Презентація на тему:
Дифтерія

це гостра інфекційна хвроба,що викликається токсичними корінебактеріями,з повітрянокраплинним механізмом передачі . Дифтерія -

Характерзується дифтеретичним або крупозним запаленням з утворенням на місці проникнення збудника фібринозних плівок,а при деяких формах – і токсичним ураженням органів кровообігу,нервової системи, надниркових залоз и нирок.

Дифтерія була відома ще в античний період. Сучасний період вивчення цієї хвороби почався ХІХ столітті,коли французькі лікарі: Бретонно Труссо Описали цю хворобу і запропонували сучасну назву.

Наприкінці ХХ століття у Східній Європі виникла епідемія дифтерії. Її епіцентром вважалися Росія і Україна.

Виникає питання як могла розвинутись епідемія інфекції,вакцина проти якої винайдена у 70 роках тому і щеплення вважається обов’язковим?

В ті часи дифтерія була дитячою хворобою.

До десятилітнього віку основна маса дітей вже набула імунітету. Для цього необов’язково переносити тяжку форму дифте6рії, достатньо було перехворіти легко, дуже легко або зовсім не помітно. Дорослі мали імунітет, несприйнятливі до дифтерії і не хворіли.

Збудник дифтерії – відкритий Клебсом Леффлером у 1884 р.

Цей мікроорганізм, який тривало паризитує на слизовій оболонці носоглотки сприйнятливих осіб. Струмінь повітря при кашлеві, чханні й диханні підхоплює його і разом з парою та краплинами слини виносить на зовні.

Дифтерійний крут. У дітей проявляється ларингітом – сиплий, хриплий голос, “гавкаючий” Кашель; і стенозом гортані з ознаками задухи. Можливі труднощі при диференціації із стенотичним ларенгітом вірусної природи (несправжній круп). Необхідна ларингоскопія. Виявлення плівки, щільно злученої із нижчерозміщеними тканинами на голосових зв’язках, є діагностичним.

Лікування. Протидифтерійна сироватка продовжує залишатися класичним засобом лікування дифтерії. Вона надійно зв’язує циркулюючий у крові дифтерійний токсин.

Профілактика Міроприємства по боротьбі з дифтерією передбачають дію на всі три ланки епідемічного процесу.Вирішальне значення має імунізація населення, тобто створення не спрйнятливості до інфекції. Це міроприємство є основним у боротьбі з дифтерією. Хворі на дифтерію госпіталізуються, їх виписують після клінічного одужання.

З метою повного і раннього виявлення хворих треба проводити активне спостереження за хворими ангіною на потязі 3 днів від початку хвороби.

Презентацію робила: Учениця І курсу ДО(1) Панченко Наталія Юріївна