Презентація на тему:
Основні вимоги до вивчення теми "Основи алгоритмізації ".

Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти Основні вимоги до вивчення теми "Основи алгоритмізації ". Курсовий проект: Червень 2011року

Мета проекту показати, що… «Основи алгоритмізації » мають на меті виявлення та розвиток в учнів логічних здібностей, підготовки їх до участі в інтелектуальних змаганнях та наукових дискусіях, формування в них стійкого інтересу до алгоритмізації і пов’язаної з нею професійної діяльності, підготовки до навчання у вищих навчальних закладах

Навчальна Розвиваюча Виховна 1 2 3 Мета курсу: далі

Ввести поняття інформаційної моделі Навчити учнів створювати моделі задачі. Дати загальне поняття про тему. Ознайомити з основними етапами розв’язування задач на ЕОМ

розвиток уміння розв’язувати змістовні задачі різного рівня складності, користуючись відомими теоретичними положеннями, математичним апаратом, літературою та комп’ютерною технікою розуміння того, що при розв’язуванні задач за допомогою комп’ютера первинним є розробка алгоритму поставленої задачі, а мова програмування – це лише інструмент для його реалізації розвиток логічного, аналітичного мислення та основних видів розумової діяльності: уміння використовувати індукцію, дедукцію, аналіз, синтез, робити висновки, узагальнення

Виховувати вміння самостійно приймати рішення 1 2 3 Нести відповідальність за виконану роботу . Виховувати любов до праці та навчання Бачення учнями можливостей використання набутих знань у їх майбутній професії

Основи алгоритмізації ПРАКТИЧНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ ТЕМА 1: Інформаційна модель ТЕМА 2: Алгоритми ВИМОГИ ТА КРІТЕРІЇ З ТЕМИ: «Основи алгоритмізації»

Основи алгоритмізації Інформаційна модель Основні етапи роз’язування задач Поняття алгоримту Інформаційна модель Класифікація ІМ Величини Алгоритми Властивості алгоритму Теоретичні і практичні завдання до теми ІМ Базові структури Побудова алгоритму Теоретичні і практичні завдання до теми Алгоритми

Основні етапи розв’язування задач Розробка алгоритму та його комп’ютерна реалізація Ставлення завдання. Опис вхідних даних та умов,формулювання мети, опис очікувальних результатів Побудова ІМ. Опис об’єкта для зведення його до розв’язання певної задачі на моделі Аналіз результатів

Інформаційна модель Поняття моделі Поняття об’єкту Об’єкт меделювання Властивості ОМ. Клас Модель Моде-лювання Параметри Поняття моделі

Класифікація моделей за властивостями Спосіб подання ( матеріальні та інформаційні) Галузь використання ( навчальні, дослідницькі, технічні, ігрові та інші) Фактор часу ( статичні і динамічні)

Питання до самоконтролю Усні та письмові вправи 1. За яким принципом побудована класифікація: Хімічних елементів у таблиці Менделєєва ? Тварин за видими ? Опишіть кількістні параметри об’єкта: Стіл, автомобіль, людина,компютер. Опишіть якісні параметри обєкта: Стіл, автомобіль, людина,комп’ютер. Розв’яжіть поетапно задачу: Визначити кількість шпалер для ремонту кімнати; Обчислити вартість тканини для скатертини на стіл. Які значення вхідних даних не допустимі: Для логарифмічної функії; Квадратичної. Дайте означення інформаційної моделі. Чим модель відрізняється від об’єкта?

Поняття алгоритму Слово алгоритм походить від algorithmi – латинської форми написання імені великого математика  IX ст. Аль Хорезмі, який сформулював правила виконання арифметичних дій. Спочатку під алгоритмом розуміли тільки правила виконання чотирьох арифметичних дій над багатозначними числами. Сторінка з «Алгебри» аль-Хорезмі — персидського математика, від імені якого походить слово алгоритм.

