Презентація на тему:
Формування вищої нервової діяльності в різні періоди життя(розвиток вищих психічних реакцій, уваги, пам'яті, розвиток пускових рефлексів).

Формування вищої нервової діяльності в різні періоди життя(розвиток вищих психічних реакцій, уваги, пам'яті, розвиток пускових рефлексів). Доц. Горішний І.М.

План 1. Особливості нервової системи новонародженого. 2.Психо-моторний розвиток новонародженої дитини. 3. Показники психо-моторного розвитоку дитини до 1 року. 4. Психо-моторний розвиток дітей дошкільного віку. 5. Особливості становлення вищої нервової діяльності у дітей шкільного віку.

Загальний рівень нервово-психічного розвитку відзеркалює дозрівання центральної нервової системи дитини. Нормальна, здорова, повноцінна дитина-ейтрофік, яку правильно доглядають, виховують і яка живе в нормальних умовах навколишнього середовища, повинна поряд з правильним фізичним розвитком мати також відповідний до її віку розвиток моторики і психіки.

Найважливіші функції нервової системи: Нормальна взаємодія організму з зовнішнім світом; Забезпечення поведінки згідно з умовами життя; Об’єднання і регуляція всіх функцій організму, його органів, тканин, клітин і внутрішньоклітинних структур; Пускова дія функціонування (скорочення м’язів).

Фактори, що впливають на нервово-психічний розвиток дитини Спадковість Екологічний стан, де живуть батьки Професійні шкідливості, захворювання та шкідливі звички батьків Перебіг вагітності та пологів Вигодовування, режим дня дитини Захворювання дитини Культура виховання та догляд

Основне значення нервової системи полягає у забезпеченні найкращого пристосування організму до впливів зовнішнього середовища і здійсненні його реакцій як єдиного цілого.

Характер вищої нервової діяльності залежить від факторів спадковості і умов виховання. (І.П.Павлов)

Загальний розумовий розвиток дитини на 50 % проходить у перші 4-5 років життя; на 30 % - від 5 до 8 років; решту 20 % - від 8 до 17 років.

Подразнення – рецептор – імпульс – ЦНС – аналіз – синтез – реакція - відповідь

Особливості регулюючого впливу ЦНС: Швидка дія (нервовий імпульс поширюється з швидкістю 247-100 м/с і більше); Точна адресованість (дія на конкретні органи); Суворо дозовані; Наявність зворотнього зв’язку між ЦНС і регульованими органами.

Чим складніше організована і більш високорозвинута нервова система, тим складніші і різноманітніші реакції організму, тим досконаліше їх пристосування до впливів зовнішнього середовища.

Особливосіт гуморальної регуляції: здійснюється речовинами, які знаходяться в крові (гормони, метаболіти інші специфічні речовини); вплив поширюється повільно (0,005-0,5 м/с); одночасно проявляється дія на багато органів і систем; впливи важко дозуються; впливи погано знімаються.

Головний мозок – орган, який відіграє найбільш важливу роль у життєдіяльності людини, це орган пристосування до умов оточуючого середовища.

Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи при народженні Відсутність повної мієлінізацїі пірамідних шляхів та черепних нервів Дендрити короткі, малорозгалужені Недостатньо розвинений мозочок Найбільш незрілою є кора головного мозку (морфологічно і функціонально) Переважання процесів гальмування в корі головного мозку Відсутність аналізаторної та умовнорефлекторної діяльності Функціональне переважання таламопалідарної системи Багате кровопостачання головного мозку

Морфологічні особливості мозку людини: Велика питома вага лобних долей мозку; Редукція відділів, які у тварин забезпечують вроджені форми поведінки; Наявність мовних зон кори.

Функції кори головного мозку людини: Вища регуляція всіх життєвозабезпечуючих систем організму; Складні форми мовної і мислительської діяльності.

Спосіб функціонування головного мозку: - сприйняття і переробка інформації; - формування адекватної відповіді. Сприйняття здійснюється через рецепторний апарат і систему аналізаторів. Переробка інформації здійснюється лобними долями. Адекватна реакція формується на рівні інтегративних (пускових) систем. Енергетичним та емоційним генератором є лімбокортикальні структури і і ретикулярна формація.

