Презентація на тему:
Світовий ринок товарів та послуг

Тема 3. Світовий ринок товарів та послуг

Тема 3. Світовий ринок товарів та послуг 3.1. Світовий ринок товарів і послуг та особливості його розвитку в сучасних умовах 3.2. Показники масштабів, структури, динаміки й результативності міжнародної торгівлі 3.3. Еволюція теорій міжнародної торгівлі. 3.4. Види та методи міжнародної торгівлі. 3.5. Ціноутворення у міжнародній торгівлі, базисні умови постачання товару. 3.6. Тарифне і нетарифне регулювання міжнародних торгово-економічних відносин. 3.7. Світова організація торгівлі (СОТ): функції, розвиток, принципи та інструменти регулювання міжнародних торгівельних відносин. 3.8. Україна на світовому ринку товарів та послуг

3.1. Світовий ринок товарів і послуг та особливості його розвитку в сучасних умовах Світовий ринок – це сукупність національних ринків, поєднаних між собою всесвітніми господарськими зв’язками на підставі міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперування, інтеграції виробництва і збуту товарів і послуг

Світовий товарний ринок є світовий ринок проявляється через міжнародну торгівлю яка є сукупністю зовнішньої торгівлі країн світу; сферою стійких товарно-грошових відносин між країнами, породжених міжнародним розподілом праці, який відображує основні функціональні взаємозв'язки між попитом і пропозицією на світовому ринку, кількісні обсяги експорту та імпорту, а також рівноважну ціну, за якою відбувається міжнародна торгівля; це сфера товарного обміну, де діють відносини щодо купівлі-продажу товарів та здійснюється конкретна господарська діяльність, пов'язана з реалізацією товарів; 4) це категорія товарного виробництва, яке не обмежується рамками національної економіки, а в пошуках збуту власної продукції виходить за національні межі; 5) характеризується оптимізацією використання важливих факторів виробництва, спрямованих на створення конкурентних засад у його розвитку.

Світовий ринок послуг — це система пересічення інтересів покупців та продавців послуг, функціонування якої регулюється ринковими законами Динаміка світового експорту послуг, млн. дол.

Провідні країни у світовій торгівлі послугами протягом 2008-2010 рр. Країна Частка у світовому експорті послуг Частка у світовому імпорті послуг 2008 2009 2010 2008 2009 2010 США 12,52% 12,91% 12,60% 16,03% 16,96% 17,22% Франція 5,53% 6,02% 5,79% 5,68% 5,82% 5,55% Німеччина 15,82% 15,39% 15,31% 11,77% 11,80% 11,62% Сполучене Королівство 5,26% 5,00% 5,15% 8,52% 7,99% 7,67% Японія 8,78% 8,95% 8,88% 6,57% 6,63% 6,74% Італія 6,79% 6,65% 6,38% 5,20% 4,99% 4,84% Нідерланди 3,78% 4,18% 3,89% 3,71% 3,89% 3,72% Бельгія 3,72% 3,47% 3,70% 3,33% 3,38% 3,43% Усього 62,21% 62,56% 61,70% 60,83% 61,47% 60,80%

Динаміка найбільших експортерів послуг протягом 2008-2010 рр.

3.2. Показники масштабів, структури, динаміки й результативності міжнародної торгівлі Сукупність показників розвитку міжнародної торгівлі можна поділити на 4 групи: І. Обсягові (масштабів, абсолютні): 1) експорт, 2) реекспорт, 3) імпорт, 4) реімпорт, 5) зовнішньоторговельний обіг ЗТО = Е + І, де ЗТО — зовнішньоторговельний обіг; Е — обсяг експорту (у вартісних одиницях); І— обсяг імпорту (у вартісних одиницях)

6) генеральна торгівля ГТ=Е + І+Т, де ГТ— генеральна (загальна) торгівля; Е — вартість експорту; І — вартість імпорту; Т— вартість транзитних товарів, перевезених через територію країни. 7) спеціальна торгівля СТ = ЗТО – реекспорт – реімпорт 8) фізичний обсяг торгівлі. Індекс фізичного обсягу розраховується за формулою: Iф.о — індекс фізичного обсягу; Р — ціна товару в базисному періоді; q1 -— кількість товару в періоді, що вивчається; q0 — кількість товару в базисному періоді.

ІІ. Структурні: 1) товарна структура; 2) географічна структура 3) інституційна торгівля; 4) видова структура – розподіл торгівлі за видами товарного обміну. ІІІ. Динаміки та результативності 1) темпів росту: 1.1) темпи росту експорту Тр.е. = Ез.р. / Еб.р. * 100%, де Тр.е. – темпи росту експорту; Ез.р. – обсяг експорту в звітному році; Еб.р. – обсяг експорту в базисному році. 1.2) темпи росту імпорту Тр.і. = Із.р. / Іб.р. * 100%, де Тр.і. – темпи росту імпорту Із.р. – обсяг імпорту в звітному році; Іб.р. – обсяг імпорту в базисному році.

1.3) темпи росту зовнішньоторговельного обігу Тр.зт.об. = ЗТОз.р. / ЗТОб.р. * 100%, де Тр.зт.об. – темпи росту зовнішньоторговельного обігу; ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за звітний рік; ЗТОб.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за базисний рік. 2) темпи приросту: 2.1) темпи приросту експорту Тпр.е. = Тр.е.з.р. / Тр.е.б.р. * 100%, де Тпр.е. – темпи приросту експорту; Тр.е.з.р. – темпи росту експорту за звітний рік Тр.е.б.р. – темпи росту експорту за базисний рік. 2.2.) темпи приросту імпорту Тпр.і. = Тр.і.з.р. / Тр.і.б.р. * 100%, де Тпр.і. – темпи приросту імпорту; Тр.і.з.р. – темпи росту імпорту за звітний рік; Тр.і.б.р. – темпи росту імпорту за базисний рік.

