Презентація на тему:
Інструменти та апарати для ін‘єкцій інфузій, проколів та відсмоктування

Інструменти та апарати для ін‘єкцій інфузій, проколів та відсмоктування

Матеріалознавство – наука, яка вивчає властивості матеріалів, їх походження, будову і можливі зміни, що відбуваються під впливом різних факторів. До матеріалів ставляться наступні вимоги: вони повинні бути нетоксичними і біологічно сумісними з тканинами організму, не виділяти шкідливих для організму людей речовин; бути стійкими до стерилізації та дезінфекції; бути механічно тривкими, зберігати свою форму й об'єм; мати гарні технологічні властивості, що особливо необхідно при литті, штампуванні та інших формах обробки; бути корозійностійкими.

Розрізняють механічні, технологічні, фізичні, хімічні та біологічні властивості матеріалів. До механічних властивостей відносять: твердість, міцність, пружність, пластичність, в'язкість і втомленість.

До технологічних властивостей відносять: ковкість, грузькість, усадку, стирання та інші, які дозволяють визначити, якій технологічній обробці може бути підданий той чи інший матеріал. Фізичні властивості визначаються щільністю, температурою плавлення або кипіння, тепло - і електропровідністю, тепловим розширенням тощо. Хімічні властивості визначаються взаємодією матеріалів із середовищем, в якому вони перебувають. наприклад, під час дезінфекції чи стерилізації. Біологічні властивості визначаються впливом матеріалів на живі тканини й організм в цілому. Тому всі матеріали, призначені для виробництва виробів медичного призначення, повинні мати дозвіл МОЗ України.

Метали та їх сплави поділяються на 2 великі групи: чорні та кольорові. Чорні - сплави заліза з вуглецем (чавун, сталь). Кольорові - всі метали та їх сплави, які у своєму складі не містять залізо. Дорогоцінні метали: золото, срібло, платина, метали платинової групи. Чавуни - містять понад 2% вуглецю та інші елементи (сірку, фосфор, кремній). За призначенням чавуни поділяються на: передільні (білі), ливарні (сірі), високостійкі, ковкі, леговані.

Сталі - містять до 2% вуглецю , у порівнянні з чавунами мають більшу міцність, пластичність і меншу твердість. За хімічним складом поділяються на: вуглецеві та леговані. Вуглецеві сталі містять вуглець в кількості, що не перевищує 1,35%, оскільки при збільшенні вмісту вуглецю зростає міцність, твердість, пружність сталі, але зменшується пластичність і відносне подовження. За способом виготовлення: бесемерівська, мартенівська, тигельна, електросталь. За призначенням: конструкційні, інструментальні, спеціального призначення, так звані леговані сталі, які на відміну від вуглецевих мають одну або кілька спеціально введених добавок: хром, нікель, молібден, ванадій, алюміній тощо

Конструкційні вуглецеві сталі (містять вуглецю 0,06-0,5%) є пластичними, добре обробляються литтям, тиском, різанням. Придатні для виготовлення виробів складної форми. Інструментальні вуглецеві сталі (містять вуглецю 0,65-1,35%) при пониженому вмісті сірки та фосфору мають значну твердість, зносостійкість, міцність і пластичність. Вироби з цієї сталі не крихкі і не деформуються при експлуатації Марка вуглецевої сталі позначається наступними цифрами і літерами, наприклад, В 7, В 13, В 7 А, В 13 А.

Застосування сталей: Інструментальні вуглецеві сталі В 10А, В 12А йдуть на виготовлення ріжучих інструментів (скальпелі, ножі), а В 7А- пружних інструментів. Інструментальні леговані - для виготовлення ріжучих, вимірювальних, свердлильних та інших інструментів, які повинні бути дуже твердими і зносостійкими ( зубні бори, фрези ).

Корозійностійкі (нержавіючі) леговані - стійкі до дії кислот, солей, речовин, що застосовуються при дезінфекції та стерилізації, позначаються так: 12Х13, 20Х13, 30 Х13, 40Х13. Сталь марки 20Х13 застосовується для виготовлення пінцетів, щипців-кусачок, а марки 30Х13 – затискачів, голкотримачів.

Більш механічно і корозійностійкою, ніж хромиста сталь, є хромонікелеві сталі, що вміщують вуглець, хром і нікель. Позначають їх так: 08Х18Н9. З них виготовляють стерилізатори, відтискні інструменти, зубні коронки.

Кольорові метали та їх сплави Латунь - сплав міді з цинком ( 20-43%). Позначають: Л 62, Л 63. Л- означає латунь, а цифри - вміст міді у відсотках. Кількість цинку вираховують, віднімаючи від 100 кількість міді, тобто цинку буде відповідно 38%, 37%. Бронза - сплав міді з оловом (до 22%) та іншими кольоровими металами. Нейзільбер ( МНЦ -15-2О)- сплав міді з нікелем і цинком. Це легкий сплав, має високу міцність і протикорозійні властивості, а також малу теплопровідність. Дюралюміній – сплав алюмінію з міддю (2,2-5,2%), марганцем (О,3-1,О%), магнієм (О,2-1,8%). Алюміній має високі антикорозійні властивості, оскільки на повітрі утворює шар оксиду, який запобігає корозії. Дюралюміній менш стійкий до корозії, але має високу міцність і твердість, тому його застосовують при виготовленні штампованих деталей для медичного обладнання.

