Презентація на тему:
Поняття і роль біостатистики як основної складової системи доказової медицини, історія розвитку та значення для практики охорони здоров’я

Поняття і роль біостатистики як основної складової системи доказової медицини, історія розвитку та значення для практики охорони здоров’я

Традиційна парадігма медичної практики Лікар керується: Власними знаннями і досвідом Думкою інших спеціалістів Даними підручників і довідників Знаннями патофізіологічних принципів розвитку захворювання Прийнятими традиційними підходами до діагностики та лікування

Авторитетні спеціалісти можуть розходитися в думках …

Патогенетично обгрунтовані методи лікування не завжди ефективні на практиці …

Дані, приведені в довідниках та підручниках до моменту їх видання часто є значно застарілими …

Зміна парадігми Розуміння механізмів розвитку хвороби необхідно, але не є достатнім для прийняття рішень у медицині Клінічний досвід, навики, здоровий глузд і інтереси паціента залишаються невідємними компонентами лікарської практики Кожне рішення в медичній практиці повинно грунтувантися на наукових фактах, строго доказаних під час клінічних досліджень

На початку 90-х років 20 століття зростання числа клінічних досліджень і направленість на підвищення їх якості привели до формування нової дисципліни – клінічної епідеміології, яка розробляє методологічні основи, принципи и методи проведення клінічних досліджень

Клінічна медицина епідеміологія Клінічна епідеміологія зміст методологія

Доказова медицина (EBM) – це розділ медицини, заснований на об’єктивних, науково обґрунтованих фактах, які передбачають пошук, порівняння, узагальнення і широке поширення отриманих доказів для використання їх в інтересах хворого (Evidence-Based Medicine Working Group, 1993)

У фармакотерапії під доказами розуміють результати клінічних випробувань лікування різних захворювань, рівні доказовості яких розрізняються ступенем контролю над факторами перешкод і зменшуються в такому порядку: багатоцентрове рандомізоване дослідження з подвійним сліпим контролем, рандомізоване контрольоване, нерандомізоване контрольоване, нерандомізоване з історичним контролем, когортне, випадок-контроль, перехресне, результати спостережень, опис випадків

Принцип рандомізації (від англ. random – випадковий) – «випадково відібраних груп» – став золотим стандартом медицини. Найбільш прийнятним і достовірним є багатоцентрове рандомізоване дослідження з принципом подвійного сліпого контролю. У ході проведення рандомізованого дослідження ефективності лікарського засобу при певному захворюванні групи хворих (щонайменше дві) розподіляють випадковим методом. Цим досягається практична ідентичність груп учасників за кількісними та якісними показниками. Аналізують і оцінюють ефективність певного виду медичного втручання.

Нерандомізовані дослідження передбачають розподіл пацієнтів на групи невипадковим чином за неможливості випадкового розподілу з технічних причин або етичних міркувань. Когортні дослідження передбачають формування двох чи більше груп (когорт) пацієнтів, з яких лише в одній здійснюється оцінка відповідного медичного чи лікувального втручання, хоча клінічний результат реєструється в усіх групах. Спостереження можуть тривати роками (вплив куріння на розвиток раку легень). Для когортних досліджень інформацію можна отримати з великих баз даних лікувальних установ, але висновки при цьому завжди будуть менш обґрунтованими, ніж при рандомізованих.

Чому країни всього світу проявляють зацікавленість до проблеми якості медичної допомоги потреба населення документально підтверджена низька якість більш пристальна увага приділяється ефективності і кінцевим результатам нові підходи до управління якістю (доказова медицина, методи управління якістю) потреба в збільшенні ефективності

Передумови розробки політики якості в охороні здоров'я Якість - це завжди актуально. Суспільству, що розвивається, постійно необхідно відновлення рівня якості Відсутнє єдине поняття якості і його компонентів, індикаторів, способів моніторингу змін якості Низька ефективність поліпшення якості пов'язана з відсутністю єдиної «стрункої» методології Потрібна підтримка практичних результатів поліпшення якості керівництвом Відсутність координації окремих структур, суб'єктів, одиниць, закладів охорони здоров'я в поліпшенні якості медичної допомоги

ЗДОРОВЬЕ -21 Здоровье для всех в 21-ом столетии Задача 16. Вопросы руководства и обеспечение качества медико-санитарной помощи ... Систематическое измерение показателей результативности клинической помощи, используя международные стандарты качества и с вводом результатов в базы данных, где конечные результаты могут быть сопоставлены с результатами, полученными на сравнимом уровне – является совершенно необходимым новым механизмом для обеспечения постоянного повышения качества медико-санитарного обслуживания больных

В умовах Європейського регіону системи охорони здоров'я повинні бути: ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ 1. Основані на етичних цінностях 2. Націлені на поліпшення здоров'я 3. Спрямовані на задоволення потреб населення 5. Основані на надійності системи фінансування 6. Орієнтовані на первинну медико-санітарну допомогу 4. Націлені на поліпшення якості

... Планується створення оптимальної системи надання лікувально-профілактичної допомоги, що забезпечить доступність і якість основних видів медичних послуг відповідно до базового стандарту якості загальнодоступної медичної допомоги. ... Створення системи забезпечення і контролю якості надання медичної допомоги на основі розроблених показників якості.

