Презентація на тему:
Поступове зниження зору: Спазмакомодації, Прогресуюча міопія. Профілактика, методи хірургічного та консервативного лікування. Пресбіопія. Катаракта: природжена набута /травматична, ускладнена, вторинна, стареча/ принципи лікування у дітей і дорослих.

Поступове зниження зору: Спазмакомодації, Прогресуюча міопія. Профілактика, методи хірургічного та консервативного лікування. Пресбіопія. Катаракта: природжена набута /травматична, ускладнена, вторинна, стареча/ принципи лікування у дітей і дорослих.

В офтальмології існуй багато захворювань у яких основним симптомом е поступове є зниження зору. До них на лежить: Спазм акомодації. Прогресуюча міопія. Пресбіопія. Катаракта.

Акомодація - це здатність ока чітко бачити предмети на будь якій відстані від ока. Акомодація здійснюється акомодаційними агентами, в який входять: акомодаційний або циліарний м'яз, циннові сухожилки, які тягнуться від м'яза, до капсули екватора кришталика.

Серед патологічних станів акомодації розрізняють : Спазм акомодації. Параліч акомодації і слабкість акомодації. Спазм акомодації або псевдоміопія. Чинниками цього патологічного стану є: Хронічні захворювання із послабленнями організму, вегетоневрози, підвищений тонус парасимпатичної іннервації, аметропії, нестійкий бінокулярний зір, недостатність фузійних резервів. Серед причин зв'язаних із зовнішнім середовищем погане освітлення при роботі на близькій віддалі, неправильна посадка, приближення тексту до очей, неправильний режим праці і відпочинку, різке скорочення перебування на свіжому повітрі. 3.Спадковість.

Лікування спазму акомодації: зниження зорового навантаження, застосування БСПО по Утєхіну, загальне оздоровлення, закапування ліків, які підвищують тонус симпатичної іннервації /мезатон, ефедрін/, електрофорез спазмалітичної суміші по Черикчі, рефлексотерапія, магнітотерапія, лазертерапія, розвиток резервів акомодації методиками Дашевського, Аветісова, Ватченко.

В залежності від величини міопія ділиться на три ступені: Слабка – до 3,0 Д Середня – від 3,25 Д до 6,0 Д Висока – від 6,25 Д і більше

Етіологічні фактори спадковість, порушення трофіки, обміну речовин в склері, слабкість склери, напруження акомодації і конвергенції і підвищення внутрішньоочного тиску, набута міопія

Визначають 5 стадій зміни очного дна при міопії І стадія - з темпорального боку ДЗН з'являється білуватий серпок оголеної склери, шириною до 1/4 діаметра ДЗН. II стадія - темпоральний склеральний конус досягає 1/2 діаметра, ДЗН. Макула втрачає притаманні їй світлові макулярний рефлекси, слабка нерівномірна депігментація очного дна по периферії. III- стадія - конус досягає розміру ДЗН, видно судини хоріоідеї. Нерівномірність пігментації макули /паркетне очне дно/. ІV стадія - конус більший за діаметр ДЗН стає круговим, стафілома. Очне дно денігментоване. Макула нагадує тканину поїджену міллю. V стадія - до змін ІV стадії додається поява крововиливів, вогнища атрофії в центрі макули /пляма Фукса/.

Мета псування набутої прогресуючої міопії - зупинити її прогресування попередити виникнення дистрофічних дегенеративних змін сітківки і судинної оболонки. Для цього застосовуються: Оптична корекція при слабкому і середньому ступенях міопії з метою усунення негативного напруження акомодації і конвергенції застосовуються БСПО по Утєхіну. Загальне оздоровлення організму. Лікування порушень акомодації і конвергенції. Склеропластичні операції. В нашій країні таку операцію вперше зроби Шевалльов М.М. в І930 р. Запропоновано багато методик такої операції. Операція не складена, виконується в будь якому офтальмологічному стаціонарі.

ХВОРОБИ КРИШЛИКА Кришталик – lens cristallina - розвивається з ектодерми. Це епітеліальний утвір. Кришталик - частина світлозаломних середовищ ока, акомодуюча лінза. Без акомодації, при погляді вдалечінь, заломна сила кришталика становить 18-20 дптр, а при фіксації на близькій відстані, при напруженні акомодації збільшується до 33 дптр. Разом з райдужкою кришталик утворює іридо-кришталикову діафрагму. яка поділяє передній та задній відділи ока, втримує склисте тіло в задньому відділі ока, на місці.

