Демографія. Відтворення народу України
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
ПЛАН ЛЕКЦІЇ Медико-соціальні проблеми демографічних процесів. Демографічна ситуація в Україні та сучасному світі. Перепис населення - основне джерело інформації про чисельність і склад населення. Методика медико-демографічних досліджень. Чисельність і склад населення. Механічний рух населення. Природний рух населення.
Демографія - наука про населення (від "демос" - народ, "графо" - описувати), або інакше статистика населення.
Статистичне вивчення населення проводиться за двома основними напрямками: 1. Характеристика населення на певний час (його чисельність, склад, особливості розселення тощо) - так звана статика населення; 2. Характеристика процесів зміни чисельності населення - динаміка чи рух населення. Останній у свою чергу поділяється на механічний рух населення (зміни, що відбуваються під впливом переселень — міграційних процесів) і так званий природний рух населення (зміни, що відбуваються внаслідок народжуваності та смертності і характеризують процеси відтворення населення).
Перепис населення - це великомасштабне статистичне дослідження, мета якого встановити точні дані про чисельність і склад населення тієї чи іншої країни. В світовій практиці переписи населення проводяться один раз у 5-10 років. Перший і єдиний у царській Росії загальний перепис було проведено в 1897 р.
В післявоєнний період в Україні було проведено 4 переписи населення: 1959, 1970, 1979, 1989 рр. Перепис проводиться на певний момент часу (скажімо, на 12 год. 14 січня). На цей момент на спеціальні переписні бланки заносяться усі жителі країни. При цьому, якщо бланк заповнюється дещо пізніше фіксованої дати (процес переписування може тривати декілька тижнів), то бланки заповнюються і на тих, хто помер після фіксованої дати.
Метою проведення першого Всеукраїнського перепису населення було одержання об'єктивної інформації про докорінні зміни, які відбулися протягом останнього десятиріччя в соціально-економічному житті та устрої незалежної України, створення інформаційної бази демографічних та соціально-економічних даних як по країні в цілому, так і за всіма рівнями її адміністративно-територіального устрою щодо чисельності населення, його національного, мовного, сімейного складу, розподілу за віком, статтю, громадянством, рівнем освіти, джерелами засобів існування, професійної приналежності, становищем у занятті, міграційною активністю тощо.
Найбільші за чисельністю населення країни світу: Китай (1,2 мільярда); Індія (929 мільйонів); Сполучені Штати Америки (263 мільйони); Індонезія (193 мільйони); Бразилія (159 мільйонів); Росія (148 мільйонів); Пакистан (129 мільйонів); Японія (125 мільйонів); Бангладеш (119 мільйонів); Нігерія (111 мільйонів).
ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ Постійне населення (кількість осіб) На 1 січня 2008 року На 1 січня 2007 року Все населення міське сільське Все населення міське сільське Україна 46.192.300 31.443.700 14.748.600 46.749.200 31.621.900 15.127.300 Тернопільська область 1.102.100 470.800 631.300 1.108.900 472.200 636.700
Населення України за віком : 0-14 років – 14,07 %; 15-49 років – 43,97 %; 50 років і старше – 41,96 %.
РОЗПОДІЛ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЗА СТАТТЮ ТА ВІКОМ Вік Всього у тому числі Число чоловіків на 1000 жінок даного віку чоловіки жінки осіб 95-99 р. 533 77 456 169 100 років і старші 80 6 74 81 молодшому за працездатний 230954 117835 113119 1042 працездатному* 632306 321945 310361 1037 старшому за працездатний 274894 88013 186881 471 0 - 2 роки 31511 16203 15308 1058 3 - 5 років 38023 19559 18464 1059 6 - 17 р. 199186 100981 98205 1028 0 - 14 р. 212352 108437 103915 1044 0 - 17 р. 268720 136743 131977 1036 14 - 27 р. 237861 118085 119776 986 15 - 49 р. 563886 279560 284326 983 18 років і старші 869780 391210 478570 817
Процес постаріння населення висуває перед системою органів і закладів охорони здоров'я важливі проблеми: • збільшення серед населення питомої ваги осіб старше 60 років призводить до зниження показників народжуваності та зростання загальних показників смертності, що необхідно враховувати при аналізі демографічних процесів відтворення населення; • зростання числа звертань населення старших вікових груп за медичною допомогою - амбулаторно-поліклінічною та стаціонарною, потребує особливої уваги до названих контингентів з боку служб первинної медико-санітарної допомоги, у т.ч. сімейної медицини, а також необхідність вирішення таких медико-соціальних проблем як догляд за одинокими, госпіталізація хворих з довготривалими хронічними захворюваннями тощо.
