Презентація на тему:
Гострий ларингіт. Дифтерія гортані

Гострий ларингіт. Дифтерія гортані

ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ГОРТАНІ: гострий ларингіт флегмонозний ларингіт хондроперихондрит гортані гострий набряк гортані стенозуючий ларингіт

Гостре запалення слизової оболонки гортані чи гострий ларингіт Здебільшого це етап розвитку гострого вірусного катару дихальних шляхів, тобто продовження ринофарингіту. Надалі запалення поширюється на трахею та бронхи, тобто розвивається ларинготрахеобронхіт.

ГОСТРИЙ ЛАРИНГІТ В етіології гострого ларингіту провідну роль відіграє вірусна інфекція (аденовірус, віруси грипу, парагрипу, вірус Коксакі), рідше - кокова флора, в поєднанні з простудою, перенапругою голосу, вдиханням випарів хімічно активних речовин, пилюки.

ГОСТРИЙ ЛАРИНГІТ почервоніння всієї слизової оболонки гортані включно з голосовими складками. Вона стає сухою, крізь епітелій можна побачити ін'єковані судини та точкові крововиливи. Поверхня епітелію, зокрема на голосових складках, вкрита в’язким слизом, що може організуватися в тяжі та згустки.

ЛІКУВАННЯ Застосовують інгаляції інтерферону, протигрипозного гамаглобуліну, дезоксирибонуклеази, ремантадин в таблетках. Для безпосереднього впливу на хвору слизову оболонку призначають теплі інгаляції лужних (гідрокарбонатних) мінеральних вод, протеолітичних ферментів (трипсин, хімотрипсин, терралітин). Не слід забувати про рослинні засоби: напар чорної бузини (діє секретолітично, відхаркувально та протизапально), цвіту липи та сироп малини (ці напари та чаї містять слизоподібні речовини - муцини, що проникають з судин на поверхню слизової оболонки, зволожуючи та полегшуючи відкашлювання). Добрий наслідок дають відтягаючі процедури - гарячі ванни для ніг, гірчичники на гомілки.

Флегмонозний ларингіт Виникненню цієї, злоякісної за перебігом, форми ларингіту сприяє зниження загальної та місцевої опірності, наявність у верхніх дихальних шляхах або поблизу гнійних вогнищ (параназальні синуїти, хронічний тонзиліт, каріозні зуби та ін.). Флегмонозний ларингіт може ускладнювати перебіг інфекційних хворіб, зокрема бешихи, тифу, сепсису, паратонзиліту. Має значення також травмування слизової оболонки гортані при її змащуванні або догортанних інстиляціях ліків, місцеве охолодження при інгаляціях аерозолів на фреоновій основі.

Флегмонозний ларингіт СКАРГИ: сильний біль при ковтанні (це зумовлене локалізацією процесу в ділянці надгортанника, черпакувато-надгортанних складок та «черпаків»). Температура тіла висока, іноді - понад 39°С. утруднюється дихання, зокрема вдих - якщо до процесу втягаються присінкові та голосові складки

Флегмонозний ларингіт Ларингоскопічно виявляють збільшення «роздуття» та деформацію надгортанника, черпаків та черпакувато-надгортанних складок. На яскраво червоній слизовій оболонці можуть з'явитися випинання з жовтавими плямами (вогнища некрозу), відтак - гнійні нориці.

Ускладнення флегмонозного ларингіту флегмона шиї медіастиніт тромбоз внутрішньої яремної вени з наступним розповсюдженням інфікованих емболів до малого кола кровообігу абсцес легень сепсис

Хондроперихондрит гортані Внаслідок запалення охрястя між ним і хрящем скупчується гній, живлення хряща погіршується і він некротизується з утворенням секвестрів. Останні або розсмоктуються, або ж відходять через зовнішні чи внутрішні нориці. Некротизований хрящ замінюється фіброзною сполучною тканиною, внаслідок чого гортань деформується, стенозується. Особливо несприятливою в цьому плані є деструкція персневидного хряща, котрий, за нормальних умов, є конструкційною основою скелету гортані, визначаль ною для підтримання просвіту цього органа.

