Презентація на тему:
Премєр міністр

Українські прем’єр-міністри

Вітольд Фокін ( листопад 1990 – жовтень 1992) перший голова уряду незалежної України; підписав Угоду урядів Білорусі, Росії та України про впровадження узгодженої економічної політики.

Вітольд Фокін (в.о.) ( листопад 1990 – жовтень 1992) Від березня до липня 1992 р. представник Президента України в Одеській області; від 11 липня 1992 р. — перший віце-прем'єр-міністр України; від 2 до 12 жовтня 1992 р. виконував обов'язки прем'єр-міністра України.

Леонід Кучма (жовтень 1992 – вересень 1993 ) Прийшов на пост з посади директора заводу “Південмаш”; мав надзвичайні повноваження; за роки прем’єрства виробництво промислової продукції знизилося на 21%.

Юхим Звягільський (в.о.) ( вересень 1993 – червень 1994) займав статус виконуючого обов’язки; був звинувачений в розкраданні державних коштів; після недовгого (1994-1997) перебування в Ізраїлі повернувся до України; на сьогодні всі звинувачення зняті; почесний директор «Шахти імені Засядька».

Віталій Масол ( червень 1994 – березень 1995) За представленням Президента України Л.Крав­чука був затверджений Верховною Радою на посаді прем'єр-міністра; схвалений «під програму виходу України з економічної кризи»; зріс дефіцит бюджету; встановлено рекорд падіння рівня експорту і зростання імпорту; єдиний прем’єр, якому довелося працювати при двох Президентах.

Євген Марчук ( березень 1995 – травень 1996) був першим Головою Служби безпеки України (1991–1994); з березня до червня 1995 р. - виконувач обов'язків Прем'єр-міністра; з червня 1995 р. – Прем’єр-міністр України.

Павло Лазаренко ( травень 1996 – липень 1997) звинувачений в корупції і розкраданні державних коштів; звинувачувався опозиційною пресою в монополізації газового ринку України; очолював «дніпропетровський» політичний «клан»; в 2006-2012 рр. перебував ув'язненні на території США.

Валерій Пустовойтенко ( липень 1997 – грудень 1999) абсолютна лояльність до Л.Кучми; сприяв використанню адмінресурсу для перемоги Л.Кучми на президентських виборах 1999 року; уникнення дефолту в 1998 р.; проведення зборів з цивільної оборони для директорів, що невчасно виплачували заробітну плату.

Віктор Ющенко ( грудень 1999 – квітень 2001) до призначення займав пост Голови Національного банку України; консолідація економіки; з 2000 р. – економічне зростання; здійснював урядову програму «Реформи заради добробуту»; підтримка позиції Президента в ході політичної кризи 2000-2001 рр.; знятий з посади в результаті спільних дій комуністів і пропрезидентських сил в парламенті.

Анатолій Кінах ( квітень 2001 – листопад 2002) з 2000 р. очолює Союз промисловців і підприємців України; продовження економічного зростання; стратегія підвищення платоспроможності внутрішнього ринку, вдосконалення експортної політики; підтримка внутрішнього ринку, вітчизняного товаровиробника; політологи називали його «інструментом Кучми і заручником успіхів Ющенка».

Віктор Янукович ( листопад 2002 – січень 2005) значні темпи економічного розвитку; програма приватизації вугільної галузі; ідея створення Єдиного Економічного Простору із Росією та Казахстаном; спроба організації газотранспортного консорціуму з РФ і реверсної дії нафтопроводу Одеса – Броди; подав у відставку після переголосування другого туру виборів Президента України в 2004 році.

Юлія Тимошенко ( січень 2005 – вересень 2005) перша жінка прем'єр-міністр в українській історії; підвищення зарплат, пенсій, стипендій; спроба реприватизації (Криворіжсталь); конфлікт з «олігархічним бізнесом»; «бензинова, цукрова, м'ясна кризи» - підвищення цін; відставка через конфлікт з представниками оточення В.Ющенка («любі друзі»).

Юрій Єхануров ( вересень 2005 – серпень 2006) з 2005 р. - голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації; таємні газові домовленості з Росією через посередника-монополіста “Росукренерго”; називали “людиною Ющенка”.

Віктор Янукович ( літо 2006 – грудень 2007) Кандидатуру на затвердження до Верховної Ради вніс президент В.Ющенко після створення Антикризової коаліції і підписання Універсалу національної єдності; конфлікти з Президентом – вперше в історії протистояння між міліцією і внутрішніми військами.

Юлія Тимошенко ( грудень 2007 – березень 2010) період світової фінансово-економічної кризи 2008–2009 рр.; постійні конфлікти з Президентом В.Ющенком; 2009 р. - перехід на прямі торгівельні відносини з Російською Федерацією у газовій сфері; зростання зовнішнього боргу; отримання Україною членства в Світовій Організації Торгівлі (СОТ).

Микола Азаров ( березень 2010 – січень 2014) «сирні», «карамельні», «м’ясні» війни з Росією; долання кризових явищ в економіці; збільшення зовнішнього державного боргу; 21 листопада 2013 року його уряд розпорядився призупинити підготовку до укладання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС; рекорд безперервного перебування на посаді керівника уряду.

Арсеній Яценюк ( Лютий 2014 - … ) уряд сформований коаліцією депутатських фракцій «Європейський вибір»; ліквідація Міністерства доходів і зборів; зміни в системі оподаткування; прийняття Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні»; активна боротьба з сепаратизмом на Сході України.