Презентація на тему:
Наіональна стратегія тристороннього співробітництва з протидії ВІЛ/СНІД у сфері праці на 2012-2017 роки. План заходів по її реалізації

НАЦІОНАЛЬНА СТРАТЕГІЯ ТРИСТОРОННЬОГО СПІВРОБІТНИЦТВА З ПРОТИДІЇ ВІЛ/СНІД У СФЕРІ ПРАЦІ НА 2012-2017 РОКИ. ПЛАН ЗАХОДІВ ПО ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ БИКОВЕЦЬ ВЯЧЕСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ, член Національної ради від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців, заступник голови Ради Федерації роботодавців України, в.о. президента Всеукраїнської асоціації роботодавців м. Київ

Проблема ВІЛ/СНІД не є суто медичною. Це одна із найбільших загроз для соціально-економічного прогресу в світі. Епідемія ВІЛ/СНІДу в Україні – один із важких викликів суспільству, що становить загрозу національній безпеці країни. З часу виявлення в Україні в 1987 р. першого випадку ВІЛ-інфекції, станом на 1 жовтня 2012 року офіційно зареєстровано 119 919 випадків ВІЛ-інфекції, 54 711 випадків захворювання на СНІД, 27 730 випадок смерті від захворювань, зумовлених СНІДом. Щороку кількість нових випадків інфікування зростає на 10-15 відсотків. Найбільш ураженою віковою групою залишаються люди молодого та середнього віку (18–39 років).

Україна має Національну стратегію щодо подолання ВІЛ/СНІДу, що реалізується шляхом виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 роки, яка вперше в історії боротьби з епідемією в Україні прийнята 19 лютого 2009 р. як Закон.

Національні заходи з протидії епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні залишаються недостатніми для того, щоб серйозно вплинути на епідемію. Загальнодержавна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції містить заходи, які стосуються: - розроблення програм з профілактики ВІЛ/СНІДу на робочих місцях; - надання консультацій представникам профспілок і організацій роботодавців; - підготовка і забезпечення застосування методик профілактики ВІЛ/СНІДу на робочих місцях та проявів дискримінації у сфері трудових відносин. Програмою не передбачено фінансування цих заходів, на відміну від інших заходів лікувального характеру.

ВІЛ/СНІД є особливо загрозливим для сфери праці. У червні 2000 року під час 88-ої сесії Міжнародної конференції праці була прийнята Резолюція, яка закликала Міжнародне бюро праці до посилення дій у відповідь на ВІЛ/СНІД, а за останнє десятиріччя сфера праці була визнана ключовою ареною, на якій необхідно зосередити боротьбу з ВІЛ/СНІДом.

Що було зроблено в Україні: - на виконання положень Резолюції в країнах-членах МОП, де ситуація особливо складна, почали впроваджуватися проекти технічного співробітництва; - в Україні у 2003 році було запроваджено проект технічного співробітництва МОП «Активні заходи із запобігання розповсюдженню ВІЛ/СНІД в сфері праці»; - протягом 2005-2010 років соціальними партнерами за підтримки МОП продовжувалася робота з вивчення соціально-економічних наслідків епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні та приймалися заходи щодо їх подолання в межах окремих галузей та сфер діяльності (СПМСППУ, ВАР, ФРУ, ФПУ).

Сьогодні проблема ВІЛ/СНІД у сфері праці ставить перед нами нові виклики. Відповіддю на них є новий міжнародний трудовий стандарт МОП – Рекомендація № 200, ухвалена у червні 2010 року, яка закликає держави-члени МОП розробляти та реалізовувати національні програми, які охоплюють працюючих у всіх сферах економічної діяльності, а також членів їх сімей.