ЛІКУВАННЯ оксацилін (дом'язові ін'єкції 0,5...1,0, дітям 2...6 років двічі на добу, дорослим - до чотирьох разів щодоби), морфоциклін (довенно по 0,15 що 12 годин в 20 мл 5% розчину глюкози), а якщо ковтання можливе - аугментин, який, окрім амоксициліну, містить клавуламіннатрій. Останні три препарати не нейтралізуються пеніциліназою і діють на флору, стійку до інших пеніцилінів. Застосовуються також тетраолеан (дом'язово по 100 мг двічі-тричі, довенно по 500 мг двічі на добу), еритроміцин фосфат (довенно по 100 мг повільно струменево або крапельно на 5% розчині глюкози), лінкоміцин гідрохлорид 30% по 2мл дом'язово або довенно крапельно на 5% розчині глюкози (препарат має властивість назбируватися в окостенілих хрящах). антибіотики - цефалоспорини: кефзол (цефамезин) дом'язово або до венно по 0,5-1,0 що 6-8 годин.

ЛІКУВАННЯ сечогінні та детоксикаційні препарати, у випадку ускладнення сепсисом - позасудинне ультрафіолетове опромінення крові, гемо- та ентеросорбція. сформовані гнояки розкривають гортанним ножем з наступною аспірацією вмісту. розвиток стенозу дихальних шляхів III ступеня вимагає невідкладної трахеостомії. у винятково несприятливих випадках хондроперихондриту секвестри видаляють хірургічно, просвіт гортані підтримують дилятаторами різної конструкції.

ГОСТРИЙ НАБРЯК ГОРТАНІ виникає як у дітей, так і у дорослих, як алергічна реакція на вдихання алергенів, іноді - на вазомоторному тлі (ангіоневротичний набряк гортані, набряк Квінке).

НАБРЯК ГОРТАНІ запальної природи: гнійному процесі у глотці (паратонзилярний абсцес), навкологлотковому просторі (латерофарингеальний абсцес), шийному відділі хребта, кореня язика, дна порожнини рота, гострому тиреоїдиті, гортанній ангіні, флегмозному ларингіті, хондроперихондриті гортані.

НАБРЯК ГОРТАНІ незапальної природи: при ідіосинкрозії до деяких харчових продуктів (суниці, яйця, раки та ін.) або до лікарських речовин (антибіотики, настоянка йоду та ін.).

ГОСТРИЙ НАБРЯК ГОРТАНІ Маніфестується - інспіраторною ядухою, відчуттям розпирання та утрудненням ковтання за відсутності больового синдрому. Інспіраторною ядухою, відчуттям розпирання та утрудненням ковтання за відсутності больового синдрому.

ГОСТРИЙ НАБРЯК ГОРТАНІ Набряк розташовується здебільшого в ділянці «зовнішнього персня гортані», тобто черпаків, черпакуватонадгортанних складок, надгортанника. На відміну від флегмонозного ларингіту набряклі ділянки вкриті блідосинявою слизовою оболонкою, вони мають вигляд напівпрозорих гладких подушок.

ЛІКУВАННЯ У випадку поміркованого набряку застосовують антигістамінні препарати, сполуки кальцію (кальцію глюконат 10% - 10 мл довенно). Наростання стенозу є показом до довенного струменевого введення розчину преднізолону (200...250мг одноразово), що здебільшого дозволяє уникнути інтубації та трахеостомії.

Стенозуючий ларингіт Стадії: Компенсована Субкомпенсована Декомпенсована Термінальна. Форми: Катаральна, Набряково-інфільтративна Фібринозно-гнійна Некротична Геморагічна Обструктивна

Стенозуючий ларингіт Захворювання настає переважно раптово, вночі. З'являються утруднене дихання і сухий дзвінкий (гавкаючий) кашель. Відбувається загальне збудження, діти стають неспокійними, погано сплять, відмовляються від їжі, але під ранок явища стенозу гортані зникають а вночі знову з'являються приступи задишки. І так декілька днів підряд. Проте нерідко буває, що в день явища стенозу гортані наростають і послідовно з'являється стеноз гортані І, II, III стадії.

Стенозуючий ларингіт Виявляється гіперемія і набряк слизової оболонки гортані. У підголосниковому просторі видно симетрично розміщені інфільтрати («валики») з гіперемією і наявністю в'язкого густого слизово-гнійного вмісту.

СТЕНОЗ ГОРТАНІ — це звуження просвіту гортані, яке призводить до порушення дихання через неї. Стеноз гортані не є самостійною нозологічною одиницею. Цей патологічний стан може бути проявом різних захворювань гортані.

