в один сеанс по 2 біодози на кожну (щоб уникнути опромінення сусідніх ділянок шкіри, застосовують щільні прокладки з отворами діаметром близько 5 мм). Опромінення тих самих точок можливе через 2-3 дні (після зменшення еритеми) з подальшим збільшен ням часу опромшення до 5-7 біодоз. Курс лікування і кількість сеансів звичайні. Застосування даної методики заслуговує на особливу увагу в дитячій практиці, наприклад під час лікуван ня гемолітичної жовтухи у новонароджених тощо.

ЛАЗЕРОПУНКТУРА Вплив на акупунктурну точку лазерним випроміненням. Для лазеропунктури найчастіше використовують малопотужні лазери, що генерують випромінення в червоній (довжина хвилі 632,8 нм) та інфрачервоній (820-980 нм) частині спектру. Нині впроваджуються інші види лазерного випромінення — аргонове (довжина хвилі 514,0 нм), вуглекисле (довжина хвилі 11106,0 нм) та ін. Лазеропунктура здійснюється як в безперерв ному, так і в імпульсному режимі випромінення. Орієнтовні величини щільності потоку потужності — по рядку 5 мВт/см2 (максимально 50 мВт/см2) на одну корпоральну точку і 2 мВт/см2 — на аурикулярну точку.

ЛАЗЕРОТЕРАПІЯ Лазеротерапія передпліччя ЧЕРВОНИЙ ДІАПАЗОН (0,63 МКМ)

ЛАЗЕРОТЕРАПІЯ Btl-10 n 2 sondy

КХЧ-ПУНКТУРА Метод, при якому з лікувальною метою на основі тради ційної східної медицини застосовують міліметрові хвилі від 1 до 10 мм. В літературі зустрічаються різні назви цього методу: мікро хвильова резонансна терапія (МРТ), інформаційно-хвильова те рапія (ІХТ), міліметрово-хвильова терапія (ММХТ), КХЧ-терапія. В основі МРТ лежить вплив нетепловим електромагнітним випроміненням (ЕМВ) міліметрового діапазону на AT. При цьо му ЕМВ певної резонансної частоти імітує сигнали, що вироб ляє організм, їхня дія сприяє відновленню пошкоджених функ ціональних систем організму. Подібна інформаційно-відновлю-вальна дія ЕМВ на організм людини має значний терапевтич ний ефект. Особливості дії: резонансний характер поглинання енергії ММХ при впливі на біологічно активні точки визначає розви ток протизапальної, розсмоктуючої, протинабрякової, аналь-гетичної, регенеративної дії та ін.

КХЧ-ПУНКТУРА

ТЕРМОПУНКТУРА Для термопунктури (припікання, прогрівання) використовують джерела тепла з обмеженою за площею термічною дією дистантного і контактного типів. Дистантна термопунктура. Прикладом дистантно!' термо пунктури може бути полиновоцигаркове прогрівання — один із найбільш зручних видів термопунктури. обережно застосовувати в ділянках обличчя, шиї, потилиці, поблизу великих судин, волосистих частин тіла!

ТЕРМОПУНКТУРА

Методика термопунктури Існує три види впливу: стабільний, переривчастий і погладжуючий. При стабільному впливі тепловипромінювач встанов люють на Такій відстані від поверхні шкіри в зоні акупунктури, щоб хворий відчував сильне тепло в цій зоні. Тривалість про цедури 5-10 хв. і більше. Здійснюється сильний подразнюю чий вплив. Переривчастий вплив полягає в ритмічному наближенні до точки акупунктури і віддаленні від неї тепловипромінюю- чого джерела. Тривалість процедури 2-5 хв. Здійснюється слабкий подразнюючий вплив. Прасувальний вплив передбачає прогрівання не тільки акупунктурної, а і порівняно більшої зони шляхом безперервного пересування тепловипромінювача на близькій відстані паралельно ділянці шкіри, що прогрівається.

КРІОПУНКТУРА Кріогенна (холодова) дія AT здійснюється спеціальними металевими конусами, в які вкладають лід. Іноді використовують розсіювання хлоретилу. Кріопунктуру хворі переносять легко. Метод ефективний при больових синдромах, спастичних парезах, судомах, гіпертонічній хворобі. У педіатричній практиці застосування кріопунктури більш доцільне при ДЦП для зниження високого тонусу м'язів.

КРІОПУНКТУРА

Дякую за увагу!