Основні принципи функціонування людського мозку: Економія втрати нервової енергії, обумовлена відсутністю здатності клітин макроглії до регенерації: нервові клітини можуть знаходитися або в стані збудження, або в стані гальмування. Принцип умовного рефлексу: формування рефлексів, протягом усього життя в залежності від умов існування.

До безумовних (вроджених) рефлексів відносять: Харчовий; Оборонний; Орієнтовний; Статевий. Життя людини регулюється на якісно вищому рівні, ніж у тварин – мисленням і мовною діяльністю, однак, принцип умовного рефлексу, як здатність формувати відповідну реакцію організму з випередженням по відношенню до безпосереднього впливу середовища зберігається.

Морфологічні особливості головного мозку новонароджених дітей: Мозкова тканина багата водою (91,5 %) містить мало лецитину та інших білкових речовин, відрізняється хімічною будовою нейроглобуліну і нейростроміну; Після народження продовжується зміна форми і величини борозн і звивин, особливо енергійно вони проходять у перші 5 років життя;

Число клітин макроглії в півкулях головного мозку новонародженого таке ж, як у дорослого, але вони ще не зрілі; Дозрівання клітин кори закінчується до 18-20 місяців, вони не мають відростків (аксонів і дендритів); Маса головного мозку відносно велика, в середньому становить 350-380 г або 1/8 – 1/10 маси тіла (у дитини річного віку – 1/11-1/12; у дорослих – 1/40-1/50 маси тіла). Подвоєння маси мозку проходить у 9 міс., потроєння – до 3-х років, до 20 років він у 4-5 разів важчий, ніж при народженні.

На розрізі сіра речовина погано диференціюється від білої; Кора, пірамідні шляхи, стріарне тіло морфологічно недорозвинуті, корковий шар і абсолютно і відносно більш товстий, ніж мозковий; Мозочок розвинутий слабо, розташований вище, має більш подовгасту форму, неглибокі борозни; Подовгастий мозок розташований більш горизонтально;

Нервові шляхи головного мозку недостатньо мієлінізовані (мієлінізація окремих клітин і провідних шляхів закінчується в різні терміни (від 3-4 міс для внутрішньочерепних нервів до 3-4 років – для блукаючого нерва); Нервові клітини зберігають ембріональні риси; Обмін речовин в 2 рази інтенсивніший, ніж у дорослих; Кількість спинно-мозкової рідини менша, ніж у дорослих, вміст білка – більший. З 8-10 років кількість рідини дорівнює дорослим. Вміст білків у порівнянні з дорослими вирівнюється у 6-12 місяців.

Морфологічні особливості спинного мозку: По своїй будові більш закінчений, ніж головний мозок; Відносно довший, ніж у дорослих; У плодів доходить до крижового каналу, у новонароджених – до нижнього краю ІІ поперекового хребця, у старших – до І поперекового хребця; Маса спинного мозку при народженні – 2-6 г, до 5 років вона подвоюється, до 20 років збільшується у 8-9 разів.

Вегетативна нервова система: Переважає симпатикотонія; На 3-4 році життя – ваготонія; З 5 по 12 роки встановлюється вирівнювання двох систем; З 12-13 років може виникнути вегетосудинна дистонія на фоні гормональної перебудови.

Функціональні особливості ЦНС у дітей: Функціональна слабість нервової системи. Імпульси, що поступають з рецепторів викликають пасивне, довготривале, іноді замежне гальмування. Основні життєві функції новонародженого регулюються проміжним мозком (надкорковими центрами таламопалідарної системи). Поступово проходить диференціювання і мієлінізація клітин VII шару кори та їх аксонів. По мірі дозрівання кори рухи стають більш точними, цілеспрямованими; підкоркові вузли залишаються регуляторами тонусу м’язових груп. До моменту народження органи чуття структурно сформовані, але функціонально незрілі.

Периферичні відділи аналізаторів функціонують у зв’язку з незрілістю коркових центрів: Органи зору і слуху закладаються і розвиваються з розвитком ЦНС; Фізіологічні особливості органу зору у новонароджених: - світлобоязнь (перші 2 тижні); - косоокість (на 1-2-му міс); - ністагм; - відсутність розширення зіниць при сильних больових подразниках (на 1-му році життя); - низька гострота зору (0,02 – в першому півріччі; 0,1 – до 1-го року; 1,0 – до 5 років);

Орган смаку функціонує уже при народженні; до 4-5 міс диференціюється повністю; Орган нюху: різкі запахи дитина розрізняє з перших місяців життя; до 7-8 міс добре розрізняє і слабкі запахи; Орган дотику, відчуття достатньо диференційований: - подразнення шкіри викликає у дитини загальну реакцію у вигляді неспокою; - у 7-8 міс дитина може точно торкнутися до місця подразнення; На больові подразнення реагує місцевою та загальною реакцією; Диференціація больових точок починається з 7-8 років.

