Презентація на тему:
Знеболення в терапевтичній стоматології.

Тема: Знеболення в терапевтичній стоматології. Підготувала Бойцанюк С.І. ДВНЗ ТДМУ імені І . Я. Горбачевського Кафедра терапевтичної стоматології

Види болю Ранній біль (первинний біль, гостре відчуття болю при уколі, його легко локалізувати). Цей біль потрібен організму для орієнтації у навколишній ситуації. Це сигнал про небезпеку, своєрідне попередження. Пізній (вторинний) біль. Він з’являється за раннім болем з латентним періодом 0,5-1 с. Це пекучий чи тупий (ниючий) біль. Його важко локалізувати, він триваліший порівняно з раннім. Пізній біль стійкіший, що дозволяє ЦНС розібратися у походженні ноцицептивного впливу і вжити заходів до його усунення. Вісцеральний біль подібний до глибокого. Він буває дифузним і тупим, погано локалізується і має тенденцію до іррадіації в інші ділянки. Також буває пекучим, колючим, ріжучим. Рефлекторний біль. це больове відчуття спричиняється ноцицептивними подразненнями внутрішніх органів. Локалізується воно не у даному органі (або не тільки у ньому), а й у окремих ділянках тіла. Захворювання печінки,шлунка, жовчевого міхура нерідко супроводжується зубним болем

ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗНЕЧУЛЕННЯ Існуючі підходи до лікування при болю передбачають: - фізичні (іммобілізація, зігрівання, охолодження, електрознеболення, діатермія, масаж, вправи для ослаблення напруження) - фармакологічні (медикаментозні) – новокаїн, лідокаїн, анальгін та ін. - нейрохірургічні – перерізування відповідного чутливого нерва вище від місця виникнення болю .(периферична невротомія), перетин болепровідних шляхів у спинному мозку (лордотомія, комісури, бульбарна трактотомія) тощо. Особливе місце посідають операції на головному мозку. - поведінкові – переключитись на іншу справу, що потребує сильної фізичної або розумової діяльності. Поведінка людини під час болю не завжди є адекватною, оскільки вона визначається її реакцією на відчуття болю. - фізіопсихопрофілактика – ґрунтується на природному фізіологічному гальмуванні, на формуванні домінанти. Цього досягають шляхом самонавіювання і застосування деяких спеціальних засобів. - рефлексотерапія (голковколювання, акупунктура, електропунктура). Ґрунтується на тому, що стимулюється вироблення гіпоталамо-гіпофізарною системою бета-ендорфінів, які блокують больові сигнали, котрі йдуть до вищих центрів. - холодовий наркоз (або гіберкація, штучна гіпотермія).

ІН'ЄКЦІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ Багаторазовий шприц "Рекорд" Набір голок до шприца "Рекорд". Шприц 1,0 мл (інсуліновий) з роз'ємною голкою типу "Луер".довжина голки 10 мм, зовнішній діаметр 0,3 мм; Шприц фірми BAYER

ІН'ЄКЦІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ Дентальний шприц Фішера (заряджається карпулою через задню частину відкидного корпуса). Дентальний шприц Кука

Металевий карпульний шприц Види карпульних ін'єкторів для провідникового і інфільтраційного знеболення

Карпульна голка Види карпульних голок. 1,2 - для провідникової; - для інфільтраційної; - для інтралігаментарної анестезії

Ін'єктор FALCON фірми "Bayer" в формі пістолету

ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНИХ ЗНЕБОЛЮЮЧИХ ПРЕПАРАТІВ

Склад знеболюючого розчину 1. Анестетик. 2. Консерванти. 3. Вазоконстріктор (найчастіше це - адреналін). 4. Антиоксиданти (сульфіти) - речовини, які перешкоджають окисленню вазоконстріктора (адреналіну). 5. Буфери (хлористий натрій).

Місцеві анестетики повинні мати: сильна знеболюючу дію, легко дифундувати в тканини і утримуватись там якомога довше; малу токсичність і, відповідно, викликати мінімальну кількість як загальних, так і місцевих ускладнень.

СУЧАСНІ МІСЦЕВІ АНЕСТЕТИКИ за хімічною структурою поділяються на: I. Складні ефіри: 1) анестезин; 2) дікаїн; 3) новокаїн. II. Аміди: тримекаїн; 2) піромекаїн; 3) лідокаїн; 4) мепівакаїн; 5) прілокаїн; 6) артікаїн; 7) бупівакаїн; 8) етідокаїн.

Молекули анестетиків є слабкими основами, складаються з трьох частин: ліпофільний полюс (ароматична група); гідрофільний полюс (аміногрупа); основа (основна частина) молекули, яка фіксується з ефірним або амідним з’єднанням.

Ефірні з’єднання відносно нестійкі. Швидко руйнуються в плазмі, малоефективні. Анестетики групи складних ефірів у зв’язку з слабкою ефективністю та високим ступенем алергізації організму все рідше застосовуються в стоматології

Місцеві анестетики групи амідів краще дифундують в тканини в ділянці ін’єкції, діють швидше, цупко взаємодіють з тканинами, що перешкоджає поступленню місцевого анестетика в кровоносне русло.

Для того, щоб настала анестезія, необхідна блокада больового імпульсу на шляху з периферичних нервових закінчень до головного мозку. Цього можна досягнути при ін’єкційному введенні місцевих анестетиків, що забезпечує наявність знеболюючого розчину на зовнішній поверхні мембрани нервового волокна .

Місцем контакту анестетика в мієлінових волокнах є так званий вузол Ранвьєра. Для повної блокади нервового імпульсу потрібно, щоб в контакті з анестетиком було не менше 3-х вузлів Ранвьєра

Вазоконстріктор звужує судини, зменшує всмоктування анестетика в ділянці ін’єкції, що забезпечує його довготривале поступлення в зону дії, тобто в мембрану нервової клітини в концентрації, достатній для надійного знеболення. Вазоконстріктор сам не має прямої знеболюючої дії, він тільки, як вказували раніше, звужує невеликі судини і капіляри. Спазм судин, в свою чергу, призводить до гіпоксії тканин і знижує збудливість нервових закінчень, таким чином, поєднання вазоконстріктора з місцевим анестетиком завжди викликає значне зменшення больової чутливості

Вазоконстріктори Адреналін - гормон мозкового прошарку наднирників. Норадреналін - медіатор симпатичного відділу вегетативної нервової системи наднирників. Вазопресин - гормон задньої долі гіпофізу. Феліпресин - синтетичний аналог вазопресина.

Покази до застосування вазоконстрікторів: При хірургічних втручаннях - амбулаторні операції, атипове видалення зуба, знеболення при запальних процесах (періоститах, остеомієлітах та ін.). При препаруванні твердих тканин, при лікуванні (депульпуванні) зубів. У пацієнтів із супутньою патологією в легкій формі (серцево-судинною, ендокринною та ін.) - їх використовують після премедикації, з попередженням внутрішньосудинного введення та в мінімальних концентраціях (1:200 000 і менше), після всебічного обстеження хворого і в присутності анестезіолога.

Протипокази: у важких хворих з декомпенсованими формами серцево-судинної патології; у хворих з ендокринною патологією; у пацієнтів, які приймають інгібітори МАО, антидепресанти, гормони щитовидної залози, середники, що блокують бета-адренорецептори.

Застосування стандартних анестетиків з різним вмістом вазоконстрікторів I. Анестетики з високим вмістом вазоконстріктора - 1:50 000 і більше на основі 2% лідокаїну, наприклад: 2% лідокаїн з адреналіном 1:50 000 (Lignospan forte), 2% лідокаїн з норадреналіном 1:25 000 (Xylonor 2% NA).

Анестетики з високим вмістом вазоконстріктора - найчастіше на основі 2% лідокаїну. Лідокаїн - анестетик середньої сили дії і для посилення його знеболюючого ефекту виробники змушені додавати вазоконстріктори у високих концентраціях, а це призводить до значного збільшення токсичності знеболюючого розчину і досить часто - в 10% випадків, виникають ускладнення (зомління, колапс).

