Презентація на тему:
Гостра серцево-судинна недостатність

Гостра серцево-судинна недостатність

Захворювання серця – найпоширеніші недуги людини Фактори ризику: 1.Підвищення АТ (систолічного вище 140 мм рт.ст., діастолічного вище 90 мм рт.ст.). 2. Підвищення частоти серцевих скорочень > 70 уд/хв. 3. Збільшення маси тіла (у чоловіків окружність талії більше 102 см, у жінок – 88 см). 4. Гіпокінезія, малорухливість. 5. Куріння, порушення кисневого забезпечення організму. 6. Порушення жирового обміну (заг. холестерину > 5,2 ммол/л; холестерину ліпопротеїдів низької щільності > 3 ммол/л; зменшення холестерину ліпопротеїдів високої щільності (альфа-холестерину) у чоловіків

Анатомо-функціональні особливості серцево-судинної системи. Кровопостачання органів та систем забезпечується насосною функцією сер-цевого м'яза, який при кожній систолі виштовхує 70 - 80 мл крові (серцевий викид). За хвилину в людини при частоті серцевих скорочень 70 ударів серце перекачує близько 5 л крові (за годину – 300 л., за добу – понад 7 тонн!, за 70 років – 174 млн. л.!!!). Оптимальною частотою скорочень серця слід вважати 64±4 уд./хв.

Гостра серцево-судина недостатність Гостра серцево-судинна недостатність – нездатність серця і судин забезпечити необхідне метаболічним потребам кровопостачання органів та тканин, що призволить до порушення функцій клітин та їх загибелі. Гостра серцева недостатність. Гостра судинна недостатність та 3) змішану недостатність. При гострій серцево-судинній недостатності виникає синдром малого викиду.

Фази серцевого циклу Кардіоміоцити здатні перетворювати біохімічну енергію в механічну, серце – постійно діючий орган насос. Систола обох предсердь. Систола обох шлуночків. Діастола шлуночків + діастола передсердь = загальна діастола

Серце – при скороченнях серця по коронарних судинах споживається 15% крові, під час діастоли-біля 85%

Схема великого та малого круга кровообігу 3) змішану недостатність. 3) змішану недостатність.

Кровоносна система

Класифікація судин Капілярні судини – судини обміну; Венозні судини – судини збору ( вену-ли, вени, центральні венозні стовбури. Артеріальні судини - судини розподілу (магістральні артерії, артерії, артеріоли)

Вміст крові у судинному руслі (% від ОЦК) У порожнині серця – 3 %; В артеріальній системі – 15 %; У капілярах – 12 %; У венозній системі – 70 %. Капіляри - це розгалуджена сітка найдрібніших судин організму загальною довжиною 90 - 100 тисяч кілометрів. Одномоментно функціонує близько 20 - 25% капілярів.

Найважливішим гемодинамічним показником венозної системи є цен-тральний венозний тиск ( ЦВТ ). Це тиск, який чинить кров на стінки порожнистих вен та правого перед-сердя. Він є інтегральним показником об'єму циркулюючої крові, судинного тонусу та насосної функції серця. ЦВТ вимірюють флеботонометром В нормі він становить 60 - 120 мм. водяного стовпця.

Схема та методика вимірювання ЦВТ

Можливi ускладнення при вимiрюваннi центрального венозного тиску   № п/п Ускладнен-ня Помилки, що призвели до ускладнень Невiдкладнi дiї 1. Високий рiвень ЦВТ з великою амплiтудою коливань Катетер введений надто глибо-ко (в порож-нину правого шлуночка) Катетер необхiдно пiдтягнути до появи незнач-них коливань i зменшення ЦВТ

Інтегральним гемодинамічним показником артеріального відділу судинної системи є АТ (систолічний, діастолічний, пульсовий та середній). Середній АТ (САТ) визначають за формулою = Діастолічний АТ + 1/3 Пульс. АТ (мм рт.ст.). На величину АТ впливають об'єм серцевого викиду та опір периферійних судин.

Моніторинг с с системи

Гостра серцево-судинна недостатність Це нездатність серця й судин забезпечити адекватне метаболічним потребам кровопостачання тканин, що приводить до порушення функцій клітин та їх загибелі. Розрізняють: 1) серцеву, 2) судинну та 3) змішану недостатність. При гострій серцево-судинній недостатності виникає синдром малого викиду.

Непритомність Раптова короткочасна втрата свідомості, зумовлена гострим порушенням кровопостачання головного мозку. Основною причиною непритомності є : негативні нервово-психічні емоцій (переляк, страх, біль та ін.); різкі зміни положення тіла; розлади функцій судинних рецепторів і судинорухового центру головного мозку та ін. Непритомність розвивається раптово, виникає загальна слабість, запаморочення, шум у вухах, миготіння “мушок”, потемніння в очах, нудота інколи блювання, хворий непритомніє і падає. Пульс стає слабким і частим, дихання прискореним і поверхневим, АТ знижується (80/20 мм рт.ст.), зіниці звужуються.

Перша медична допомога Хворого слід укласти на спину і припідняти ноги або ніжний кінець ліжка на 30-40 см. Послабити пояс, забезпечити доступ свіжого повітря, дати вдихати випари нашатирного спирту, збризкати обличчя холодною водою дати вдихну-ти випари нашатирного спирту. Покласти до ніг теплу грілку, розтерти тіло і кінцівки 40° етиловим спиртом. У тяжких випадках п/ш вводять кордіамін (1 мл), кофеїн (1-2 мл 10 % р-н), мезатон (0,2-0,3 мл 1 % р-н) або норадреналін (0,5-1 мл 0,2 % р-н в 10-20 мл 0,9 % розчину натрію хлориду в/в фракційно). У випадках зупинки серцевої діяльності, дихання слід екстрено приступити до ШВЛ і ЗМС.

Колапс Гостра судинна недостатність, що розвивається внаслідок зниження судинного тонусу та слабкості серцевого м’яза. Основні причини: різка зміна положення тіла (ортостатичний колапс); переживання (переляк, страх); сильний біль (або його чекання); захворювання серця, травми, крововтрата та ін. У хворого виникає різка загальна слабість, запаморочення, шум у вухах, він покриває-ться холодним липким потом, виникає блідість шкіри із синюшним відтінком, пульс стає ниткоподібним, знижується АТ, дихання стає частим, поверхневим, свідомість збережена.

Перша медична допомога Хворого слід укласти на спину і припідняти ноги або ніжний кінець ліжка на 30-40 см. Послабити пояс, забезпечити доступ свіжого повітря, дати вдихати випари нашатирного спирту, збризкати обличчя холодною водою. Покласти до ніг теплу грілку, розтерти тіло і кінцівки 40° етиловим спиртом. У тяжких випадках п/ш вводять кордіамін (1 мл), кофеїн (1-2 мл 10 % р-н), мезатон (0,2-0,3 мл 1 % р-н) або норадреналін (0,5-1 мл 0,2 % р-н в 10-20 мл 0,9 % розчину натрію хлориду в/в фракційно). У випадках зупинки серцевої діяльності, дихання слід екстрено приступити до ШВЛ і ЗМС. мг/добу

Раптова смерть Нагла ненасильницька смерть, яка настає несподівано протягом 6 год від початку появи симптомів у практично здорових людей або у хворих, стан яких був стабільним або покращувався. 80-90 % причиною є хвороби ССС (міокарді-альна і коронарна РСС). Клінічні ознаки: Відсутність пульсу на сонній артерії. Відсутність візуально дихальних рухів грудної клітки. Розширення зіниць

Інфаркт міокарда

Перша медична допомога Удар в прекардіальну ділянку Пальцьова ревізія прохідності ротової порожнини і верхніх діхальних шляхів Розпочати ЗМС та ШВЛ, одночасно підключити монітор (ЕКГ). Подальші заходи – залежно від показань.

ІХС (ішемічна хвороба серця) - гостра або хронічна дисфункція серцевого мяза, яка виникає внаслідок відносного або абсолютного зменшення коронарного кровопостачання міокарда артеріальною кров’ю (ВОЗ - кров’ю (ischo – зупинка, heima – кров). Одне з найбільш смертоносних захворювань ССС, в Україні щорічно помирає 750-800 тис. осіб, з них – 200-250 тис. від ускладнень ІХС. Основною причиною ІХС є атеросклероз і спазм коронарних судин (м - 45, ж – 55 р.), психоемоційне напруження (збудження парасимпатичної н.с – розширення; симпатичної н.с.: α - рецепторів – звуження, β - розширення), гіподинамія, артеріальна гіпертензія, тютюнопаління – навіть 1 цигарка в день, дісліпідемія (ожиріння) – холестерин >5,2 ммоль/л, цукровий діабет і ін. Клінічна класифікація ІХС (ІУ- конгрес кардіологів України): 1.Раптова коронарна смерть. 2.Стенокардія (стабільна, нестабільна, вазоспастична). 3. Інфаркт міокарда (зубець Q - трансмуральний, великовогнищевий, без Q – маловогнищевий, невизначений, повторний – 28 днів і ін.). 4. Кардіосклероз(вогнищевий (післяінфарктний) і дифузний), 5. Безбольова форма ІХС. Клінічні ознаки. Біль за грудниною, задишка, слабість, аритмія та ін. Достовірними тестами діагностики є ЕКГ, коронарографія і фракція викиду лівого шлуночка

Перша медична допомога Існує 3 підходи до розв'язання проблеми ІХС: 1. Профілактика – це відмова від тютюнопаління, нормалізація маси тіла, лікування ГХ, дисліпідемії (прийом сімвастатинів або атеростатинів по 10 мг/добу, збільшуючи до 40 мг/добу). Суттєво знижує холестерин аторвастатин (ліпримар, аторіс) в дозі 80 мг/добу. 2. Медикаментозна терапія – антиангінальні: нітрати (нітрогліцерин - 0,3 мг, нітросорбід, мононітросид, ніфедипін, тринітролонг); бета-блокатори (пропратонол -150 мг, атенолол – 25-100 мг, метопролол - 50-200 мг, бісопрол 5-10 мг/добу, небілет 2,5-5-1- мг/добу, карведілол, беталок 25-50 мг/добу); ІАПФ-інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (периндоприл, раміприл по 5-10 мг/добу, еналаприл, лізиноприл 10-29 мг/добу) знижують активність системи ренін-ангіотензин-альдостерон, сприяють стабілізації кровобігу в серцевому м'язі; антагоністи кальцію – верапаміл, дилтіазем, ніфедипін – покращують кровобіг в міокарді, зменшують тахікардію і гіпертензію; антиагреганти (аспірин, клопідогрель (плавікс) - перша доза 300 мг, а в наступні дні по 75 мг/добу). 3. Хірургічне лікування – аортокоронарне шунтування, стентування (у перші три дні гострого періоду інфаркту або нестабільної стенокардії і відсутності ефекту від медикаментозної терапії). В хрон. періоді – стабільна стенокардія ІІІ-ІУ фукціонального стану, зниженні викиду лівого шлуночка, рефрактерній терапії та ін.

Гостра лівошлуночкова недостатність Це нездатність лівого шлуночка перекачати кров із малого кола кровообігу у велике. Патофізіологічною основою ГССН є порушення кровобігу по коронарних судинах лівого шлуночка, що зумовлює зниження серцевого викиду, Причини:1.Інфаркт міокарда. 2.Мітральна вада серця. 3.Стеноз лівого А-V отвору. 4.Стеноз і недостатність аортального клапана. 5.Гіпертонічна хвороба Клінічно проявляются: серцевю астмою (ядуха+кашель з виділенням харкотиння рожевого кольору), інтерстиціальним і альвеолярним набряком легень.

Перша медична допомога Надати хворому напівсидячого положення, на руки та ноги накласти венозні джгути (1-1,5 л). Інгаляція зволоженого кисню через піногасник – р-н антифомсилану або етилового спирту (70-96°), відсмоктування піни. Для зменшення притоку крові з периферії – нітрогліцерин під язик через 5-10 хв. При підвищеному АТ, в/в 1% р-н лазикс-4-6 мл, урегіт. При низькому – в/в допамін 10-12 мг/кг/хв. При незначному ефекті – в/в 1%-1,0 морфіну гідрохлориду, серцеві глюкозиди (строфантин 0,05 %; корглікон 0,06 %; дігоксин 0,025 %), 2,4% р-н еуфіліну 5-10 мл. Нітрогліцерин 0,0005 під язик кожні 10 хв. При неповному ефекті дроперідол по 1,0-2,0 титровано в/в або бензогексоній в/в під конт-ролем АТ, нітрогліцерин 1%-1,0 або ізосорбіту динітрату на 200,0 мл фізіологічного р-ну.

Гостра правошлуночкова недостатність Зниження скоротливої здатності правого шлуночка. Основними причинами є: емболія легеневої арте-рії, інфаркт міокарда, швидке вливання розчинів. Клінічно проявляются: вираженим акроціанозом, тахікардією, ядухою, різким здуттям і пульсацією підшкірних вен (на шиї). З’являються набряки на нижніх кінцівках, збільшується печінка, виникає асцит. Різко підвищується ЦВТ (200-250 мм вод.ст., N - 80-100).

Перша медична допомога Залежить від причини, що її викликає. При переливанні рідин – припинити інфузію. При наявності бронхоспазму – вводять бронхолітики. Для видалення рідини - в/в 1% р-н лазиксу – 4-6 мл, урегіт. Серцеві глюкозиди (строфантин 0,05 %; корглікон 0,06 %; дігоксин 0,025 %), Метаболічний ацидоз корегують 4% р-ном натрію гідрокарбонату

Інфаркт міокарда (ІМ) Вогнищевий або дифузний некроз серцевого м’яза, який виникає внаслідок гострого порушення коронарного кровообігу. Причиною ІМ є: атеросклероз, тромбоз (у 95 % коронаротромбоз) та спазм вінцевих судин (психічна травма, переживання та ін.). Клінічні ознаки. Визначаються локалізацією і площею некрозу стінки серця. Слід зазначити, що біль є основним, але не єдиним характерним симптомом інфаркту !!!. Виділяють три клінічних варіанти ІМ: status anginosus, status gastralgicus, status asthmaticus. У 80 % випадках у перші 3-5 діб ІМ закінчується летально.

Інфаркт міокарда: а – закупорка гілки вінцевої артерії; б – ділянка некрозу.

Діагностичними критеріями ІМ на ЕКГє: Підвищення сегмента ST над ізолінією (крива Парді) та зниження зубця R з появою патологіч-ного зубця Q в одному або кількох відведеннях Пізніше настає зниження сегмента ST з форму-ванням від’ємного (”коронарного“) зубця Т. Для інфаркту передньої стінки лівого шлуночка характерні зміни в І, ІІ і грудних відведеннях (V2-V4). При інфаркті задньої стінки лівого шлуночка зміни проходять в ІІ та ІІІ і aVF.

Зміни на ЕКГ при ураженні стінки серця: а – зона ішемії; б – зона ушкодження; в – зона некрозу.

Перша медична допомога У місті хворі на ІМ мають бути госпіталізовані до 3 год, у селах – до 24 год. Першочерговим завданням є ліквідація ішемії міокарда і болю - нітрогліцерин по 1 таб (0,5 мг) з 5-и хв перервами до 3-4 таб або валідол, корвалол та ін. Альтернатива: в/в крапельно р-н нітрогліцерину 1%-1,0 або ізосорбіту динітрату на 200,0 мл NaCl, (при відсутно-сті протипоказань) бета-адреноблокатор (20-40 мг анаприліну per os, або 25-50 мг метапрололу per os або 3-5 мг обзідану в/в). При недостатній аналгезії вводять трамадол, фентаніл, морфін в/в, закис азоту в суміші з киснем. При порушенні ритму, що викликає зниження АТабо синдром стенокардії – антиаритмічна терапія

При шлуночкових аритміях в/в лідокаїн 80-100 мг (2 % – 4,5 мл) протягом 3-4 хв + 120 мг в 100 мл 0,9% р-ну NaCl зі швидкістю 2-3 мл/хв. При відсутності ефекту - новокаїнамід по 10-12 мг протягом 30-40 хв. З метою профілактики наростання коронаро-тромбозу застосовують антикоагулянти: в/в 10 000 ОД гепарину або п/ш в живіт або 0,3 мл фраксипарину, 0,2 мл клексану, перорально 0,25 г ацетилсаліцилову кислоту та ін. Транспортування хворого на ІМ здійснюють на ношах спеціально обладнаною автомаши-ною ("інфарктна").

Кардіогенний шок Наявні ознаки гострого інфаркту міокарда. Сплутана свідомість. Систолічний АТ нижче 80 мм рт. ст., пульсовий тиск 20 мм рт. ст., олігурія (анурія) – менше 20 мл сечі. Налагодити зв’язок з периферійною, центра-льною веною (допамін до 10-12 мг/кг/ хв на фізіологічному розчині або добутамін або добутамін+допамін, норадреналін 0,2%-1,0 в/в крапельно. Інгаляція кисню. Допоміжна терапія: Реополіглю-кін в/в крапельно при малому ОЦК, гепарин 5000 Од. в/в, фраксипарин. Госпіталізація на ношах бригадою, яка має можливість провести дефібриляцію в салоні санітарного автомобіля з продовженням протишокової терапії під час руху.

Тромбемболія легеневої артерії (ТЕЛА) Закупорка стовбура великих та малих гілок легеневої артерії, тромботичними масами, що призводить до гіпертензії малого кола кровообігу та розвитку легеневого серця. Основні причини: захворювання с-с системи (ендокардити, тромбофлебіти, ревматизм...), сепсис, травми, переломи кісток та ін.). Клінічні ознаки: знаходяться в прямій залежності від обширності виключення легені, стану гіпоксії та клінічної форми (блискавична (смерть протягом кількох хв); гостра форма (10-30 хв); підгостра (декілька годин, діб); хр. Форма (наростання правошлуночкової недостатності); рецидивуюча і стерта форми).

Перша медична допомога Суворий ліжковий режим. Боротьба з болем (вводять в/в 1-2 мл 2% р-ну промедолу або 2 мл 0,25% р-ну дроперідолу). Для боротьби з гіпоксією - маска або інтубація трахеї і проведення лікувального закисно-кисневого наркозу (1:1). Антикоагулянтна терапія: гепарин протягом доби 10000-15000 ОД струмино, або 20000-30000 ОД краплино, а надалі по 5000-10000 ОД. Тромболітична терапія ефективна у перші 4-6 год (стрептокіназа -1-1500000 ОД, урокіназа – 2000000 ОД, атилізе (атиплаза) – 100мг, фібринолізин – 80000 ОД та ін.) Бронхолітична терапія: еуфілін, дипрофілін, платифілін, атровент в середньотерапевтичних дозах

Набор для інтубації трахеї

Дефібріляція

Дефібріляція

ЗМС

ВМС

Відкритий масаж серця

Зашивання рани серця

Після поранення серця

Мамарокоронарний анастомоз

Аортокоронарне шунтування передньої міжшлункової артерії

Післяінфарктні аневризми лівого шлуночка

Гіпертонічний криз (ГК) Раптове підвищення АТ, яке проявляється порушенням функцій життєво важливих органів та систем організму у хворих на гіпертонічну хворобу. Найчастіше причиною ГК є: психоемоційні та фізичні перевантаження; вживання солі; алкоголю та ін. Клінічні ознаки. Виникають різкий головний біль, миготіння ”мушок”, сітка, пелена перед очима, двоїння, інколи хворі тимчасово втрачають зір При вимірюванні АТ відмічається різке підвищення систолічного тиску – на 80-100 мм рт. ст., важливою ознакою ГК є підвищення діастолічного АТ вище 120 мм рт. ст.

Перша медична допомога Хворого слід укласти в ліжко,заспокоїти, на голову і шию покласти холодний компрес, до ніг прикласти грілку або гірчичники, ноги помістити у миску з гарячою (40-45 °С). Для зниження АТ хворому дають табл. клофеліну (0,075-0,15 мг) і фуросемід (40 мг), а також ніфедипін (коринфар, кардафен, кордипін) по 20-40 мг під язик, при цьому таблетку треба розжувати. Крім цього, можна призначити по 25-50 мг каптоприлу (капотен) або празозин по 0,5-2 мг перорально. Ефективним засобом є в/в введення 0,5 % р-ну дибазолу – 6-10 мл, нітропрусиду натрію, 40 мг анаприліну .