Вікові зміни будови головного мозку: У новонароджених і дітей дошкільного віку головний мозок коротший і ширший; До 4 років ріст мозку у довжину, ширину і висоту майже рівномірний, а з 4 до 7 років найбільш інтенсивно збільшується його висота; Окремі долі мозку ростуть нерівномірно: - лобна і тім’яна долі ростуть швидше скулової і потиличної; До 7 років маса мозку становить 4/5 маси дорослих; Після 9 років прибавка маси мозку сповільнюється; До 2- років – маса дорослого; З віком змінюється співвідношення між кількістю нейронів і кількістю клітин глії у сторону переважання останніх; Змінюється хімічний склад головного мозку і вміст у ньому води; Збільшується просвіт кровоносних судин головного мозку.

Розвиток великих півкуль у дітей: Більша частина кори головного мозку новонародженого складається з 6 шарів; Розвиток нейронів у великих півкулях передує появі борозн і звивин; В перші місяці життя нейрони є не тільки в сірій, але й в білій речовині; До 3-х років будова більшості нейронів мало відрізняється від нейронів дорослого.

Вікові зміни будови спинного мозку: Спинний розвивається швидше головного; Спинномозкові рефлекси формуються раніше, ніж рефлекси головного мозку; Найінтенсивніше нейрони спинного мозку ростуть з початком шкільного віку.

Типи вищої нервової діяльності (за І.П.Павлович) Сильний, урівноважений, рухливий (сангвінік); Сильний, урівноважений, інертний (флегматик); Сильний, неурівноважений, рухливий (холерик); Слабкий, неурівноважений, інертний (меланхолік).

Людські типи вищої нервової діяльності: Художній тип – конкретне мислення, переважання першої сигнальної системи (переважання чутливого сприйняття дійсності); Мислительський тип – добре виражене відволікання від дійсності, абстрактне мислення; Середній тип – врівноважене конкретне мислення і відволікання від дійсності.

Оцінка стану нервової системи: Анамнез. Огляд. Дослідження рухових функцій. Дослідження функцій чутливих аналізаторів. Дослідження вегетативної нервової системи. Дослідження мови.

Допоміжні методи дослідження: Люмбальна пункція. Дослідження спинно-мозкової рідини. Транслюмінація черепа. Краніографія. Пневмоенцефалографія. Вентрикулографія. Ангіографія.

Ультразвукова діагностика. Радіоізотопна діагностика. Комп’ютерна томографія. Електро- і реоенцефалографія. Біохімічні дослідження (визначення алюмінокислот, ліпідів, ферментів, гормонів, катехоламінів, Ig, мікроелементів). Генетичні методи.

Особливості неврологічного статусу новонародженої дитини Голосний крик Тривалий сон Напівзігнуте положення рук і ніг(ембріональна поза) Наявність атетозоподібних рухів Гіпертонія в групі згиначів Наявність вроджених безумовних рефлексів новонароджених

Безумовні рефлекси ( з моменту народження) Перша група – стійкі довічні автоматизми (рогівковий, кон”юнктивальний та сухожильні рефлекси кінцівок, орбікулопальпебральний(надбрівний)) Друга група – транзиторні рудиментарні рефлекси, які відображають рівень розвитку рухових аналізаторів і згодом зникають( смоктальний, ковтальний Куссмауля, хоботковий, долонно-ротовий Бабкіна, хватальний Робінсона, Моро – обхоплювальний, опори, автоматичної ходи, повзання Бауера, р-с Галанта, Переса, захисний, Бабінського, Керніга)

Безумовні рефлекси ( з моменту народження) Третя група - мезенцефальні установчі автоматизми, які з”являються і формуються через деякий час після народження ( лабіринтний установчий рефлекс, прості та ланцюгові шийні і і тулубові установчі рефлекси)