У новонароджених кришталик кулястої форми, безбарвний, м'який має товщину 4 мм, діаметр 6 мм, вагу 82 мг, об'єм 71 мм . Кришталик дитини містить до 65% води 30% розчинних білкових речовин, 5% мінеральних солей /К, Са, Р/, вітамінів /С, В2/, глутатіону, ферментів, ліпідів /холестерину/. У дорослого товщина кришталика 3,6 діаметр 9-10 мм, вага 220 мг. На відміну від новонародженого в кришталику дорослого з 25-30 років старі шари в центрі утворюють жовтувате прозоре тверде ядро, а периферійні молоді шари - м'яку прозору кору. Білковий склад змінюється: збільшується кількість нерозчинних фракцій білків. Накопичується холестерин, тирозин, внаслідок чого кришталик стає жовтуватим. Збільшується кількість Са, зменшується кількість вітамінів С та В.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ: Зовнішній огляд /з широкою зіницею видно майже весь кришталик, але край - тільки при повній колобомі райдужки/. Бокове освітлення. Біомікроскопія. Дослідження в прохідному світлі. УЗД при непрозорій рогівці, для вимірювання товщини. Тонометрія. Функції ока. Електрофізіологічні дослідження /мають особливо велике діагностичне значення у дітей перших трьох років життя/.

ВРОДЖЕНІ Вроджені підвивихи, вивихи кришталика. синдром. Марфана: , високий зріст арехнодактилія ламкість кісток викривлення хребта синдром Маркезані: мікрофакія міопія відшарування сітківки низький зріст короткий тулуб, шия, кінцівки, обмеження рухів в суглобах Лентиконус - передній і задній. Залишки а. ligaloidea Природжена катаракта.

Вроджені катаракти поділяються: проста ускладнена вроджена катаракта вроджена катаракти з супутніми хворобами.

Залежно від локалізації, форми помутніння, вроджена катаракта може бути: шарувата, зонулярна повна полярна - передня і задня коронарна /нормальна гострота зору/ ядерна катаракта . . зірчаста пірамідна веретеноподібна атипова /поліморфна/ плівчаста

Вроджена катаракта будь-якого типу може бути трьох ступенів: гострота зору 0,3 і більше /діаметер до 1,5 мм/ гострота зору 0.2 - 0.05 / Д 2-3 мм/ гострота зору менше 0,05 /Д більше 3 мм/

Лікування вродженої катаракти тільки оперативне - видалення кришталика. Але оперують не всіх, треба враховувати, що: кришталик дитини - акомодуюча лінза. При видаленні кришталика втрачається акомодація, яка дуже потрібна дитині в шкільний період. око дитини росте і кришталик потрібен для нормального формування очного яблука. людина без кришталика має послаблену іридокришталикову діафрагму.

НАБУТІ КАТАРАКТИ Вікова /стареча/ Травматична Ускладнена /увеальна, діабетична, при глаукомі/ Променева /теплова, рентгенологічна/ Токсична /тринітротолуол, ртуть, отрутохімікати/

ВІКОВА КАТАРАКТА Етіологія. Це білкова хвороба, яка викликається як місцевими, так і загальними порушеннями обмінних процесів. Катарактогенними факторами є: зниження з віком активності антиоксидантних ферментів порушення мікроциркуляції в оці внаслідок ішемічних хвороб серцево-судинної системи /ГХ, атеросклероз/. обмінні порушення при хворобах печінки, нирок. цукровий діабет недостатність вітамінів С і В ультрафіолетові промені спадковість

Клініка вікової катаракти: Скарги: мушки, які рухаються разом з оком, при нерухомому оці, і вони нерухомі /при помутнінні склистого тіла рухливі, при нерухомому оці опускаються донизу/. поява міопії в похилому віці, часта зміна окулярів для близу монокулярна диплопія, поліопія безболісне поступове зниження гостроти зору, туман перед оком.

