Презентація на тему:
Післявоєнне суспільно-політичне життя та культура

Післявоєнне суспільно-політичне життя та культура 1. Особливості суспільно-політичного життя 2. Становище творчої інтелігенції. Ідеологічна каманії 3. Освіта і наука 4. Література і мистецтво

Особливості суспільно-політичного життя Зростання авторитету СРСР Розширення територіальних меж СРСР Експорт комунізму в Польщу, Угорщину, Румунію, Болгарію, Чехословаччину, Східну Німеччину Радянський Союз перевершив могутність Російської імперії

Особливості суспільно-політичного життя Вихід України на міжнародну арену Участь України у заснуванні ООН Визнання міжнародного авторитету України Суттєвий внесок України у розгром нацизму

Особливості суспільно-політичного життя Українці становили більшість населення у двох найважливіших з політичного погліду містах Західної та Центральної Європи — Києві та Львові Зміцнення національної свідомості населення Зміни в національному складі комуністичної партії України та її керівних органів. Збільшення чисельності українців на всіх рівнях партійного керівництва Поширення прозахідних настроїв серед радянських громадян

Становище творчої інтелігенції. Ідеологічні кампанії 1946 — широкомасштабна ідеологічна кампанія. Мета: підпорядкувати владному контролю не лише поведінку, а й думки та настрої окремих осіб і суспільства в цілому.

Становище творчої інтелігенції. Ідеологічні кампанії «Ждановщина» - система заходів другої половини 1940-их — на початку 1950-их рр., які мали забезпечити відновлення ідеологічного контролю над радянським суспільством. А. Жданов — голова відділу агітації й пропаганди

Заходи Серпень 1946 — постанова ЦК ВКП(б) «Про журнали «Звезда» і «Ленінград» » Звинувачення митців за «Буржуазний націоналізм» 1946 — резолюція ЦК ВКП(б) «Про серйозні недоліки і помилки керівництва української компартії»

Переслідування письменників А. Головко О. Копиленко Остап Вишня

Переслідування письменників М. Стельмах Ю. Яновський

Переслідування поетів М. Рильський А. Малишко С. Олійник

Переслідування художників М. Глущенко М. Дерегус

Історична наука Українських історикув звинувачували в тому, що вони наголошували на відмінності української та російської історії, на українськості Київської Русі, ідеалізації українських національних діячів

Історична наука 1947 — ЦК ВКП(б)У прийняв постанову «Про політичні помилки і незадовільну роботу Інституту історії України Академії наук УРСР»

Природничі науки Кампанія «викриття» генетики, яку оголосили «псевдонаукою» Переслідування провідних учених-генетиків( О. Богомолець, М. Гришко, Ю. Спасокукоцький, М. Холодний)

Заходи Ідеологічна кампанія проти кібернетики Пошуки внутрішніх ворогів Антисемітська кампанія Звільнення євреїв із центральних культурно-ідеологічних установ, редакцій газет, журналів, академічних інститутів, театрів 15-25 червня 1951 — Дні української культури в Москві

Заходи Спілку письменників України звинуватили в тому, що вона допустила «помилки націоналістичного характеру» при виданні творів класиків: І. Котляревського, В. Стефаника, І. Франка, М. Коцюбинського, Лесі Українки. М. Рильського, Іірину Вільде, П.Воронька, А. Малишка, Ю. Яновського, Г. Верьовку, Б. Лятошинського , П. Майбороду затаврували як націоналістів

Заходи Читання лекцій на тематику : « Великий російський народ — провідна нація СРСР» і «Українські буржуазні націоналісти — смертельні вороги українського народу» Пропаганда російського шовінізму

Освіта Протягом війн найбільше постраждала освіта Відновлення чи будівництво нових шкіл Всі діти шкільного віку відвідували школу Для тих молодих людей, які в роки війни і повоєнної розрухи не мали змоги навчатися, були вілкриті школи робітничої та сільської молоді, а також вечірні школи

Освіта обов`язкова 7-річна освіта в селах і 10-річна в містах Відновилося обов`язкове складання випускних екзаменів До кінця 1940-их відновили роботу Київський, Харківський, Одеський університети Відкрито 16 нових навчальних закладів і окремих факультетів ( Ужгородський університет, Інститут іноземних мов у Києві)

Наука Академію наук УРСР очолив О. Палладін

Наука Вчені працювали в галузі теоретичної та атомної фізики, металофізики, проблем надпровідників, кібернетики, хімії, мікробіології 1946- в Києві розпочато будівництво проблемної лабораторії ядерної фізики — успішне дослідження атомного ядра ( Під керівництвом М. Пасічника )

Наука У Харківському фізико-технічному інституті займалися фізикою надвисоких і середніх енергій, фізикою наднизьких температур, радіофізикою. Архип Люлька — винахідник першого в СРСР турбореактивного двигуна

Наука Під керівництвом Сергія Лебедєва в Інституті електроніки протягом 1948-1950 pp. у Києві було розроблено й виготовлено першу в Європі електронну цифрову обчислювальну машину. Інститут електрозварювання АН УРСР ім. Є. Патона продовжував розробку й запровадження у виробництво нової зварювальної техніки. У 1953 р. в Києві був уведений у дію найдовший тоді у світі (1543 м) суцільнозварений міст. З 1948 р. розпочалися перспективні дослідження в галузі порошкової металургії.

Наука Директор Інституту фізичної хімії АН УРСР Олександр Бродський разом зі своїми учнями розробив теорію розділення ізотонів. Його «Хімія ізотопів» стала першою у світовій науці підсумковою працею в цій галузі хімії. Науковий колектив під керівництвом математика Михайла Лаврентьєва створив новий напрям у теорії функцій, що посприяло розвитку газо- та гідродинаміки.

Наука У повоєнні роки продовжили плідну роботу відомі українські вчені: математик М. Боголюбов, мікробіолог М. Гамалія, селекціонер В. Юр’єв.

Література і мистецтво зростала кількість закладів культури: клубів, бібліотек, музеїв. У листопаді 1951 р. був відкритий перший український телевізійний центр у м. Києві Олесь Гончар «Прапороносці» цикл романів Михайла Стельмаха «Велика рідня», «Кров людська — не водиця», «Хліб і сіль» Андрій Малишко «Лірика», поеми «Прометей», «За синім морем». У 1950 р. на екрани республіки вийшов фільм «Тарас Шевченко» українського кінорежисера І. Савченка.

Мистецтво Т. Яблонська «Хліб»

М. Дерегус - «Перебендя»

На жаль «залізна завіса», якою заслонив себе від світу Радянський Союз, штучно відокремила від України культуру української діаспори. Тим часом у листопаді 1945 р. в німецькому місті Аугсбург було засновано Українську вільну академію наук (з березня 1949 р. вона працювала в Канаді, а з квітня 1950 р. — у США). У 1947 р. в Мюнхені відновилася діяльність Наукового товариства імені Шевченка. У 1949 р. воно розпочало видання багатотомної «Енциклопедії українознавства» за редакцією відомого вченого В. Кубійовича.

У 1950 р. українська література збагатилася видатним твором Івана Багряного «Сад Гетсиманський», за який автору в 1991 р. присуджено посмертно Державну премію України ім. Тараса Шевченка. Іван Багряний — письменник, політичний діяч, багаторічний в’язень ГУЛАГу, ознайомив західну громадськість із тією брутальною атмосферою свавілля, беззаконня та нелюдськими умовами, які панувати в Україні та в усьому СРСР.