Презентація на тему:
Полімерні матеріали в ортопедичній стоматології

Полімерні матеріали в ортопедичній стоматології

Полімери (від полі... + грецьке. тегоз — частка, частина) — речовини, молекули (макромолекули) яких складаються з великого числа ланок, що повторюються. Полімери (термін введений в 1883 р. Й. Я. Берцеліусом) — основа пластмас, хімічних волокон, гуми, лакофарбних матеріалів, клеїв.

Розрізняють 2 основних механізми отримання полімерів:за допомогою поліприєднання і поліконденсації. Основны вимоги до полімерів нешкідливість, рівномірність розподілу в сополімерній матриці, стійкість в збереженні кольору під впливом зовнішніх чинників і біологічних середовищ, хороші оптичні властивості.

Ініціатори — речовини, які при своєму розкладанні на вільних радикалів починають реакцію полімеризації. Активатори— хімічні речовини, що підсилюють дії каталізаторів.

Для оцінки основних физико-механічних властивостей стоматологічних сополімерів визначаються наступні показники: міцність на розрив; відносне подовження при розриві; модуль пружності; міцність при прогині; питома ударна в'язкість.

Класифікація полімерів. 1. За походженням: природні, або біополімери (наприклад, білки, нуклеїнові кислоти, натуральний каучук); синтетичні (наприклад, поліетилен, поліаміди, епоксидні смоли), одержувані методами поліприєднання і поліконденсації. 2. За природою: органічні; елементоорганичні; неорганічні.

3.За формою молекул: лінійні, в яких структура молекул полімеру або сополімера представлена у вигляді довгого ланцюжка, що складається з мономірних ланок, наприклад ланок метилметакрилата.

зшиті» полімери, в яких структура полімеру представлена у вигляді ланцюжків, зв'язаних і «зшитих» в окремих місцях «перемичками», «містками зшиваючого агента», наприклад диметакрилового ефіру гліколя

—«прищеплені» сополімери містять так званий «прищеплений» полімер, здібний до сополімеризації, тобто полімер типу фторвміщуючого каучуку та інші, молекули якого хімічно приєднані («щеплені») до лінійно-ланцюгових молекул іншого полімеру

4. За призначенням: 1) основні, які використовуються для знімних і незнімних зубних протезів: базисні (жорсткі) полімери; еластичні полімери, або еластомери (зокрема силіконові, тиоколові і полиефирні відтискні маси); полімерні (пластмасові) штучні зуби; полімери для заміщення дефектів твердих тканин зубів: матеріали для пломб, штифтових зубів і вкладок; полімерні матеріали для тимчасових незнімних зубних протезів; полімери облицювальні; полімери реставраційні (швидкотвердіючі);

5.допоміжні; 6. клінічні. До допоміжних полімерних матеріалів слід віднести, деякі відбиткові маси. З полімерів виконані стандартні і індивідуальні ложки для отримання відбитків, стандартні і індивідуальні захисні полімерні ковпачки і тимчасові коронки для захисту препарованих зубів. Полімери входять до складу композиційних матеріалів, деяких фіксуючих цементів. Багато основних і допоміжних полімерних матеріалів слід віднести до групи клінічних.

ЖОРСТКІ БАЗИСНІ ПОЛІМЕРИ. Застосовуються для базисів знімних пластинкових і дугових (бюгельных) протезів.

Пластмаси — матеріали, основу яких складають полімери, що знаходяться в період формування виробів у в'язкотекучому або високоеластичному, а при експлуатації — в склоподібному або кристалічному стані.

Базисні пластмаси класифікують; по ступеню жорсткості -пластмаси жорсткі (для базисів протезів і їх реставрації) -мягкі, або еластичні, які застосовуються самостійно (боксерські шини) або як м'яка підкладка під жорсткий базис; по температурному режиму полімеризації пластмаси високотемпературного і низькотемпературного затвердіння («швидкотвердіючі»); по наявності фарбників «рожеві» і «безбарвні».

Пластмаси як полімерні матеріали діляться на 2 основних групи: 1) термопластичні (термопласти) — при їх твердінні не протікають хімічні реакції, і матеріали не втрачають здатності розм'якшуватися при повторному нагріванні, тобто вони оборотні; 2) термореактивні (реактопласти), — при переробці яких у виробах відбувається хімічна реакція, що приводить до затвердіння, а матеріал при цьому втрачає здатність розм'якшуватися при повторному нагріванні, тобто він необоротний.

Властивості акрилових матеріалів; відносно низька токсичність; зручності переробки; хімічна стійкість; механічна міцність; естетичні якості.

Основні базисні пластмаси і їх властивості.

Физико-механические свойства базисных пластмасс горячего отверждения (М.М.Гернер,М.А.Нападов,1984г.)

ЕЛАСТИЧНІ БАЗИСНІ ПОЛІМЕРИ.