Типи вікової структури населення При прогресивному типі вікової структури частка дітей (0-14 років) перевищує частку населення у віці 50 років і старше. Для регресивного типу вікової структури характерно, що частка людей старшого віку переважає частку осіб 0-14 років. Стаціонарним вважається тип вікової структури населення, в якій частка осіб у віці 0-14 років приблизно дорівнює частці осіб у віці 50 років і старше.
Міграція населення За територіальним принципом: а) міждержавну (в межах одного континенту, між сусідніми державами); б) у межах однієї держави. За тривалістю : постійна, коли мігранти залишаються на новому місці на постійне проживання чи тривалий час; сезонною (переїзд на нетривалий час, часто в зв'язку з сезонними роботами); "маятниковою" (щоденний від'їзд сільських жителів на роботу, на навчання в міста та повернення ввечері до свого постійного місця проживання).
Природний рух або відтворення населення показує, чи забезпечують існуючі рівні народжуваності та смертності приріст населення. Різниця між показниками народжуваності та смертності одержала назву природний приріст.
Негативний природний приріст населення в Україні у 90-х роках є результатом сукупної дії: низької народжуваності; високої смертності; несприятливої вікової структури.
Основні демографічні показники народжуваність смертність природний приріст середня очікувана тривалість життя смертність немовлят
Живонародження – вигнання або вилучення з організму матері плода, який після вигнання/вилучення (незалежно від тривалості вагітності, від того чи перерізана пуповина і чи відшарувалась плацента) дихає або має будь-які інші ознаки життя, такі як серцебиття, пульсація пуповини, певні рухи скелетних м'язів. Смерть плода (мертвонароджений плід) - вигнання або вилучення з організму матері плода з 22-го повного тижня вагітності (з 154 доби від першого дня останнього нормального менструального циклу) або масою 500 г та більше, який не дихає та не виявляє будь-яких інших ознак життя, таких як серцебиття, пульсація пуповини або певні рухи скелетних м'язів.
В ст. 159 Кодексу визначено, що акти громадянського стану реєструються в районних центрах, районах міст Києва та Севастополя відповідними відділами реєстрації ЗАГСу місцевих державних адміністрацій, в містах і в районах міст обласного підпорядкування відділами ЗАГСу виконавчих комітетів відповідних Рад народних депутатів, а в сільській місцевості й селищах - виконавчими комітетами сільських і селищних Рад народних депутатів.
Згідно зі ст. 163 Кодексу, реєстрація народження проводиться за місцем народження дитини чи за місцем проживання її батьків, або одного з них, за письмовою чи усною заявою батьків або одного з них, а в разі хвороби, смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження - за заявою родичів або інших осіб чи адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.
ТИПИ ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ОФОРМЛЯЮТЬ ПРИ НАРОДЖЕННІ ДИТИНИ "Медичне свідоцтво про народження“(форма № 103/о-95) "Медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу" (форма №103-1/о-96) Журнал обліку новонароджених (форма № 152/о) Свідоцтво про народження (ЗАГС)
Спеціальний показник народжуваності = Число народжених живими за рік × 1000 Число жінок у віці 15-49 років
Спеціальні показники народжуваності сумарний показник відтворення населення - число дітей, народжених жінкою протягом фертильного періоду її життя (15-49 років); брутто-коефіцієнт відтворення - число дівчаток, народжених жінкою у віці 15-49 років; нетто-коефіцієнт, або очищений показник відтворення - кількість дівчаток, народжених у середньому однією жінкою за весь репродуктивний період її життя, що досягли віку, в якому була жінка при їх народженні.
Чинники, що сприяють зменшенню народжуваності зменшення числа шлюбів і збільшення числа розлучень; активне залучення жінок до суспільного життя (відчутна роль у зменшенні народжуваності в перші роки існування СРСР і менш відчутна в сучасних умовах зростаючого безробіття); диспропорція в статевому складі населення, незалежно від причин, що її обумовлюють - особливості розвитку виробничих відносин, міграційні процеси, наслідки воєн; зайнятість певної частини жінок у виробництвах з небезпечними та шкідливими умовами праці; незадовільний стан репродуктивного здоров'я жінок; економічна ситуація в суспільстві.
Заява про реєстрацію повинна бути зроблена не пізніше трьох діб з дня смерті чи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання довідки лікувального закладу або висновку судово-медичної експертизи чи прокурора - не пізніше п'яти. Підставою для реєстрації є видані лікувальним закладом "Лікарське свідоцтво про смерть" (форма № 106/о-95) або "Фельдшерська довідка про смерть" (форма № 106-1/о-95), рішення суду про встановлення факту смерті чи оголошення громадянина померлим, а також повідомлення з місць позбавлення волі.
