Презентація на тему:
судова реформа

Ім'я при народженні:Іван Федорович Богун Народився:бл.1618 Брацлавское воеводство Помер: 17 лютого 1664 Новгород-Сіверський, Гетьманщина Інші імена:Іван Федорович, Іван Федоренко Титул:полковник подільський, кальницький і паволоцький Термін 1650 - 1664 Віросповідання:православний Діти:Григорій Богун Батьки:Федір Богун

Сучасники описують його як високоосвічену людину, розумну та хитру, яка має неабияку хоробрість та талант полководця. Це був справжній патріот, який душею і тілом переживав за долю України та боровся за неї. Тому він без вагань відмовився від титулів та багатств, що пропонували йому поляки, та підтримав визвольну війну 1647 – 1654 р.р., яку під проводом Б.Хмельницького розпочав український народ проти Польщі.

Іван Богун походив з української шляхти. Учасник визвольних повстань у 1637-38 років. Брав участь у Азовському сидінні, зокрема, керував тоді одним із козацьких загонів, який прикривав Борівський перевіз через річку Сіверський Донець. Протягом 40-х років XVII століття Богун вів звичайне для реєстрового козака життя, брав участь у військових походах проти кримських татар, і обороняв українські землі від набігів останніх.

Важливою сторінкою кальницького полковника стала Берестецька битва, в якій Іван Богун проявив себе розсудливим полководцем в найтрагічніший момент бою. Саме його було обрано наказним гетьманом в оточеному поляками козацькому таборі. Богун виправдав покладені на нього сподівання, вивів із оточення основні сили українського війська.

Битва під Берестечком На початку літа 1651 року відбулась печально відома Берестецька битва. Військо Богдана Хмельницького, заручившись підтримкою татар під проводом хана Гірея, вирушило на кордон між Галичиною і Волинню, де і зустріло польське військо, яке очолював сам король Ян Казимир. Це була жорстока битва. Протягом двох днів перевага була на боці козаків. Проте у вирішальний момент вдача зрадила хлопців. Передавши командування Филону Джалалію, Хмельницький вирушив наздоганяти татар та змусити виконати умови домовленості, проте вони не тільки не повернулись, а й захопили гетьмана у полон. Розладнане та оточене військо охопила паніка. Джалалій не міг його згуртувати, тому наказним гетьманом було обрано Івана Богуна. І це стало для них порятунком. Втрати були надто великі з обох боків, тому почались переговори. Богун наказав козакам створити атмосферу свята, грати на литаврах та сурмах. Надурені поляки відправили значні сили до річки, а козаки змогли тихенько вийти з табору та перебити поляків, які сиділи в окопах. Зрозумівши що його обдурили, Казимир вирішує збудувати дамбу, щоб затопити та знищити козацький табір. Проте полковник Богун не здався. Змайструвавши із одягу, бочок, сідел та мішків переправу, козаки вирвалися з польського оточення, пройшовши через болото.

Битва під Батогом Битва під Батогом 1652р. є яскравим прикладом української мужності, воєнної обізнаності та таланту полководців. Навесні 1653 року польський король Ян Казимир вдруге посягає на українські землі.Та цього разу він відправляє свого поплічника – жорстокого Стефана Чернецького. Чернецький разом із своїми військами спалює села, полишаючи після себе руїну. Проте полякам не пощастило. На їх шляху став Богун разом зі своїм загоном козаків. Іван Богун пустив у хід свою хитрість та заманив польське військо до Монастирища, де вщент розгромив його.  Талант полководця, численні бойові перемоги та любов до Батьківщини зробили з Івана Богуна легенду ще за життя. Вороги його боялись, а союзники  поважали та шанували.

Політичні погляди Іван Богун любив Україну понад усе, тому у політичних суперечках відстоював її незалежність до останнього подиху. Богун виступав проти рішення Богдана Хмельницького про укладання Білоцерківського договору 28.10.1651р., засуджував поступки полякам у зменшенні реєстрових козаків, а у 1654 році не визнав рішення Переяславської Ради. Після смерті Б.Хмельницького  Іван Сірко і Богун стають на захист українського народу. Об’єднаними силами було захоплено гетьманську столицю Чигирин, а Виговський був змушений тікати до Польщі. Проте, у 1662 році під час повстання проти польської влади на Правобережній Україні, Богун був заарештований шляхтою та ув’язнений. У 1663 році Казимир звільняє Івана Богуна з полону та призначає наказним гетьманом. 17 лютого 1664 року Іван Богун був заарештований та згодом страчений за вироком військово-польового суду.

Цікаві факти Був одним з п’яти головних організаторів визвольної війни; В роки громадянської війни третій полк першої повстанської дивізії України під командуванням Миколи Щорса називався Богунський; Вважається одним з козаків-характерників; Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 року №490 « Про реформування військової освіти» на базі Київського суворовського військового училища утворено Київський військовий ліцей ім. Івана Богуна; Український письменник Павло Загребельний присвятив Івану Богуну історико-психологічний роман «Я Богдан»; Пам’ятний знак Івану Богуну встановлений у місті Вінниця на вулиці Козицького.