До недоліків еластичних підкладок відносяться: втрата еластичності із-за старіння пластмаси вже через півроку; неможливість полірування еластомерів, рихлість, що робить їх негігієнічними; відсутність оптимального краєвого прилягання еластомерів до жорстких базисних пластмас; складність обробки еластомерів ріжучим інструментом, а звідси — виникнення проблем при корекціях базису протеза.

Розташування еластичного шару. по всій поверхні базису; по його межах; у окремих ділянках базису; під штучними зубами, створюючи амортизатор, що імітує пародонт.

Вимоги до еластичних пластмас : мати міцне і довготривале з'єднання з матеріалом базису, яке повинне володіти мінімальною адсорбуючою здатністю по відношенню до слини і харчових продуктів; завдяки своїй високій пластичності повинні щільно прилягати до слизистої оболонки під час жування, не викликати її подразнення амортизувати жувальний тиск; не повинні містити ні зовнішніх, ні внутрішніх пластифікаторів, завдяки чому виключено затвердіння підкладки із-за їх вимивання; володіти хорошою змочуваністю за відсутності набухання в умовах порожнини рота і постійністю об'єму; мати початкову м'якість і еластичність підкладки, повинні бути стабільно еластичними в умовах порожнини рота; не повинні розчинятися в умовах порожнини рота; володіти високими зносостійкістю і кольоростійкістю.

Еластичні підкладки для базисів протезів класифікують: 1) залежно від природи матеріалу: акрилові (наприклад, 5К-івозил); полівінілхлоридні або на основі вінілхлорида з бутилакрилатом (Эладент-100, ПМ-01); силоксанові або силіконові (Бісико Софтбейз, Ортосил-м, Симпа, МОЛЛОПЛАСТ-Б, Моллосил, Софтвер Лайнер, Софтик-49, У фе гель); полифосфазенові флюореластомери фторкаучуки (НОВУС-ТМ);

2) за умовами полімеризації: пластмаси високотемпературної полімеризації (Еладентп-100, Еластпопласт, Палазив-62, ПМ-01, НОВУС-ТМ); пластмаси низькотемпературної полімеризації (Ортосил-м, Коррентіл, Флексон і ін.).

Еластичні акрилові матеріали. Акрилові еластичні матеріали можуть мати дві форми випуску: а) комплект; порошок і рідина б) еластичні пластини.

Рідина для приготування формувальної маси буває двох видів: суміш акрилових мономерів або метилметакрилат (може містити пластифікатор — дибутилфталат, діоктилфталат або інші, а також деякі органічні розчинники); суміш акрилових мономерів — рідина для швидкотвердіючих пласмас.

Полівінілхлоридні матеріали. Бувають двох типів; Комплект порошку і рідини; Гель у вигляді тонкої пластинки, ламінованої поліетиленовою плівкою.

Силіконові матеріали. Переваги силіконів. Стабільна еластичність цих матеріалів при використанні їх як підкладка базису зубного протеза. Силіконовий матеріал низькотемпературної вулканізації технологічний і дозволяє готувати еластичну підкладку в умовах клініки, не використовуючи зуботехничну лабораторію.

Силіконові підкладки; володіють високою еластичністю і здатністю амортизувати жувальний тиск, вони підвищують адгезію протеза до слизистої оболонки порожнини рота в 4 рази, тривало зберігають еластичність, але недостатньо міцно зрощуються з матеріалом базису, мають невисоку міцність на розрив, погано змочуються, гірше протистоять стиранню, чим акрилові і поліхлорвінілові матеріали.

Представником силіконових еластомерів є Ортосил. Ортосил складається; паста рожевого кольору, приготованої на основі силіконових каучуків з наповнювачами і зшиваючим агентом. Основу пасти складає лінійний полімер — полідиме-тилсилоксановый каучук. Основним недоліком матеріалів на основі силікону низькотемпературної вулканізації є нестабільна адгезія його до акрилового базису протеза. Із-за недостатньої адгезійної міцності в з'єднанні з базисом пропонуються різні варіанти механічного (створення ящикоподібного поглиблення і нанесення бором насічок) і хімічного (застосування адгезиву) кріплень підкладки до базису. Для захисту належних тканин товщина підкладки повинна бути не меншою 1,8мм.

ПОЛІМЕРНІ ШВИДКОТВЕРДІЮЧІ МАТЕРІАЛИ.

Характеристики деяких представників швидкотвердіючих полімерів. Протакріл, Протакріл-м —швидкотвердіюча пласмаса рожевого кольору, випускаєтся на Україні в наборі, який складається з порошку (полімеру), рідини (мономера) дихлорєтанового клею і ізолюючого лаку (Ізоколу). Порошок є суспензійний, який вміщує ініціатор і активатор. Рідина (мономер) має різкий специфічний запах. Щоб уникнути випаровування мономера, а також з метою зменшення його шкідливої дії на медперсонал флакон з мономером повинен бути щільно закритий. Дихлорєтановий клей використовується для склеювання фрагментів базису протеза при його переломі.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ.