гігієнічні вимоги до лікувально-профілактичних закладів, в т.ч. стоматологічного профілю
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Гігієна лікувально-профілактичних закладів. Значення гігієнічних умов в лікарні для профілактики внутрішньо-лікарняних інфекцій, підвищення ефективності лікування хворих. Охорона праці медичного персоналу.
План лекції Вступ 1.Системи забудови лікарняних комплексів а)децентралізована; б) централізована; в) змішана; г) централізовано - блочна. 2. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки 3. Палатна секція і її характеристика 4. Характеристика основних відділень лікарні
Гігієнічні вимоги до планування, влаштування та організації діяльності лікувально-профілактичних закладів. Процес створення оптимальних гігієнічних умов у лікувально-профілактичних закладах визначається особливостями планування і забудови земельної ділянки, упорядкуванням та внутрішнім плануванням будинків, їх санітарно-технічним благоустроєм, а також санітарним станом під час експлуатації. Є 4 основні системи забудови лікарняних комплексів: централізована, децентралізована, змішана, централізовано-блочна.
Земельна ділянка повинна знаходитись з навітряного боку та на значній відстані від джерел шуму та об'єктів забруднення повітря. Рівень шуму на її території в денний час не повинен перевищувати 45 дБ, у нічний час – 35 дБ. Територія повинна бути добре інсольована та провітрювана. Бажано, щоб вона знаходилась поблизу водопровідної мережі, джерел водопостачання та якнайдалі від місць спуску стічних вод, а також поза зоною впливу промислових підприємств та інших джерел забруднення оточуючого середовища. Площа земельної ділянки для лікарень загального типу, залежно від загальної кількості ліжок, повинна складати від 80 до 300 м2, для дитячих лікарень – від 135 до 250 м2 з розрахунку на 1 ліжко. Для лікарень, що розташовані у приміській зоні, площа земельної ділянки збільшується, порівняно з вказаними, на 15-20%. Площа забудови лікарні повинна становити 12-15%, зона зелених насаджень – не менше 60%, решта території – пішохідні й проїжджі дороги. Ширина захисної зеленої смуги за периметром ділянки – 15-30 м.
До складу лікарні загального типу входять: Приймальне відділення; Стаціонар із терапевтичним і хірургічним, акушерсько-гінекологічним, дитячим, інфекційним, анестезіологічно-реанімаційним, радіологічним відділенням, відділенням переливання крові з банком крові та кровозамінників тощо; Поліклініка; Лікувально-діагностичні підрозділи з відділеннями функціональної діагностики, рентгенодіагностики, фізіотерапевтичним, реабілітації та лікувальної фізкультури; Патологоанатомічне відділення з моргом; Допоміжні служби; Адміністративно-господарська частина.
Приймальне відділення. До складу приймального відділення входять вестибюль, довідкова, роздягальня, ванни-душові, вбиральня. Хворих, які потребують швидкої допомоги, направляють безпосередньо у лікувальне відділення приймального відділення.
Стаціонар складається із спеціалізованих відділень, призначених для пацієнтів із захворюваннями одного профілю. Основним функціональним підрозділом кожної лікарні є лікарняне відділення, що складається з окремих палатних секцій. Палатна секція – основна структурна одиниця лікувального відділу, головним завданням якої є збереження гігієнічного комфорту та зручності обслуговування хворих.
Палата інтенсивної терапії з подвійним медичним постом і комплексом моніторингового спостереження забезпечує можливість проведення експрес-аналізів, діагностичних досліджень і реанімаційних заходів.
Хірургічне відділення. Хірургічне відділення складається з палат і операційного блоку. Кількість операційних столів повинна бути з розрахунку один стіл на 25-30 ліжок. У палатах для хворих з нагноєнням ран слід виділяти окремі ділянки коридору якнайдалі від операційного блоку. Кількість операційних: одна операційна на 30-40 хірургічних ліжок.
Акушерське відділення включає пологове та післяпологове фізіологічні та обсерваційні відділення, відділення патології вагітних, а також відділення для новонароджених. Палатні секції тут проектуються згідно з вимогами до загальносоматичних відділень для дорослих.
Інфекційне відділення розміщують в окремому будинку. Воно повинно мати 2 входи: один – для хворих, інший – для персоналу, доставки їжі та чистих речей. Для індивідуальної госпіталізації хворих застосовують палати на одне ліжко зі шлюзом, напівбокси та бокси. Напівбокс складається з палати, шлюзу та санітарного вузла. Індивідуальний повний бокс складається з вуличного тамбура, санітарного вузла, власне палати та шлюзу. Персонал входить із палатного коридору через шлюз. У стіні, що відділяє бокс від коридору, влаштовують засклені вікна для спостереження за хворим. У боксі проводять миття та дезинфекцію посуду. Площа боксу на 1 ліжко – 22 м2, на 2 – 27 м2. палати мають площу 7,5 м2 з розрахунку на 1 ліжко.
У дитячому відділенні палатні секції для дітей до 1 року розраховані на 24 ліжка, а для старших дітей – на 30 ліжок. Для запобігання поширення повітряно-краплинної інфекції у дитячих лікарнях застосовують палати-бокси. В них можна розміщувати лише хворих з однією певною інфекцією.
Радіологічні відділення Типи радіологічних відділень: Рентгенодіагностичне Дистанційної променевої терапії Променевої терапії закритими радіоактивними речовинами Променевої терапії відкритими радіоактивними речовинами Діагностичне з використанням закритих радіоактивних речовин Змішане відділення
Поліклініка складається з вестибюлю-роздягальні, почекальні та лікарських кабінетів. Для чекання використовуються коридори завширшки не менше 3,2 м, що добре освітлюються та провітрюються. Мінімальні розміри лікарського кабінету становлять 12 м2, а спеціалізованих кабінетах – 15-18 м2. Вікна не повинні виходити на шумну вулицю та північні румби.
Схожі презентації
Категорії