Причини гострого стенозу гортані набряк травма сторонні тіла гортані і великі сторонні тіла входу у стравохід гострий ларинготрахеїт у дітей дифтерія гортані Ларингоспазм. Можливий рефлекторний спазм голосової щілини при дії отруйних речовин (наприклад хлору)

ТРАВМИ ГОРТАНІ Механічні травми (удар у ділянку гортані). Вогнепальні поранення. Травми внаслідок тривалої трахеобронхоскопії, травми інтубаційною трубкою при ендотрахеальному наркозі. Травми при проведенні ендоларингеального хірургічного втручання, струмектомії. Термічні травми — опік гортані гарячою їжею, відмороження гортані. Хімічні травми — кислотами і лугами. Травми сторонніми тілами. Променеві травми.

Хронічний стеноз гортані Пухлини та кісти гортані. Інфекційні гранульоми — гумозний сифіліс гортані, туберкульоз гортані, склерома. Рубцеві зміни, внаслідок перенесеного хондроперихондриту гортані, опіків, травматичних пошкоджень, вогнепальних поранень, тривалої інтубації при ШВЛ або подовженої інтубації у дітей у зв'язку з гострим ларинготрахеїтом; інколи, після трахеостомії, особливо у дітей молодшого віку. Вроджена патологія гортані — мембрани та інше. Двобічний параліч зворотніх нервів.

Стадії стенозу гортані стадія. Стадія компенсованого дихання або компенсації. стадія. Стадія неповної компенсації дихання або субкомпенсації. стадія. Стадія декомпенсації дихання або декомпенсації. стадія. Стадія асфіксії або термінальна.

стеноз гортані Стадія компенсації — дихання стає більш рідким та глибоким, скорочуються або випадають паузи між вдихом і видихом, зменшується кількість пульсових ударів, інспіраторна задишка з'являється тільки при фізичному навантаженні.

Стадія неповної компенсації — потрібне вже виражене зусилля для вдиху, дихання стає шумним, його чути на відстані. Частота дихань збільшується, пульс частішає. В акті дихання приймає участь допоміжна мускулатура грудної клітки, що приводить до утягнення над-, підключичних та яремних ямок, міжреберних проміжків, епігастрія. Шкірні покриви бліді. Хворий поводиться неспокійно, мету шиться. Стадія декомпенсації — стан хворого дуже важкий. Дихання — часте і поверхневе. Хворий займає примусове напівсидяче положення з відкинутою назад головою, гортань здійснює максимальні екскурсії вниз - при вдиху і вверх - при видиху. Шкірні покриви стають блідосинюшного кольору. Спочатку може бути акроцианоз, який потім переходить в розлитий ціаноз, з'являється пітливість. Частота пульсу збільшується, наповнення його слабе,особливо при вдиху.

стеноз гортані Термінальна — хворий швидко стомлюється, байдужіє, дихання поверхневе, переривчасте (типу Чейн-Стокса), зіниці розширенні, пульс частий, нитковидний, шкіра блідо-сірого кольору. Потім хворий втрачає свідомість, можливе мимовільні виділення сечі, дефекація і смерть.

Лікування стенозу гортані 1 .Внутрішньовенно такому хворому потрібно ввести: Sol. Glucosae 40% — 20,0; Sol. Calcii chloridi 10% — 10,0; Sol. Acidi ascorbinici 5% — 5,0; Sol. Euphyllini 2,4%— 5,0-10,0; Sol. Prednisoloni 60-90 мг.

2.Внутрішньом'язево вводять: Sol.Dimedroli 1% 2,0 Sol.Pipolpheni 2,5% 2,0 або інший антигістамінний препарат 3.Проводяться відволікаючі процедури: гарячі ванни для ніг гірчичники на грудну клітку та литкові м'язи 4. Інгаляції зволоженим киснем 5. У випадку запального набряку гортані необхідно провести розтин абсцесу в гортані або суміжних з нею органах. 6.Інтубація, трахеостомія, конікотомія

ТРАХЕОСТОМІЯ Показом до трахеотомії є стеноз гортані і верхнього відділу трахеї будь-якого походження, якщо консервативне лікування не дало або не може дати ефекту. Зрозуміло, трахеотомія у всіх випадках повинна проводитися нижче за стенозовану ділянку.

ТРАХЕОСТОМІЯ Для трахеостомії повинен бути напоготові стерильний набір інструментів: скальпель, по 2 анатомічних і хірургічних пінцета, декілька кровоспинних затискачів, елеватор для відведення перешийка щитовидної залози, прямі ножиці, 2 тупих і 1 однозубий гострий гачок, трахеорозширювач Труссо, хірургічні голки і голкотримач, шприц для інфільтраційної анестезії, трахеоканюли різних номерів, стерильний шовк і кетгут.