У випадках смерті дитини в період 0-6 діб заповнюється "Медичне свідоцтво про народження" дитини - форма № 103/о-95 і "Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть" - форма № 106-2/о-95. Останній документ заповнюється також у випадках народження мертвої дитини. Всі лікувально-профілактичні заклади МОЗ України, які заповнюють "Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть", ведуть журнал обліку перинатальної смертності (ф. № 153/о). Запис у журналі робиться паралельно з заповненням вищевказаного свідоцтва.
Відповідальність за повідомлення в органи реєстрації актів громадянського стану про народження мертвої дитини, про народження та смерть дитини, яка померла на першому тижні життя, покладається: на головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров'я, де знаходилася мати під час пологів, де вмер новонароджений; на заклад, лікарі якого надавали медичну допомогу при пологах вдома; на керівника судово-медичної експертизи - у випадку встановлення факту смерті дитини поза лікарняним закладом ( на вулиці, вдома та ін.).
Спеціальні показники смертності смертність за статтю (у чоловіків і жінок) за віком (в окремих вікових групах) за причинами (від окремих класів, груп і нозологічних форм захворювань)
Структура загальної смертності серед населення України Перше місце займають хвороби системи кровообігу - 63,0 % Друге місце — злоякісні новоутворення - 11,7 % Третє місце - нещасні випадки, отруєння та травми - 8,7 % Четверте місце - хвороби органів травлення - 4,4 %. Разом вони становлять від 85 до 95 % усіх випадків смерті.
Смертність населення в країнах Європейського регіону ВООЗ (на 1000 населення) (за даними бази ЗДВ 2007 р.)
Структура смертності дитячого населення (0-14 років) Перше місце посідають стани, які виникли в перинатальному періоді (48,3 ‰). Друге місце в структурі загальної смертності дітей - вроджені аномалії (25,6 ‰). Третє місце - нещасні випадки, травми та отруєння (6,2 ‰). Серед цих причин більшу частину становлять випадки загибелі дітей в авто катастрофах. Інфекційні та паразитарні хвороби Хвороби органів дихання Хвороби нервової системи та органів чуття
Мертвонароджуваність – 6,45 ‰, Перинатальна смертність – 11,07 ‰, Неонатальна смертність – 6,7 ‰.
Материнська смертність – це статистичне поняття, пов'язане зі смертю жінки під час вагітності чи протягом 42 діб після її закінчення, незалежно від тривалості та локалізації вагітності, від будь-якої причини, пов'язаної з вагітністю чи обтяженою нею, чи з її веденням, але не від нещасного випадку чи інших випадкових причин.
Випадки материнської смертності поділяють на 2 групи: Безпосередньо пов'язані з акушерськими причинами — це випадки, які є результатом акушерських ускладнень стану вагітної, а також втручань, недогляду, помилок у лікуванні. Опосередковано пов'язані з акушерськими причинами - випадки, які є наслідком якоїсь хвороби, яка була в жінки раніше чи розвинулась під час вагітності та яка не була викликана безпосередньо акушерськими причинами, але була ускладнена фізіологічним впливом вагітності.
Структура смертності немовлят перше місце посідають стани, що виникли в перинатальному періоді, на другому - вроджені вади розвитку, на третьому - нещасні випадки, отруєння,травми, на четвертому — інфекційні та паразитарні хвороби, хвороби органів дихання.
Типи смертності немовлят тип А - на першому місяці життя помирає 50 % і більше від загального числа дітей, померлих на 1-му році; тип В - на 1 місяці помирає від 30 до 49 % загального числа померлих на 1-му році; тип С - менше 30 % дітей помирає на першому місяці життя, решта - в постнеонатальному періоді.
Середня очікувана тривалість життя - це середнє число років, що належить прожити поколінню, яке народилося (ровесникам певного віку) при умові, якщо протягом наступного життя показники смертності будуть такими ж, як і в роки, для яких робились розрахунки.
Різниця в тривалості життя жінок та чоловіків в країнах Європи (в роках) Європейська база даних „Здоров’я для всіх”, червень 2005 року
Причини, що обумовлюють погіршення демографічної ситуації в Україні економічна дестабілізація; зниження життєвого рівня переважної більшості населення; деградація соціальної сфери; катастрофічне погіршення стану довкілля; загострення криміногенної ситуації
Схожі презентації
Категорії