Алгоритм Отже, надалі під алгоритмом будемо розуміти зрозумілі й точні приписи (вказівки) виконавцеві на реалізацію послідовності дій, спрямованих на досягнення зазначеної мети або на розв’язання поставленого завдання. Виконавець алгоритму- це істота (людина, тварина) або неістота (робот, автомат, КС), яка може виконувати всі вказівки заданого алгоритму.

алгоритм має такі властивості: Дискрет-ність Визна-ченість Скінчен-ність Зрозу-мілість За допомогою одного й того самого алгоритму можна розв’язувати однотипні завдання й робити це неодноразово виконання кожної команди алгоритму має приводити до певного результату Кожна команда однозначно визначає дії виконавця і не допускає їх подвійного тлумачення містить кінцеву кількість команд і обов’язково видає результат Алгоритм складається із сукупності відокремлених одна від одної команд зрозумілим для того виконавця, для якого він складений Масо-вість Результа-тивність

Способи подання алгоритмів Словесний Формульно-словесний Графічний Програмний

Блок-схема Блок-схема- це графічне зображення алгоритму у вигляді спеціальних блоків із необхідним словесним поясненням. Кожний етап алгоритму на блок-схемі подається у вигляді геометричної фігури, яка має певну форму залежно від характеру дії.

Основні блоки Блок пуск-зупинка Блок введення-виведення Блок обчислення Блок перевірки умови Блок покрокового повторення Блоки на схемі з’єднуються лініями зв’язку, які визначають послідовність виконання операцій та утворюють логічну структуру алгоритму

Базові структури алгоритмів У теорії алгоритмів доведено, що будь-який, скільки завгодно складний алгоритм може бути складений з трьох основних алгоритмічних структур: лінійної, розгалуження і циклу.

Лінійна структура Лінійна структура передбачає послідовне виконання дій, без їх повторення або пропуску деяких дій. Зазвичай програмісти прагнуть до того, аби алгоритм мав лінійну структуру

Приклад 1. Блок-схема Знайти периметр і площу трикутника за заданими сторнами (a,b,c) за формулою Герона.

Приклад 1. НАМ aлг ( дісн a,b,c,p,s); арг a,b,c; pез р,s; Поч дісн k; P:=(a+b+c); K:= P/2; S:= sqrt(k*(k-a)*(k-b)*(k-c)); кін.

Структура "розгалуження" Структура "розгалуження" передбачає виконання однієї з двох груп дій залежно від виконання умови у блоці розгалуження. Знаком "+" показано виконання умови, а знаком "-" - його невиконання. Часто використовується неповна команда розгалуження, коли один з блоків дії відсутній.

Приклад 2 Скласти блок-схему ров’язання квадратного рівняння. Нагадаємо, квадратне рівняння має вигляд: ax2+bx+c=0.

Для закріплення знань по лінійних структурах та розгалуженнях побудуємо графічне відображення алгоритмів для кількох задач Побудувати блок-схему алгоритму перевірки введено числа на невід’ємність. Побудувати блок-схему алгоритму порівняння двох чисел . Підрахувати вартість пального в циліндричному баку заданої довжини та радіусу. Вартість 1 л пального 4 грн.

Структура "цикл" Структура "цикл" має декілька різновидів. На рис. 1 показаний цикл типу "доки" (while) з передумовою. Дії всередині цього циклу повторюються доки виконується умова у блоці розгалуження, причому спочатку перевіряється умова, а потім виконується дія. Досить часто використовуються інші типи циклу, показані на рис. 2.

Рис.1 Рис.2

Приклад 3 Побудувати блок-схему алгоритму знаходження суми елементів у масиву. Введемо позначення: n – кількість елементів масиву, sum – змінна, що визначає суму, xi – і-й елемент масиву.

Для закріплення знань по циклічних структурах Побудувати блок-схему алгоритму знаходження суми елементів у масиву. Побудувати блок-схему алгоритму знаходження максимального елемента у масиві. Надрукувати куби всіх чисел від 1 до 50 Вивести значення функції   для х від 0,2 до 1 з кроком 0,1. Знайти всі дільники числа. Визначити , чи дане число є простим, чи складеним? Вивести всі прості числа з проміжку від а до b.

