Презентація на тему:
Голодомор 1932-1933 років – вічна пам’ять і біль мого народу

учениця 7(11)-М класу Вознесенської гімназії №1 Вознесенської міської ради Миколаївської області Керівник: Денисюк Ольга Миколаївна, викладач історії та суспільствознавства

Голодомор 1932-1933 років – вічна пам’ять і біль мого народу

Йосип Сталін – генеральний секретар ВКП(б), перша особа у комуністичній ієрархії; один з тих, хто спровокував Голодомор і не забажав відвернути його на Україні та надати допомогу населенню.

Перехід до планово-директивної економіки зміни у сільському господарстві розгортання масового колгоспного руху опір владі – вороги народу. Причини та передумови виникнення голодомору Колективізація викликала впертий опір у селянства. В багатьох районах України, навіть там, де партійні керівники ще недавно рапортували про намір протягом року досягти суцільної колективізації, були антиколгоспні та антирадянські виступи. За приблизними підрахунками, загальна кількість повстанців в Україні 1930 р. становила майже 40 тис. осіб. Повстання були придушені.

Діти і голод Діти сподівалися на радянську владу, рідну комуністичну партію, які, власне, і спонукали до голодного животіння та масового вимирання дітей. Жахливим випробуванням для підлітків став 1932 рік, упродовж якого масово гинули діти у містах і селах. Вони тихо помирали, не дочекавшись допомоги. Гинули без ліку і часу. А ті, хто вижив, як правило, ставали безпритульними.

Масова дитяча безпритульність – наслідок голодомору Поряд із швидким накопиченням кількості дітей у дитячих будинках виникають «дикі дитбудинки», котрі створювалися сільрадами. Велика кількість сиріт жила при сезонних яслах, майданчиках у школах. Додаткові контингенти дітей харчувалися за рахунок інших дітей.

Стан дітей, що перебували в дитбудинках: крайнє виснаження; діти хворі на хвороби шлунково-кишкового тракту; значна смертність (30 % - діти до одного місяця).

Держава, залишивши село без крихти хліба, прирікши тисячі його жителів на голодну смерть, віддавала борг селу…його ж осиротілими дітьми.

Дорослих безпритульних спочатку відправляли до ізоляторів, а звідти розподілялися наступним чином: відфільтровували; відправляли на роботу; в лікарню; померлі; передані до відділу соцзабезпечення. «Безпритульний, бродячий елемент»

«Голод проймёт, станешь есть, что Бог даёт» В. Даль

“Указ Йосипа Сталіна потребував того, щоб селяни України, Дону та Кубані вимерли разом зі своїми сім'ями” В.Гроссман

Василь Самійлович, не виконавши директиви згори та залишивши посівне зерно на складах, за “зраду” був виключений із партії та виселений з колгоспного будинку разом із сім’єю. Мій прадід Охременко Василь Самійлович. (материнська лінія) Сім’я Охременків Голодомор у моїй родині:

Мій дідусь – Бондар Василь Лазарович розповів про трагедію родини своєї матері, де з 14 дітей десять забрала голодна смерть 33-го.

Жителька м. Вознесенська Малюк Катерина Яківна (1920 р. н.) “Із чотирьох дітей у моїй родині, після голодомору, залишилося тільки двоє”

Щоб пам’ятали у віках…

«…Мова йде про жахливий задум, здійснений розрахунком тієї епохи… досвід цієї трагедії повинен сьогодні керувати почуттями та діяльністю українського народу на шляху до злагоди та співпраці…» Послання папи Іоанна Павла ІІ кардиналу Л. Гузару

Молитва за убієнних голодом Сину Божий! Ісусе Христе! Спасителю наш! Порятуй від голодної смерті народ мій, У якого дика саранча забрала до зернини! Сотвори диво – нагодуй! Порятуй!

Засвіти свічку 26 листопада Україна сколихнеться від усвідомлення голодомору 1933…