Презентація на тему:
переохолодження організму

Переохолодження організму та обмороження Виконала Зварич Катерина 11-А

Вступ Щорічно до лікувальних закладів України надходять постраждалі з різними стадіями обмороження. За спостереженнями медиків кількість таких хворих збільшується одразу у декілька разів у періоди різких похолодань. Інформаційно: за зимовий період 2006-2007 років в Україні були зареєстровані понад 10000 випадків переохолодження та обмороження. Понад 1000 людей загинуло. Впритул наблизився до держави зимовий період 2007-2008 років із морозами та складними погодними умовами. Щоб уникнути переохолодження й обмороження, фахівці рекомендують більше про це дізнатися та дотримуватись основних правил поведінки в умовах низьких температур.

Обмороження — це ушкодження тканин у результаті дії низьких температур. Може виникнути навіть за температури, вищої від О °С. Мокре та тісне взуття; тривале перебування у нерухомому стані на вітрі, в снігу, під холодним дощем; хвороби, втрата певної кількості крові, алкогольне отруєння, тощо можуть стати причиною обмороження. Найуразливіші для обморожень частини тіла з найслабшим кровотоком: ніс, вуха, кінцівки.

Ступені обмороження. Обмороження І ступеню (найбільш легкий випадок) частіше виникає при недовготривалому впливі низької температури на організм людини. Уражена ділянка шкіри бліда, після відігрівання червоніє, в деяких випадках має темно-червоний відтінок, починається розвиток набряку. Омертвіння шкіри не виникає. Наприкінці тижня після обмороження може розпочатися незначне шелушіння шкіри. Повне одужання відбувається на 5-7 день по обмороженні. Перші ознаки такого обмороження – відчуття печіння, поколювання з подальшим онімінням ураженої ділянки тіла. Потім виникають зуд шкіри та незначний або сильний біль. Обмороження ІІ ступеню виникає при більш тривалому контакті з холодом. На початковій стадії виникає блідість, охолодження та втрата чутливості в ділянці тіла, але ці прояви виникають при всіх ступенях обмороження. Тому найбільш характерна ознака ІІ ступеню травми – це виникнення в перші дні після обмороження пухирів, наповнених прозою рідиною. Повне відновлення шкіри відбувається протягом 1-2 тижнів без грануляцій та рубців. При обмороженні ІІ ступеню після відігрівання виникає біль, більш інтенсивний та тривалий ніж при травмі І ступеню. Має місце свербіння та печіння шкіри.

Обмороження І ступеню Обмороження ІІ ступеню

При обмороженні ІІІ ступеню тривалість періоду впливу холоду та зниження температури ураженої ділянки організму людини збільшується. Пухирі, що виникли на початковій стадії, заповнені рідиною з кров'ю, їхнє дно фіолето-червоного кольору, нечутливе до дотику. Відбувається відмирання всіх елементів шкіри з виникненням опісля одужання на цих місцях грануляцій та рубців. Уражені нігті знов не відростають або відростають деформованими. Відторгнення тканин, що відмерли, закінчується на 2-3 тижні, після чого розпочинається рубцювання, яке триває до одного місяця. Інтенсивність та тривалість болю більш виражена ніж при обмороженні ІІ ступеню. Обмороження IV ступеню виникає при довготривалому впливі холоду, зниження температури в уражених ділянках тіла при ньому найбільше. Воно часто поєднується з обмороженням ІІІ і ІІ ступенів. Відмирають усі прошарки м'яких тканин, нерідко уражаються кістки та суглоби. Уражена ділянка тіла темносинього кольору, інколи з мармуровим малюнком. Набряк виникає одразу після відігрівання і швидко збільшується. Температура ураженої ділянки шкіри значно нижча ніж на прилеглих частинах тіла. Пухирі виникають на менш уражених ділянках, де виникло обмороження ІІІ-ІІ ступенів. Відсутність пухирів при швидко та значно поширеному набряку, відсутність чутливості свідчать про наявність обмороження IV ступеню. Під час довготривалого перебування людини під впливом низької температури виникають не тільки місцеві ураження частин тіла, але і загальне охолодження організму. Під загальним охолодженням розуміють стан, який виникає при зниженні температури тіла нижче 340 С.

Обмороження IV ступеню Обмороження III ступеню

Ступені обмороження.