Силумін - сплав алюмінію з кремнієм ( до 13%). Цей сплав добре л'ється, тому його використовують при виготовленні деталей складної форми. Тривкий сплав ВТ 5-1 – сплав алюмінію із станумом. Сплав ВТ-14 – сплав алюмінію, молібдену і ванадію. Застосування: Латунь (марка Л 62 )- для виготовлення стерилізаторів, зондів, катетерів. Латунь (марка Л 63)- для виготовлення скобок, що накладаються на пуповину; оправ для дзеркал. Бронза - для арматури апаратів і приладів; Нейзільбер - для трахеотомічних трубок, канюль, очних ложок. Силумін – для деталей складної форми , які мають невелику вагу. Тривкий сплав ВТ 5-1 – для інструментів, призначених для з'єднання кісток. Сплав ВТ-14 – для виготовлення затискачів.

Благородні й дорогоцінні метали Срібло – метал блискучо - білого кольору з темп. плавлення 960 град. Це теплопровідний і електропровідний метал. З усіх благородних металів срібло найменш хімічно стійке. Застосовується як складова частина нержавіючої сталі, золотих сплавів, припаїв до золота і як основа для сріблястих амальгам. Із срібла виготовляють трахеотомічні трубки, кліпси для накладання на кровоносні судини головного мозку, окремі офтальмологічні інструменти. Золото – метал жовтого кольору з металічним блиском, темп. плавлення 1064 град. Використовують при протезуванні і як електрод. При зубному протезуванні використовують такі проби золота: Сплав 916 проби – 91,6% золота, 4,2% срібла і 4,2% міді; 750 проби – 75% -“- 8,3% -“- 16,7% -“- 583 проби – 58,3 -“ - 13,7% -“- 28% -“- З платини виготовляють деякі голки (наприклад, для застосування при рефлексотерапії).

КЛАСИФІКАЦІЯ МЕДИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ Всі медичні інструменти, які застосовують в медичній практиці класифікують на: Колючі, ріжучі, затискуючі, розширюючі та відтискуючі, зондуючі, бужуючі. .

ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ПРОКОЛІВ, ІН'ЄКЦІЙ,ТРАНСФУЗІЙ ТА ВІДСМОКТУВАННЯ Колючі застосовують для проколів з метою введення через них лікарських засобів, накладення швів, введення трубок, дренажів. До них відносяться : шприци медичні ін'єкційні; шприци для промивання порожнин; шприци для вливань; голки трубчасті ін'єкційні; голки трубчасті спеціальні; голки трубчасті пункційно - біопсійні; троакари; апарати і прилади для вливань і відсмоктування.

Основні технічні вимоги до шприців: Скляні частини шприців повинні виготовлятися з безколірного і термостійкого скла. Циліндр шприца повинен бути прозорим, мати чітку шкалу, яка не повинна змиватися. Торець шприца повинен співпадати з нульовим діленням шкали. Шприц повинен бути герметичним (між поршнем і циліндром, поршнем і наконечником, конусом і голкою). Поверхня шприців не повинна мати подряпин, тріщин, раковин. Шприці багаторазового використання повинні бути стійкими до дезінфекції, передстерилізаційної обробки і стерилізації.

Основні вимоги до голок : Вони повинні бути корозійностійкими; зовнішні поверхні їх і мандренів повинні бути гладкими, без подряпин. Головки голок не повинні мати гострих, країв, тріщин. Трубка голки повинна бути пружньою. Кінець трубки голки повинен бути гострим; з'єднання трубки з головкою повинно бути міцним. Насадки голок повинні міцно триматися на конусі шприца . Голки багаторазового використання повинні бути стійкими до дезінфекції, передстерилізаційної обробки і стерилізації.

ВИДИ ШПРИЦІВ: типу “РЕКОРД”; ЛЮЕРА; комбінований; одноразовий; для промивання порожнин (Жане); безперервної дії. Шприци стерилізують насиченою парою при темп. 132 град. протягом 20 хв. або 120 град. протягом 45 хв. Можна також стерилізувати в сушильній шафі при темп. 160 град – 150 хв., 180 град. - 60 хв. а якщо на шприці вказана температура 200 град., то 45 хв.