У загальному розумінні, якість - це властивість товару або послуги як соціально-економічної категорії. (В.З. Кучеренко, І.С.Мильнікова). Якісна медична допомога це та, що точно відповідає визначеним вимогам, з використанням сучасних знань і ресурсів, та забезпечує очікувану максимальну користь від її надання і зниження ризику до мінімального (Зарубіжні автори, 1995). Якість медичної допомоги трактується і як вміст медичної діяльності в процесі надання медичної послуги з урахуванням її складності напруженості, трудомісткості. (Д.В.Євдокімов, 1994). Існує безліч визначень якості в медичній практиці

Якість - це досягнення очікуваного результату медичної допомоги (Інститут охорони здоров'я США). Якість - властивість товару (послуги), необхідної для успішного маркетингу, а значить для успішної роботи закладів системи охорони здоров'я в умовах ринкових відносин, які при розвитку економічної реформи в Україні неминуче будуть присутні в охороні здоров'я. Якість медичної допомоги - це зміст взаємодії лікаря і пацієнта, який грунтується на кваліфікації професіонала, тобто його здібності зменшувати ризик прогресування захворювання, яке є у пацієнта, і виникнення нового патологічного процесу, оптимально використовувати ресурси медицини і забезпечувати задоволеність пацієнта системою охорони здоров'я. ВООЗ, 1986 р.

По відношенню до всієї системи охорони здоров'я ВООЗ рекомендує визначати поняття якості медичної допомоги як комплекс декількох показників: ефективність - відношення ресурсних витрат до отриманих клінічних результатів економічність - відношення ресурсних витрат до нормативної вартості адекватність - відношення між наданою медичною допомогою і тією, що потребувалась (стандартною)

В процесі надання медичної допомоги якість відображає весь спектр взаємодії медичного працівника і пацієнта, тому всі складові цього процесу будуть характеризувати якість медичної допомоги: профілактична спрямованість доступність результативність міжособові відношення ефективність безперервність безпечність зручність задоволеність пацієнта

Необхідність оцінки якості процесу стала поштовхом до створення стандартів медичної допомоги та клінічних керівництв, що є на сьогодні пріоритетним напрямком підвищення якості в охороні здоров’я

Історичні аспекти стандартизації медичних послуг Стандартизація поширилась на сферу надання медичних послуг в кінці XIX століття Активізація діяльності в розробці і використанні стандартів відновилась в другій половині XXстоліття і пов’язана з процесами спеціалізації та буремним розвитком медичних технологій Найбільш широко використовуються в США та Японії В більшості країн створені національні інститути стандартизації

Першою розробкою були: “Тимчасові галузеві уніфіковані стандарти медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню у лікувально-профілактичних закладах України” (1998 р.)

Мета розробки клінічних керівництв Пропаганда ефективної охорони здоров’я шляхом впровадження якісної клінічної практики Пропаганда змін в профілактичній практиці в тих випадках, коли вона не відповідає відповідній прогресивній практиці

Клінічні рекомендації (clinical practice guidelines) – це твердження, розроблені за допомогою певної методології і покликані допомогти лікарю і хворому прийняти рішення про раціональну допомогу в різних клінічних ситуаціях

Клінічні рекомендації є надійним джерелом розробки медичних стандартів і локальних протоколів ведення

Клінічні рекомендації, розроблені із застосуванням принципів ДМ, дають можливість уніфікувати процес прийняття рішень, який часто залежить від суб'єктивних чинників, наприклад таких, як, інтуїція, кваліфікація лікаря, думки авторитетних експертів, рекомендації популярного керівництва і довідників

Стандарт Медичний стандарт створюється на основі вже існуючих КР і є більш лаконічним документом, написаним з урахуванням можливостей системи охорони здоров'я кожної окремої країни є нормативним документом, що регламентує набір правил, норм і вимог до об'єкту стандартизації і затверджується компетентним органом є ступенем відповідності індикатору або критерію оцінки має дуже малий ступінь свободи

Клінічний протокол - технічний нормативний правовий акт, що визначає вимоги щодо надання медичної допомоги хворому при певному захворюванні, з певним синдромом або при певній клінічній ситуації. Звичайно протоколи більш деталізуються і є свого роду інструкцією або правилами ведення етапів надання медичної допомоги і напрямку, пов'язані з організаційною структурою установи. Протоколи напрямку витікають з клінічних рекомендацій, розроблених з урахуванням доказової медицини по даній темі

Є образний вираз, що розкриває суть відмінностей між КР, МС і протоколом лікування: рекомендації і стандарти відповідають на питання: “Що повинно бути зроблено?”, протокол на питання: “Як повинно бути виконано?”