Залежно від характеру змін у кришталику визначають 4 стадії вікової катаракти: І - початкова: видно тільки з широкою зіницею до периферії точкові, штрихоподібні ніжні помутніння. В центрі під капсулою - прозорі вакуолі. ОЧНЕ ДНО Видно чітко. Гострота зору 1,0-0,7. Скарги -"мушки", "туман" перед оком. ІІ- незріла, набухаюча катаракта: помутніння значне, часто у вигляді секторів, спиць, які доходять до центра. Є тінь від райдужки, рефлекс з очного дна по периферії. Гострота зору менше 0,2. Передня камера зменшеної глибини. Ускладнення - факогенна глаукома. ІІІ - зріла катаракта: весь кришталик мутний, немає тіні від райдужки, зіниця білого, сірого кольору, немає рефлексу з очного дна, гострота зору - правильна проекція світла. ІV - перезріла катаракта - кришталикові волокна розпадаються, поверхневі шари, кора кришталика стають білою молоко подібною рідиною, яка частково розсмоктується. Тому передня камера стає глибокою, виникає тремтіння кришталика і радужки.

Атипові форми і вікової катаракти: бура катаракта сильний склероз, зіниця темна, але рефлексу з очного дна немає. Кришталик при цьому твердий, в тільки ядро, кори немає. Легко видаляється. ядерна катаракта: помутніння починається з ядра кришталика, з центра часто виникав рано, біля 40 років. При боковому освітленні - ніжне помутніння, як хмарка в центрі, а яри прохідному світлі - в центрі немає рефлексу. Росте повільно, відразу значно знижує гостроту зору.

Профілактика вікової катаракти дієта після 40 років (морква, смородина, капуста, лимон, журавлина) заняття фізкультурою /при цьому виникає - 2-4 рази рідше/ запобігати шкідливій дії алкоголю, тютюну / в 2-4 рази рідше при їх відсутності/. своєчасне лікування загальних хвороб вітамінотерапія взимку і навесні /РР, С, Е/ несіння сонцезахисних окулярів влітку

Консервативне лікування вітаміни В, С, РР, АТФ, віцеїн, нікотинова кислота тканинні препарати КІ цистеїн 5% сульфат цинку /0,1 - 0,5%/ кокарбоксилаза препарати РНК /ЕНКАД/ емоксипін тауфон мед

Способи введення: краплі / вітамінні, вітайодурол, катахром, сенкаталін, катарстат, краплі Смирнова, квінакс, катакол/. ін'єкції під кон'юнктиву електрофорез фонофорез магнітофорез

ВИДИ ОПЕРАЦІЇ 1. Реклинація потуцельсію - де середини ХУІІІ ст. робили її реклинатори, давала 40- сліпоти від глаукоми, увеїту. 2. Засновник сучасних методів видалення кришталика з ока ЖакДавіоль який в 1745 році в Марселі видалив мутний кришталик, давала 10% сліпоти від інфекції. Зараз в дві методики видалення мутного кришталика екстракапсулярна методика. Позитивне - збереження задньої капсули. Негативне - вторинні катаракти,післяопераційний іридоцикліт. Факоемульсифікація. 3. Інтракапсулярна виконується з 1961 року Крвавич, капсульним пінцетом, або кріоекстрактором. Позитивне - немає вторинної катаракти, іридоцикліту. Негативне - грижі склистого тіла, глаукома, відшарування сітківки.

АФАКІЯ це стан після операції видалення катаракти. Клінічні ознаки афакії: гострота зору менша, ніж 0,05 неможливість роботи на близькій відстані висока гіперметропія /для далечини 10-12 дптр, для близу 13-15 дптр/, глибока передня камера іридодонез.

Корекція афакії Окуляри для далечини і для близу. Ізейконічні окуляри. Негативні риси: кільцева скотома, збільшення об'єктів, їх коливання при рухах голови, зниження зору при поглядах в боки. Контактні лінзи - через 2-3 місяці після операції. Інтраокулярна лінза - розроблено більше 300 моделей. Протипокази -увеїт, глаукома, хвороби рогівки, діабет, хвороби сітківки і зорового нерва, рогівковий астигматизм більше 2,5 дптр, єдине око. Лінзи з поліметилметакрилату, силікону.