Величина — одне з основних понять математичних і природничих наук, яке характеризує стан деякого об'єкта, процесу або явища й підлягає вимірюванню. Наприклад, « Х = 5 » означає, що величина, позначена як X, має значення 5. З точки зору алгоритмізації за величини стають дані, які опрацьовуються певним алгоритмом. При написанні алгоритму величинам даються відповідні позначення — імена, які використовуються для звернення до значень величин. У програмуванні крім імені та значення величини характеризуються такою суттєвою ознакою, як тип. Величини

АРГУМЕНТИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ Вхідні величини (аргументи) — величини, у яких зберігаються дані, що надаються виконавцю до початку виконання алгоритму. Вихідні величини (результати) — величини, у яких зберігаються дані, що отримуються після виконання алгоритму. Проміжні величини — величини, у яких зберігаються дані, що отримуються та використовуються під час виконання алгоритму.

ЗМІННІ ТА СТАЛІ ВЕЛИЧИНИ Сталою величиною (константою) називається величина, значення якої не змінюється в процесі виконання алгоритму. Змінною називається величина, значення якої може змінюватися в процесі виконання алгоритму. У кожний момент часу змінна величина має деяке значення, яке називається поточним. Якщо в процесі виконання алгоритму якась величина не набула значення, вважають, що дана величина невизначена.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ П1. Складіть алгоритм: а) переходу вулиці; б) вимкнені комп'ютера; в) приготування страви; П2. Запишіть логічний вираз: а) значення х не належить інтевалу (-2; 2); б) точка М(х; у) лежить у першій чверті коодинатної площини; в) точка М(х; у) належить одиничної кругу з центром на початку координат; Складіть алгоритми: ПЗ. Знайдіть: а) середнє арифметичне трьох чисел; б) перимет і площу прямокутника за заданими сторонами.

П4. Знайдіть: 1) середнє арифметичне n заданих чисел; 2) суму квадратів n натуральних чисел; 3) добуток і кількість до датних чисел серед 100 введених. Виведіть перші n чисел: 1) арифметичної прогресії; 2) геометричної прогресії; 3) чисел Фібоначчі. Визначте, який податок буде вилучено із суми розміром S, якщо залежно від суми розмір податку розраховується за схемою: • якщо сума не перевищує а, то податок не вираховується; • якщо сума більша від а, але не перевищує b, то податок становить 10%; • якщо сума більша від b, але не перевищує с, то податок становить 25 %; • якщо сума більша від с, то податок становить 50%.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ 1. Дайте означення алгоритму, виконавця алгоритму. Наведіть приклади. 2. Опишіть властивості алгоритму. 3. Опишіть базові структури алгоритмів. Наведіть приклади. 4. Опишіть основні типи алгоритмів. Наведіть приклади. 5. Опишіть способи подання алгоритмів. 6. Дайте означення блок-схеми алгоритму. 7. Опишіть призначення різних блоків. 8. Дайте означення величини, аргументу, результату. Наведіть приклади.

Вимоги «Основи алгоритмізації» Учні повинні знати: Поняття алгоритму; Властивості алгоритму; Базові структури алгоритмів; Типи алгоритмів.; Учні повинні вміти: Збудувати алгоритм до задачі;

Крітерії «Основи алгоритмізації» Рівень: Учень повинен знати: Учень повинен вміти: Початковий (1, 2, 3) поняття алгоритму; свойства алгоритму; порядок запису алгоритму Створити простий побутовий алгоритм; Достатній (4, 5, 6) графічний спосіб зображення алгоритмів; призначення єлементів блок-схеми; будувати графічні алгоритми линійної структури; Середній (7, 8, 9) базові алгоритмічні структури; прийоми зображення алгоритмів з розгалуженням та з повторенням; будувати графічні алгоритми до задач з розгалуженням та з повторенням; Високий (10, 11, 12) прийоми зображення алгоритмів з комбінованою структурою;прийоми зображення алгоритмів з вкладеними циклами; будувати графічні алгоритми до задач з комбінованою структурою, з вкладеними циклами;

Thank You! Add Your Company Slogan L/O/G/O www.themegallery.com