2.3) темпи приросту зовнішньоторговельного обігу Тпр.зто = Тр.зто.з.р. / Тр.зто.б.р. * 100%, де Тпр.зто – темпи приросту зовнішньоторговельного обігу; Тр.зто.з.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік; Тр.зто.б.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік; Показники результатів: сальдо торговельного балансу, сальдо балансу послуг, сальдо некомерційних операцій сальдо балансу поточних операцій індекс «умови торгівлі», експорт на душу населення, імпорт на душу населення, експортна квота; імпортна квота; квота зовнішньоторговельного обігу.

3.3. Еволюція теорій міжнародної торгівлі Групи концепцій розвитку міжнародної торгівлі: меркантилізму: Ранній меркантилізм, ідеологами якого були У.Стаффорд (Англія), Г.Скаруффі (Італія), Теорія пізнього меркантилізму (Т.Мен (Англія), А.Серра (Італія), А.Мокрет’єн (Франція)) розвивалась з другої половини ХУІ ст. 2) переваг: Адам Сміт «Теорії абсолютних переваг» Давід Рікардо Теорія «відносних переваг» 3) факторів виробництва : Елі Хекшер та Бертіль Олін «Теорію факторонаділеності» Поль Самуельсона Теорія «Зовнішньої мобільності факторів виробництва Василій Леонтьєв “парадокс Леонтьєва” неотехнологічні: Пітер Ліндерт Теорія «Внутрішньогалузевій торгівлі» 5) конкурентоспроможності (М.Портер)

3.4. Види та методи міжнародної торгівлі Види міжнародної торгівлі, які можна систематизувати за наступними ознаками: 1) За специфікою об’єкту: 1.1) торгівля товарами: сировинними; паливними; продовольчими; напівфабрикатами; готовими виробами: а) виробничого призначення; б) невиробничого призначення); 1.2) торгівля послугами: виробничими; транспортними; експедиторськими; консультаційними; консигнаційними; посередницькими; туристичними; маркетинговими; обліковими; орендними; ліцензійними; іншими послугами; 2) За специфікою взаємодії суб’єктів: 2.1) традиційна (проста) торгівля ; 2.2) торгівля кооперованою та спеціалізованою продукцією; 2.3) зустрічна (компенсаційна) торгівля;

Різновиди міжнародної зустрічної торгівлі

Різновиди міжнародної зустрічної торгівлі

Різновиди міжнародної зустрічної торгівлі 3. Компенсаційні угоди на основі домовленостей про виробниче співробітництво 3.1. Великомасштабні довгострокові компенса ційні угоди із зворотньою закупкою товарів 3.1.1. Угоди з зобов’язаннями про компенсації вартості обладнання, яке поставляється 3.1.2. Угоди з зобов’язаннями по компенсаційним закупкам рівними чи нижчими за вартістю обладнання, яке поставляється 3.2. “Угоди про розподіл продукції” 3.3. Угоди “розвиток-імпорт”

Види міжнародної торгівлі 3) за специфікою регулювання: 3.1) звичайна торгівля 3.2) торгівля за режимом найбільшого сприяння; 3.3) дискримінаційна торгівля 3.4) преференційна торгівля

Метод торгівлі – це засіб здійснення торговельного обміну (торговельної операції чи торговельної угоди). В міжнародній торговельній практиці використовується два основні методи торгівлі

Біржі Досі невідоме точне пояснення походження слова біржа. Серед науковців поширені версії: 1. Біржа походить від грецького слова «byrza», що в перекладі означає сума, гаманець. Згідно з першою версією, витоки його лежать у новолатинському слові "bursa" — шкіряний гаманець, але це одночасно і студентська стипендія, і, власне, біржа. Подібність кореневих основ простежується у німецькому "borse", французькому "bourse", італійському "borsa". Однак в англійській мові вживається слово "exchange", буквально обмін, і лише додавання прикметників "commodity" дозволяє зрозуміти, що мова йтиме про товарну і біржу;

Біржі 2. Згідно з іншою версією сама назва пов'язується з іменем бельгійського купця Ван дер Бурce, який мешкав у м. Брюгге і мав на своєму родовому гербі зображення трьох гаманців. Місце розташування його будинку було зручним для зібрань торговців, здебільшого грошових міняйл. Багатий купець використав свій шанс. Він віддав у розпорядження торговців свій будинок, який став першою офіційною біржовою спорудою. Вирощуючи тюльпани на подвір'ї свого будинку, він справно отримував дохід у вигляді орендної плати від біржовиків;

Біржі 3. У відомому словнику Володимира Даля "Толковый словарь живаго великорусского языка" (кінець ХІХ-го ст.) зустрічаємо такі пояснення: 3.1) будівля або місце, де у визначений час збираються купці за торговельними справами; 3.2) саме зібрання; 3.3) час зібрання купців; 4. Біржа — це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, який функціонує за визначеними правилами, у конкретному місці та призначений час; 5. Біржі – постійно-діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів;

Біржі 6. Біржа – це ринок, на якому товари продаються у великій кількості, у приміщенні, де відбуваються публічні торги за допомогою голосу та жестів або через комп'ютерні мережі, створюючи особливу атмосферу ринку чистої конкуренції; 7. Біржа – категорія ринку, явище економічного життя; 8. Біржа – це великий ринок для обороту капіталів, для правильного встановлення цін на товари, цінні папери та валюту; грошовий ринок для держав, підприємств, фірм, асоціацій і корпорацій. Вона виступає посередником між тими, хто шукає куди вкласти капітал і тими, хто потребує його, тобто регулює кредитні, грошові, платіжні відносини як в країні розміщення, так і між державами. Біржа служить для привізної торгівлі страховим закладом, запобігаючи зниженню цін до його прибуття, тобто страхує підприємницький ризик;

Біржі 9. Відповідно до Закону України "Про товарну біржу" товарна біржа - це організація, що поєднує юридичних та фізичних осіб і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, встановлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, впорядкування і спрощення товарообігу і пов'язаних з ним операцій. Отже, існує три основних значення бірж: об'єднання комерційних посередників; місце торгів; гуртовий ринок.