Перша допомога при переохолодженні Перше , що необхідно зробити - припинити вплив холоду на організм. Потерпілого потрібно помістити в тепле приміщення , а при неможливості цього - вкрити від вітру та опадів . Необхідно зняти мокрий одяг і загорнути людини в ковдру , на голову надягти теплу шапку. Необхідно напоїти постраждалого гарячим молоком , чаєм , морсом або водою. Якщо є можливість прийняти ванну , то спочатку наливають теплу воду ( 24 ° С) , а потім роблять її більш гарячою ( не більш 39 ° С). Потім людини необхідно укласти в ліжко і обкласти теплими грілками або пляшками , наповненими гарячою водою. На пошкоджені ділянки шкіри накладаються чисті , по можливості стерильні , пов'язки. Якщо людина без свідомості , то треба контролювати його дихання і пульс , при їх відсутності необхідно проведення непрямого масажу серця і штучне дихання. Після цього хворого обов'язково доставляють в лікарню для виявлення можливих ускладнень. При середнього та важкого ступеня переохолодження , коли спостерігається порушення дихання і кровообігу , хворому потрібно надання медичної допомоги.

Що не можна робити при переохолодженні При переохолодженні потерпілому заборонено давати спиртні напої та каву. Попередньо людину зігрівають і тільки після цього поміщають в гарячу воду. Заборонено інтенсивне розтирання шкірних покривів снігом, спиртом, маслом або сухими руками, а також проколювати утворені на пошкоджених ділянках бульбашки. Не використовується з метою обігріву відкритий вогонь. Всі ці методи можуть призвести до перепаду температур і викликати пошкодження капілярів і внутрішні крововиливи.

Перша допомога при обмороженні Долікарська допомога при обмороженні кінцівок та інших частин тіла буде багато в чому залежати від ступеня тяжкості , загального охолодження організму , наявних захворювань і віку. Для початку треба припинити охолодження , зігріти потерпілого , відновити кровообіг в уражених ділянках і попередити розвиток інфекції. Для надання першої медичної допомоги при обмороженні потрібно якнайскоріше викликати лікаря . При обмороженні I ступеня можна зігріти постраждалі ділянки , провести легкий масаж тіла , розтерти вовняною тканиною і накласти марлеву пов'язку. При обмороженні II - IV ступеню категорично заборонено швидко зігрівати , робити масаж або розтирати , так як це може посилити перебіг обмороження. Особливо це стосується розтирання маслом , жиром і спиртом. Необхідно використовувати пов'язку з марлі , вати і клейонки або з наявного одягу , який буде зберігати тепло , а потім зафіксувати постраждалі кінцівки за допомогою підручних засобів. Після цього потерпілому дають гарячу їжу і питво , жарознижуюче і болезаспокійливе в невеликих кількостях. Не можна розтирати постраждалі кінцівки снігом , оскільки судини в цих місцях дуже крихкі , їх легко пошкодити і занести інфекцію.

Профілактика переохолоджень та обморожень • Не пити спиртного - при алкогольному сп'янінні відбувається велика втрата тепла. • Не палити на морозному повітрі - куріння знижує циркуляцію крові в кінцівках , що робить їх більш уразливими • Для нормальної циркуляції крові одяг має бути вільною. Одягатися потрібно в кілька шарів. • Тісне взуття , брудні сирі шкарпетки , відсутність устілки часто призводять до потертостей й обморожень. У чоботях повинні бути теплі устілки , а шкарпетки - з бавовни або вовни. • Не виходити на мороз без шапки , рукавиць та шарфа. Відкриті ділянки тіла в холодну вітряну погоду потрібно змастити спеціальним кремом , ховатися від вітру. • Металеві прикраси на морозі носити небажано. Кільця ускладнюють циркуляцію крові , а метал на морозі примерзає до шкіри. • Не можна знімати взуття - обморожені кінцівки можуть розпухнути , і надіти взуття знову стане неможливо. • Замерзлі руки можна погріти під пахвами. • Якщо автомобіль зламався далеко від населеного пункту , краще залишатися на місці і намагатися викликати допомогу по телефону. • Не мочити шкіру - вода відмінно проводить тепло. Якщо дотримуватися заходів профілактики , то можна або уникнути переохолодження та обмороження зовсім , або знизити його негативний вплив на організм.