Індикатор якості – ретроспективно оцінюваний показник, який застосовується для оцінки якості медичної допомоги, щодо якої є докази або визнана думка, що його зміна пов'язана з якістю допомоги

Біостатистика - Biostatistika статистична інформація, а також методи, у яких використовуються спеціальні рекомендації для вивчення питань охорони здоров’я та соціальних проблем. Біостатистика охоплює, перекриває і в деякій мірі є аналогом вітальної статистики (vital statistics) ( народжуваності, смертності і т.і.) та демографії.

Біостатистика-це розробка і застосування статистичних і математичних методів для планування і аналізу проблем громадського здоров’я, профілактичних програм і біомедичних досліджень. Біостатистика – це наука, яка використовує статистичну інформацію для проведення досліджень в області медицини, екології, біології.

МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА – наука, що вивчає методи збору та обробки числових даних для підвищення ефективності їх інтерпретації. БІОСТАТИСТИКА ЯК ОБЛАСТЬ ЗНАНЬ 1 - Розробка вибіркового методу. 2 - ймовірнісна оцінка стану статистичних гіпотез ТЕОРІЯ ЙМОВІРНОСТЕЙ – наука, що вивчає закономірності поведінки випадкових величин и масові явища.

Pierre de Fermat 1601-1665 Blaise Pascal 1623 - 1662 Jakob Bernoulli 1654-1705 Становлення теорії ймовірностей

Pierre-Simon Laplace 1749 - 1827 Johann Carl Friedrich Gauß 1777 - 1855 Siméon-Denis Poisson 1781 - 1840 Чебышёв Пафнутий Львович 1821 - 1894

John Graunt 1620-1674 William Petty 1623 - 1687 СТАНОВЛЕННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ

Moivre Abraham 1667 - 1754 1. Обмеження числа об’єктів за біологічною ознакою 2. Значна пластичність морфо-функціональних показників біосистем різного рівня. Виникнення біометрії

БІОМЕТРІЯ - ВИМІРЮВАННЯ БИОЛОГІЧНИХ ОБЄКТІВ. БИОСТАТИСТИКА - система знаний о правилах планирования и анализа результатов натурных и эксперимен-тальных исследований биологических объектов. Francis Galton 1822-1911

Thomas Henry HUXLEY 1825 - 1895 біометрія - жорнів, «...всяку засипку помеле, але цінність помолу визначається виключено цінністю засипаного ...».

Lambert Adolphe Jacques QUÉTELET 1796 - 1874 «Всі елементи організмів коливаються навколо середнього стану, і …... зміни, які проходять під впливом випадкових причин підпорядковані такій точності і гармонії, що їх всі можна перерахувати наперед»

PEARSON, KARL 1857-1936 WELDON, WALTER FRANK RAPHAEL 1860 - 1906 АНГЛІЙСЬКА ШКОЛА БІОМЕТРИКІВ GALTON, FRANCIS 1822-1911

William Sealy Gosset 1876 - 1937 Student. 1908. The probable error of a mean. Biometrica, 6 (1): 1–25. 

БЕРНШТÉЙН СЕРГІЙ НАТАНОВИЧ 1880 - 1968 ХІНЧИН ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ 1894 - 1959 СЛУЦЬКИЙ ЄВГЕН ЄВГЕНОВИЧ 1880-1948 ЯСТРЕМСЬКИЙ БОРИС СЕРГІЙОВИЧ 1877-1962

ОБЄКТИ, ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ БІОСТАТИСТИКИ. ОБЄКТ – ЦЕ ВСЯ БІОРІЗНОМАНІТНІСТЬ: - міжгрупова і внутрішньогрупова мінливість; - пластичність морфології органів, скелетних структур організмів, структурних и функціональних характеристик біосистем; - результати експериментів та різних вимірювань. ПРЕДМЕТ - ВАРІАЦІЯ БІОЛОГІЧНИХ ОЗНАК - кількісне описання біологічних явищ; - докази неоднорідності біологічних явищ; - стиснення інформації. ЗАВДАННЯ БІОСТАТИСТИКИ:

Лакин Г.Ф. Биометрия. М.,1990. П.Ф.Рокицкий. 1973. Биологическая статистика.

Ивантер Э.В., Коросов А.В. Основы биометрии. Петрозаводск, 1992. Ивантер Э.В., Коросов А.В. Введение в количественную биологию. Петрозаводск, 1992.

Зайцев Г.Н. Математика в экспериментальной ботанике. М., 1990. Н.Дрейпер, Г.Смит. ПРИКЛАДНОЙ РЕГРЕССИОННЫЙ АНАЛИЗ. 1 и 2 том. М., 1986.

http://www.biometrica.tomsk.ru/psycho2s.htm

Основні розділи біостатистики: 1. Основні поняття теорії ймовірностей 2.Оцінка параметрів сукупностей 3.Основи перевірки статистичних гіпотез 4. Вивчення взаємозв’язку між якісними ознаками 5. Основи дисперсійного аналізу 6. Основи кореляційного аналізу 7. Основи регресійного аналізу 8. Аналіз тимчасових рядів 9. Математична теорія планування експерименту 10 Дослідження структури ознак і об’єктів багатомірними методами

Дякую за увагу !