Біржі Економічна сутність біржі полягає в наступному: ринок замінних цінностей; організація; реалізація власної вигоди учасниками біржової торгівлі; офіційне котирування цін; специфічний біржовий товар; страхування цінових та курсових ризиків; цифровий вираз попиту і пропозиції; розміщення товарів у просторі й часі; встановлення об'єктивних цін та курсів, в основному майбутніх.

Класифікація бірж 1. За характером асортименту товарів, що реалізуються: вузькоспеціалізовані, де предметом біржових торгів є один вид товару; спеціалізовані, де предметом біржових операцій є зазвичай однотипні групи товарів; на універсальних біржах торги ведуться за широким колом різноманітних біржових товарів; 2. За ступенем відкритості: 2.1) відкриті (публічні), на яких, окрім її членів, у біржових операціях можуть брати участь також й відвідувачі торгів (разові й постійні; 2.2) закриті, на яких право брати участь у біржових торгах та укладати угоди мають тільки члени даної товарної біржі.

Класифікація бірж 2.3) змішані, де відвідувачі укладають угоди за допомогою брокерів, які в свою чергу укладають угоди від імені та за рахунок клієнта і дилерів, які працюють від власного імені й за власні кошти; 3. За характером (типом) здійснюваних біржових угод: 3.1) реального товару, де предметом купівлі-продажу є реальний товар, який вироблено або буде вироблено в майбутньому періоді; 3.2) ф'ючерсні, на яких торгівля здійснюється нереальними товарами, а контрактами на них; 3.3) опціонні, де предметом торгів є тільки права на закупівлю або продаж реальних товарів чи контрактів на них у майбутньому періоді; 3.4) комплексні, на яких здійснюються угоди на реальний товар, ф'ючерсні та опціонні контракти.

Класифікація бірж 4. За організаційно-правовими формами діяльності: 4.1) акціонерного товариства відкритого типу; 4.2) акціонерні товариства закритого типу; 4.3) товариства з колективною відповідальністю; 4.4) решта організаційно-правових форм, що визначаються відповідними законодавствами країн місця розташування бірж; 5. За регіоном дії: 5.1) національні; 5.2) міжрегіональні; 5.3) міжнародні.

Основні функції товарних бірж: Забезпечення високої концентрації попиту та пропозиції в одному місці; Регулювання оптового товарообігу на основі ринкових законів; Здійснення кваліфікованого посередництва між продавцями і покупцями товарів; Формування ринкових цін на основі співвідношення попиту і пропозиції; Зближення покупців і продавців у просторі та часі; Боротьба з виявами монополізму на товарних ринках; Формування умов для мінімізації комерційного та фінансового ризиків; Надання учасникам відповідних товарних ринків цінової і комерційної інформації; Організаційну: організація біржових торгів, вироблення правил, матеріально-технічне забезпечення торгів, забезпечення висококваліфікованим персоналом;

Вироблення біржових контрактів; Розв'язання суперечок між членами біржі й учасниками біржових операцій; Реєстрації та публікації біржових цін (котирування); Страхування цінових та курсових ризиків (хеджування); Гарантування виконання біржових угод; Інформаційну: збір і реєстрація біржових цін з подальшою їх публікацією, наданням клієнтам інформації про рівень і динаміку світових цін та курсів на основні активи; Обслуговують конкретний діючий світовий товарний ринок; Залучають до біржових операцій контрагентів з різних країн світу; Забезпечують вільний переказ прибутків, які одержують контрагенти по біржових операціях.

Функції бірж Допоміжні функції стандартизація якісних параметрів товарів; стандартизація біржових контрактів купівлі/продажу товарів; здійснення арбітражу між; прискорення та раціоналізація розрахункових операцій; надання різноманітних додаткових послуг клієнтам, які мають інформаційний та консультативний характер і пов'язані з процесом здійснення угод і рухом товарів; участь у прибутковій частині державного та місцевого бюджетів.

Тенденції Міжнародній біржовій торгівлі на сучасному етапі притаманні такі основні тенденції: Збільшення обсягів біржового обороту; Зміни в структурі угод, що укладаються на міжнародних товарних біржах: збільшення обсягів ф’ючерсних операцій порівняно з угодами на реальний товар; Концентрація міжнародної біржової торгівлі на великих товарних біржах; Переважаючі тенденції до функціонування на світовому ринку універсальних товарних бірж; Тенденції до розміщення товарних бірж у місцях споживання основних біржових товарів;

Тенденції Модифікація основної функції бірж: зі світових товарних ринків вони перетворюються на центри спекулятивних операцій; Підвищення ролі міжнародних товарних бірж у визначенні та регулюванні рівня цін на відповідних світових товарних ринках; Вдосконалення техніки біржової торгівлі: стандартизація якості продукції, розробка уніфікованих біржових контрактів, впровадженням сучасних засобів зв'язку, збору, обробки та передачі комерційної інформації; Зміна структури біржової торгівлі за рахунок виходу на товарний ринок нових промислових сировинних товарів.