ПРИЛАДИ ТА АПАРАТИ ДЛЯ ВЛИВАНЬ, ІНФУЗІЙ, ВІДСМОКТУВАННЯ Апарат Боброва - для вливань великих об'ємів ізотонічних або фізіологічних розчинів. Складається із скляної градуйованої банки на 500 або 1000 мл; гумової пробки з двома отворами, через які пропущені дві зігнуті під кутом трубки (одна довга, друга коротка) і гумового повітряного насоса. До кінця довгої скляної трубки приєднують гумову трубочку, вільний кінець якої насаджують на скляний фільтр, заповнений стерильною ватою. На інший кінець скляного фільтра насаджують гумовий насос. Коли повітря накачують в банку, в останній створюється підвищений тиск, внаслідок чого розчин з банки через гумову трубочку і голку поступає у кровоносну судину.

Апарат для відсмоктування плевральних та інших ексудатів ( плевроаспіратор) складається з градуйованої банки ємністю 500 мл, гумової пробки з зажимом і двома отворами, куди вставляються дві зігнуті під кутом скляні трубки ( одна довга, інша коротка ). Коротка трубка за допомогою гумової трубочки з'єднана з металевим насосом. Довга скляна трубка з'єднана гумовою трубочкою із скляною трубкою, яка є контрольною. До неї прикріпляється інша гумова трубочка, яка закінчується краном - трійником з голкою. При пересуванні поршня насосу догори повітря з банки поступає в циліндр насосу, а в банці створюється вакуум, що сприяє відсмоктуванню рідини з порожнини. За допомогою крану-трійнику в порожнини можна вводити розчини лікарських речовин. В такому випадку поворотом крану перекривають гумову трубочку, яка йде до банки, і голкою, приєднаною до крану-трійника, вводять розчин.

Голки трубчасті ін'єкційні Голки до шприців “Рекорд” і скляних шприців Люера призначені для введення лікарських речовин у вигляді розчинів, емульсій, суспензій в/м, п/ш, в/в в залежності від виду лікарської форми. Голки складаються з головки, з'єднаної з трубкою, вільний кінець якої зрізаний під кутом 45 град., а також з мандрена – дроту, який вставляється в канал трубки при стерилізації та зберіганні, щоб запобігти засмічення трубки і головки.

Голки спеціального призначення: голка Бакулева, яка має бусинку, що обмежує глибину вколювання. Застосовується для ін'єкцій в порожнину навколосерцевої сумки без загрози травмування серця. Голка для апарату Боброва - для в/м та п/ш вливань ізотонічних або фізіологічних розчинів. Має яйцеподібну головку, значно довгу трубку і малий кут заточки. Голка для переливання крові має коротку трубку (40 мм), порівняно великий кут заточки (20-30 град.), великий діаметр трубки (2 мм) і змінну насадку на головці голки. До цієї насадки можна легко приєднати гумову трубку. Голка Богуша застосовується для проведення анестезії внутрішньоплевральних спайок і гідропрепарування плевральних зрощень за допомогою шприца “Рекорд”. Голки пункційно- біопсійні: голка Біра для спиномозкової пункції. Відрізняється від звичайних ін ' єкційних голок наявністю масивної сплющеної головки, а також особливою конструкцією мандрену, який має свою головку. Мандрен щільно входить у канал голки і його зріз співпадає із зрізом голки. Таким чином, голка і мандрен складають єдиний загострений стержінь, який легко проколює щільні тканини, що знаходяться біля спиномозкового каналу.

Голка Бьорка - для пункції серця з метою визначення тиску в його порожнинах. Має довжину 460 мм разом з насадкою. Голка - викушувач - для біопсії нирки. Вколюється разом з мандреном, потім останній висувається наперед з трубки ще на 20 мм і при оберненому втягуванні у трубку захоплює частину тканини вирізом, який є на мандрені. Голка для пункційної біопсії паренхіматозних органів має мандрен, який складається з двох гілок, що розходяться при його висуванні з трубки і при оберненому втягуванні в трубку захоплюють частинки тканини. Біопсійні голки для м ' яких тканин мають діаметр 2,0 і 2,2 мм. Для забору кісткового мозку з трубчастих кісток застосовують лікувально - діагностичну кістковомозкову голку. Прокол кістки здійснюється повертанням голки навколо її осі, тобто голка працює як трепан.

Голка для спиномозкового проколу випускається 2-х розмірів: довжиною 90мм і 120 мм з різним діаметром. Кінець голки має плоский короткий зріз. Вводиться в тканини разом з мандреном, який потім витягується. Мандрен виконує роль стилету троакара. Голки для біопсії та лікувальних маніпуляцій діаметром більше 2,5 мм з мандреном, кінець якого зроблений у вигляді стилету, прийнято називати троакаром. Троакари призначені для проколу щільних тканин ( грудної, черевної стінки). За їх допомогою можна вводити дренажі в плевральну або черевну порожнини з метою виведення з них рідини. Складається троакар з прямолінійного стилету у вигляді круглого стержня з гострим тригранним кінцем. Має також трубку, в якій поміщається стилет, і ручку. Функціональні властивості троакарів визначають шляхом проколювання картону або лубу товщиною 2 мм. Стилет повинен легко долати опір картону і не залишати його на краях трубки.