Презентація на тему:
Мозочок. Екстрапірамідна система.Cиндром паркінсонізму. Анатомія. Функція. Симптоми ураження.

Екстрапірамідна нервова система. Мозочок. Анатомія, фізіологія, функції. Симптоми ураження. Лекція на тему:

Рівні екстрапірамідної нервової системи: Кірковий: 4,6,8 кіркові поля за Бродманом підкірковий:n.caudatus, n. lenticularis (putamen, globus palidus) стовбуровий: чорна субстанція, червоні ядра, вестибулярні ядра, чотиригорбкове тіло, ядро Даркшевича, нижні оливи, Люесове тіло спінальний: гама-мотонейрони і альфа - малі мотонейрони, які розташовані в передніх рогах спинного мозку.

Палідарний відділ Стріарний відділ бліді кулі чорна субстанція червоні ядра вестибулярні ядра чотиригорбкове тіло ядро Даркшевича нижні оливи Люесове тіло 4,6,8 кіркові поля за Бродманом n.caudatus putamen огорожа

Функція ЕПНС: Створює передумови для здійснення рухових актів, готує м’язи до дії Приймає участь в забезпеченні пози Автоматизовує несвідому регуляцію свідомих рухів Забезпечує автоматизовані, стереотипні рухи, а також рефлекторні захисні рухи Забезпечує рухові прояви емоцій

Ознаки синдрому Паркінсонізму: Бідність рухів (гіпокінезія, олігобрадикінезія) Ригідність м’язів Тремор

А. Бідність рухів Характерна поза «прохача» або поза «згиначів»: хворий сутулиться, плечі приведені до тулуба, передпліччя напівзігнуті; Рухи бідні, сповільнені (гіпокінезія); Хода «шаркаюча», дрібними кроками, не відривачи ноги від землі «мікробазія»;

А. Бідність рухів Стопи під час ходи ставляться паралельно «паралельні сліди»; Відсутній помах руки (ахейрокінез); Обличчя гіпомімічне, маскоподібне (с-м Бехтерева); Рідке кліпання (с-м Марі);

Бідність рухів Погляд «льодяний», нерухомий; Інерція спокою (хворому важко розпочати рух) - симптом «прилипання ніг» Інерція руху (пропульсія, латеропульсія, ретропульсія)

А. Бідність рухів Почерк дрібними літерами (мікрографія), деколи строка може трансформуватися в пряму лінію; Мова тиха, погано модульована, затухаюча (брадилалія). Під впливом сильних емоцій, після відпочинку можливий варіант парадоксальних кінезій

ПОЗА ПРИ ПАРКІНСОНІЗМІ

В. М’язова ригідність (м’язовий тонус підвищується за пластичним типом) Тонус за типом «зубчатого колеса»; По мірі виконання пасивних рухів тонус підвищується; Рівномірно виражений в м’язах згиначах і розгиначах.

Ригідність (пластичний гіпертонус) Це рівномірно підвищений спротив пасивним рухам, зумовлений одночасним скороченням м`язів –антагоністів. Переважає у м”язах-згиначах, що приводить до виникнення типової пози манекена. Ригідність може бути постійною на всіх етапах пасивних рухів за типом «еластичного джгута», «свинцевої палки» або уривчастою, зумовленою ритмічним коливанням ступеня ригідності – так званий феномен «зубчастого колеса». При проведенні пасивних рухів тонус посилюється Відчувається хворим як біль чи скутість на стороні ураження. Для провокації тонусу використовують симптом “Нойка-Ганева” Найбільш поширені зони м`язової ригідності – зап`ясток та шиї. Ригідність сприяє виникненню симптомів фіксації пози: “повітряна подушка”, кистевий симптом Фромента, стопний тест Вестфаля, тібіальний феномен Фуа-Тевенара.

Брадикінезія Сповільнення цілеспрямованих рухів, зменшення кількості та якості рухів. Це проявляється в їх недостатній різноманітності, тривалості, швидкості, амплітуді, зменшенні кількості м”язів, що беруть у них участь. На ранніх стадіях рухи втрачають виразність, стають «збідненими», змінюється хода, почерк. Втрачається можливість невербального самовираження та спілкування, емоційне забарвлення рухів. Гіпокінезія може проявлятися ахейрокінезом, мікрографією, бурмотінням, сповільненням ходи. По мірі прогресування брадикінезія переходить у акінезію, що приводить до інвалідизації. Вираженість брадикінезії корелює з втратою дофамінергічних нейронів у чорній речовині.