Мережа провідних товарних бірж світу

Мережа провідних товарних бірж світу

Мережа провідних товарних бірж світу

Мережа провідних товарних бірж світу

Територіальне розташування бірж залежно від спеціалізації

Територіальне розташування бірж залежно від спеціалізації

Групи біржових товарів

Групи біржових товарів

Види і цілі біржових угод

Види і цілі біржових угод 3. Спекулятивні операції 3.1. Гра на підвищенні цін у майбутньому 3.1.1.Операції з реальним товаром 3.2.1. Операції з ф’ючерсними контрактами 3.2. Гра на різниці цін на окремі сорти товарів 3.3. Операції з ф’ючерсними контрактами 3.3.1. На той самий товар з близькими та віддаленими строками 3.3.2. На один і той же товар на різних ринках 3.3.3. На різноманітні взаємозамінні товари 3.3.4. На товар та його похідні 4. Операції хеджування Страхування від можливих витрат у випадку зміни ринкових цін при укладанні угод на реальний товар

Біржова торгівля в Україні

Біржова торгівля в Україні

Біржова торгівля в Україні

Біржова торгівля в Україні

Основну частину біржового обігу забезпечують 8 найбільших бірж. Це члени Національної асоціації бірж України (НАБУ): Київська універсальна товарна біржа; Київська біржа "Десятинна"; Українська аграрна біржа (м. Київ); Одеська товарна біржа; Харківська товарна біржа; Донецька товарна біржа; Маріупольська універсальна товарна біржа; Придніпровська товарна біржа (м. Дніпропетровськ).

Аукціон Поняття аукціон у міжнародній торгівлі має три значення: як спеціально організований товарний ринок, на якому здійснюється процес продажу-купівлі товару, що складається з певних етапів — підготовки, огляду товару, аукціону (торгу), оформлення контракту; як безпосередній торг за товар, який відбувається між аукціоністом (особою, що проводить торг і представляє інтереси організаторів і продавців) та покупцями; як комерційна структура, що організовує, готовить і провадить продаж товарів за допомогою торгу. Міжнародні аукціони належать до добровільних і регулярних форм організації торгівлі на зовнішньому ринку, що мають публічний характер, тобто надають можливість усім заінтересованим експортерам та імпортерам брати участь у торгових операціях.

Центри аукціонної торгівлі

Центри аукціонної торгівлі

Центри аукціонної торгівлі

Типи аукціонів Простий аукціон (англійський); Голландський аукціон – початкова ціна продавця є максимальною; Аукціон заочний (або "натемну") – усі покупці пропонують свої ставки одночасно. Товар придбає той, хто зробив найвищу пропозицію; Послідовний аукціону. Вона передбачає наявність конкуренції між продавцями та покупцями одночасно; Подвійний аукціон – це збільшення пропозиції покупців за одночасного зниження пропозиції продавців. Різновидом подвійного аукціону є безперервний аукціон (типу "натовпу" або "вигуків"). За такої форми аукціону брокери збираються біля маклера, який веде торги і лише оголошує товар, а потім проводять самостійно торг - вигукують ціни (котирування) і відшукують контрагента

Міжнародні аукціони

Тенденції розвитку аукціонів 1) тенденція до падіння ролі аукціонів, що викликано цілим рядом причин: 1.1) розвиток прямих зв'язків між експортерами та імпортерами без використання посередницької ланки, перш за все брокерів-аукціонерів; 1.2) розширення товарних поставок більш рівномірної та гарантованої якості, збільшенню обсягів продажу товарів на основі окремих договорів; 1.3) розробка асоціаціями торговців типових контрактів і вдосконалення механізму комерційного арбітражу призвели до зростання торгівлі на основі типових контрактів; 1.4) значні додаткові витрати, пов'язані з розвантаженням, зберіганням, відправкою товару тощо, суттєво знижують ефективність експорту;

Тенденції розвитку аукціонів 1.5) розвиток світової транспортної мережі і засобів зв'язку зумовив зростання визначеності термінів поставки, що знизило потребу в запасав як резерві. 2) переміщення аукціонів з імпортуючих в експортуючі країни, що пов'язано як з нижчими накладними витратами при продажах на аукціонах у місцях походження товару, так і з прагненням досягнення більшого контролю за системою збуту своїх експортних товарів і посилення впливу на формування рівня цін.

Міжнародні тендери Термін “тендер” походить від англійського tender — офіційна пропозиція, замовлення на підряд та to tender — подавати замовлення (заявку) на участь у торгах Класифікація міжнародних тендерів: за національним складом учасників; за метою організаторів: реальні торги та процесуальні торги; за юридичним статусом учасників: відбуваються за участю виключно юридичних осіб, консорціумів, а також змішані; за предметом торгівлі: на поставку товарів, на виконання підрядних робіт, комбіновані;

Класифікація міжнародних тендерів залежно від рівня свободи доступу до участі в тендерах: відкриті і закриті; за фінансовими умовами: з пропозицією ціни; зі знижкою; на кредитній основі; на компенсаційній основі; щодо ступеня відкритості інформації про пропозиції учасників торгів та оголошення умов, запропонованих переможцем: голосні і неголосні відкриті/закриті конверти); за глибиною розподілу праці при виконанні замовлення: первинні, вторинні і третинні.

Функції міжнародних тендерів: торговельну; науково-технічну; цінову; фінансову; маркетингову; регулятивну. Етапи проведення торгів оголошення в пресі за 1-2- місяці до їх початку строк, термін подачі пропозицій для участі в торгах порівняння даних пропозицій, підведення підсумків і визначення переможців.