Основні показники психомоторного розвитку дитини 3 міс. Гарно тримає голівку у вертикальному положенні(у положенні лежачи на животі починає тримати в 1 міс, у вертикальному положенні – з 2 міс.) Агукає ( з 2 міс.) Слідкує за предметами Посміхається Тягнеться до іграшки Зникають атетозоподібні рухи, гіпертонія в згиначах , значна частина вроджених безумовних рефлексів З'являється верхній рефлекс Ландау Виробляються деякі умовні рефлекси ( зоровий на годування груддю, впізнавання матері, криком виражає незадоволення) Сидить при підтримці за таз Перевертається зі спини на бік

Дитині 4 місяці Розрізняє основні спектральні кольори і музикальні звуки, різниця між якими складає 4-5 тонів, повертає голову в бік його джерела Повертається зі спини на бік і на живіт Голосно сміється у відповідь на емоційне звернення до неї Шукає поглядом іншу дитину, розглядає її Гукання стає довшим, з'являються співучі і гортанні звуки

Дитині 5 місяців Впізнає голос матері Радіє, коли бачить дитину, бере у неї з рук іграшку Чітко бере іграшку з рук дорослого,утримує її в руках Довго лежить на животі, піднявши тулуб і спираючись на долоні випрямлених рук Може рівно стояти при підтримці під пахви Їсть з ложечки напівгусту та густу їжу Повертається зі спини на живіт

Дитині 6 місяців Емоційні, мімічні та голосові реакції стають активнішими Починає промовляти окремі склади: “ма”, “ба”, “да” та ін. Вільно бере іграшки, довго ними бавиться По різному реагує на своє та чуже ім'я Пересувається, переставляючи руки і трохи підповзаючи, намагається повзти Добре їсть з ложечки, знімає їжу губами П'є з блюдця або чашки невелику кількість рідкої їжі Появляється нижній рефлекс Ландау Легко формуються умовні рефлекси

Дитині 7 місяців Самостійно тягне до рота пляшечку, довго повторює ті самі склади типу “ба-ба-ба” або “ма-ма-ма”, лепече Бавиться іграшкою, стукає, розмахує нею, перекладає, кидає Добре повзає (багато, швидко, у різних напрямках) П'є з чашки На питання “де?” шукає і знаходить поглядом предмет, який неодноразово називається і постійно перебуває у певному місці

Дитині 8 місяців Цікавиться своїм відображенням у дзеркалі, посміхається йому Виражає мімікою подив і цікавість при вигляді нових предметів Дивиться на дії іншої дитини і сміється або лепече. Самостійно сідає, сидить, лягає Тримаючись за бар'єр руками, сама встає, стоїть, опускається, переступає Знає своє ім'я, повертається на оклик Наслідує дорослого, повторює за ним склади, які вже є в його лепеті Добре п'є з чашки, яку тримає дорослий

Дитині 9 місяців Під танцювальну мелодію робить танцювальні рухи Наслідує рухи і дії іншої дитини Може переходити від одного предмета до іншого, злегка притримуючись за них руками Відповідає на прохання “Дай руку” Добре п'є з чашки, підтримуючи її руками Стежить за падаючим предметом, шукає іграшки, сховані під пелюшкою З предметами діє по-різному, залежно від їх властивостей Намагається звернути увагу дорослих на себе, тягнеться до них

Дитині 10 місяців Дитина правильно орієнтується в назвах деяких предметів, знає імена близьких людей, повторює за дорослими різноманітні звуки, склади, окремі слова, яких немає в її лепеті Бавиться поряд з іншою дитиною На прохання дорослого самостійно виконує різні дії з іграшками Ходить, тримаючись за руки дорослого, піднімається на невисоку поверхню або гірку На прохання “дай” знаходить і дає знайомі предмети При заграванні з нею дитина виконує розучені дії та рухи Закріплюються навички охайності, що були набуті у віці 9 міс.