С. Статичний тремор Виражений в дистальних відділах кінцівок, можливий тремор губ, нижньої щелепи За своїм характером тремор може нагадувати рахування монет, Найбільш виражений тремор в спокої, при здійсненні активних рухів він або зменшується, або зникає Частота тремору 3-6 скорочень в секунду

Порушення ходи «Човгаюча» або хода дрібними кроками виникає внаслідок зміни довжини кроку та утрудненим відриванням ніг від підлоги. Симптом «прилиплих ніг», коли хворий не може відірвати ноги від підлоги і почати рух (сповільнений старт-рефлекс). Часто супроводжується дрібним тупцюванням на місці, яке виникає або посилюється, особливо перед доланням перешкоди (наприклад, коли треба пройти через двері, вузький прохід, особливо у присутності чужих людей) – так звана дисбазія. Вона може тривати декілька хвилин, доки пацієнт таки піде.

Порушення ходи Пропульсія, латеропульсія, ретропульсія. Ходити сходами хворим набагато легше, ніж по рівній поверхні. Нормальні синкінезії – співдружні рухи відсутні не лише в руках, але й у м”язах обличчя та шиї

Клінічні форми Паркінсонізму: Ригідна; тремтлива змішана:ригідно-тремтлива, тремтливо-ригідна акінетична

Клінічні ознаки гіперкінетично- гіпотонічний синдрому М’язова гіпотонія насильницькі рухи - гіперкінези .

Хорея Спонтанні, нерегулярні, несиметричні рухи, які захоплюють м’язи кінцівок, тулуба, мімічну мускулатуру Хореїчний гіперкінез посилюється при хвилюванні та зникає під час сну. Характерні симптоми: Херсонського або симптом очей і язика Гордона II, симптом Черні

Атетоз Рухи повільні, хробакоподібні, як наслідок поєднання флексорних і екстензорних рухів у різних комбінаціях Рухи захоплюють дистальні відділи кінцівок, Часто гіперкінез носить односторонній характер Атетоз може поєднуватися з підвищенням м’язового тонусу і, якщо це відбувається у всіх групах м’язів одночасно, то розвивається загальний тонічний спазм Припускають, що атетоз є результатом ураження хвостатого ядра

Хореоатетоз Поєднання хореїчного гіперкінезу з атетозними рухами

Балізм .Гемібалізм Односторонні, різкі поштовхоподібні рухи, які нагадують метальні рухи захоплює гіперкінез переважно проксимальні відділи кінцівок та аксіальну мускулатуру як правило, гіперкінез захоплює м’язи однієї половини тіла - гемібалізм

Міоклонія Швидкі, ритмічні посмикування м’язів м’якого піднебіння, язика, глотки, гортані, діафрагми, скелетних м’язів, які не супроводжуються видимим руховим ефектом (переміщенням кінцівок)

Міоклонія Як правило захоплюють лише одну м’язову групу Бувають синхронні і , рідше, асинхронні Частота скорочень 15 -18 в хвилину Посилюються під впливом яскравих подразників, зникають під час сну

Торзійний спазм Обертальні, штопороподібні рухи Втягуються в процес м’язи тулуба, шиї Може проявитися у вигляді кривошиї Є наслідком ураження шкарлупи )

Тік Швидкі, стереотипні посмикування м’язів обличчя чи шиї (у вигляді кліпання, морщення чола, піднімання й опускання брів, запрокидування голови) На відміну від невротичних тіків, екстрапірамідні носять постійний та стереотипний характер

Лицевий параспазм Це тонічні судоми в м’язах обличчя, якщо вони носять однобічний характер, то носятьназву лицевий геміспазм (відбувається скорочення мімічних м’язів - звужується очна щілина, відтягується кут рота

Тремор Ритмічний гіперкінез у вигляді тремтіння рук, ніг, голови Частота 4-6 в секунду

ВИДИ ГІПЕРКІНЕЗІВ

ТОРЗІЙНА ДИСТОНІЯ

АНАТОМІЯ МОЗОЧКА

МОЗОЧОК Мозочок складається із філогенетично старшої частини – хробака(paleocerebellum) і нової частини - півкуль (neocerebellum)

Функція мозочка Рівновага Тонус м’язів Координація рухів Синергія

Mозочкова атаксія Ністагм:горизонтальний ністагм, вертикальний, ротаторний Скандована мова Інтенційне тремтіння, Макрографія Мимопопадання або промахування, яке виявляється при допомозі координаторних проб .

Mозочкова атаксія Дисметрія Гіпотонія м’язів Адіадохокінез Асинергія (проби Бабінського, Ожеховського, Стюарта-Холмса

ПОЗА РОМБЕРГА :

Пальце-носова проба

П”ятково-колінна проба

Дякую за увагу !