Тенденції в проведенні торгів зріст кількості фірм, учасників торгів збільшення числа торгів на нові види машин, устаткування, технологій загальне збільшення кількості торгів на спорудження комплектних об’єктів переорієнтація пріоритетів з цінових факторів конкуренції на техніко-економічні показники і пільговість умов фінансування розширення торгів на інженерно-консультаційні послуги розширення практики проведення торгів по частинам для виявлення вузькоспеціалізованих фірм-учасниць; розвиток багатостороннього співробітництва по спорудженню об’єктів розширення участі в торгах місцевих фірм країни-замовника розвиток методів кількісного аналізу міжнародної тендерної діяльності (кількісний облік економічних, політичних ризиків)

Виставки та ярмарки Виставка — це показ, яким би не була його назва, основна мета котрого полягає в ознайомленні публіки шляхом демонстрації із засобами, які маються в розпорядженні людства, для задоволення його потреб, а також з метою сприяння прогресу в одній або кількох сферах діяльності або майбутніх перспектив Ярмарок — це міжнародна економічна виставка зразків, яка незалежно від її назви у відповідності з традиціями країни, на території якої він проводиться, являє собою великий ринок товарів широкого вжитку та/або обладнання, діє у визначені терміни протягом обмеженого періоду в одному і тому ж місті та на якій експонентам дозволяється представляти зразки своєї продукції для укладання торговельних угод у національному та міжнародному масштабах

Класифікація виставок/ярмарок: за місцем проведення: місцеві, зарубіжні за радіусом дії виставки досить умовно поділяються на: регіональні, міжрегіональні, всесвітні; за критерієм постійності місця проведення: постійні, змінні, пересувні; щодо частоти проведення: періодичні, постійні. за широтою номенклатура товарів (послуг): універсальні, багатогалузеві, галузеві та спеціалізовані виставки-ярмарки. за предметом демонстрації: споживчих товарів, товарів виробничо-технічного призначення, інші.

Функції міжнародних виставок та ярмарок забезпечують безпосереднє спілкування клієнта з експонентом; експонента — з потенційними партнерами; пропонують реальний товар, який можна побачити у дії, на відміну від рекламних проспектів, відео роликів тощо; забезпечують покупцеві можливість здійснити досить повний та об'єктивний огляд певної групи товарів (або цілої галузі промисловості) за такими критеріями, як якість, ціна, додатковий сервіс, певні стимули при купівлі тощо; надають експонентам можливість побачити пропозицію потенційних конкурентів, їх нові ідеї, умови продажів тощо; значно скорочують час як клієнтам, так і експонентам на пошук партнера та укладання контракту;

Функції міжнародних виставок та ярмарок сприяють ефективному обміну інформацією; інформують своїх учасників про розвиток технологій і надають можливість побачити тенденції прогресу галузі; підвищують авторитет експонента за умов його правильної політики щодо підготовки та участі у виставках та ярмарках; надають можливість експонентам отримати нову інформацію відносно характеру змін самої клієнтури, її запитів, а також змін кон'юнктури галузі (ця інформація, як правило, слугує поштовхом до зміни політики самої фірми у майбутньому, до зміни її стратегії).

Найбільші виставкові центри світу

Найбільші виставкові центри світу

3.5. Ціноутворення у світовій торгівлі Міжнародна (світова) ціна – це грошовий вираз інтернаціональної вартості виробництва. Види міжнародних цін обумовлені факторами: 1) відмінностями торгової політики по відношенню як до конкретних ринків, так і до тих чи інших імпортерів; 2) валютною державною та міждержавною політикою; 3) політикою протекціонізму; 4) відмінностями в методології та методиці розрахунку цін; 5) іншими факторами.

Види цін За напрямами товарних потоків: а) експортні (ціна за якою товар реалізується зарубіжному контрагенту); б) імпортні; 2. За умовами розрахунків: Ціна комерційних угод; Ціна клірингових розрахунків; Ціна програм допомоги; Трансфертна ціна; 3. За повнотою урахування витрат: Ціна нетто Ціна споживання 4. За характером реалізації: оптова ціна, роздрібна ціна; 5. За мірою фіксації (контракти): тверда, рухлива, з наступною фіксацією; ковзна; 6. За рівнем інформованості: ціна, яка публікується довідкова ціна: біржове котирування, аукціонна ціна, статистична ціна, ціни фактичних угод, ціни пропозицій великих фірм, розрахункові.

3.5. Базисні умови постачання (INCOTERMS) Базисні умови постачання – це умови обміну товару, які найбільш часто зустрічаються, і відповідні до цих рівнів обов’язки сторін здійснювати певні дії. Всі умови Інкотермс поділяються на 4 групи: І група «Відправлення» 1) EXW (Ex-work) франко-підприємство – означає, що продавець виконав свої зобов’язання по поставці товару тоді, коли він надав товар у розпорядження покупця без посередньо на своїй території (завод, фабрика, склад). Витрати по поставці товару несе покупець.

ІІ. Група «Основний фрахт не оплачено» 2) FCA (Free Carrier) франко-перевізник – означає, що продавець виконав свої обов’язки тоді, коли він передав товар, що пройшов митну очищення для експорту, перевізнику у обраному покупцю місцю. 3) FAS (Free Alongside Ship) вільний впродовж борту судна – означає, що продавець виконав свої обов’язки тоді, коли товар розміщений вздовж борту судна по вказаному порту відправлення; 4) FOB (Free on Board) вільний на борту судна – означає, що продавець виконав свої зобов’язання тоді, коли товар перейшов через поручні судна в погодженому порту відвантаження; ІІІ. Група «Основний фрахт сплачено» 5) CFR (Coast and Freight) вартість і фрахт – означає, що продавець зобов’язаний оплатити витрати і фрахт необхідні для поставки товару у погоджений пор призначення;

