Презентація на тему:
Імунна система організму

Лектор Творко М. С. Мед. фак.

Клітини і тканини імунної системи Лімфоцити Антиген-презентуючі клітини Ефекторні клітини Лімфоїдна тканина

Лейкоцити

Лімфоцити Присутні в лімфоїдних органах і в крові Типи T-лімфоцити (розвиваються в тимусі) B- лімфоцити (розвиваються в кістковому мозку) Кожен з них має рецептори для специфічного антигену Розпізнають мільйони різноманітних антигенів! Різноманіття рецепторів виникає шляхом: Перетасовки генів антигенних рецепторів перестановкою сегментів гена

Лімфоцит (може бути Т- або В-лімфоцит!)

Лімфоцити Хелперні Т клітини CD4+ (і CD8-) допомагають В клітинам виробляти антитіла Допомагають макрофагам знищувати збудника Кількість зменшується у хворих СНІДом Цитотоксичні Т клітини CD8+ (і CD4-) Вбивають інфіковані вірусом клітини і пухлинні клітини Т лімфоцити

Т-клітинний рецептор Antigen-presenting cell T cell

CD8+ T клітини оточили пухлинну клітину

Лімфоцити Знаходяться в крові,кістковому мозку, лімфоїдній тканині Основна функція: виробляти антитіла (імуноглобуліни) В-клітинний рецептор розпізнає антигени зв’язує антигени надсилає сигнали до T клітин Вільні і циркулюючі антигени (не зв’язані з ГКГ чи представлені іншими клітинами будуть теж розпізнані!) В лімфоцити

Будова В-клітинного рецептора

Онтогенез В лімфоцитів

Лімфоцити Відносяться до природньої ланки імунітету Не мають високоваріабельних рецепторів, як це властиве для Т-і В-лімфоцитів Основне значення: розпізнавання і знищення ушкоджених чи інфікованих клітин Вони не потребують презентації або допомоги інших клітин! Природні кілерні клітини (NK)

Природний кілер

Природний кілер (зверху) знищує інфіковану клітину(внизу)

Антиген-презентуючі клітини Основне значення: захоплення антигенів і переніс їх до лімфоцитів Дендритні клітини Мають прекрасно розвинутий цитоплазматичний ретикулум Повсюдно присутні в організмі:шкірі,лімфатичних вузлах, органах Захоплюють, переробляють антигени збудника і транспортують їх до Т-і В-клітин Інші АПК Макрофаги перетравлюють збудників і презентують антигени Т-клітинам В-клітини презентують антиген Т-хелперам, які понукають В-лімфоцити виробляти антитіла.

Перший етап імунної відповіді

Дендритні клітини

Цитокіни і їх характеристика Велика роль в імунному захисті належить цитокінам. З допомогою цитокінів лімфоцити взаємодіють між собою і одночасно з клітинами інших тканин організму, які теж здатні виділяти значну кількість цих біологічно активних речовин і у свою чергу впливають на лімфоцити. Цитокіни є тим містком, який зв’язує систему імунітета із цілим організмом. 1. Монокіни – виділяються мононуклеарними фагоцитами 2. Лімфокіни – продукуються активованими Т клітинами, у першу чергу Т хелперами. 3. Інтерлейкіни – багато цитокінів, які позначаються абревіатурою ІЛ з відповідною нумерацією

1.Цитокіни, які зумовлюють природний захист. Виробляються макрофагами, кератиноцитами та іншими клітинами у результаті безпосереднього контакту з мікроорганізмами. ( - і -інтерферони, ІЛ-1, ІЛ-6, хемокіни, фактор некрозу пухлин). 2. Цитокіни, які регулюють ріст, активацію і диференціацію лімфоцитів.(ІЛ-2, ІЛ-4, TGF ). Їх головними продуцентами є Т-лімфоцити. 3. Цитокіни, які активують клітини запального інфільтрату. Їх продукують імунні лімфоцити з метою залучення у вогнище з антигеном клітин запалення – нейтрофілів, макрофагів, еозинофілів( -інтерферон, ІЛ-5, ІЛ-10, ІЛ-12, лімфотоксин). 4. Цитокіни – фактори росту. Стимулюють проліферацію і диференціацію клітин попередників лейкоцитів у кістковому мозку (ІЛ-3, ІЛ-7, ІЛ-9, ІЛ-11,G-CSF та інші ростові фактори). 5. Мембраноасоційовані цитокіни – стимулюють ангіогенез. Класифікація цитокінів

Загальна характеристика антигенів Антигени - це біополімери, природні або синтетичні сполуки, які розпізнаються лімфоїдними клітинами і здатні викликати імунну відповідь.