Дитині 12 місяців Дитина знає назви багатьох предметів, виконує невеликі доручення на прохання дорослих, показує частини тіла Розрізняє предмети за формою, впізнає фото дорослої знайомої людини Протягує іншій дитині і віддає іграшку Самостійно виконує розучені дії з іграшками, переносить їх на інший предмет Самостійно ходить, присідає без опори. Не присідаючи, а тільки нахилившись, може підняти предмет Розуміє назви кількох предметів, дії, імена дорослих і дітей, виконує окремі доручення Розуміє слово “ не можна” ( припиняє дію) Вимовляє 8-10 слів, розуміючи їхнє значення Легко повторює нові слова Самостійно п'є з чашки ( бере руками, ставить на стіл)

На другому році життя Удосконалюється координація рухів рук і посилюється контроль зі сторони зору Дитина вільно бере пальцями предмети, намагається проводити олівцем прямі лінії, ловить м'яч Довго ходить, змінює положення ( присідає, повертається, переступає перешкоду – спочатку приставним кроком, а в 2 роки чергуючим кроком) У цьому віці у дитини з'являється розуміння мови. Поліпшується також активна мова, розширюється запас зрозумілих слів Наприкінці 2-го року розуміє нескладне оповідання дорослого за сюжетною картинкою, відповідає на запитання дорослого про події, які були з дитиною В 2 роки словарний запас 200 -400 слів На 2-му році життя розвивається сенсорний розвиток ( 2, 3,4 контрасних за величиною предмети), відтворює нескладні побудови типу “ воріт”, “ лавки” Самостійно їсть спочатку густу, а потім рідку їжу ложкою Частково роздягається, частково одягається

Дитині 2-3 роки Удосконалюється активна мова,говорить уже багатослівними реченнями, починає використовувати складні підрядні речення. З'являються запитання “ де?, куди?” Відбирає за зразком основні геометричні фігури, предмети 4 основних кольорів і називає ці кольори З'являються елементи рольової гри Самостійно робить прості сюжетні побудови і дає їм назву( конструктивна діяльність) За допомогою пластиліну, олівця відображає прості предмети і називає їх ( образотворча діяльність) Наприкінці 3-го року самостійно одягається, але ще не може зав'язати шнурки і застібнути ґудзики Їсть охайно, використовує серветку без нагадування Рухи стають удосконаленими. Переступає через палку , підняту над підлогою на 20-28 см до 35 см Розширюється емоційна сфера – з!являється почуття жалю, сором'язливість, самолюбство тощо

4 – 7 років Зростає роль гальмівних реакцій у корі великого мозку Діяльність дітей ускладнюється З'являються асоціативні зв'язки, власні судження, повністю усвідомлюється власне “я” Розпочинає формуватися характер, з'являються тяга до самостійності і такі риси характеру, як упертість і свавільність. Психіка дуже сприйнятлива: вони швидко запам'ятовують слова, легко засвоюють іноземні мови Словниковий запас швидко збільшується, грамотно будуються фрази , використовуються всі частини мови Чітко висловлюють свою думку і враження Проявляються типологічні індивідуальні риси характеру, ускладнюються емоційні реакції, естетичні уявлення(співають прості пісні, малюють нескладні фігури, їх уже можна навчати музики, легко формуються складні умовні рефлекси, добре розвинена моторика, в діях переважають ігрові елементи. Однак діти цього віку не здатні на тривалий час зосередитися, у них відсутні самокритика і самоконтроль. З'являється прагнення до контакту з іншими дітьми, до перебування в дитячому колективі.

Молодший шкільний вік(від 7 до 11 років) Формуються здібності, діти здатні до тривалої цілеспрямованої як фізичної так і розумової діяльності. Хоча сила відносно невелика, діти досягають максимальних показників швидкості в простих рухах. Удосконалюється нейронна організація кори великих півкуль, проявляється стриманість, контроль емоцій і поведінки, поступово звикають до самостійної творчої роботи.

Підлітковий вік (12-15 років) Один з найскладніших періодів розвитку дитини, що вимагає ефективних методів навчання і лікування. Характерна емоційна нестійкість, швидка втома. Наступає період статевого дозрівання. Підвищується чутливість, нетерпимість до опіки рідних. Формується правильна координація рухів та пластичний малюнок дитини. Головним способом допомоги є проява розуміння та чуйності батьків, вчителів.

Старший шкільний (юнацький) вік Завершується морфофункціональне формування дитини, наступає психологічне і соціальне дозрівання. Формуються міжкульові відношення у процесі розумової діяльності: права півкуля активізується при зорово-просторовій діяльності, а ліва-мовної і абстрактної. Адаптація до соціального оточення, юнаки і дівчата посилено навчаються, вибирають майбутні професії.

Дякую за увагу

Запитання: 1.Назвіть фактори, що впливають на нервово-психічний розвиток дитини. 2.Основні показники нервово-психічного розвитку дитини у 3 міс.