6) CIF (Cost, Insurance and Freight) вартість, страхування і фрахт –умови CFR плюс повинен забезпечити морське страхування та передати покупцю відповідне страхове свідоцтво (страховий поліс) для усунення ризиків загибелі та пошкодження товару при перевезенні. Продавець укладає договір страхування і оплачує страховий внесок; 7) CPT (Carriage paid to) перевезення оплачено до пункту “N” – означає, що продавець оплачує фрахт за перевезення товару до погодженого місця призначення; 8) CIР (Carriage and Insurance paid to) перевезення і страхування оплачено до пункту “N” – умови CIF плюс повинен забезпечити страхування вантажу для усунення ризиків покупця, укласти договір страхування і оплатити страховий внесок;

IV. Група “Прибуття”. 9) DAT (Delivered At Terminal ... named terminal of destination)  означає, що продавець виконав свої обов’язки тоді, коли він надав товар у розпорядження покупця на певному терміналі (назва терміналу) в країні імпорту 10) DAP (Delivered At Piont ... named point of destination) означає, що продавець виконав свої обов’язки тоді, коли він надав товар у розпорядження покупця в певному місці в країні імпорту; 11) DDP (Delivered Duty Paid) доставлено, мито сплачено (оплачені всі види втрат пов’язані з доставкою) означає, що продавець виконав свої обов’язки тоді, коли він надав товар у розпорядження покупця в погодженому місці в країні імпорту.

3.6. Тарифне і нетарифне регулювання міжнародних торгово-економічних відносин Види регулювання міжнародної торгівлі Одностороннє регулювання полягає у застосуванні методів впливу урядами країн в односторонньому порядку без погодження або консультацій з торговими партнерами. Такі заходи вживають здебільшого під час загострення політичних відносин. Двостороннє регулювання передбачає, що заходи торгової політики попередньо узгоджуються країнами – торговими партнерами. Кожна зі сторін попереджує свого торгового партнера про вживання будь-яких заходів, які, як правило, не вносять суттєвих змін у торгові відносини, а лише сприяють їм. Багатостороннє регулювання передбачає узгодження і регулювання торгової політики багатосторонніми угодами (найважливіше – ГАТТ\СОТ).

Протекціонізм Протекціонізм (protectionism) – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торговельної політики. Виділяють декілька форм протекціонізму: селективний – скерований проти окремих країн або окремих видів товарів; галузевий – скерований на захист окремих галузей, найчастіше сільського господарства; колективний – проводиться об'єднаннями країн щодо країн, які не входять у ці об'єднання; прихований – здійснюється методами внутрішньої економічної політики.

Рівні регулювання 1) фірмовий (корпоративний); 2) національний; 3) міжнаціональний, міждержавний: 3.1) преференційний торговельний режим — це особливий пільговий режим, що надається однією державою іншій без поширення на треті країни; 3.2) дискримінаційним є торговельний режим, згідно з яким юридичним і фізичним особам однієї країни надаються в їх торговельній діяльності на території країни, що проводить дискримінацію, гірші умови, ніж ті, які надані на цій самій території юридичним і фізичним особам інших країн. Дискримінаційні заходи стосуються майже всіх інструментів регулювання торговельно-економічних відносин і можуть реалізовуватися через реторсії та репресалії.

Рівні регулювання Реторсії (від лат. retorsio — зворотна дія) — обмежувальні заходи, що застосовуються однією державою у відповідь на аналогічні дії іншої держави, що завдають економічної або моральної шкоди першій. Репресалії (від лат. represaliale — стримувати, зупиняти) — примусові заходи, що застосовує одна держава у відповідь на неправомірні дії іншої. Сукупність реторсій і репресалій у двосторонніх торговельних відносинах призводить до ситуації «торговельної війни» між країнами; 4) наднаціональний рівень; 5) глобальний.

Інструменти Міжнародні торгові відносини регулюються за допомогою двох груп інструментів: 1) тарифне регулювання: мито, митний тариф; 2) нетарифне регулювання: 2.1) кількісні обмеження (quantative restrictions) 2.2) пряме обмеження імпорту, експорту: ліцензії і квоти, «добровільне обмеження експорту», встановлення мінімальних експортних цін, імпортні депозити, імпортні податки, валютні обмеження, компенсаційні податки, антидемпінгові податки, адміністративні формальності, технічні бар’єри

Інструменти міжнародної торгівлі 3) Квотування (контингентування) 4) Ліцензування 5) “Добровільне” обмеження експорту 6) Приховані методи: адміністративні формальності; технічні бар’єри; встановлення мінімальних імпортних цін; імпортні податки; імпортний депозит; валютні обмеження; компенсаційне мито; антидемпінгове мито; 7) Демпінг: спорадчий демпінг; навмисний демпінг; постійний демпінг; зворотній демпінг; взаємний демпінг 8) Стимулювання експорту: експортн асубсидія, експортні кредитні субсидії, державне кредитування експорту та стархування експортних кредитів, податкові пільги, організаційно-інформаційне сприяння, частка національної участі, стимулювання національного виробництва

Тарифне регулювання Мито (customs duty) – обов’язковий податок, що стягується митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або експорту. Мито виконує три основні функції: фіскальну; протекціоністську (захисну); балансуючу, що відноситься до експортного мита, встановленого з метою запобігання небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які з тих або інших причин нижче світових

Види мита 1) за методом обрахунку: адвалерне мито – мито, яке розраховується у відсотках від митної вартості товару (наприклад, імпортується товар на суму 100 000 грн. Митна ставка = 10%, отже розмір мита – 10 000 грн.); специфічне мито – мито, що встановлюється як фіксована величина щодо кожної одиниці ваги або обсягу товару (наприклад, експорт лісу складає 100 000 м3, мито на експорт 1 м3 лісу = 2 грн., митні збори = 200 000 грн.); комбіноване мито – мито, яке включає характеристики адвалерного та специфічного мита (наприклад, 10%, але менше або дорівнює 2 грн. за м3);

