Презентація на тему:
Видатний син мого народу

Дослідницький проект учня 9 класу Лідіївської ЗОШ I-II ст. Меліксетяна Ваге

Вірменія знаходиться у півдненній частині Закавказзя. Її сусідами є Туреч- чинна, Іран, Грузія та Азербайджан. Це гірська країна. Велично здіймаються у височінь білосніжні куполи хребтів. Ма- лого Кавказу. Між якими – Памбакська й Ширакська долини,Севанська улого- вина. У межі Вірменії заходить лівобе- режна частина Середньоараксинської міжгірної западини, яка називається Араратською рівниною. Столиця- Єреван. Основне населення – вірмени. Державна мова – вірменська. Її засновником вважають Месропа Маштоца, котрий на початку V ст. створив вірменський алфавіт, яким і до ни- ні користуються вірмени.

Тематичне питання: Месроп Маштоц – просвітник, вчений,проповідник християнства , видатний син вірменського народу.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ВІРМЕНСЬКОЇ МОВИ ДАВНІЙ - V – XI ст.( грабар – мова писемних пам’яток ) СЕРЕДНІЙ – ХІ – ХVII ст ( середньовірменська ) НОВИЙ – з ХVII по наш час ( ашхарабар – східний варіант вірменської мови )

Головні групи діалектів Східна група Західна група

Формування вірменської мови відповідало процесу освіти вірменської народності Вірменська мова почала створюватись ще в VII ст. до н.е. У бехістунському надписі Дарія I (VI ст. до н.е ) згадуються і вірмени, і Вірменія, як одна із областей, що входили до складу давньоперсидської монархії Ахеменідів Давньовірменська мова відома з пам’яток писемнності , які датуються V ст. н.е., коли Месропом Маштоцем був створений вірменський алфавіт Історія розвитку вірменської мови

Найбільший рукопис (1200-1202) Перша друкована книга (1512 р.) Давні манускрипти V-VI ст. Давній паперовий рукопис (4 по давності в світі 981р.) Давній надпис на церкві св. Ріпсіме ( 618 р.) Давній рукопис “Євангеліє Богоматері” VII ст. Перший друковарий журнал “Аздарар” (1794 р.)

Франческо Револа Абгар Токатеці Діонісій Фраківський Мхітар Себастаці Клемес Галанос Багдасар Дпір Месроп Маштоц

(361-440) Створив у 405 – 406 рр. вірменський алфавіт

Дитячі роки Месроп – монах Вагаршапатські збори Оголошення державної мови Створення алфавіту Заснування шкіл і просвітницька діяльність Останні роки життя і переклад Біблії

Варшапатські збори З метою створення вірменського алфавіту були скликані спеціальні церковні збори. У Варшапатському синоді обговорюється ли- ше одне питання – створення алфавіту вір- менської мови. З доповіддю виступив Месроп Маштоц. Фактично з цього моменту церква та царська влада приєднались до просвітниць- кої діяльності Месропа.

“Даніїлові письмена.”Оголошення державної мови. У 404р. послом царя Вагричом Хадуні від єпископа Даніїла у Вірменію були завезені так звані “Даніїлові письмена”.Це був алфавіт вірменської мови більш ранньої історичної епохи. «И когда многие из них усвоили, приказал царь повсюду обучать этими письменами. Маштоц был удостоен звания вардапета».

Лінгвістичні особливості вірменської мови, введені Маштоцем Морфологічні Фонетичні

Створення алфавіту Експедиція в Месопотамію Зустріч з єпископом Даніїлом, котрий знайшов “письмена” Відвідування Едеського книгосховища 405-406р. в м. Едеса Маштоц створює 36-буквенний алфавіт

АЛФАВІТ МЕСРОПА Месроп розташував букви відповідно до їх розміщення у грецькому алфавіті Використав графічні системи пехлевійсь- кої, ефіопської та інших мов

Літературна спадщина Месропа Ц ерковні вірші Зб.“ Шарканы покояния» Церковні тракта- ти Маштоц –засновник вір- менської патристики, автор зб. « Многовеща- тельные речи» -

Надежда моя в детстве моём- Не оставь меня, мой Господи Боже! Надежда моя в старости моей- Не оставь меня, мой Господи Боже! Надежда моя в день второго пришествия- Не оставь меня, мой Господи Боже!

Історичне значення Месропа «Этот алфавит был содан гениальным человe ком с поразительным чувством родины- был создан однажды и навсегда,- он совершенен. Тот человек был подобен богу в дни творения. Он такой же факт, как этот алфавит. Имя его Месроп Маштоц». «НАРОД, КОТОРЫЙ ПОРОДИЛ ТАКИХ МУЖЕЙ И ПОЧИ – ТАЕТ ИХ , КАК СВО- ИХ ГЕРОЕВ, И СЛЕ- ДУЕТ ИХ ПРИМЕРУ, НИКОГДА НЕ ПОГИБАЕТ!»

Саркофаг Месропа

Список літератури Марр Н. Я., Граматика давньовірменської мови Л. Мсеріанс,”Этюды по армянской диалектоло- гии” Ашот Мелконян – “Армянский язык как средство выживаня” – журнал “Анив” (http:// aniv.ru/view.php?numer=7&st=10&rub=13 І.П.Сусов. “История языкознания” (http:// homepages.tversu.ru/~ips/Hist_04.htm#4.5