Грибкові ураження СОПР у дітей: етіологія, патогенез, діагностика, лікування
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Виший державний навчальний заклад України „Українська медична стоматологічна академія” Кафедра дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань Грибкові ураження СОПР у дітей: етіологія, патогенез, діагностика, лікування Професор Каськова Л.Ф. Полтава - 2010
Гриби роду Candida – це одноклітинні мікроорганізми круглої чи овальної форми . Діаметр клітини від 2 до 5 мкм, а довжина може бути до 12 –16 мкм. Форма розмноження – брунькування. Бруньки виникають на одному або двох кінцях клітини, але міцелія гриби не мають. Утворюються ланцюжки шляхом збільшення розміру клітин в довжину та розташуванням їх у ланцюжку. Ці ланцюжки носять назву псевдоміцелія , на відміну від істинного міцелію, який має загальну оболонку та безліч перегородок. По характеру дихання гриби роду Candida аероби. Без відсутності кисню розвиток їх різко уповільнюється, а потім зупиняється.
ЕТІОЛОГІЯ Екзогенні чинники є пусковим механізмом, який «спрацьовує» при порушенні місцевих чинників захисту (неспецифічних і специфічних). До екзогенних чинників відносяться місцеві чинники – хімічні і механічні, які порушують цілісність шкірних покривів і слизової оболонки порожнини рота: погано підігнані зубні протези, гострі краї зубів, зубний камінь, хімічні опіки миш'яковистою пастою, формаліном, резорцином, опіки електричним струмом при проведенні электрофореза
Ендогенні чинники: наявність придбаної або природженої імунної недостатності з різними її дефектами, СНІД; порушення обміну речовин (білкового, вуглеводного, жирового, вітамінного, мінерального), ендокринні захворювання; гіповітаміноз; гострі і хронічні інфекційні і неінфекційні важкі загальні захворювання: холера, тиф, дизентерія, дифтерія, кашлюк, сифіліс, гонорея, трихомоноз, ВІЛ-інфекція, туберкульоз; захворювання жіночих статевих органів; вагітність;
вік дитячий і старечий особливо схильний до кандидозів, можуть розвиватися «компресні кандидози» при перегріві грудних дітей, носіння тісного прилеглого одягу, тісних нічних піжам, «пеленальні кандидози» при перегріві малюка, підвищена вологість і температура приводять до мацерації шкірних покривів і розвитку кандидозу, рахіт, недорозвинені діти; опіки великих розмірів; хімічні забруднення, радіація, нітрити, нітрати, радіонукліди створюють сприятливий фон для активізації грибів і розвитку кандидозу.
ПАТОГЕНЕЗ КАНДИДОЗУ СОПР 1. Прилипання (адгезія) з послідуючою колонізацією за рахунок волокнисто-зернистого шару стінки гриба. 2. Впровадження (інвазія) грибів р. Candida в епітелій за рахунок протеолітичних ферментів, особливо фосфоліпази. 3. Внутрішньо тканинне розмноження клітин гриба, що проявляється підвищеною проліферацією клітин базального шару паракератозу.
ФАКТОРИ ЗАХИСТУ СОПР ПРИ КАНДИДОЗІ Неспецифічні: бар’єрна функція слизової оболонки система комплементу лізоцим лактоферин мієлопероксидазна система (перекис водню, галоген) катіонні неферментні білки залізовміщуючі метаболіти (трансферин, сидероферин)
Специфічні: · імуноглобуліни (S Lg A, Lg A, Lg G, Lg M) · Т-клітини · В-клітини · фагоцитарна активність макро- та мікрофагів
ДІАГНОСТИКА (ЛАБОРАТОРНА) 1. Звичайна люмінесцентна мікроскопія (виявляють клітини і псевдоміцелій гриба) 4 стадії зрілості псевдоміцелію (Кунін А.А., 1973) Молодий псевдоміцелій, ніжний, добре зафарбовується, в полі зору не більше 3 бластопор ( при гострому процесі); Зрілий псевдоміцелій представлений 4-ма бластопорами і більше (при хронічному процесі)· Старий псевдоміцелій погано зафарбовується, товстіший від молодого та зрілого, короткий (ремісія захворювання); Дегенеративний псевдоміцелій дуже тонкий і короткий, погано зафарбовується. 2. Посів з урахуванням засіянності (в нормі 150 – 1000 колоній в 1 мл змиву, при кандидозі – 3600 – 13000 колоній в 1 мл змиву) 3. Внутрішньошкірні проби х дріжджовим алергеном. 4. Серологічні реакції.
Гострий кандидозний стоматит (молочниця) · Легка ступінь важкості; · Середня · Важка По локалізації: · Кандидозні заїди · Хейліт · Стоматит · Глосит
КЛІНІКА Гострий псевдомембранозний (білі творожисті нашарування, гіперемія слизової оболонки)
Гострий атрофічний кандидоз (нашаруваннявідсутні, слизова оболонка яскраво-червоного кольору, набрякла, суха, червона кайма губ покрита мілкими кірками)
Хронічний гіперпластичний кандидоз (гіперемійована, набрякла слизова оболонка покрита бляшками білого кольору, які з часом зливаються і набувають жовтуватого відтінку)
Хронічний атрофічний кандидоз (слизова оболонка тонка, гіперемійована, суха, набрякла, слина в’язка, сосочки язика атрофічні)
ЛІКУВАННЯ Складність лікування у зв’язку з тим, що: · Кандидоз – це вторинний прояв імунодефіциту (потребує імунокорекції) · Гриби роду Candida змінюють властивості: для них характерна поява антилізоцимного фактору і розвиток перехресної резистентності до препаратів; · Гриби роду Candida у більшості випадків (87,2%) виділяються в асоціаціях з патогенними видами: стафілококів (63,6%), стрептококів (36,3%), клебсієлою (17,0%), синьогнійною паличкою (4,5%), протеєм (4,5%). що ускладнює лікування і потребує сумісного застосування препаратів з антибактеріальними та фунгіцидними властивостями.
ЛІКУВАННЯ Повинно бути комплексним Етіотропне – створення умов, які затримують ріст грибів: гігієна порожнини рота, луження, антисептичні полоскання Патогенетичне – лікування супутніх захворювань, санація порожнини рота, гіпосенсибілізуюча терапія, імуностимулююча терапія, вітамінотерапія Симптоматичне – знеболювання, кератолітичні і кератопластичні засоби
Схожі презентації
Категорії