Національна науково-практична конференція «За кожне життя разом» (17–19.11.2010р., м. Київ) Учасники конференції (понад 700 чол.): представники профільних комітетів Верховної Ради України та міністерств, вищих медичних навчальних закладів, науково-дослідних інститутів, лікувально-профілактичних закладів, громадських, благодійних та міжнародних організації, а також провідні зарубіжні фахівці в галузі профілактики, діагностики та лікування ВІЛ/СНІДу з Росії, Бразилії, Франції, Німеччини.

Національна науково-практична конференція «За кожне життя разом» (17–19.11.2010р., м. Київ) Резолюція конференції яка, зокрема, містить рекомендацію Міністерству соціальної політики України: «Спираючись на ініціативи об’єднань профспілок і роботодавців, розробити за їхньої участі проект Національної стратегії тристороннього співробітництва у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні у сфері праці та внести цей проект на розгляд Національної тристоронньої соціально-економічної ради при Президентові України».

Згідно українського законодавства Національна тристороння соціально-економічна рада наділена повноваженнями розробляти і подавати узгоджені всіма сторонами соціального діалогу пропозиції до національних програм соціально-економічного розвитку, боротьби з бідністю, забезпечення зайнятості та розвитку трудового потенціалу, а також до законопроектів, які регулюють соціально-трудові відносини.

В рамках реалізації Резолюції Конференції було здійснено наступні заходи: - тристоронньою групою експертів, створеною із числа фахівців, делегованих сторонами, розроблено проект Стратегії; - проведено за підтримки МОП навчальні семінари з питань впровадження Рекомендації МОП № 200 та врахування її положень під час підготовки проекту Стратегії для представників суб’єктів сторін соціального діалогу; - проект Стратегії розглянуто сторонами соціального діалогу з наступним доопрацюванням проекту з метою врахування коментарів, пропозицій та зауважень соціальних партнерів;

- обговорення проекту стратегії у форматі «круглого столу» за участю тристоронніх партнерів та представників громадських організацій ; - для визнання напрацьованого документу як Національної тристоронньої стратегії профілактики ВІЛ/СНІДу у сфері праці Стратегію було розглянуто та схвалено Національною тристоронньою соціально-економічною радою; - розроблено проект конкретних заходів із реалізації Стратегії.

Зміст Стратегії: Вступ. І. Визначення термінів і скорочень. ІІ. ВІЛ/СНІД та сфера праці в Україні: сучасний стан та проблеми. ІІІ. Правова основа. ІV. Мета, завдання та сфера охоплення. V. Основні напрями реалізації. VІ. Механізми та засоби реалізації. VIІ. Моніторинг реалізації.

Вступ (обґрунтування необхідності прийняття Стратегії). І. Визначення термінів і скорочень (оскільки Стратегія розрахована на широкий загал учасників її реалізації, надаються роз’яснення щодо основних термінів, пов’язаних з проблемою ВІЛ/СНІД, а також загальноприйнятих скорочень). ІІ. ВІЛ/СНІД та сфера праці в Україні: сучасний стан та проблеми (на основі статистичних даних та досліджень подається аналіз сучасного стану розповсюдження епідемії, особливо серед населення працездатного віку, роль і місце сфери праці у протидії ВІЛ/СНІДу та також негативні наслідки епідемії для сфери праці. У цьому розділі на основі аналізу діяльності тристоронніх партнерів визначено низку проблем, які потребують вирішення в рамках реалізації Стратегії.

ІІІ. Правова основа (зроблено аналіз існуючої правової бази, як національної, так і міжнародної, з питань ВІЛ/СНІДу для врегулювання основних правових взаємовідносин держави, роботодавців та найманих працівників у сфері праці). ІV. Мета, завдання та сфера охоплення (передбачається, що Стратегія забезпечуватиме базу для координації і об’єднання зусиль державних органів влади, профспілок, роботодавців, їх організацій та об’єднань у протидії поширенню епідемії ВІЛ/СНІД у сфері праці.