Види мита 2) за характером: сезонні мита – мита, що застосовуються для оперативного регулювання міжнародною торгівлею продукцією сезонного характеру, перш за все сільськогосподарської; антидемпінгові мита – мита, які застосовуються у випадку ввозу на територію країни товару за ціною більш низькою, ніж їх вартість в країні-експортері, якщо такий імпорт спричиняє збитки місцевим виробникам подібних товарів; компенсаційні мита – мита, які застосовуються при імпорті тих товарів, при виробництві яких використовуються субсидії, якщо їх імпорт наносить збитки національним товаровиробникам таких товарів;

Види мита 3) за походженням: автономні – мита, які стягуються з товарів ввезених на основі одностороннього рішення органів державної влади; конвенційні (договірні) – мита, які встановлені на базі дво- або багатосторонньої угоди (ГАТТ); преференційні мита – мита, які мають більш низьку ставку порівняно зі звичайним діючим митним тарифом згідно з угодою ГАТТ (виробник товару – країни, що розвиваються); 4) за розмірами розрахунку: номінальні – тарифні ставки, вказані в митному тарифі; ефективні – реальний рівень мита на кінцевий товар, розрахований з урахуванням рівня мита на деталі цих товарів.

Види мита Ефективна ставка імпортного тарифу розраховується за формулою : , де Тe – ефективний рівень митного захисту, Тn – номінальна ставка тарифу на кінцеву продукцію, Тim - номінальна ставка тарифу на імпортовані частини і компоненти, Аx – частка вартості імпортованих компонентів у вартості кінцевого продукту.

Митний тариф ЦЕ: інструмент торгової політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком; перелік ставок мита, що застосовуються до товарів, що переміщуються через митний кордон, систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності; конкретна ставка мита, що підлягає сплаті при вивозі або ввезенні певного товару на митну територію країни. У цьому випадку поняття митного тарифу цілком збігається з поняттям мита.

Класифікація митного тарифу 1) за об’єктом: транзитний тариф – використовується по відношенню до товарів, які проходять через дану країну імпортний тариф – використовується при ввезенні товару, з метою захисту внутрішнього ринку від іноземного конкурента;

Введення мита Е Рd=9,5 Р Q3=50 Q Sd Dd Q1=20 Q5=80 Sd+w Рw=8 F Q2=40 Q4=60 G Sd+w+t g e a b c d f Рw+t=9 ринкова рівновага

Світові ціни та пропозиція не змінюються Зростає внутрішня ціна G - Нова точка рівноваги Q1-Q2 – зростання внутрішнього виробництва завдяки миту Q4-Q5 – падіння внутрішнього попиту завдяки миту Імпорт скорочується з Q1Q5 до Q2Q4 a+b+c+d+e+f+g – надлишок споживання до введення мита e+f+g – надлишок споживання після введення мита a+b+c+d – втрата надлишку споживання після введення мита Введення мита

Експортний тариф – використовується при вивозі товару з метою захисту внутрішнього ринку, від утворення а ньому дефіциту товарів, які експортуються Sd Dd Sd+w Sd+w+t a d c b Q1 Q2 Q3 Q4 Pd Pw+t Pw Q5 E F G a – виграш споживачів від зниження ціни товару с – перерозподіл в бюджет b+d – чисті втрати виробників a

Митний тариф 2) за типами ставок: постійні – митний тариф, ставка якого встановлена органами державної влади і не може змінюватися; змінні – митний тариф, що змінюється при зміні рівня ставок або рівня внутрішньої ціни, або рівня державних субсидій (наприклад, використовує ЄС на с/г продукцію);

Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі І. Кількісні обмеження (quantative restrictions) – адміністративна форма нетарифного державного регулювання торговельного обігу, що визначає кількість і номенклатуру товарів, дозволених до експорту чи імпорту. ІІ. Пряме обмеження імпорту, експорту: 1.Квотування – це обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період. Квоти поділяються: 1) За напрямком їх дії: 1.1) експортні; 1.2.) імпортні;

Імпортна квота Sd Dd Sw a d c b Q1 Q2 Q3 Q4 Pd Pq Pw E c с – ефект доходів для імпортерів d – ефект споживання (втрати споживачів) Sd+q a – ефект перерозподілу від споживачів до виробників b – ефект захисту (втрати місцевих виробників)

Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі 2) За обсягом дії: глобальні – встановлюються на імпорт або експорт певного товару на певний період часу незалежно від того, з якої країни він імпортується чи в яку країну він експортується; індивідуальні – встановлена в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар;

Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі 2. Ліцензування (licensing)– регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом дозволу, який видається державними органами на експорт або імпорт товару в певній кількості за певний проміжок часу. Ліцензії бувають: Разові – письмовий дозвіл терміном до 1 року на імпорт (експорт),; Генеральні – дозвіл імпорт (експорт) певного товару протягом року без обмеження кількості угод; Глобальні – дозвіл на експорт (імпорт) певного товару в будь-яку країну світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості; Автоматичні – дозвіл, що видається негайно після отримання від експортера (імпортера) заявки, яка не може бути відхилена державним органом.

Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі 3. «Добровільне» обмеження експорту (voluntary export restraint) – це кількісне обмеження експорту, що базується на зобов’язанні одного з партнерів по торгівлі добровільно обмежити або не збільшити обсяг експорту товару, що прийнятий в рамках офіційної міжурядової або неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару. 4. Приховані: 4.1) адміністративні формальності – національні правила проведення імпортних операцій, які обмежують імпорт; 4.2) технічні бар’єри – приховані методи торговельної політики, які виникають тому, що національні технічні, адміністративні та інші норми і правила, побудовані таким чином, щоб перешкоджати ввезенню товарів з-за кордону. Наприклад, вимоги про дотримання національних стандартів, спеціальне упакування і маркування тощо;

Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі 4.3) встановлення мінімальних імпортних цін – передбачає суворе дотримання експортером рівня цін, установлених країною-імпортером; 4.4) імпортні податки – прикордонний податок, яким обкладаються товари при перетині митних кордонів конкретної країни. До них відносяться: митні збори, пов’язані з оформленням митних документів, або зі здійсненням митного контролю; сплата зборів за перевірку якості імпортованого товару; торговельні збори; статистичні збори; збори за здійснення фітосанітарного контролю; сезонні та екологічні збори; 4.5) імпортний депозит – форма задатку, який імпортер повинен внести в свій банк в національній чи іноземній валюті перед закупівлею іноземного товару; 4.6) валютні обмеження – регламентація операцій резидентів і нерезидентів з валютою і іншими валютними цінностями;

Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі 4.7) демпінг (dumping) – засіб фінансової нетарифної торговельної політики, що полягає в просуванні товару на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче нормального рівня цін, існуючого в цих країнах. Види: спорадчий демпінг – епізодичний продаж надлишкових запасів товару на зовнішній ринок за заниженими цінами. Відбувається тоді, коли внутрішній обсяг виробництва товару перевищує ємність внутрішнього ринку і перед компанією постає дилема – або взагалі не використовувати частину виробничих потужностей і не виробляти товар, або виробити товар і продати за більш низьку, ніж внутрішня, ціну на зовнішній ринок; навмисний демпінг – тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і наступного встановлення монопольних цін;

Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі постійний демпінг – постійний експорт товарів за цінами нижче справедливої; зворотній демпінг – завищення цін на експорт порівняно з цінами продажу тих же товарів на внутрішньому ринку. Зустрічається вкрай рідко, зазвичай в результаті непередбачених різких коливань курсів валют; взаємний демпінг – зустрічна торгівля двох країн одним і тим самим товаром за заниженими цінами. Зустрічається також рідко в умовах високої монополізації внутрішнього ринку певного товару в кожній з країн.

Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі 4.8) стимулювання експорту: експортні кредитні субсидії, державне кредитування експорту та страхування експортних кредитів, податкові пільги, організаційно-інформаційне сприяння, частка національної участі, стимулювання національного виробництва експортна субсидія

експортна субсидія (a+b) – програш споживачів (a+b+c) – вигода виробників (b+c+d+e+f+g) – державна субсидія (b+d+e+f+g) – скорочення благополуччя країни (e+f+g) – втрати від погіршення умов торгівлі b – втрати споживачів від скорочення споживання d – втрати виробників від неефективного виробництва

Нетарифні інструменти

Розподіл доходів при міжнародній торгівлі При відкритті ринків: Dw=Dx-Sx; Sw=Sx*-Dx*; Pw: Dw=Sw В країні 1: b – програш виробників; b + e – виграш споживачів; e В країні 2: g – програш споживачів; g + f – виграш виробників; f Країна 1 Країна 2 Світ g

3.7. Світова організація торгівлі

Принципи діяльності СОТ Принцип недискримінації має подвійне значення. Перше – недискримінація торгівельних партнерів по відношенню один до одного. Кожна країна надає всім партнерам умови торгівлі, не менш сприятливі, ніж ті, які вона надала хоча б одній з них. Даний аспект принципу недискримінації знайшов свій вираз в обов'язковому застосуванні режиму найбільшого сприяння (РНС) до всіх членів СОТ. Інший аспект підкреслює неприпустимість дискримінації іноземних товарів по відношенню до вітчизняних після проходження митниці. Дотримання цієї вимоги забезпечується наданням національного режиму іноземним товарам, що поступили на внутрішній ринок.

Принципи діяльності СОТ Принцип гласності полягає у тому, що всі країни зобов'язуються регулярно і в повному обсязі інформувати інших членів СОТ про застосування засобів торгівельної політики, а також завчасно доводити до їх відома заходи, які готуються до введення. У документах СОТ міститься список інструментів, про застосування яких вимагається обов'язково попереджати інші країни, і вказані терміни повідомлення.

7. Світова організація торгівлі Процес приєднання України до системи ГАТТ-СОТ розпочався 17 грудня 1993 р., коли до Секретаріату ГАТТ було подано офіційну заяву Уряду України про намір приєднатися до ГАТТ. Наступним кроком відповідно до процедури приєднання стало подання 28 червня 1994 р. Меморандуму про зовнішньоторговельний режим України на розгляд Робочої комісії з питань розгляду заявки України щодо приєднання до ГАТТ. Відтоді відбулося вже кілька засідань Робочої комісії. У 1997 р. розпочався процес двосторонніх переговорів з країнами членами СОТ. На 1/01/2010 р. членами СОТ були 153 держави, а 16 травня 2008 р. Україна стала 152 країною-членом СОТ.

Міжнародна торгівля України

Міжнародна торгівля України Основні товарні позиції України на світовому ринку: металопродукція хімічна продукція продукція машинобудування товари агропромислового комплексу Експорт технологічних товарів: ліцензії патенти лізингові операції науково-технічна співпраця інтелектуальний капітал

Міжнародна торгівля України Основні групи експортних позицій українських послуг: транспортні послуги, різні ділові, професійні та технічні послуги, послуги з ремонту;

Напрямки зовнішньої торгівлі послугами України в 2010 р.