Анестетики з середнім (стандартним) вмістом вазоконстріктора 1:100 000 На основі анестетиків середньої сили дії: 2% лідокаїн (Lignospan standart), 2% мепівакаїну з адреналіном 1:100 000 (Scandonest 2% SP) - це стандартні знеболюючі середники, які застосовують для всіх видів стоматологічних втручань. Тривалість дії: при введенні 2% розчину лідокаїну - інфільтраційна анестезія 30-45 хв., провідникова 2-2,5 год, при застосуванні 2% розчину мепівакаїну - інфільтраційна анестезія 45-60 хв., провідникова - 2-5 годин.

Анестетики з низьким вмістом вазоконстріктора: 1:200 000 Як правило це сильні анестетики: 4% артікаїн з адреналіном 1:200 000 (Ultracain DS, Septanest 4% N, Ubistesin) 0,5 бупівакаїн з адреналіном 1:200 000 (Мarcain). Знеболюючий розчин на основі 4% артікаїну вважають найбільш безпечним з сильних знеболюючих середників - низький вміст вазоконстріктора забезпечує досить малу токсичність. Практично здоровим пацієнтам - застосовувати для всіх видів стоматологічних втручань. У пацієнтів “групи ризику” - застосовувати в невеликих дозах (дозу підбирати індивідуально) і з обережністю. Тривалість дії - при інфільтраційній анестезії - 50-60 хвилин, провідниковій - 2-5 годин. Максимальна доза: 3 карпули протягом 2 годин.

Розчин на основі сильного анестетика 4% артикаїну з адреналіном 1:100000 (Ultracain DS forte, Septanest 4% SP, Ubistesin forte) - найбільш ефективний з відомих знеболюючих розчинів для амбулаторних стоматологічних втручань, його застосовують при довготривалих і травматичних операціях, складних видаленнях, лікуванні (депульпуванні) групи зубів тощо. Тривалість дії при інфільтраційній анестезії 60-90 хв., провідниковій - 3-6 годин. Використовувати одноразово – 1-2 карпули (2-4 мл) розчину анестетика. Максимальна доза: 2,5-3 карпули протягом 2 годин. Анестетики з середнім (стандартним) вмістом вазоконстріктора мають незначну (середню) токсичність. РЕКОМЕНДУЄМО: застосовувати їх практично здоровим пацієнтам.

Виділяють “групу ризику”, в яку входять: 1) хворі з серцево-судинною патологією; 2) ендокринними захворюваннями; 3) з іншими супутніми захворюваннями; 4) пацієнти похилого віку 70-80 років. Пацієнтів групи ризику приймають в період ремісії, безпечна доза для них - 1 карпула анестетика без вазоконстрікторів. Коли пацієнт обтяжений важкими супутніми захворюваннями, бажано консультувати його в анестезіолога і, при потребі, у інших спеціалістів.

ПРОВІДНИКОВА АНЕСТЕЗІЯ Верхня щелепа: Інфраорбітальна; Туберальна; Піднебінна ( палатинальна); Різцева Нижня щелепа: Ментальна; Мандибулярна; Торусальна.

ІНФІЛЬТРАЦІЙНА АНЕСТЕЗІЯ

Види інфільтраційної анестезії: А: 1 - підслизова; 2 - надокісна; 3 - підокісна; 4 - спонгіозна внутрішньокісткова; Б, В - спонгіозна внутрішньосептальна; Г -спонгіозна інтралігаментарна; Д - внутрішньопульпова

Внутрішньоперіодонтальна анестезія

Внутрішньозвязкова

Ускладнення місцевого знеболення

РАННІ ЗАГАЛЬНІ Обморок  Коллапс  Анафілактичний шок  Інтоксикація анестетиком або вазоконстрикторомІдіосинкразія  Прояв супутніх захворювань МІСЦЕВІ Поранення судин, гематома Поранення нервів Постінєкційні болі Ішемія ділянок шкіри Поломка голки Парез мякого піднебіння Диплопія Емфізема мяких тканин

ПІЗНІ ЗАГАЛЬНІ Вірусний гепатит В СНІД Алергічні реакції МІСЦЕВІ Контрактура Некроз тканин Абсцеси і флегмони