Основні цілі – це: - оптимальне використання потенціалу сфери праці для протидії епідемії; - забезпечення активного залучення тристоронніх партнерів на всіх рівнях до зусиль щодо протидії ВІЛ/СНІД; - суттєве зменшення поширення епідемії серед працюючого населення; - зниження соціальних наслідків ВІЛ-інфекції; - уповільнення негативних тенденцій демографічного і соціально-економічного розвитку. Основні завадання: - розроблення і впровадження механізму підтримки постійного соціального діалогу між урядом, роботодавцями і профспілками для вироблення спільних рішень і цілеспрямованої політики та програм з профілактики ВІЛ/СНІД у сфері праці;

- систематичне проведення інформаційних кампаній з метою інформування населення про партнерські взаємини і взаємодію державних установ, організацій роботодавців та профспілок у царині запобігання поширенню епідемії ВІЛ/СНІД у сфері праці; - розроблення і запровадження за участю уряду, роботодавців і профспілок програм підтримки підприємств, які втілюють соціальні проекти в контексті ВІЛ/СНІД (антидискримінаційна політика стосовно ВІЛ-інфікованих на підприємствах; послуги з лікування, догляду й підтримки; підтримка і сприяння розширенню послуг добровільного консультування та тестування, тощо); - недопущення дискримінації осіб, що живуть з ВІЛ, під час працевлаштування, виконання професійних обов’язків та отримання послуг у відомчих медичних закладах;

- розвиток і пропагування прихильності усього суспільства до протидії ВІЛ/СНІДу на національному та місцевому рівнях; - запровадження за участю уряду, роботодавців і профспілок щорічного розгляду і детального аналізу питань фінансування профілактичних заходів у контексті ВІЛ/СНІД з чітким виокремленням напрямків цього фінансування; - запровадження соціальної реклами у засобах масової інформації з формування здорового способу життя і профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу; - створення системи навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів, залучених до роботи з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Заходами з реалізації Стратегії будуть охоплені: • усі працівники, які працюють у будь-яких формах зайнятості або згідно з будь-якими угодами, а також усі робочі місця, зокрема: - особи, які мають будь-яку зайнятість або професію; - особи, які проходять професійну підготовку, включаючи стажерів і учнів; • шукачі роботи та претенденти на робочі місця; • звільнені і тимчасово відсторонені працівники; • усі сектори економічної діяльності, зокрема приватний і державний сектори, та формальна й неформальна економіка.

V. Основні напрями реалізації: 1) дослідження ситуації з ВІЛ/СНІД в окремих секторах економіки та професіях; 2) забезпечення гендерної рівності; 3) запровадження просвітницьких програм; 4) протидія дискримінації та стигматизації працівників; 5) профілактика інфікування ВІЛ та захист працівників, що піддаються ризику інфікування ВІЛ при виконанні службових обов’язків; 6) доступ до послуг із профілактики, лікування, догляду та підтримки; 7) захист приватної інформації про працівників.

VІ. Механізми та засоби реалізації. Засоби, механізми та основні заходи реалізації Стратегії. Це: - соціальний діалог, колективні договори і угоди, використання потенціалу неформального сектору, основні завдання і функції суб’єктів сторін соціального діалогу, виходячи із їх повноважень та можливостей.

VIІ. Моніторинг реалізації. Здійснення моніторингу й оцінки має відбуватися шляхом: - постійного нагляду за перебігом реалізації Стратегії; - регулярного збирання інформації й аналізу ситуації, динаміки соціальних змін і оцінки ефективності програм за єдиною методикою, як на національному і регіональному рівнях, так і на рівні підприємства. Соціальний моніторинг має починатися з організації, збирання й аналізу інформації та даних, і завершуватись етапом впровадження, тобто переходом від висновків щодо ефективності програми і чинників, які її визначають, до управлінських рішень з коригування реалізації програми.

Дякую за увагу! Контакти: 01601, м. Київ, МСП, вул. Воровського, 22, офіс 37. Телефон: (044) 486-38-82, E-mail: office@smpu.kiev.ua