Презентація на тему:
Пройдуть роки, десятки років…

Пройдуть роки, десятки років… цього ніколи не забути Автор. Крикун Ольга Василівна - вчитель початкових класів Мілуватської ЗОШ

Все далі і далі відходять грізні роки Великої Вітчизняної війни, але ніколи не згасне пам’ять про всіх тих, хто не задумуючись, віддав своє життя в ім’я свободи. У наших серцях ніколи не згасне пам’ять про людей близьких і зовсім невідомих – тих, хто боронив свій отчий край . Більш як 20 мільйонів людей заплатили своїм життям за те, щоб на землі панував мир.

Згадаймо їх поіменно. Горем згадаймо своїм. Це все потрібно не мертвим. Це все потрібно живим.

На світанку 22 червня 1941 року всі по-справжньому збагнули значення чорного слова «війна». Впали перші фашистські бомби на мирні оселі. Чорні крила війни закрили голубе небо. Котилася війна рідною землею, залишаючи чорний слід. 1418 днів йшли відважні патріоти дорогами війни, не оглядаючись назад. А за плечима залишались перетворені в руїни 714 міст і 28 тисяч сіл на рідній Україні.

З перших днів війни кожен вважав своїм обов’язком захистити рідну землю. Не має такого міста чи села, такого поля чи гаю, де б у жорстокій боротьбі не пролилася кров захисників, де б не проявилася їхня могутність і відвага.

20 липня 1942 року фашисти захопили Краснодон. І з перших днів окупації патріоти не залишали ворогів у спокої. Бойові групи діяли в різних районах міста і прилеглих селищах.

«Розправа». Художники М. Вольштейн та А. Фільберт. В ніч 20 вересня 1942 року озвірілі фашисти живими закопали 32 шахтарі за те, що вони відмовились відбудовувати вугільні шахти. Звістка про жорстоку розправу швидко облетіла місто і його околиці. Глибокий біль і серцях людей викликала смерть шахтарів. Особливо це вплинуло на молодь. На зміну товаришам, що загинули від рук катів, встали сотні нових бійців. Мстити, нещадно мстити ворогові – таким було одностайне рішення відважних краснодонських підпільників. Це був день остаточного формування організації.

Сергій Тюленін запропонував назвати її «Молода гвардія». Командиром підпільної організації обрали Івана Туркеніча. Комісаром - Олега Кошового. Членами штабу були Ульяна Громова, Любов Шевцова, Іван Земнухов, Сергій Тюленін.

«Прийняття клятви молодогвардійцями». Художник А. Резніченко Вступаючи в ряди організації юні патріоти давали присягу на вірність Вітчизні. Віднині їхнє життя належало «Молодій гвардії», її суворій боротьбі з фашизмом. «Кров за кров! Смерть за смерть!» – ці слова взяті з клятви молодогвардійців стали символом їх героїчного життя, нещадним вироком тим, хто незваним прийшов у нашу країну, хто відняв у мільйонів юнаків і дівчат їх щасливу молодість. Безтурботні, життєрадісні школярі стали сміливими підпільниками, суворими народними месниками.

«Молодогвардійці слухають Москву» Художник С. Лившиц На кожному кроці їх підстерігала смерть, але комсомольці добували зброю, медикаменти, псували телеграфно – телефонний зв’язок, створили підпільну друкарню. Юні підпільники слухали радіопередачі про події на фронті і записували їх, а наступного дня листівки були розклеєні по місту змучені німецькими окупантами люди з хвилюванням, гордістю і радістю читали повідомлення про події на фронті. Вони випустили і розповсюдили, за час окупації, більше ніж 5 тисяч листівок.

«Прапор над школою». Художники М. Вольштейн та А. Фільберт. В ніч на 7 листопада 1942 року молодогвардійці вивісили на високих будинках, териконах шахт червоні прапори з гаслами «Смерть німецьким загарбникам!»

Діорама «Підпал біржі праці» Виконано групою харківських художників 5 грудня 1942 року підпільники Любов Шевцова, Сергій Тюленін, Віктор Третьякевич та Семен Остапенко підпалили німецьку біржу праці Краснодонського району. Близько двох тисяч юнаків та дівчат було врятовано від фашистської каторги в Німеччині.

«Нескорені» Художники М. Вольштейн, А. Фільберт та Ф. Костенко В рядак «Молодої гвардії» знаходився нікчемний боягуз, спасаючи власне життя, він поспішив скласти список відомих членів підпілля і передав його в гестапо. Штаб «Молодої гвардії» наказав підпільникам групами вийти з Краснодона і пробиратися у партизанський загін. Але більшість членів організації були вже арештовані.

Шурф шахти №5 – місце страти краснодонський підпільників Гестапівці по-звірячому катували молодогвардійців. Юні патріоти мужньо тримались, на допитах ніхто з них не порушив клятви. Вони стійко перенесли муки і з гордо піднятими головами пройшли через усі випробування. В холодні ночі 15, 16 і 31 січня 1943 року фашисти вивезли до шурфу шахти №5 молодогвардійців і живими скинули їх у 53-метрову безодню, а стовбур шахти завалили різним металевим брухтом і вагонетками.

«Комісар «Молодої гвардії» Олег Кошовий на допиті». Художник М. Поплавський. Любов Шевцову, Олега Кошового, Дмитра Огурцова, Віктора Суботіна, Семена Остапенка після жорстоких катувань розстріляли в Ровеньках у Гримучому лісі.

Летять, відлітають у вічність роки. Роки, скільки б їх не минуло, не зітруть в народній пам’яті імена молодогвардійців. Схилімо ж голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя. Вшануємо їх хвилиною мовчання.

Знаєм добре: ми ще малі! Ось недавно ми пішли до школи. Ми за те, щоб мир був на землі. Для всіх малят на цілім світі!

Ми пам’ятаємо всіх, Хто віддав життя за те, - Щоб не було війни нової, Щоб сонце сяяло золоте.

Щоб окоп не чорнів на ниві – Хліба цвіли, мов килими, І щоб веселі і щасливі До школи всі ходили ми.

Ми хочемо без воєн жити! Хай буде мир на всій землі. За мир: щоб сміятись, За мир: щоб трудитись, За мир: щоб троянди цвіли, Щоб жито буяло і діти росли.

Література: 1. Мемориальный музей «Памяти погибших»: Путеводитель. – Донецк: Донбас, 1987. – 52 с. 2. Альбом «Молодая гвардия» издательство «Плакат». Москва, 1977. 3. Великая Отечественная…. (Краткая иллюстрированная история войны для юношества.) М., «Молодая гвардия». 1975. 4. Материалы интернета.