синтез антитіл, гіперчутливість, імунологічна пам’ять, імунологічна толерантність Імунна відповідь: Антигени характеризуються двома взаємопов’я -заними властивостями: вибірково взаємодіють із спеціалізованими рецепторами лімфоцитів (антигенна специфіч- ність) і тим самим викликають синтез антитіл, і реагують із синтезованими антитілами.

Антигенами є білки, деякі природні та синтетичні поліпептиди, полісахариди та їх комплекси з білками, ліпідами, нуклеїнові кислоти.

Специфічність антигену залежить від детермінантної групи (епітопу). Епітоп - це та частинка антигену, яка з’єднується з активним центром антитіла. На одному носію може бути багато детермінантних груп, і на кожну з них синтезуються окремі антитіла

Види специфічності. видова, групова (ізоантигени), типова, гетероспецифічність, органна тканинна.

Антигенна будова грамнегативної бактерії

Антигени вірусів Високими імуногенними властивостями володіють пептиди вірусних глікопротеїдів, які містять гідрофільні групи (гемаглютинін (H) і нейрамінідаза (N) вірусу грипу

Еритроцитарні антигени

Перехресні антигени савців і мікроорганізмів Виявлено загальні антигени у стрептококів і клітин ендокарду, клапанів серця і нирок. Коклюшні бактерії мають спільні антигени з нервовою тканиною кролик. Ряд штамів кишкової палички - з ізоантигенами А і В еритроцитів людини. З еритроцитарними антигенами мають спільні антигени холерний вібріон, збудник чуми, бактерії тифо-паратифозної групи, вірус віспи. Перехресні антигени мікробів і вірусів можуть стимулювати в організмі синтез антитіл (аутоантитіл), які пошкоджують відповідні тканини організму. Такі патогенетичні механізми досить чітко проглядаються при ревматизмі, виразковому коліті, деяких ускладненнях після вакцинації.

В організмі є речовини і тканини, які в період ембріонального розвитку не контактували з лімфоїдною тканиною, тому імунна система “не знає” про їх існування. При певних патологічних процесах ці речовини попадають у кров,і імунна система реагує на них як на чужорідні Такі речовини є антигенними для власного організму і називаються аутоантигенами. кришталик ока, щитоподібна залоза, мозкова тканина, сперматозоїди

Молекули класів Головного комплексу гістосумісності розпізнаються Т клітинними рецепторами (ТКР) Т клітин ТКР розпізнають пептиди (антигени) зв’язані з молекулами ГКГ, розміщеними на поверхні клітин. Існує два класи таких молекул ГКГ: клас І ГКГ і клас ІІ ГКГ КЛАС ГКГ II III І ГЕНИ DP DS DQ DR C2 FB C4 HSP70 B C A ПРОДУКТИ ГЕНІВ HLA-DP HLA-DS HLA-DQ HLA-DR C2 FB C4 Білки теплового шоку HLA-B HLA-C HLA-A

Молекули ГКГ II класу Молекули ГКГ II класу class II MHC genes class I MHC genes class III MHC genes

Із набором антигенів HLA асоційовано ряд захворювань. Антиген В-27 зустрічається у 96% хворих хронічним анкілозуючим спондилоартритом, у 80% хворих хворобою Рейтера. HLA-В8 зустрічається у 80% хворих хворобою Адісона, 60% - ювенільним діабетом, HLA-А3, HLA-В14 у 90 % хворих ідіопатичним гемохроматозом. За наявністю тих чи інших лейкоцитарних антигенів можна прогнозувати перебіг HLA певних захворювань.

Хвороба HLA Частота антигена гістосумісності у хворих у здорових Антиген, на який розвивається імунна відповідь Хвороба Аддісона DR5 70 20 Внутрішній фактор Хвороба Бехтєрева B27 89 9 Невідомий Зоб Хашимото DR3, DR5 51 24 Тироглобулін Ювенільний діабет DR3, DR4 72 24 Інсуліновий рецептор, тирозин-фосфатаза ІА Ревматоїдний артрит DR7, DR21 59 21 Колаген, Fc –фрагмент Ig Нарколепсія DR2 100 34 Невідомий Синдром Гудпасчура DR2 88 29 Колаген базальної мембрани ниркових клубочків